Анализ организационно-технического уровня производства (2)

Посмотреть архив целиком

42




ПЛАН.




Вступ.

І. Аналіз основних показників, які комплексно характеризують виробничо-господарську діяльність…………………………… … 4

ІІ. Аналіз фінансового стана підприємства……………………… 11

  1. Аналіз структури пасиву балансу. Оцінка ринкової стійкості підприємства……………………………………… 11

  2. Аналіз активів підприємства……………………………… 15

  3. Аналіз взаємозв’язку активу і пасиву балансу. Оцінка фінансової стійкості підприємства……………………… 17

  4. Аналіз ефективності і інтенсивності використання капіталу. Оцінка ділової активності підприємства 24

  5. Аналіз платоспроможності і кредитоспроможності підприємства……………………………………………………29

  6. Оцінка запасу фінансової стійкості підприємства 34

ІІІ. Висновки і пропозиції………………………………………………37

Література………………………………………………………………… 40

Додатки.





















ВСТУП.




Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.

Під аналізом розуміється засіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.

Зіст аналізу випливає з функцій. Однією з таких функцій являється вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах підприємства. Наступна функція аналізу - контроль за виконанням планів і управлінських рішень, за економічним використанням ресурсів. Центральна функція аналізу - пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду і досягнень науки і практики. Також інша функція анализу - оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки, використанню наявних можливостей. І накінець - розробка заходів по використанню виявлених резервів у процесі господарської діяльності.

Аналізом фінансового стану підприємства, організації займаються керівники і відповідні служби, також засновники, інвестори з метою вивчення ефективного використання ресурсів. Банки для оцінки умов надання кредиту і визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного одержання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень засобів у бюджет і т.п. Фінансовий аналіз є гнучким інструментом у руках керівників підприємства. Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використання засобів підприємства. Ця інформація представляється в балансі підприємства. Основними чинниками, що визначають фінансовий стан підприємства, є, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру виникнення потреби власного обороту капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів ( активів). Сигнальним показником, у якому виявляється фінансовий стан, виступає платоспроможність підприємства, під яким розуміють його спроможність вчасно задовольняти платіжні вимоги, повертати кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет. В аналіз фінансового стану підприємства входить аналіз бухгалтерської звітності, пасив і актив, їхній взаємозв'язок і структура; аналіз використання капіталу й оцінка фінансової стійкості; аналіз платоспроможності і кредитоспроможності підприємства і т.п.

Розділ І.

Аналіз основних показників, які комплексно характеризують виробничо-господарську діяльність.



Ефективність використання виробничих та фінансових ресурсів характеризується кількісним співвідношенням інтенсивних і екстенсивних факторів.

Показниками екстенсивного розвитку є кількісні показники використання ресурсів: чисельність працюючих, величина використаних предметів праці, об’єм основних виробничих фондів, величина амортизації та авансованих оборотних засобів.

Показники інтенсивного розвитку – якісні показники використання ресурсів: продуктивність праці, матеріаловіддача, матеріало місткість, фондовіддача, фондомісткість, кількість оборотів оборотних засобів або коефіцієнт закріплення оборотних засобів.

Процес екстенсивного нарощування виробничого потенціалу є необхідним, але обмежується фінансовими можливостями підприємства. Економічно виправданим є таке нарощування виробничого потенціалу, яке супроводжується більш високим проростом фінансових результатів.

Визначальним напрямком мобілізації резервів виробництва є інтенсифікація виробничо-збутової діяльності, та використання виробничого потенціалу. Кінцеві результати діяльності формуються під дією як інтенсивних так і екстенсивних факторів. Особливістю інтенсивного і екстенсивного використання ресурсів є їх взаємозамінність. Так нехватку робочої сили можна поповнити підвищенням продуктивності праці.

Оцінка результатів інтенсифікації включає таку систему розрахунків:
а) визначення динаміки показників інтенсифікації;
б) Визначення співвідношення приросту використання виробничих ресурсів в розрахунку на 1% приросту обсягу виробництва;
в) розрахунок частки впливу зміни показників інтенсифікації на приріст обсягу виробництва;
г) розрахунок відносної економії виробничих ресурсів;
д) комплексна оцінка всебічної інтенсифікації виробництва.

