Особливості залізовуглецевих сплавів (126189)

Посмотреть архив целиком

Размещено на http://www.allbest.ru/














РЕФЕРАТ НА ТЕМУ

Особливості залізовуглецевих сплавів


Зміст


1. Діаграма стану залізо-вуглець

2. Сталі

3. Чавуни

4. Використана література


  1. Діаграма стану залізо-вуглець


Найбільше поширення одержала діаграма залізо-вуглець, оскільки залізовуглецеві сплави складають основу металевих матеріалів, які використовує людина. Діаграма стану залізо-вуглець у графічній формі зображує фазовий склад сплаву в залежності від температури і концентрації вуглецю (рис. 1) і складається з трьох простих подвійних діаграм: подвійної діаграми з обмеженою розчинністю компонентів і перитектичним перетворенням при 1499оС, подвійної діаграми з обмеженою розчинністю компонентів і евтектичним перетворенням при 1147оС та подвійної діаграми з обмеженою розчинністю компонентів і евтектоїдним перетворенням при 727оС. Діаграма являє собою тільки частину повної діаграми залізо-вуглець і обмежується 7% вуглецю, власне це діаграма залізо-хімічна сполука заліза з вуглецем, що називається цементитом (Fe3C) і містить 6,67% вуглецю. Цементит при низьких температурах слабо феромагнітний і губить магнітні властивості при 217оС. Цементит досить твердий (>800НВ) і має практично нульову пластичність. Крім хімічної сполуки вуглець утворює з залізом обмежені тверді розчини: обмежений твердий розчин вуглецю в ?-залізі (ОЦК) називається феритом. Максимальний вміст вуглецю в фериті: для високотемпературної кристалічної гратки - 0,1% при 1499оС (т.H), а для низькотемпературної - 0,02% при 727оС (т.Р). Обмежений твердий розчин вуглецю в ? -залізі (ГЦК) називається аустенітом. Максимальний вміст вуглецю в аустеніті-2,14% при температурі 1147оС (т.Е).

На діаграмі вище лінії ліквідус (ABCD) знаходиться рідина (L), нижче лінії солідус (AHJECFD) тверда речовина, між солідусом і ліквідусом двохфазна твердо-рідка область. Три горизонтальні лінії на діаграмі відповідають температурам основних перетворень, що відбуваються з залізовуглецевими сплавами при охолодженні: перитектичному при 1499оС (лінія HJB), евтектичному при 1147оС (лінія ECF) і евтектоїдному при 727оС (лінія PSK). Розглянемо більше детально основні перетворення і структури, що утворюються при охолодженні залізовуглецевих сплавів.

При охолодженні рідкого сплаву нижче температури, що характеризується кривою АВ утворюються перші кристали твердої речовини - твердого розчину вуглецю в ?-залізі, тобто фериту і область ABJH буде мати двохфазну структуру: рідини та фериту. Нижче лінії AH кристалізація закінчилась і структура сплаву буде складатись тільки з зерен фериту (область AHN). Якщо вміст вуглецю в сплаві від 0,1 до 0,5%, то в процесі охолодження при температурі 1499оС протікає перитектична реакція: рідина складу т.В взаємодіє з кристалами фериту, склад яких визначається т.H і утворюються кристали аустеніту складу т.J.

LBHAJ Таким чином після проходження перитектичного перетворення на діаграмі мають місце три області: двохфазна ферито-аустенітна (HJN), однофазна (JESGN) та двохфазна, що складається з рідини та зерен аустеніту (JBCE).



