Трудовой стаж по законодательству Украины (022-79)

Посмотреть архив целиком

21



План


  1. Поняття трудового стажу.

  2. Види трудового стажу.

  3. Порядок обчислення трудового стажу.

  4. Порядок встановлення трудового стажу.

  5. Порядок підтвердження трудового стажу.

  6. Список літератури.










































  1. Поняття трудового стажу.


Праця - найважливіша сторона життя будь-якої людини, основа її існування і добробуту. Право на працю, а також на інші пов’язані з ним права - на належні умови праці, заробітну плату не нижче від визначеної законом, на відпочинок, на соціальний захист, на страйк закріплені в статтях 43-46 Конституції України1.

Відповідно до Конституції України держава гарантує всім непрацездатним громадянам право на соціальний захист, що включає право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів у разі їх повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника з незалежних від них причин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на соціальний захист мають, як правило, особи які були зайняті суспільно корисною працею. Для визначення права громадян на соціальний захист, розміру їхнього матеріального забезпечення велике значення має інститут трудового стажу.

Трудовий стаж - це загальна тривалість як трудової, так і іншої громадської діяльності, з якою законодавство України пов’язує певні правові наслідки та виникнення юридичних фактів2.

Що стосується терміну трудовий стаж робітників і службовців, то законодавець відмовився від термінів «робітник» і «службовець» та замінив їх на термін «працівник», що проведено Законом України 3.

Але в той же час, ці терміни не охоплювали змісту розумової праці тих, хто працює в установах державної влади і управління. Це державні службовці, правовий статус яких визначений Законом України «Про державну службу». Відповідно до ст.1 Закону - державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функції держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.4 Для державних службовців Законом встановлено 7 категорій посад і 15 рангів відповідно до посади, рівня кваліфікації тощо, тобто фактично визначені чини. Тому це - чиновники, і саме такий термін повинен застосовуватись при визначенні праці тієї категорій трудящих.

Усе це свідчить про те, що питання інституту трудового стажу повинне розглядатись у правовому полі, яке діяло, як за радянських часів, у зв’язку з тим, що цей інститут має юридичне значенні і в цей час при встановленні матеріального забезпечення особи, так в правовому полі сьогодення.








2. Види трудового стажу.


Трудовий стаж має значення для визначення правового статусу особи ( пенсіонер, ветеран праці тощо).

За радянських часів трудовий стаж та порядок його обчислення мав велике значення для пересування по службі, для отримання житлової площі або її покращання, був одним із найважливіших важелів підвищення трудової дисципліни на підприємствах, в установах, організаціях .

Тобто трудовий стаж можна класифікувати на види, в залежності від його значення для настання правових наслідків:

  1. Для призначення пенсій:

    1. Загальний;

    2. Спеціальний;

  2. Для призначення допомоги у зв’язку з утратою працездатності:

    1. Загальний;

    2. Безперервний.

  3. Для визначення терміну відпустки:

    1. Загальний;

    2. Спеціальний;

    3. На одному підприємстві.

  4. Для отримання винагороди за загальні результати роботи підприємства:

    1. На одному підприємстві;

    2. В галузі.

  5. Для пересування по службі;

  6. На отримання пільг.

Демократизація суспільства, перехід до ринкової економіки привели в кінцевому результаті до реформи соціального страхування та пенсійного забезпечення на Україні, В цих умовах найважливішим важелем становиться не безперервний трудовий стаж, а внесок кожного да страхових фондів , як особисто громадян, на протязі їх загальної трудової діяльності, так і роботодавців.

Діюча Конституція України, закони та підзаконні нормативні акти свідчать про втілення в життя нового відношення до поняття трудовий стаж.

Розглянемо, в чому ж конкретно пов’язане зростання значення загального трудового стажу.

Загальний трудовий стаж, що дає право на пенсію.

Загальний трудовий стаж - це загальна тривалість як трудової, так і іншої суспільно корисної діяльності особи, з якою законодавство України пов’язує певні правові наслідки в пенсійному забезпеченні.

Призначення пенсій на Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» , введеного в діє з 1 січня 1992 р.5 Згідно цього Закону пенсії можуть бути трудові ( за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні.