Для оцінки інтенсифікації виробництва можна використати наступну аналітичну таблицю.

Таблиця № 1 Характеристика показників інтенсифікації виробництва

Показники

Минулий
рік

Звітний
рік

Відхилен-ня, %

1. Валова продукція в співставних цінах

23436

15929

67

2. Промислово-виробничий персонал

3707

3343

90

3. Фонд оплати праці з нарахуваннями

2603

2513

96

4. а) Основні виробничі фонди
б) Амортизація

262211
2877

261559
3598

99

125

5. Оборотні засоби

19407

25099

129

6. Матеріальні затрати

13443

12429

92

7. Продуктивність праці (с.1 : с.2)

6,3

4,8

76

8. Продукція на 1 грн. оплати праці (с.1 : с.3)

9

6,3

70

9. Матеріаловіддача (с.1 : с.6)

1,7

1,3

76

10. а) Фондовіддача (с.1 : с.4а)

б) Амортизацієвіддача (с.1 : с.4б)

0,08

8,1

0,06

4,4

75

54

11. Оборотність оборотних коштів (кількість оборотів) (с.1 : с.5)

1,2

0,6

50


В звітному році в порівнянні з минулим продуктивність праці склала 76%, зарплатовіддача – 70%, матеріаловіддача – 76%, фондовіддача основних виробничих фондів – 75%, оборотність засобів – 50%.

За даними показників інтенсифікації визначають її економічний результат.

Таблиця № 2 Зведений аналіз показників інтенсифікації.

Види ресурсів

Динаміка якісних показників коефіцієнт

Приріст(-) спад(+) ресурсів на 1% спаду продукції,%

Частка впливу на 100% спаду продукції

Відносний перерозхід ресурсів, тис.грн.

Екстенсивних факторів

Інтенсивних факторів

1.Промислово-виробничий персонал

2. Оплата праці

3. Матеріальні затрати

4. а) ОВФ

б) Амортизація

5. Оборотні засоби.

0,76


0,7

0,76

0,75

0,54

0,5

0,3


0,12

0,24

0,03

-0,76

-0,87

-30


-12

-24

-3

+76

+87

-70


-88

-76

-97

-176

-187

859,3


769

3422,2

85877,6

1670,4

12096,3

Комплексна оцінка всесторонньої інтенсифікації.


0,66


-0,042


-4,2


-95,8


102165,1


У звітному році відбулося зменшення обсягу виробництва на 33%. Дані таблиці свідчать, що темпи зниження рівня використання всіх ресурсів повільніші, ніж темпи зменшення обсягів виробництва: зменшення на 1%спаду продукції – промислово-виробничого персоналу на 30%, оплати праці на 12%, матеріальних витрат на 24%, основних виробничих фондів на 3%. Також спостерігається зростання деяких видів ресурсів на 1% спаду виробництва таких як: амортизація на 76%, оборотні засоби на 87%. Дані таблиці свідчать про нераціональне використання всіх видів ресурсів підприємства, що призвело до великої суми перерозходу.

Для подальшої оцінки використання ресурсів і підтвердження зробленого висновку проведемо розрахунок частки впливу інтенсивності і екстенсивності на спад об’ємів виробництва.

В статистиці для кількісної оцінки ролі окремих факторів використовують індексний метод. Вплив кількісних факторів визначається діленням темпу росту на результативний показник і множенням на 100%.

З проведених розрахунків (табл. 2) можна спостерігати, що більший вплив на зменшення обсягів виробництва здійснюють екстенсивні фактори. Використання таких ресурсів як амортизація і оборотні засоби є повністю екстенсивне.

Нераціональне використання всіх видів ресурсів підтверджуються розрахунком відносного перерозподілу ресурсів. Він розраховується наступним чином: від часткового показника звітного року мінусується базовий частковий показник скоригований на коефіцієнт росту обсягу виробництва.

Так найбільший перерозхід відбувся по таких видах як основні виробничі фонди (на 85877,6 тис.грн), оборотні засоби (на 12096,3 тис.грн), що свідчить про погіршення використання майна на підприємстві.

Сукупний відносний перерозхід можна визначити як суму перерозходів по основних видах ресурсів: матеріальні затрати, промислово-виробничий персонал, ОВФ, оборотні засоби. Він складає 102165,1 тис.грн.