При охолодженні аустеніту (область NGSEJ) в результаті зниження температури стійкість гранецентрованої гратки зменшується та зростає ймовірність утворення об’ємноцентрованої гратки. Нижче температури, що характеризується лінією GS появляються перші кристали твердого розчину на основі об’ємноцентрованої кристалічної гратки, тобто ферит, утворюється двохфазна ферито-аустенітна область (GSP). Для сплавів з вмістом вуглецю більше 0,8% при проходженні в процесі охолодження лінії SE, в результаті зменшення розчинності надлишок вуглецю виділиться в вигляді хімічної сполуки – цементиту, який називають вторинним (Ц11), і утвориться зона двохфазної аустенітно-цементитної структури. При подальшому охолодженні для сплавів з вмістом вуглецю менше 0,02% при переході через температуру, що визначається лінією GP закінчується перебудова кристалічної гратки і отримуємо однофазну феритну структуру (область GSP). Сплави, що мають вміст вуглецю більше ніж 0,02% і менше ніж 0,8% зазнають евтектоїдного перетворення при температурі 727оС. Аустеніт складу т.S розпадається з утворенням суміші зерен фериту складу т.P та цементиту складу т.К.

Ферито-цементитна евтектоїдна суміш називається перлітом (П). Таким чином, нижче температури евтектоїдного перетворення будуть присутні зерна фериту, який виділився раніше в області GSP, та зерна перліту. Для сплавів з вмістом вуглецю менше 0,02% через зменшення розчинності вуглецю надлишок його буде виділятися в вигляді цементиту, який називають третинним (Ц111) і створиться двохфазна ферито-цементитна структура. В сплавах з вмістом вуглецю більше 0,8% також проходить аналогічна евтектоїдна реакція і отримуємо двохфазну перліто-цементитну структуру.

Для сплавів з вмістом вуглецю більше 2,14% при зниженні температури з рідини утворюються кристали аустеніту (область BCEJ), а для сплавів з вмістом – більше ніж 4,3% з рідини утворюються кристали цементиту, який називають первинним (Ц1) (область DCF). При температурі 1147оС проходить евтектичне перетворення. З рідини складу т.С одночасно виділяється суміш зерен аустеніту складу т.Е та цементиту складу т.F.

Евтектична механічна суміш аустеніту та цементиту називається ледебуритом. Таким чином, для доевтектичних сплавів (вміст вуглецю менше 4,3%) утворюється аустеніто-ледебуритна структура, а для заевтектоїдних (вміст вуглецю більше 4,3%) – цементито-ледебуритна. При температурі 727оС проходить евтектоїдне перетворення, про яке було сказано раніше: аустеніт розпадається на ферито-цементитну суміш – перліт. Утворюється зона кристалів перліту та ледебуриту для доевтектичних сплавів і цементиту та ледебуриту для заевтектичних Таким чином, для доевтектичних сплавів (вміст вуглецю менше 4,3%) утворюється аустеніто-ледебуритна структура, а для заевтектоїдних (вміст вуглецю більше 4,3%) – цементито-ледебуритна. При температурі 727оС проходить евтектоїдне перетворення, про яке було сказано раніше: аустеніт розпадається на ферито-цементитну суміш – перліт. Утворюється зона кристалів перліту та ледебуриту для доевтектичних сплавів і цементиту та ледебуриту для заевтектичних.


2. Сталь


Сталь— сплав заліза з вуглецем, який містить до 2,14 % вуглецю. За вмістом вуглецю сталі поділяють на дві групи: м'яка сталь, або технічне залізо (містить до 0,3 % вуглецю) тверда сталь (містить від 0,3 до 2,14 % вуглецю).

Сталь отримано з чавуну у II ст. до Р.Х. китайськими металургами. Спосіб отримав назву „сто очищувань” і полягав у багаторазовому інтенсивному обдуванні повітрям розплавленого чавуну при його перемішуванні. Це приводило до зменшення частки вуглецю в металі й наближенні його до властивостей сталі. Винахід сталі згадується у трактаті „Хайнаньцзи” (122 р. до Р.Х.).

У Європі подібний спосіб пудлінгування був освоєний лише у другій половині ХVIII ст. (патенти братів Томаса і Джорджа Кранеджі та Г. Корта).