Таким чином право на трудову пенсію мають особи, які були зайняті суспільно корисною працею, при дотриманні інших умов її призначення.

Значення загального трудового стажу в пенсійному забезпеченні суттєво зросло, особливо при призначенні пенсій по старості. Від трудового стажу залежить не тільки право на пенсію, але і її розмір. Наприклад, за кожний повний рік робот понад 25 років для чоловіків пенсія збільшується на 1 відсоток його заробітку 6.

До загального стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується будь-яка трудова діяльність. В такий стаж входить робота, виконана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Тобто зараховується як постійна робота, так і тимчасова ( сезонна, з повним або неповним робочим днем, на час відсутності працівника тощо), а також у окремих осіб по їх обслуговуванню. На рівні з роботою зараховується і діяльність, яка має назву «служба», навчання, час перебування за кордоном.

Спеціальний трудовий стаж, що дає право на пенсію.

Поряд із загальним трудовим стажем юридичне значення має і стаж роботи в особливих умовах праці або в несприятливих кліматичних умовах, з підвищеною інтенсивністю тощо. Це так званий спеціальний стаж.

На відмінність від загального стажу, як підсумкової тривалості будь-якої роботи і іншої суспільно корисної діяльності, спеціальний трудовий стаж - це підсумковий облік виконання тільки певної роботи у відповідних умовах праці. Із врахуванням спеціального трудового стажу призначаються пенсії по старості на пільгових умовах, а також пенсії за вислугу років.

Розглянемо, яка робота включається у спеціальний стаж.

  1. Підземна робота, робота із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком № 1 7.

  2. Робота у шкідливих і тяжких умовах праці за Списком № 2 8 і за результатами атестації робочих місць. Атестація робочих місць за мовами праці здійснюється власником підприємства або уповноваженим ним органом згідно Порядку 9, встановленого Кабінетом Міністрів України.

  3. Робота за Списком 10 текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

  4. Робота за Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років;

  5. Робота за Списком професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років;

  6. Робота за Списком професій і посад плавскладу окремих видів суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку;

Крім того, пенсії за вислугу років призначаються:

  1. спортсменам, які мають особливі заслуги перед фізкультурним рухом, - заслуженим майстрам спорту, майстрам спорту міжнародного класу при загальному стажі роботи не менше 20 років і перебуванні у складі збірних команд України не менше 6 років незалежно від віку.

  2. артистам театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку.

  3. працівникам експедицій, партій безпосередньо зайнятих на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, географічних, гідрологічних, гідрографічних і розвідувальних роботах;

  4. працівникам освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Згідно ст. 100 Закону 11 визначено, що особам, які працювали до введення з 1 січня 1992 р. Закону України «Про пенсійне забезпечення» на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством 12,13,14,15, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а)особам, які мають на день уведення Закону ( 1.01.92 р.) повний стаж на зазначених роботах, що дають право на пенсію на пільгових умовах, пенсії у розмірах, передбачених Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

Наприклад. Громадянин (1949 року народження) відпрацював на підземних роботах (прохідником, майстром), що давали право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку № 1 з 10 червня 1979 р. по 1 вересня 1991 р., а з 2 вересня 1992 р. він працював на інших роботах, які не дають право на пільгову пенсію. Особа звернулась з питання призначення їй пенсії 20 грудня 1999 р. У зв’язку з тим, що пільговий стаж складає 12 років 2 місяці 20 днів, ця особа має право на вихід на пенсію в 50 років на пільгових умовах.

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії, який передбачений Законом України, знижується пропорційно наявного стажу, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Наприклад. Громадянин (1949 року народження) відпрацював на підземних роботах (прохідником, майстром), що давали право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку № 1 з 10 червня 1983 р. по 1 вересня 1991 р. З 2 вересня 1992 р. він працював на інших роботах, які не дають право на пільгову пенсію. Особа звернулась з питання призначення їй пенсії 20 грудня 1999 р. У зв’язку з тим, що пільговий стаж складає 8 років 2 місяці 20 днів, тобто не менш половини стажу роботи в особливо важких умовах, ця особа має право на вихід на пенсію із зменшенням віку на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. В нашому випадку в 52 роки на пільгових умовах за Списком № 1.

