Методи подолання стресу (129828)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


ВСТУП 3

1. Поняття стресу в психології 4

2. Дослідження наслідків стресу 9

3. Методика подолання стресу 11

4. Ароматерапія як засіб подолання стресу 18

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 23


ВСТУП


Насамперед, стрес - це природна і навіть корисна складова нашого повсякденного життя, без якої воно було б нудним та нецікавим. Саме стрес піднімає нас ранком, спонукає до роботи, відпочинку та допомагає швидше реагувати в різних ситуаціях.

Але щоденна напруга, дефіцит часу, постійна зайнятість на роботі та вдома, відсутність задоволення від виконаної праці, невміння та небажання відпочивати можуть призвести до значних емоційних і фізичних проблем. Саме тому психоемоційний стрес розглядається як фактор, що сприяє розвитку серцево-судинних захворювань - артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця.

В дійсності ж не обставини, а наша реакція на них і є причиною емоційного розладу. Зрозуміло одне - якщо стрес впливає на якість Вашого життя, треба негайно вживати відповідних заходів.

В даному рефераті розглянуто теоретичні та практичні аспекти дослідження проблеми стресу в психології та методів подолання стресу.


1. Поняття стресу в психології


Стрес (від англ. stress — напруга) — неспецифічна (загальна) реакція організму на дуже сильну дію, будь то фізична або психологічна, а також відповідний стан нервової системи організму (або організму в цілому). У медицині, фізіології, психології виділяють позитивну (еустрес) і негативну (дистрес) форми стресу. Можливий нервово-психічний, тепловий або холодовий, світловий, антропогенний та інші форми стресу. Яким би не був стрес, хорошим або поганим, емоційним або фізичним (або тим і іншим одночасно), дія його на організм має загальні риси. Особливо від стресу страждає імунна система. У стресовому стані люди частіше виявляються жертвами інфекції, оскільки продукція та активність імунних клітин помітно падає в період сресу.

Сучасна технологічна наука вирізняє такі важливі феномени критичних життєвих ситуацій, що характеризують психологічний контекст виникнення конфліктів, — стрес, фрустрацію, кризу і власне конфлікт.

Стрес — неспецифічна реакція організму на ситуацію, яка потребує певних змін. Мусимо пам'ятати, як писав Г. Сельє, що майже будь-яка нова життєва ситуація може викликати стресовий стан, але не кожний стан є критичним, окрім горя, нещастя, виснаження, які супроводжуються порушенням адаптації, контролю, перешкоджають самоактуалізації особистості.

Фрустрація визначається як стан, викликаний наявністю сильної мотивованості для досягнення мети (задоволення потреб) та подолання перешкод на шляху до мети. Такими перешкодами для досягнення мети можуть бути причини різного характеру: фізичні (позбавлення волі), біологічні (хвороба, старість), психологічні (страх, брак інтелектуальних даних), соціокультурні (заборони, правила, норми).

Фрустрація постійно наявна в людині, вона глибоко загнана всередину (в людину) і може за певних сприятливих умов вийти назовні у формі агресії як поведінки індивіда, спрямованої проти іншого індивіда чи групи людей, що може призвести до конфлікту.

Криза характеризує стан індивіда, що виникає у вигляді проблеми, з якої він не може вийти чи вирішити її протягом нетривалого часу, внаслідок чого свідомість неначе капітулює перед проблемою.

Стрес — це сильний прояв емоцій, який викликає комплексну фізіологічну реакцію, це стан душевного та поведінкового розладу, пов'язаного з нездатністю особистості доцільно діяти у відповідних ситуаціях. За частих стресових ситуацій у людини зникає апетит, настає депресія, знижується інтерес до роботи, спілкування, настає апатія, знижується ефективність праці. Стресові ситуації негативно позначаються на здоров'ї, у людини з'являється цілий букет захворювань: виразки, мігрень, гіпертонія, астма, артрит, алергія, діабет, шкірні хвороби тощо.

До чинників, які призводять до стресу, належать: дефіцит часу, негативні емоції, складні проблеми в сім'ї, мікроклімат у колективі, негаразди на роботі тощо.

Профілактика стресу вимагає від особистості:

бути здатним змінити ситуацію;

вміти зменшити значення втрати того, до чого прагнув;

бути здатним прогнозувати не тільки успіхи, а й невдачі;

уміти розрізнити значні втрати від несуттєвих, невдачу — від катастрофи;

навчитися розслаблятися, аби дати організму відновити потенції;

бути готовим до спілкування з різними людьми ("він іншим бути не може");

уміти навіювати позитивні образи, які б витісняли негативні ("який прекрасний день .");

мати почуття гумору — посміятися над собою, розрадити душу ("це ще не кінець світу .");

уміти вирізнити дві фундаментальні речі — здоров'я (яке не купиш) і роботу (яку можна змінити);

навчитися говорити "ні", коли неможливо сказати "так", ураховуючи при цьому, що доцільно знайти аргумент для "ні";

намагатися вивчити психологію й тактику начальника та відповідно розмовляти з ним так, аби не втратити довіру до себе;

не погоджуйтесь із тим, хто висуває суперечливі вимоги, апелюючи до негативних наслідків, не займайте при цьому звинувачувально-агресивну позицію.

