Обґрунтування судово-медичних діагностичних критеріїв визначення ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів (130025)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМИЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА


Губін Микола Володимирович


УДК 340.6:616.833.18-002-001-079.6



ОБҐРУНТУВАННЯ СУДОВО-МЕДИЧНИХ ДІАГНОСТИЧНИХ

КРИТЕРІЇВ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ тяжкості

ПОСТТРАВМАТИЧНИХ КОХЛЕАРНИХ НЕВРИТІВ



14.01.25 - судова медицина






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук







Київ – 2008


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Ушкодження слухового аналізатора зустрічається в 32-70% випадків усіх травматичних ушкоджень тіла людини, що обумовлено його анатомічною будовою, локалізацією та безпосереднім контактом із зовнішнім середовищем (Патякина О.К., Федорова О.В., Воронин М.С., 2000; Полякова Е.П., 2006; Мішалов В.Д., 2006; Бурчинський В.Г., 2007; Борисенко О.Н., Сушко Ю.А., Сребняк И.А. и др., 2007). Наявність пневматичних осередків у скроневій кістці знижує її стійкість до зовнішніх впливів (Преображенский Н.А., 1988). Лабіринтова артерія являє собою тонку судину, що легко піддається коливанням при травматичному впливі, а колатеральний кровообіг лабіринту розвинений недостатньо (Ланцов А.А., 1993; Кунельская Н.Л., 1995; Ривин Д.Л., 2000). Нейросенсорні елементи кортієва органа завитка також мають підвищену чутливість до зовнішніх впливів та слабку клітинну регенераторну здатність (Журавский С.Г., Лопотко А.И., Томсон В.В. и др., 2004). Посттравматичні кохлеарні неврити (ПКН) становлять 15% випадків від усіх ургентних ушкоджень внутрішнього вуха і 0,75% - від усіх ургентних ушкоджень ЛОР-органів (Пальчун В.Т., Крюков А.И., Кунельская Н.Л., 2006).

Судово-медична експертиза травм вуха становить 3,1% від загальної кількості експертиз із приводу тілесних ушкоджень та 23,9% від загальної кількості експертиз із приводу травм ЛОР-органів і займає друге місці після травм носа (71,7%) (Громов А.П., 1952; Коврыжных И.Д., Коврыжных Д.А., 2001; Swift B., Rutty G.N., 2003). При судово-медичній експертизі переважають травми вуха у осіб чоловічої статі - 69%. Аналіз вікового розподілу травм вуха виявив їх переважання у осіб 19-30 років (32,4% випадків). У структурі травм вуха локальні механічні ушкодження слухового аналізатора, які призводять до розвитку ПКН становлять до 10,4% випадків.

Питома вага експертиз із приводу черепно-мозкової травми (ЧМТ), яка в 70-75% випадків може ускладняться розвитком ПКН, становить 12,7% від загальної кількості експертиз із приводу визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (Пашинян Г.А., Тучик Е.С., Колбина Е.Ю., 2000; Ольховский В.А. и др., 2006). Переломи скроневої кістки зустрічаються в 1,6% обстежених із приводу ушкоджень органа слуху. Нерідко судово-медичну експертизу із приводу ПКН проходять діти (Громов А.П., 1952).

Разом з тим до останнього часу відсутні чіткі діагностичні судово-медичні критерії, що дозволяють об'єктивно оцінити ступінь тяжкості такої травми. Немає однакових вимог до обсягу досліджень постраждалих з ПКН. Результатом цього є недооцінка наслідків і кінцевих результатів ПКН експертами. В "Правилах судово–медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (1995) і в спеціальній літературі відсутній повний перелік рекомендацій з оцінки тяжкості ПКН, що спричиняє часом неправильні, довільні тлумачення експертів при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Все це вимагає наукового обґрунтування та має актуальне теоретичне і практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану комплексної науково-дослідної роботи кафедри судової медицини та основ права імені Заслуженого професора УРСР М.С. Бокаріуса Харківського національного медичного університету, присвяченої питанням визначення достовірності висновку експерта при ушкодженнях від впливу різноманітних факторів зовнішнього середовища (№ державної реєстрації 0103U004543).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - науково обґрунтувати діагностичні критерії оцінки ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів на основі їх комплексного клінічного вивчення для проведення судово-медичних експертиз.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

  1. Виявити частоту і характер посттравматичних кохлеарних невритів.

  2. Проаналізувати особливості клінічного перебігу посттравматичних кохлеарних невритів відповідно до критеріїв встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

  3. Виявити діагностичні критерії оцінки характеру і кінцевих результатів посттравматичних кохлеарних невритів при судово-медичній експертизі.