Безперервний трудовий стаж і тимчасова непрацездатність.

У разі виникнення тимчасової непрацездатності працівника, чинне законодавство України 16 передбачає надання допомоги за рахунок Фонду соціального страхування України 17.

Допомога у разі тимчасової непрацездатності видається:

  1. при захворюванні ( травмі), яка пов’язана із втратою працездатності;

  2. при санаторно-курортному лікуванні;

  3. при карантині;

  4. по вагітності і пологах;

  5. при хворобі члена сім’ї у випадках необхідності догляду за ним;

  6. при переведенні на іншу роботу у зв’язку із захворюванням туберкульозом або професійним захворюванням;

  7. при протезуванні з поміщенням у стаціонар;

Розмір указаної допомоги залежить згідно п. 30 Положення 18 від безперервного трудового стажу. Допомога по тимчасовій непрацездатності обчислюється виходячи із безперервного трудового стажу працівника і надається в таких розмірах:

  1. 100 відсотків середньої заробітної плати працівникам, які мають безперервний трудовий стаж 8 і більше років;

  2. 80 відсотків середньої заробітної плати працівникам, які мають безперервний трудовий стаж від 5 до 8 років;

  3. 60 відсотків % заробітку мають працівники, у яких безперервний трудовий стаж роботи менше 5 років.

Безперервний трудовий стаж при визначенні розміру допомоги обраховується з дня настання непрацездатності у відповідності з Правилами 19.

Згідно вказаних Правил, при призначенні працівникам допомоги по державному соціальному страхуванню, безперервний трудовий стаж визначається по терміну останньої безперервної роботи на певному підприємстві, в установі, організації. У випадках, передбачених Правилами, в безперервний стаж зараховується також час попередньої роботи або іншої діяльності.

При переході з однієї роботи на іншу безперервний трудовий стаж зберігається за умови, що перерва в роботи не перевищила одного місяця, якщо інше не встановлено законодавством. При звільненні після 1 вересня 1983 р. за власним бажанням без поважних причин безперервний трудовий стаж зберігається за умови, що перерва в робот і не перевищує трьох тижнів. Причини, які визнаються поважними при звільненні за власним бажанням, визначаються державним комітетом20.

Безперервний трудовий стаж зберігається, якщо перерва в роботі не перевищила 2 місяці:

  1. при поступленні на роботу осіб, які працювала в районах Крайньої Півночі, після звільнення з роботи у зв’язку з закінченням строкового трудового договору, внаслідок ліквідації підприємства. установи. організації, скорочення чисельності або штату працівників;

  2. при поступленні на роботу в СРСР після звільнення від роботи в установах, організаціях і на підприємствах СРСР за кордоном або в міжнародних організаціях.

Безперервний трудовий стаж зберігається, якщо перерва в роботі не перевищила трьох місяців:

  1. при поступленні на роботу осіб, які вивільнилися із апарату управління у відповідності з рішеннями Уряду, а також при вступі на роботу осіб. які звільнилися із Збройних Сил по скороченню;

  2. при поступленні на роботу після закінчення тимчасової непрацездатності, яка привела до звільнення у відповідності з чинним законодавством з попередньої роботи, а також при вступі на роботу після звільнення у зв’язку з інвалідністю. Трьох місячний строк обчислюється з дня поновлення працездатності;

  3. при поступленні на роботу після звільнення в наслідок виявленої невідповідності працівника за станом здоров’я.

При припиненні трудового договору вагітними жінками або жінками, що мають дітей ( у тому числі усиновлених) віком до півтора років, безперервний трудовий стаж зберігається за умови вступу на роботу до досягнення дитиною віку півтора років.

Починаючі з 10 квітня 1991 р., при припиненні трудового договору жінками, що мають дітей ( у тому числі усиновлених) віком до 14 років або дитину - інваліда до 16 років, безперервний трудовий стаж зберігається за умови вступу на роботу до досягнення дитиною віку півтора років21.