Для комплексної оцінки всесторонньої інтенсифікації проведемо розрахунки на сукупні ресурси.

Однозначну оцінку всесторонньої інтенсифікації можна отримати з допомогою зведення різних показників в єдиний інтегральний показник, або з допомогою узагальнюючого показника, який вбирає в себе якісні характеристики часткових показників.

Для розрахунку динаміки сукупних затрат просумуємо затрати по всіх ресурсах:

Минулий рік — 2603+262211+19407+13443=297664 (тис.грн.)

Звітний рік — 2513+261559+25099+12429=301600 (тис.грн.)

Динаміка сукупних затрат визначається як відношення затрат звітного року до базового:

301600 / 297664=1,013

Співставленням динаміки продукції і динаміки сукупних ресурсів визначається динаміка якісних показників:

0,67 / 1,013=0,66

дані свідчать, що якісне використання ресурсів погіршилося на 34%.

Приріст сукупних ресурсів на 1% спаду обсягів виробництва дорівнює 1,3 : (-31)=0,042, що свідчить про нераціональне використання ресурсів.

Відповідно частка екстенсивних факторів на 100% спаду продукції – 4,2 % і інтенсивних факторів – 95,8%. З проведених розрахунків можемо зробити висновок, що спостерігається погіршення інтенсифікації виробництва і свідчить про: нераціональне і неефективне використання технологій на підприємстві; погану організацію праці; нераціональне використання сировинних ресурсів і т.п.

Узагальнюючим показником всесторонньої інтенсифікації для умов підприємств виступає рівень загальної рентабельності.

як відношення балансового прибутку(БП) до основних виробничих фондів (ОВФ) та нормованих оборотних засобів (НОЗ).

як бачимо з розрахунків на кінець звітного року рентабельність підприємство дещо зменшилась, а саме на 52%.

Щоб визначити вплив факторів на зміну рентабельності проведемо факторний аналіз за елементами затрат:

, де

МЗ – матеріальні затрати на виробництво;

ЗП – витрати на оплату праці;

Рр – виручка від реалізації за мінусом ПДВ і акцизного збору;

В – відрахування на соціальні заходи;

А – амортизація;

ІВ – інші витрати.

Вплив факторів на зміну рентабельності.

Фактори

Розрахунок

Рівень впливу

1. ОВФ

-

-0,02751

2. НОЗ

-

-0,00833

3. Матеріальні затрати

-

0,01044

4. ЗП

-

-0,00012

5. Відрахування на соціальні заходи

-

-0,00061

6. Амортизація

-

-0,00124

7. Інші витрати

-

0,00308

Загальна зміна рентабельності

-

-0,02426


За даними даної таблиці можна спостерігати зменшення рентабельності за рахунок зміни всіх елементів затрат, за винятком матеріальних затрат і інших витрат, зміна яких привела до збільшення рентабельності. В основному зниження рентабельності відбулося за рахунок зміни основних виробничих фондів і НОЗ, а також таких статей витрат як амортизація, і відрахування на соціальні заходи.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що становище підприємства погіршується. З одного боку на підприємстві знизився обсяг виробництва продукції на 67%, з іншого знизився рівень рентабельності і якісні показники використання ресурсів. Все це веде до погіршення фінансового становища підприємства і змусить його розробляти інші форми організації виробництва, раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів, впроваджувати нові технології і т.п.







Розділ ІІ.

Аналіз фінансового стана підприємства.


Аналіз структури пасиву балансу. Оцінка ринкової стійкості підприємства.


Дані, які приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни пройшли в структурі власного і позиченого капіталу, скільки запозичено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових позичених коштів; пасив показує, звідки взялись кошти, кому зобов’язане за них підприємство.

Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти воно має в своєму розпорядженні і звідки вони вкладені. По мірі власності використовуваний капітал підрозділяється на власний і позичений. По строку використання розрізняють капітал довгостроковий постійний, і короткостроковий.

В залежності від того на скільки оптимально відношення власного і позиченого капіталу, багато в чому залежить фінансовий стан підприємства. Обгрунтування правильної фінансової стратегії допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.

В зв’язку з цим важливими показниками, які характеризують ринкову стійкість підприємства є:

  • Коефіцієнт фінансової автономності, або питома вага власного капіталу в загальній сумі капіталу;

  • Коефіцієнт фінансової залежності;

  • Коефіцієнт фінансового ризику (відношення позиченого капіталу до власного).


