Совместные предприятия на примере Киевской области (OKS)

Посмотреть архив целиком

Київський університет імені Тараса Шевченка

Економічний факультет

Кафедра інноваційного менеджменту та підприємництва











ДИПЛОМНА РОБОТА


на тему:


Наукові основи регулювання зовнішньоекономічної

діяльності спільних підприємств регіону

(на прикладі Київської області)”





магістра з спеціальності

“Адміністративний менеджмент”

Ступак Оксани Павлівни


Науковий керівник

д.е.н., проф. Стеченко. Д.М.









Київ – 1998


Зміст.


Вступ. 3


Розділ 1. Методологічні основи регулювання міжнародного

спільного підприємництва. 6

    1. Міжнародне спільне підприємництво як об”єкт вивчення. 6

    2. Основні підходи до класифікації спільних підприємств. 13

1.3. Науково-методичні основи регулювання міжнародної

спільної підприємницької діяльності. 19



Розділ 2. Організаційно-економічний механізм діяльності спільних

підприємств (СП). 28

2.1. Соціально-економічні передумови та порядок створення. 28

2.2. Механізм функціонування СП. 35

2.3. Умови ефективного розвитку спільних формувань. 41


Розділ 3. Аналіз ефективності спільних підприємств (на прикладі

Київської області). 47

3.1. Оцінка ефективності функціонування СП. 47

3.2. Сучасний рівень розвитку спільного підприємництва

регіону на сучасному етапі. 50

3.3 Оптимізація спільної підприємницької діяльності в

зовнішньоекономічному секторі України. 64


Висновки. 73

Література. 76

Додатки. 79




















Вступ.


Істотною рисою розвитку світогосподарських зв”язків на сучасному етапі є активне включення до них всіх країн та регіонів світу. Участь у системі міжнародного поділу праці, широке використання його можливостей стали об”єктивною потребою, одним із важливіших факторів подолання відсталості в галузі економіки, використання досягнень науково-технічного прогресу, формування сучасної матеріально-технічної бази.

Нинішній стан економіки України потребує використання всіх факторів зростання, зокрема, переваг міжнародного розподілу праці, зовнішньоекономічного фактору у вирішенні складних проблем структурної перебудови та забезпечення економічної безпеки.

Тривалий час економіка України мала ізольований характер та існувала у відриві від світового ринку. Сучасний стан народного господарства, зокрема, експортноорієнтованих виробництв не дозволяє швидко та досить ефективно включатися у світові господарські зв”язки, де існує жорстка конкуренція та боротьба за ринки. Включення України у систему світогосподарських зв”язків потребує серйозної адаптації структури її економіки, всього господарського механізму до надзвичайно високих вимог, які диктує світове ринкове господарство. Бажаючи інтегруватися у світове господарство, Україна повинна розвивати зовнішньоекономічні відносини у всій різноманітності їх форм.

Об”єктивні процеси інтернаціоналізації господарського життя обумовлюють розвиток різноманітних видів і форм міжнародного бізнесу. За масштабами, динамікою та ефективністю впливу на структури світової та національної економік в міжнародній економічній практиці превалює спільне підприємництво. Найбільш повно його переваги проявляються у процесі створення та діяльності міжнародних спільних підприємств – довгострокової форми співробітництва з поєднанням різнонаціональними партнерами зусиль в інвестуванні, управлінні, розподілі доходів і ризиків.

На рівні національних економік міжнародні спільні підприємства виступають, з одного боку, як форма експорту державного, приватного та змішаного підприємницького капіталу, а з іншого – як одна з найбільш ефективних форм його імпорту. В залежності від ступеню зрілості національних економік, рівня їх інтегрованості у світове господарство формується мотивація і політика щодо міжнародних спільних підприємств.