Безперервний трудовий стаж зберігається незалежно від терміну перерви в роботі:

  1. при вступі на роботу після звільнення за власним бажанням у зв’язку з переведенням чоловіка (дружини) на роботу і іншу місцевість;

  2. при вступі на роботу після звільнення за власним бажанням у зв’язку із виходом на пенсію по старості або звільненням пенсіонера по старості з інших підстав, крім перерахованих нижче.

Безперервний трудовий стаж не зберігається при поступленні на роботу після припинення трудового договору за наступних підстав:

  1. систематичного невиконання без поважних причин обов’язків, які покладені трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку ( п.3 ст. 40 КЗпП);

  2. прогулу ( у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин підряд на протязі робочого дня) без поважних причин ( п. 4 ст. 40 КЗпП) або появі на роботі в нетверезому стані ( п. 7 ст. 40 КЗпП);

  3. набрання законної сили вироку суду, яки працівника засуджено до позбавлення волі, виправним роботам не за місцем основної роботи або інше покарання, яке виключає можливість продовження певної роботи ( п.7 ст. 36 КЗпП);

  4. утрати довіри з боку адміністрації до працівника, кий безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності ( п. 2 ст. 41 КЗпП);

  5. вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального вчинку, несумісного з продовженням даної роботи ( п.3 ст.41 КЗпП);

  6. вимоги профспілкового органу (ст. 45 КЗпП);

  7. скоєння працівником інших винних вчинків, за які законодавство передбачає звільнення з роботи ( п. 1 ст.41 КЗпП);

  8. повторне звільнення після 13 грудня 197 р. за власним бажанням без поважних причин, якщо з дня попереднього звільнення з тих же підстав не пройшло 12 місяців.

В безперервний трудовий стаж, крім роботи, зараховується:

  1. служба у складі Збройних Сил і інших формуваннях, створених відповідно до законодавства України, якщо перерва між звільненням зі служби і днем укладанням трудового договору або вступу в навчальний заклад ( у тому числі на підготовче відділення) не перевищив трьох місяців;

  2. час виробничої практики на посадах і роботах, де здійснювалася оплата праці в період навчання у вищих навчальних закладах, перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі, незалежно від терміну перерв, які викликані навчанням;

  3. час навчання в училищах і школах професійно-технічної освіти( технічних, професійно-технічних училищах, морехідних школах, школах ФЗУ тощо), якщо перерва між днем закінчення навчального закладу й днем поступлення на роботу не перевищила трьох місяців;

  4. час вимушеного прогулу при незаконному звільненні з роботи, якщо працівник поновлений на роботі.

Не перериває трудового стажу, але не зараховується в нього:

  1. час навчання у вищих та середньо спеціальних навчальних закладах, якщо перерва між днем звільнення з роботи і днем зарахування в навчальний заклад не перевищив строків, встановлених при звільненні Правилами 22 в залежності від підстав звільнення. Якщо за загальним правилом, то цей строк не повинен перевищувати один місяць.

  2. час перебування за кордоном членів сімей працівників і військовослужбовців, які були направлені для робот в установах, організаціях на підприємствах держави за кордоном або в міжнародних організаціях чи для проходження служби, якщо перерва між днем повернення і днем вступу на роботу не перевищила двох місяців;

  3. міжсезонна перерва, якщо робітник на цьому підприємстві пропрацював сезон і уклав договір про роботу в наступному сезоні і повернувся на роботу у встановлений строк. Список 23сезонних робіт та умови праці сезонних працівників24 встановлені законодавством .

Як було зазначено вище та відповідно до проголошеної Декларації про державний суверенітет та закону України «Про економічну самостійність» , починаючи з 1992 р. в Україні почалася економічна реформа, в тому числі і стосовно соціального забезпечення громадян України.

Із введенням з 1 січня 1993 р. Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»25 вперше законодавець відійшов від безперервного стажу, і застосував поняття «трудовий стаж». Однак, в частині 3 ст. 47 Закону законодавець вказує, що трудовий стаж обчислюється у встановленому порядку. Ця нечіткість у визначенні потребувала негайного тлумачення поняття «трудовий стаж». І тільки пунктом 82 Положення про порядок призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми26, було зроблено офіційне тлумачення і визначено, що ця допомога залежить від загального стажу.