Таблиця № 3 Структура пасивів підприємства.

Показники

Рівень показника

На початок.року

На кінець року

Відхилення +/-

Питома вага власного капіталу з загальній валюті балансу (коефіцієнт фінансової автономності п-мства), %

94,7

94,2

-0,5

Питома вага запозиченого капіталу (коефіцієнт фінансової залежності)
в тому числі:

Довгострокового
короткострокового

5,3



0,04

5,26

5,8



5,8

+0,4



-0,04

+0,54

Коефіцієнт фінансового ризику

0,05

0,06

+0,01


Чим вищий рівень першого показника і нижче другого і третього, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

З таблиці 3 видно, що власний капітал має тенденцію до пониження. За звітний рік вона зменшилась на 0,5%, так як темпи росту позиченого капіталу вищі темпів росту позиченого капіталу. Збільшився також коефіцієнт фінансового ризику на 1%. Це свідчить про те, що фінансова залежність підприємства до зовнішніх інвесторів відносно підвищилась і значить знизилась його ринкова врівноваженість.

При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку і структуру власного і позиченого капіталу, визначити причини зміни окремих його складових і дати оцінку цим змінам за звітний період.


Таблиця № 4 Динаміка структури власного капіталу.

Джерело
капіталу

Сума, тис.грн

Структура капіталу, %

На поч. року

На кінець року

На поч. року

На кінець року

Відхилен-ня

Статутний фонд

977

977

0,4

0,4

Додатковий капітал

239390

239731

99,38

99,12

-0,26

Резервний фонд

182

182

0,08

0,08

Спеціальні фонди і цільове фінансування

160

323

0,07

0,1

+0,03

Реструктизований борг

282

2413

0,11

1,0

+0,89

Збитки

  • Минулих років;

  • Звітного року.


-100


-100

-1645


-0,04


-0,04

-0,66


-0,66

Всього

240891

241881

100,0

100,0


З даних наведеної таблиці можна зробити висновок, що суттєвих змін в структурі власного капіталу не спостерігається. Єдиним недоліком є те, що в звітному році підприємство зазнало збитків на суму 1645тис.грн.


Таблиця № 5 Динаміка структури позикового капіталу.

Джерело капіталу

Сума, тис.грн.

Структура капіталу, %

На поч. року

На кінець року

На поч. року

На кінець року

відхилення

Довгострокові кредити банку

103

0,77

-0,77

Короткострокові кредити банків

898

1403

6,7

9,43

+2,73

Позикові кошти

1480

80

11,05

0,54

-10,51

Кредити та позики, що не погашені в строк

325

6

2,42

0,04

-2,38

Розрахунки з кредиторами:

  • За товари, роботи і послуги не сплачені в строк;

  • по векселях виданих;

  • з бюджетом;

  • по позабюджетних платежах;

  • по страхуванню;

  • по оплаті праці;

  • з дочірніми підприємствами;

  • з іншими кредиторами.


2962


2

1227

695

824

1165

19

3678


5884


2

3981

163

1561

1192

594


22,11


0,01

9,16

5,2

6,16

8,7

0,14

27,45


39,56


0,01

26,77

1,1

10,5

8,02

4,0


+17,45


+17,61

-4,1

+4,34

-0,68

-0,14

-23,45

Позики для працівників

18

5

0,13

0,03

-0,1

Всього

13396

14871

100,0

100,0


З даних таблиці видно, що підприємство в звітному році ліквідувало заборгованість по довгостроковим кредитам (103тис.грн.), що становить 0,77% всього позиченого капіталу. В свою чергу збільшилась заборгованість по короткостроковим кредитам банку (505тис.грн.). Залучення позикових коштів в оборот підприємства являється нормальним явищем. Це сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану при умові, що кошти не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. В іншому випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що приводить до виплати штрафів, санкцій і погіршенню фінансового стану підприємства.

На підприємстві також в значній мірі зменшилась питома вага позичених коштів (10,51% до всього обсягу позикового капіталу), що є позитивним явищем для підприємства і зменшує залежність перед кредитодавцями.