Проблема залучення іноземних інвестицій через міжнародні спільні підприємства є найбільш актуальною для країн з перехідною економікою.Регульований розвиток національно-зарубіжних спільних підприємств створює нові джерела ефективного зовнішнього фінансування, забезпечує доступ до сучасних технологій і передового управлінського досвіду, насичує споживчий ринок якісними товарами та послугами, розширює експортні можливості. Спільне підприємництво сприяє створенню прогресивної структури виробництва, реалізації потенціалу ринкових відносин, розвитку здорових конкурентних відносин товаровиробників, а також запобігає монополізації економіки. В країнах, які проводять науково обгрунтовану послідовну політику заохочення іноземної спільної підприємницької діяльності, створюється середовище, сприятливе не тільки для іноземних, але й для національних інвесторів і підприємців.

Міжнародні спільні підприємства здатні позитивно впливати на масштаби і темпи ринкової трансформації національних економік приймаючих країн, розвиваючи умови і фактори їх міжнародної конкурентоспроможності.

На мікрорівні міжнародні спільні підприємства являють собою одну із найбільш поширених форм самостійного входження фірм у зарубіжний ринок або різновид стратегічних альянсів двох чи декількох фірм, що має певні переваги за рахунок сінергічного ефекту від взаємодії різнонаціональних партнерів.

Проблеми інтернаціоналізації, іноземних інвестицій, теоретичні аспекти розвитку міжнародних спільних підприємств досліджуються вітчизняними та зарубіжними вченими. Разом з тим, необхідні подальші дослідження теоретичних і практичних питань розвитку міжнародних спільних підприємств з акцентуванням уваги як на макроекономічних аспектах регулювання іноземної інвестиційної діяльності, так і на поведінці суб”єктів інвестиційного процесу в реальних умовах конкретних приймаючих країн. Для країн з перехідною економікою особливого значення набуває також вивчення, узагальнення та адаптація зарубіжного досвіду залучення і ефективного використання іноземних інвестицій у формі спільних підприємств. Виходячи з цього, тема дослідження є актуальною та обгрунтованою.

Метою дослідження є розробка теоретичних та практичних рекомендацій щодо регулювання діяльності українсько-зарубіжних спільних підприємств засобами макро- та мікроекономічного впливу.

Досягнення мети дослідження передбачає вирішення наступних завдань:

  • вивчення теоретико-методичних питань спільного підприємництва та

визначення його соціально-економічної сутності;

  • систематизація міжнародних спільних підприємств;

  • вивчення системи регулювання міжнародної спільної підприємницької діяльності;

  • дослідження макро- та мікромотивації створення міжнародних спільних підприємств;

  • вивчення процесів створення та функціонування спільних формувань;

  • оцінка ефективності та виявлення проблем діяльності СП;

  • аналіз тенденцій та оцінка сучасного рівня розвитку українсько-зарубіжних спільних підприємств;

  • обгрунтування пропозицій по оптимізації розвитку спільного підприємництва в зовнішньоекономічному секторі України.

Предметом дослідження є система економічних, правових, організаційних,

соціальних та інших взаємовідносин при створенні та функціонуванні міжнародних спільних підприємств. Ці взаємовідносини формуються на макрорівні (між країнами базування та приймаючими країнами) і на мікрорівні – між засновниками міжнародного спільного підприємства та у процесі його функціонування.

Об”єктом дослідження виступають спільні підприємства з участю українських та іноземних господарських партнерів.

Теоретичну та методологічну основу дослідження становили праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем міжнародного бізнесу та спільного підприємництва, ключові положення національної програми ринкової трансформації щодо ролі та місця іноземних інвестицій у розвитку економіки України, базові державні нормативно-правові акти.






































Розділ 1. Методологічні основи регулювання

міжнародного спільного підприємництва.


    1. Міжнародне спільне підприємництво як об”єкт вивчення.


Загальною економічною основою розвитку спільного підприємництва

насамперед є транснаціоналізація виробництва та обігу, глобалізація господарських процесів, які втягують усі без винятку країни в систему всесвітнього поділу праці, поглиблюють процес їх взаємозалежності.

Механізм спільного підприємництва викристалізовується із складної субординованої системи, що включає принаймні п”ять головних структурних рівнів: мега-, мета-, макро-, мезо- і мікрорівень [32, c.155].


Случайные файлы

Файл
163573.rtf
53511.doc
задача 16.doc
135777.rtf
32183.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.