  4. Визначити оптимальний обсяг діагностичних досліджень, необхідних для оцінки характеру і кінцевого результату посттравматичних кохлеарних невритів при судово-медичній експертизі.

  5. На основі отриманих даних розробити і запропонувати практичні рекомендації із судово-медичної оцінки ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів.

Об’єкт дослідження – судово-медична діагностика ушкоджень слухового аналізатора.

Предмет дослідження – обґрунтування судово-медичних діагностичних критеріїв оцінки посттравматичних кохлеарних невритів за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень.

Методи дослідження: морфо-фізіологічні (встановлення характеру ушкоджень, їхньої давності), клініко-сурдологічні (тональна порогова, надпорогова, мовна аудіометрії, імпедансометрія), вестибулометричні (отоневрологічне дослідження), доплерографічні, реєстраційні (аналіз даних з використанням оригінальних реєстраційних карток), математико-статистичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, на основі аналізу особливостей клінічного перебігу ПКН та його кінцевих результатів, за даними власних судово-медичних досліджень виявлені діагностичні критерії для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у випадках ПКН.

Вперше представлені обґрунтування діагностичних критеріїв судово-медичного визначення ступеня тяжкості ПКН для проведення експертиз.

Вперше, на підставі проведеного дослідження, представлений алгоритм судово-медичної діагностики експерта при оцінці ПКН за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень.

Результати досліджень по судово-медичному визначенню кінцевих результатів ПКН та обґрунтуванню діагностичних критеріїв оцінки їх за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень, виявилися теоретичною основою для запропонованого «Способу судово-медичного визначення ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів» (Патент України на корисну модель №24030, МПК7 (2006) А61В10/00, заявлено 16.03.2007, опубліковано 11.06.2007. – Бюл. № 8).

Вперше, на підставі отриманих даних, представлений комплекс діагностичних досліджень для оцінки характеру, кінцевих результатів, механізму утворення ПКН при судово-медичній експертизі. Результати досліджень у цьому напрямку виявилися теоретичною основою для «Способу визначення механізму утворення посттравматичних кохлеарних невритів» (Патент України на корисну модель №24381 МПК (2006) А61В1/227, заявлено 05.03.2007, опубліковано 25.06.2007. – Бюл. № 9).

Практичне значення одержаних результатів. Представлені діагностичні критерії для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, у випадках ПКН при різних видах травми слухового аналізатора, мають конкретну реалізацію при проведенні судово-медичних експертиз.

Запропонований комплекс діагностичних досліджень дозволить судово-медичним експертам більш об’єктивно обґрунтувати діагностичні критерії при оцінці характеру і кінцевих результатів ПКН.

Розроблений алгоритм судово-медичної діагностики експерта при проведені експертиз із приводу ПКН, дозволить на практиці виявити діагностичні критерії їх тяжкості, обґрунтувати прогнози кінцевих результатів ПКН.

Результати роботи впроваджено в навчальний процес, лекційні курси та практичні заняття на профільних кафедрах Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, Дніпропетровської державної медичної академії, Запорізького державного медичного університету, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Харківського національного медичного університету, а також у практичну роботу Вінницького, Запорізького, Чернівецького бюро судово-медичної експертизи.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено інформаційний пошук і аналіз літературних джерел, визначні об'єкт, мета і задачі дослідження, самостійно відібрано судово-медичний та клінічний матеріал, проведено статистичне опрацювання та аналіз отриманих даних. Інтерпретація отриманих результатів основні положення та висновки, які викладені в дисертації, належать авторові. Написання розділів дисертації здійснено автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень повідомлені і обговорені на міжнародній науково-практичній конференції судових медиків та криміналістів, присвяченій 200-річчю кафедри судової медицини та основ права імені Заслуженого професора УРСР М.С. Бокаріуса ХДМУ (2005 р.); наукових конференціях молодих вчених ХНМУ «Медицина третього тисячоліття» (2006, 2007, 2008 рр.); Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні питання вікової анатомії та ембріології» м. Чернівці (2006 р.); на науково-практичній конференції судових медиків і криміналістів «Бокаріусовські читання» м. Харків (2006 р.); науково-практичній конференції Українського наукового медичного товариства отоларингологів «Невідкладні стани в отоларингології» м. Місхор (2006 р.); науково-практичній конференції Українського наукового медичного товариства отоларингологів «Запальні та алергічні захворювання ЛОР-органів» м. Місхор (2007 р.); на засіданні Харківського відділення Українського медичного товариства отоларингологів (2007 р.), судових медиків і криміналістів (2007 р.).


Случайные файлы

Файл
38363.doc
20431-1.rtf
70089.rtf
3097.rtf
11836.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.