Згідно ст. 47 Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною до 14 років стала залежить не від безперервного стажу, а від загального трудового стажу.

Приведені непорозуміння у чіткому визначенні понять трудового стажу та прийняті нормативні акти привели до колізії, коли тимчасова непрацездатність працівника залежала від його безперервного стажу, а по догляду за хворою дитиною від загального стажу.

У зв’язку з наведеним, при підписанні Генеральної тарифної угоди27 між Кабінетом Міністрів України, Українським союзом підприємців і промисловців та об’єднаннями профспілок України, Кабінет Міністрів узяв на себе зобов’язання ( пункт 7.8.) разом з профспілковими об’єднанням внести до Порядку28 призначення допомоги по тимчасові непрацездатності зміни, якими буде передбачений відхід від урахування безперервного стажу роботи під час призначення допомоги.

На виконання цієї вимоги профспілок, з 27 квітня 1998 р. , дня введення постанови29 Кабінету Міністрів України , на Україні допомога по тимчасовій непрацездатності при її наданні обчислюється в залежності від загального трудового стажу працівника.

На завершення розв’язування цього питання Кабінет Міністрів України ввів з 19 жовтня 1998 р. Правила обчислення трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності 30.

Стаж, що дає право на відпустку.

Згідно ст. 45 Конституції Україн, кожен, хто працює має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку і оплачуваної щорічної відпустки.

Право на відпустку мають всі особи, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Стаття 4 Закону України «Про відпустки» 31 передбачає відпустки, які надаються в залежності від терміну роботи. До таких відпусток відносяться:

  • щорічні основні відпустки;

  • щорічні додаткові відпустки

    Стаття 9 Закону передбачає, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується:

  1. час фактичної робот ( в том у числі на умовах неповного робочого дня) протягом робочого року, за який надається відпустка;

  2. час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи ( посада) та заробітна плата повністю або частково ( у тому числі час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);

  3. час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи ( посада) і йому виплачувалося допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

  4. час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи ( посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у зв’язку з наданням власником обов’язкових або наданих у порядку, передбаченому колективним договором відпусток без збереження заробітної плати 32, за винятком відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;

  5. час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців не денних відділеннях професійно-технічних закладів освіти;

  6. час навчання новим професіям ( спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємств, скороченням чисельності або штатів працівників;

Додаткові щорічні відпустки поділяються на:

  1. додаткові відпустки за роботу зі шкідливим та важкими умовами праці;

  2. додаткові відпустки за особливий характер роботи:

    1. окремим працівникам, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризик для здоров’я;

    2. працівникам із ненормованим робочим днем.

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки зараховуються:

  1. час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий в цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади. Показники і критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки, працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів визначені Міністерством охорони здоров’я та Міністерством праці та соціальної політика України33.

  2. час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

  3. час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу.

Щорічні додаткові відпустки за роботу пов’язану з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів надаються працівника виробництв, цехів професій і посад, передбачених відповідними розділами Списку, затвердженому Кабінетом міністрів України34.

Трудовий стаж, що дає право на отримання винагороди за загальні результати роботи підприємства.

Ми вже звертали увагу на те, що законодавець у всі часи пов’язує трудовий стаж із матеріальними та моральними пільгами, які, як правило, надаються на підприємствах. Це відноситься і до стажу безперервної роботи на одному підприємстві або в однієї галузі народного господарства.

Так, право на отримання винагороди працівникам за загальні результати роботи підприємства за рік залежать від загального стажу роботи конкретного працівника на цьому підприємстві. Мінімальний стаж роботи для виплати винагороди береться один рік. Максимальний стаж безперервної роботи, за межами якого розмір винагороди не збільшується, рекомендовано35 встановлювати, як правило, п’ять років, а з урахуванням структури системи кадрів за стажем, рівнем текучості кадрів і необхідності підвищення мір заохочення - до 10 років.

Крім того, чинне законодавство передбачає певні виплати в залежності від стажу роботи в одній галузі:

  1. працівникам органів державної виконавчої влади36 ;

  2. працівникам органів внутрішніх справ 37;

  3. працівникам підприємств енергетики38;

  4. науковим працівникам 39.