Негативним моментом в діяльності підприємства є те, що в значній мірі збільшилась заборгованість: за товари, роботи і послуги, які не сплачені в строк, розрахунки з бюджетом.


Аналіз активів підприємства.


Все що має вартість, належить підприємству і відображається в активі балансу називається його активами. Актив балансу містить дані про розміщення капіталу, який є у розпорядженні підприємства, про вклади його в конкретне майно і матеріальні цінності, про витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції і про іншу вільну грошову готівку.

Головною ознакою групування статей балансу рахується степінь його ліквідності. По цій ознаці всі активи балансу розділяють на довгострокові або основний капітал і поточні (оборотні) активи.

Розміщення коштів підприємства має дуже велику роль в фінансовій діяльності і підвищенні його ефективності, тому в процесі аналізу активів підприємства в першу чергу належить вивчити зміни в їх складі і структурі і дати їм оцінку.


Таблиця № 6 Структура активів підприємства.

Засоби підприємства

На початок року

На кінець року

Приріст

Тис.грн.

Частка, %

Тис.грн

Частка, %

Тис.грн.

Частка, %

Довгострокові активи (основні засоби)

234880

92,37

231653

90,22

-3227

-2,15

Оборотні активи, в т.ч.:

  • сфері виробництва;

  • сфері обігу.

19407

15575

3832

7,63

6,12

1,51

25099

21176

3923

9,78

8,25

1,53

+5692

+5601

+91

+2,15

+2,13

+0,02

Всього

254287

100,0

256752

100,0

+2465


З таблиці видно, що за звітний рік структура активів аналізуючого підприємства істотно змінилася: зменшилась доля основного капіталу, а оборотного відповідно збільшилась на 2,15%, в тому числі в сфері виробництва – на 2,13, і в сфері обігу – 0,02. В зв’язку з цим змінилась органічна будова капіталу: на початку року відношення основного капіталу до оборотного складало 1210%, а на кінець року – 922%, що буде прискорювати його оборотність.


ТАБЛИЦЯ № 7 Аналіз структури оборотних засобів підприємства.


Види засобів

Наявність засобів

Структура засобів, %

На поч.року

На кін.року

Відхилення

На поч.року

На кін.року

Відхилення

Виробничі запаси

4617

5795

+1178

23,8

23,08

-0,72

Незавершене виробництво

3189

2260

-929

16,43

9,0

-7,43

Витрати майбутніх періодів

5

10

+5

0,02

0,04

+0,02

Готова продукція

7752

13110

+5358

39,95

52.23

+12,28

Товари, купівельна вартість

12

1

-11

0,06

0,01

-0,05

Товари відвантажені, не сплачені в строк

3104

1624

-1480

16,0

6,47

-9,53

Розрахунки з дебіторами

558

2180

+1622

2,88

8,69

+5,81

Грошові кошти

17

57

+40

0,08

0,23

+0,15

Використання позикових коштів

103

-103

0,54

-0,54

Інші оборотні активи

50

62

+12

0,24

0,25

+0,01

Всього

19407

25099

+5692

100,0

100,0


Аналізуючи дані таблиці №7, можна сказати, що найбільшу питому вагу в поточних активах займає готова продукція. На початок року на її долю припадало 39,95% поточних активів, або 7752тис.грн. до кінця року абсолютна її сума збільшилась на 5358тис.грн., також збільшилась її питома вага (на 12,28), що свідчить про затовареність ринку збуту, високу собівартість виготовленої продукції, це призводить до замороження оборотних засобів, відсутність грошових коштів, що є негативним для ефективної діяльності підприємства.

Позитивним моментом в діяльності підприємства є збільшення маса грошових коштів на 40тс.грн., що збільшує коефіцієнт абсолютної ліквідності підприємства; також збільшилась дебіторська заборгованість, яка в кінцевому випадку може перетворитися в готівку підприємства.


Аналіз взаємозв’язку активу і пасиву балансу. Оцінка фінансової стійкості підприємства.


Як відомо, між статтями активу і пасиву балансу існує тісна взаємозалежність. Кожна стаття балансу має свої джерела фінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів, як правило, є власний капітал і довгострокові позичені кошти. Не виключається випадок формування довгострокових активів і за рахунок короткострокових кредитів банку.