Найвідоміші сталі це Булатна і Дамаська .З найдавніших часів булат був предметом вищої гордості і поклоніння народів Сходу і Заходу. Булатні клинки НЕ тупилися і НЕ зазубрівалісь навіть при розрубаніі залізних прутів і цвяхів, пороли на льоту шовкову газову тканину. Ознакою булату була наявність візерунків на його поверхні: чим більша візерунок і темніше грунт, тим якісніше сталь. Поверхня булатного зброї блищала червонуватим або золотистим кольором, воно добре гнулося і видавало характерний і дуже чистий дзвін.

Батьківщиною булату була Індія. Його проводили також на Середньому та Близькому Сході, Кавказі та прилеглих до нього землях. Рецепти виготовлення булату, оповиті таємничими ритуалами, передавалися по спадщину і становили родову таємницю, проникнути в яку не могли ні на Заході, ні на Русі. Як писав Аносов: «... булат в Росії давно були відомі, хоча мистецтво приготування їх ніколи не існувало ».

Зараз сталь отримують такими способами:

- Киснево-конверторний спосіб

- Бесемерівський процес

- Томасівський спосіб

- Мартенівський спосіб одержання сталі

- Електротермічний спосіб одержання сталі

Всі сталі класифікують за такими основними ознаками. За хімічним складом - на вуглецеві та леговані. За концентрацією вуглецю ті і інші поділяють на низьковуглецеві (<0,3% С), середньову-глецеві (0,3 - 0,7% С) і високовуглецеві ( >0,7% С). За кількістю введених елементів леговані сталі розділяють на низьколеговані з сумарним вмістом легуючих елементів до 5%, середньолеговані - 5 - 10% і високолеговані - більше 10%.

За якістю сталі поділяють на сталі звичайної якості - вміст S до 0,055% і Р до 0,045%, якісні - не більше 0,04% S і 0,035% Р, високоякісні - не більше 0,025% S і 0,025% Р, особливо високоякісні - не більше 0,015% S та 0,025% Р.

За ступенем розкислення сталі поділяють на спокійні (сп), розкислені повністю марганцем, кремнієм і алюмінієм; киплячі (кп) , розкислені не повністю і лише марганцем; напівспокійні (пс), що займають проміжне значення поміж спокійними та киплячими, розкислені марганцем та кремнієм.

За призначенням сталі діляться на конструкційні, інструментальні та сталі зі спеціальними фізико-хімічними властивостями.

Вуглецеві конструкційні сталі звичайної якості найбільш дешеві. їх випускають у вигляді різного прокату. В залежності від гарантованих показників вони діляться на три групи: А, Б, В. Сталі групи А поставляють з гарантованими механічними властивостями. Маркують їх сполученням букв Ст і цифрою (від 0 до 6), що показує номер марки.

Сталі групи Б поставляють з гарантованим хімічним складом. В марці цих сталей перед сполученням букв Ст ставиться буква, що вказує на спосіб виплавлення сталей: Б -бесемерівська, М- мартенівська, К - киснево-конверторна.

Сталі групи В поставляють з гарантованими механічними властивостями та хімічним складом. Марка цих сталей перед сполученням Ст має букву В. Ступінь розкислення конструкційних сталей позначається додаванням в кінці марки відповідного індексу: сп, кп або пс. В марці спокійної сталі такий індекс може бути відсутнім. Чим більша цифра в марці сталей, тим вище вміст в сталі вуглецю, вище її міцність і твердість, але нижче пластичність та в'язкість. Наприклад, декілька марок конструкційних сталей звичайної якості: МСт4пс, ВСтЗсп.

Вуглецеві конструкційні якісні сталі маркіруються двохзначними числами 05, 08, 10, 15, 20...85, що означають середній вміст вуглецю в сотих долях відсотків. Наприклад, сталь 10 містить в середньому 0,10% С, сталь 45 - 0,45% С і т.д.

Вуглецеві інструментальні сталі виробляють якісними У7, У8, У9...У13 і високоякісними У7А, У8А... У13А. Буква У в марці показує, що сталь вуглецева, а число - середній вміст вуглецю в десятих долях відсотків.