Наприклад, службовці органів державної виконавчої влади залежно від стажу роботи отримують щомісячні надбавки:


Стаж роботи

Розмір щомісячної надбавки

(у відсотках до посадового окладу)

понад 3 роки

10

понад 5 років

15

понад 10 років

20

понад 15 років

25

понад 20 років

30

понад 25 років

40

Пов’язує чинне законодавство з трудовим стажем і можливість пересування по службі або можливість виконання тієї чи іншої роботи.

  1. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників 40. Наприклад, на посаду головного бухгалтера може бути призначена особа, яка має стаж бухгалтерської або фінансової роботи не менше 3 років.

  2. Закон України «Про прокуратуру» 41. Наприклад, на посаду прокурора області призначаються особи, які мають стаж роботи в органах прокуратура або суду не менше 7 років.

  3. Конституція України. Наприклад:

  • згідно ст. 148 - суддею Конституційного Суду України може бути громадянин, який на день призначення має стаж роботи за фахом юриста не менше 10 років.

  • згідно ст. 127 - на посаду суддя може бути рекомендований громадянин, який має стаж роботи у галузі права не менше 3 років.


Не мале значення має загальний трудовий стаж і для отримання деяких пільг, згідно чинного законодавства України:

  1. Ветеранами праці визнаються громадяни, які працювали в народному господарстві і мають трудовий стаж ( 35 років - жінки і 40 років - чоловіки) і вийшли на пенсію. Ці особи мають право на пільги, передбачені ст. 7 Закону 42;

  2. Працівникам, які мають стаж роботи на певному підприємстві не менше 20 років, в першу чергу надаються житлові приміщення, якщо вони потребують цього 43.

  3. Порядок обчислення трудового стажу.


Відповідно до чинного законодавства України до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується:

  1. будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або з умов сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в’язнів за умови сплати страхових внесків;

  2. творча діяльність членів творчих спілок, а також інші творчі працівників, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.Причому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки композиторів України, Спілки художників України, Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів України до 1 січня 1999 р. зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків;

  3. військова служба та перебування в партизанських загонах і з’єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби;

  4. служба у воєнізованій охороні, органах спеціального зв’язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання;

  5. навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах, на курсах по підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; Причому, згідно пункту 108 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій 44, до при призначенні пенсій по старості до 1 січня 1992 р. стаж навчання зараховувався в загальний трудовий стаж за умовою, якщо цьому періоду передувала робота в якості працівника або інша служба, яка передбачена пунктом 3;

  6. тимчасова непрацездатність, що почалася в період роботи;

  7. час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

  8. час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку;

  9. період проживання дружини осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.

Причому, в випадках, передбачених Законом 45 стаж роботи може бути зарахованим до стажу роботи:

  1. в потрійному розмірі -

  • час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, насильно вивезених з тимчасово окупованої території;

  • робота в м. Ленінград в період його блокади в роки Великої Вітчизняної війни з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року.

  • громадянам, необгрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, необгрунтовано репресованим і згодом реабілітованим, час тримання під вартою, в також час перебування на примусовому лікуванні.

  1. в подвійному розмірі:

  • час перебування в м Ленінград у період його блокади в роки Великої Вітчизняної війни з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року;

  • робота і лепрозорних і протичумних закладах, у закладах по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів.

Згідно Правил46 до загального трудового стажу, що дає право на отримання допомоги у разі тимчасової непрацездатності зараховується стаж роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або роботи, протягом якої працівник підлягав обов’язковому соціальному страхуванню, незалежно від характеру і тривалості роботи і тривалості перерв. До загального трудового стажу зараховуються також:

  1. служба у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військ МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законі України, а також в органах внутрішніх справ;

  2. час перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі47;

  3. час перебування на службі в митних органах;

  4. період перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах та період одержання допомоги(у тому числі матеріальної) по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»48;

  5. час догляду одному з батьків за потерпілою дитиною внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею віку 12 років49;

  6. час відпусток у зв’язку з вагітністю і пологами, частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку;

  7. період, протягом якого батьки - вихователі були зайняті у дитячому будинку сімейного типу вихованням дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківських прав;

  8. час навчання на курсах і у школах із підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації і перекваліфікації, якщо направленню на курси чи у школу безпосередньо передувала робота або служба у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військ МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законі України, а також в органах внутрішніх справ;

  9. час роботи або виробничої практики на робочих місцях і посадах, що оплачуються, у період навчання у вищому закладі освіти;

  10. час навчання у професійно-технічному закладі освіти50;

  11. час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу;

  12. час вимушеного прогулу особи, взятої під захист;

  13. термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади).