Поточні активи формуються як за рахунок власного капіталу, так і за рахунок короткострокових позичених коштів.

В залежності від джерел формування загальну суму поточних активів (оборотного капіталу) прийнято ділити на дві частини:

  1. Змінну частину, яка складена за рахунок короткострокових зобов’язань підприємства;

  2. Постійний мінімум поточних активів, який формується за рахунок власного і довгострокового позиченого капіталу.

Як відомо, власний капітал в балансі відображається загальною сумою. Щоб визначити, скільки його використовується в обороті, необхідно від загальної суми по першому і другому розділах пасиву балансу відрахувати суму довгострокових активів.


Таблиця № 8


На початок року

На кінець року

Загальна сума постійного капіталу

Загальна сума позаоборотних активів

Сума власних оборотних засобів

240994

234880

6114

241881

231653

10228


Суму власного оборотного капіталу можна розрахувати і таким чином: від загальної суми поточних активів відрахувати суму короткострокових фінансових зобов’язань. Різниця може показати, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу чи що залишається в обороті підприємства, якщо погасити всю короткострокову заборгованість кредиторам.


Таблиця № 9


На початок року

На кінець року

Загальна сума поточних активів

Загальна сума короткострокових боргів підприємства

Сума власного оборотного капіталу

Доля в сумі поточних активів, %:

  • Власного капіталу;

  • Позиченого капіталу.

19407

13293


6114


31,5

68,5

25099

14871


10228


40,7

59,3


Аналізуючи дані таблиць 8,9 можна сказати, що на кінець року в порівнянні з початком доля власного капіталу зросла на 9,2% (31,5-40,7), або на 4114тис.грн. (6114-10228), що свідчити про зменшення фінансової залежності підприємства і нестійкості його стану. Цей фактор є позитивним для даного підприємства, так як збільшення власного капіталу відбулося за рахунок збільшення суми поточних активів.

Якщо підприємство буде і в майбутньому такими темпами накопичувати власний капітал, то скоро воно досягне оптимального співвідношення власних і позичених коштів.

Розраховується також структура розподілення власного капіталу, а саме доля власного оборотного капіталу в загальній його сумі. Відношення власного оборотного капіталу в загальній його сумі отримало назву “коефіцієнта маневрування капіталу”, який показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обороті, в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами.




Таблиця № 10


На початок року

На кінець року

Сума власного оборотного капіталу

Загальна сума власного капіталу (Іп.)

Коефіцієнт маневрування власного капіталу

6114

240891


0,02

10228

241881


0,04

На аналізуючому підприємстві по стану на кінець року частка власного капіталу, яка знаходиться в обороті зросла на 0,02 % (0,02-0,04), але це є незначне зростання для підприємства. Підприємство далі залишається з малою часткою власного оборотного капіталу, що не забезпечує підприємству достатню гнучкість у використанні власного капіталу.

Важливим показником, який характеризує фінансовий стан підприємства і його стійкість є забезпеченість матеріальними оборотними засобами власними джерелами фінансування. Вона встановлюється порівнянням суми власного оборотного капіталу з загальною сумою матеріальних оборотних фондів.


Таблиця № 11


На початок року

На кінець року

Сума власного оборотного капіталу

Сума матеріальних оборотних фондів

Процент забезпеченості

6114

15575

39

10228

21176

48


Звідси видно, що процент забезпеченості зріс на 9% (39-48), що є позитивним для підприємства, так як залежність підприємства від зовнішніх інвесторів знизився.

Надлишок чи недостача джерел коштів для формування запасів і затрат (матеріальних оборотних фондів) являється одним з критеріїв оцінки фінансової стійкості підприємства.

Існує чотири типи фінансової стійкості:

  • абсолютна стійкість фінансового стану (якщо запаси і затрати (З) менші суми власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КР) ;

  • нормальна стійкість (якщо запаси і затрати (З) дорівнюють сумі власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КР);

  • нестійкий, передкризовий фінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов’язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (Д);

  • кризовий фінансовий стан (підприємство знаходиться на межі банкруцтва), при якому:

З>ВК+КР+Д

;

Проаналізувавши фінансовий стан на ВАТ “ТеКЗ” ми бачимо, що підприємство знаходилося у 1996році в кризовому фінансовому стані, це видно з наступних розрахунків: за 1996 рік

15575 > 6114+0,39*15575+(182+160) => 15575 > 12530,25;

за 1997 рік:

21176 > 10228+0,48*21176+182+323 => 21176 > 208997,48

Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці , судам банку, постачальникам, бюджету і т.п.