Перша допомога в гострій стресовій ситуації

1. У гострій стресовій ситуації не можна приймати жодних рішень.

2. Прислухайтеся до такої поради: рахуйте до 10.

3. Займіться своїм диханням. Повільно вдихніть повітря носом і на деякий час затримайте дихання. Видих здійснюйте поступово також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов'язаних з вашим диханням.

Подальші події можуть розвиватися так:

1. Якщо стресова ситуація спіткала вас у приміщенні:

встаньте, попросіть вибачення, вийдіть із приміщення, найдіть можливість побути наодинці;

знайдіть можливість змочити чоло й артерії на руках холодною водою;

роздивіться навусебіч, огляньте приміщення, подумки опишіть його зовнішній вигляд;

подивіться в небо, зосередьтеся на тому, як пливуть хмаринки;

наберіть води і поволі пийте, відчуваючи вологу в горлі;

випростайтесь, поставте ноги на ширину плечей, аби голова і руки вільно звисали додолу, зробіть глибокий видих, підніміть голову.

2. Якщо стресова ситуація сталася з вами поза приміщенням:

озирніться навколо, у думці назвіть усе, що ви бачите (про себе);

знайдіть будь-який маленький предмет (листочок, камінець, гілочку .), уважно погляньте на нього (близько чотирьох хвилин), потім заплющіть очі, уявіть його;

подивіться на небо, намагайтесь роздивитися, що там є;

якщо є можливість випити води, випийте;

ще раз простежте за своїм диханням, дихайте повільно, через ніс; вдихніть, затримайте дихання і знову повільно — видих, плечі розслабляйте. Для першої допомоги — цілком достатньо.

К. Юнг наголошував — всьому живому Богом відпущено певний час на цій землі, тому прагніть бути щасливим сьогодні, не відкладаючи на завтра. Д. Карнегі з приводу стресових ситуацій писав: "Не потрібно пиляти тирсу!"

Рекомендації Г. Сельє щодо стресів

Канадський учений, лікар і біолог Г. Сельє багато років вивчав стреси та їхній вплив на організм людини.

Учений дійшов висновку, що людина, яка керуватиметься правилом "поводься так, щоб завоювати любов інших, викликати прихильність і доброзичливість оточення", створить для себе максимум психологічного комфорту й можливості успіху.

Так, Г. Сельє пропонує:

1. Прагнучи доброзичливих стосунків, не заводьте дружби з "важкими", нестриманими людьми.

2. У кожному різновиді досягнень є своя вершина, прагніть до неї і будьте задоволені.

3. Цінуйте радість справжньої простоти життєвого устрою.

4. З якою б життєвою ситуацією ви не зіткнулися, подумайте, чи варто боротися.

5. Постійно зосереджуйте свою увагу на світлих сторонах життя. Кращий шлях зменшити стресовість — відволіктися.

6. Навіть після нищівної поразки боротися з гнітючими думками найкраще з допомогою спогадів про минулі успіхи. Це сприяє встановленню віри у себе.

7. Якщо вас чекає неприємна справа, не відкладайте її.

8. Не забувайте, що немає готового рецепту успіху, що був би придатний для всіх. Всі ми різні, наші проблеми теж різні.

Про людську життєтворчість написано багато порад, вдумаймося в деякі із них: серед них є відповідь і на ваші проблеми.


2. Дослідження наслідків стресу


Довготривалий стрес негативно впливає на організм, особливо на функцію серцево-судинної системи. Підвищена концентрація так званих "гормонів стресу" - адреналіну та норадреналіну, прямим шляхом діє на серце, кровоносні судини та спричиняє розвиток артеріальної гіпертензії, збільшення рівня холестерину та глюкози в крові.

Загальновідомі методи боротьби зі стресом - алкоголь, паління, неправильне харчування мають негативні наслідки для здоров’я та погіршують опір організму несприятливим чинникам навколишнього середовища.

Не дивлячись на погану репутацію, стрес є однією з систем захисту організму, однією з найкращих систем. Коли ми відчуваємо небезпеку, в організмі відбувається викид адреналіну і інших хімічних речовин, які роблять нас більш готовими до несподіванок, піднімають наш тиск, збільшують сили, швидкість і час реагування.

Це добре, якщо небезпека вимагає фізичних дій. На жаль, наш організм не відрізняє фізичної небезпеки від розумової напруги. Коли ми нервуємо з приводу того, наприклад, що наближається термін здачі роботи, в організмі може відбутися такий же викид певних хімічних речовин, як в мить, коли ми бачимо автомобіль, що насувається на нас. І якщо ми не зможемо «спалити» ці хімічні речовини, розвинувши фізичну діяльність, вони проникнуть в кровотік і почнуть створювати проблеми.


Случайные файлы

Файл
81905.rtf
45893.rtf
182320.rtf
46788.rtf
55138.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.