Рівновага фінансового стану може бути відновлена шляхом:

  • прискорення оборотності капіталу в поточних активах, в результаті чого пройде відносне його зменшення на гривень товарообороту;

  • обгрунтованого зменшення запасів і затрат (до нормативу);

  • поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

У звітному році відбувається незначне покращення фінансової стійкості, що видно з наступних розрахунків:

21176 > 10228+0,48*21176+182+323 => 21176 > 208997,48

,

що свідчить про те, що підприємство перейшло в нестійкий (передкризовий) фінансовий стан. При цьому фінансова нестійкість рахується допустимою, якщо виконуються наступні умови:

  • виробничі запаси плюс готова продукція рівні або перевищують суму короткострокових кредитів, які приймають участь в формуванні запасів – ця умова виконується, так як ІІа>ІІІп.

  • Незавершене виробництво плюс витрати майбутніх періодів рівні або менші від суми власного оборотного капіталу – умова виконується.

Оскільки наявність власного оборотного капіталу і його зміни мають дуже велике значення в забезпеченні фінансової стійкості підприємства, доцільно провести факторний аналіз його динаміки.

Таблиця № 12 Аналіз впливу факторів на зміни наявності власного оборотного капіталу.

Фактор

Розрахунок впливу

Рівень впливу тис.грн.

  1. Постійний капітал.

    1. Статутний фонд

    2. Додатковий капітал

    3. Резервний фонд

    4. Спеціальні фонди і цільове фінансування

    5. Реструктизований борг

    6. Збитки звітного року

    7. Довгострокові кредити


977-977

239731-239390

182-182

323-160

2413-282

-(1645-0)

0-103


+341

+163

+2131

-1645

-103

  1. Довгострокові активи.

    1. Основні засоби

    2. Нематеріальні активи

    3. Незавершені капітальні вкладення

    4. Устаткування


-(159107-162846)

-(2-2)

-(72114-71556)

-(430-476)


+3739

-558

+46

Всього

10228-6114

4114


З таблиці видно, що за звітний період сума власного оборотного капіталу збільшилась в цілому на 4114тис.грн. Це настало головним чином за рахунок приросту суми реструктизованого боргу, додаткового капіталу, основних засобів, а також зменшення за рахунок збитків в звітному році. Зменшення вкладання капіталу в основних фондах визвало збільшення суми власного оборотного капіталу.

Темпи росту власного капіталу (відношення суми прибутку, направленої в фонд накопичення, до власного капіталу) залежать від наступних факторів:

  • Рентабельність продаж (R);

  • Оборотності капіталу (Коб);

  • Структури капіталу, що характеризує фінансову активність підприємства по залученню запозичених коштів (відношення середньорічної суми валюти балансу до середньорічної суми власного капіталу), (К);

  • Процент відрахованого чистого прибутку на розвиток виробництва (Двід).

Отже темп росту власного капіталу розраховується за формулою:

за допомогою методу ланцюгової підстановки розрахуємо вплив зміни кожного показника на темп росту капіталу.







Вплив коефіцієнту рентабельності продажу за звітний рік привів до сповільнення темпів росту власного капіталу на 0,001 (0,0017-0,0007), в свою чергу такі коефіцієнти як коефіцієнт оборотності капіталу і структури капіталу в незначній мірі підвищили темпи росту власного капіталу. Найбільш суттєво вплинув на підвищення процент відрахованого чистого прибутку на розвиток виробництва – 0,00075 (0,00085-0,0016). В цілому темпи росту власного капіталу за звітний рік зменшились не суттєво (на 0,0001).


Аналіз ефективності і інтенсивності використання капіталу. Оцінка ділової активності підприємства.


Як відомо, капітал знаходиться в постійному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в іншу.

На першій стадії підприємство закуповує необхідні йому основні фонди, виробничі запаси, на другій – засоби в формі запасів поступають в виробництво, а частина використовується на оплату праці працівникам, виплату податків, платежів по соціальному страхуванню і інші витрати. На третій стадії готова продукція реалізовується і на рахунок підприємства поступають грошові кошти. Чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше продукції отримає і реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії веде до сповільнення оборотності капіталу, потребує додаткових вкладень коштів і може визвати значне погіршення фінансового стану підприємства.

Таким чином, ефективність використання капіталу характеризується його віддачею (рентабельністю) як відношення суми прибутку до середньорічної суми основного і оборотного капіталу. Для характеристики інтенсивності використання капіталу розраховується коефіцієнт його оборотності (відношення виручки від реалізації продукції, робіт і послуг до середньорічної вартості капіталу).

Взаємозв’язок між показниками віддачі капіталу і його оборотністю виражається наступним чином:

Іншими словами, прибутковість інвестованого капіталу рівна добутку рентабельності продажу і коефіцієнта оборотності капіталу.

Розрахунок впливу факторів на зміни рівня рентабельності капіталу можна провести методом абсолютних різниць (табл. 13).


Таблиця № 13 Показники ефективності використання капіталу.

Показники

Попередній рік

Звітний рік

Прибуток підприємства, тис.грн.

4313

2252

Виручка від реалізації продукції, тис.грн.

17805

20712

Середня сума капіталу, тис.грн.

254287

256752

Рентабельність капіталу, %

1,7

0,87

Рентабельність продаж, %

24,2

10,87

Коефіцієнт оборотності капіталу

0,07

0,08

Зміни рентабельності за рахунок:

  • Рентабельності продажі;

  • Коефіцієнта оборотності.


(10,87-24,2)*0,07= -0,9

(0,08-0,07)*10,87=+0,1

Всього -0,8


За допомогою методу абсолютних різниць ми визначили вплив факторів на рентабельність капіталу. Віддача капіталу за звітний рік зменшилась на 0,8, це зменшення відбулося за рахунок зменшення показника рентабельності продажі (0,9). Також спостерігається незначне прискорення оборотності на 0,1.

Швидкість оборотності капіталу характеризується наступними показниками:

  • Коефіцієнтом оборотності (Коб):

(розрахунок в табл. №13)

  • Тривалість одного обороту (Тоб):

, чи

де Д – кількість календарних днів в періоді, що аналізується (360).

Отже для 1996/1997 року тривалість одного оберту дорівнює:

; .


Таким чином в порівнянні з минулим роком оборотність капіталу прискорилась на 678,8дні (5141,4-4462,6).

В процесі аналізу необхідно вивчити оборотність капіталу не тільки в цілому, але і по стадіям кругообороту. Це дозволить прослідкувати, на яких стадіях відбулося прискорення чи сповільнення оборотності капіталу.


Таблиця № 14 Аналіз тривалості обороту капіталу.


Вид коштів

Середні залишки, тис.грн.

Сума виручки, тис.грн.

Тривалість обороту, дні

Мин. рік

Звіт. Рік

Мин. рік

Звітн. рік

Мин. рік

Звіт. рік

зміни

Загальна сума капіталу

В тому числі:

  • Основного

  • Оборотного

В тому числі:

  • Грошова готівка

  • Дебітори

  • Запаси

254287



234880

19407


17

3815

15575

256752



231653

25099


57

3866

21176


17805



17805

17805


17805

17805

17805

20712



20712

20712


20712

20712

20712


5141,4



4749

392,4


0,34

77,1

314,9

4462,6



4026,4

436,3


0,99

67,2

368

-678,8



-722,6

+43,9


+0,65

-9,9

+53,1


За даними цієї таблиці видно, що тривалість обороту зменшилась в основному за рахунок основного капіталу – 722,6 днів (зменшення основного капіталу і збільшення виручки від реалізації).

Тривалість обороту капіталу багато в чому залежить від органічної будови капіталу (відношення основного і оборотного капіталу). Чим вища доля основного капіталу в загальній його сумі, тим помаліше він обертається, і навпаки, при збільшенні питомої ваги оборотних активів прискорюється загальна оборотність капіталу. Залежність загальної тривалості обороту капіталу можна виразити наступним чином:

ТОБОБ.К : ПВОБ,К

Де ТОБ – середня тривалість обороту загальної суми капіталу; ТОБ.К – тривалість обороту оборотного капіталу; ПВОБ.К – питома вага оборотного капіталу в загальній сумі.