До загального стажу не враховуються:

  1. час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним51;

  2. час навчання у вищому закладі освіти ( у тому числі на підготовчих відділеннях), в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання;

  3. час роботи засуджених у колонії-поселення і відбування виправних робот без позбавлення волі за місцем роботи, якщо інше не передбачено законом.

Надбавки за вислугу років державним службовцям обчислюються за фактично відпрацьований час виходячи із посадового окладу з урахуванням доплат за ранг і в залежності від стажу державної служби, визначеного відповідно до Порядку 52.



























4. Порядок встановлення трудового стажу.


Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка53.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника 54. Трудова книжка ведеться на всіх працівників підприємств, установ і організацій усіх форм власності, які пропрацювали на них понад п’ять днів. При влаштуванні на роботу працівники зобов’язані подати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується акуратно кульковою ручкою або ручкою з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору : «05.01.1993 р.» Запис завіряється при звільненні печаткою.

Запис при звільненні у трудовій книжці провадиться з додержанням правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запис; у графі 2 - дата звільнення (10.08.99 р.); у графі з - підстава звільнення («Звільнений за власним бажанням ( наприклад) у зв’язку із зарахуванням до вищого навчального заклад , ст. 38 КЗпП України»); у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис - наказ. розпорядження, його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи, в яки трудова книжка. оформлена згідно чинного законодавства, повинна бути видана на руки працівника. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається лише за письмовою згодою працівника.






















5. Порядок підтвердження наявності трудового стажу


Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України 55.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки з наказів, особливі рахунки і відомості про видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документа, що містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за якийє відмітка про сплату членських внесків.

Для підтвердження військової служби, служби в органах безпеки приймаються:

  • військові квитки;

  • довідки військових комісаріатів, військових частин, установ системи Міноборони, Держкомкордону та інший військових формувань;

  • довідки архівних та військово-лікувальних установ.

Час перебування в партизанських загонах і з’єднаннях встановлюється за довідками штабів або архівів ( за місцем їх діяльності ).

Час навчання у навчальних закладах підтверджується дипломами, посвідченнями. свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видана на підставі архівних даних і містять відомості про періоди роботи. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання.

Час догляду за інвалідом 1 групи, дитиною - інвалідом до 16 років, а також пенсіонером, які за медичним висновком потребує сторонньої допомоги встановлюється на підставі акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду т документів, що засвідчують перебування на інвалідності і вік.

Час догляду непрацюючої матері за дитиною встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта ( у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення 3-річного віку дитиною мати не працювала ( виписка з трудової книжки, довідки органів управління житловим фондом чи довідки сільської, селищної ради).

Час утримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні й на примусових роботах підтверджується довідками органів внутрішніх справ і зараховується до трудового стажу за наявності документів про реабілітацію ( довідки суду, органів прокуратури, дізнання та слідства про припинення кримінальної справи чи довідки суду про винесення виправдувального вироку).

Період проживання дружин осіб офіцерського складу та прапорщиків, мічманів з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування, підтверджуються довідками виданими командирами військових частин.

Період проживання в м. Ленінград у період його блокади установлюється на підставі довідки органу управління житловим фондом, виписки з домової книга або поквартирних списків, прописної картки, довідки про термін евакуації, евакуаційного посвідчення, мобілізаційного розпорядження. Роботи в м. Ленінград встановлюється на загальних підставах.

Для підтвердження часу перебування на окупованій території України або інших держав у період війни приймаються довідки сільських, селищних, міських рад або їхніх виконкомів.

Час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утриманні в період війни, осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тимчасово окупованої території у період війни, підтверджується будь-якими документами того часу, в яких містяться необхідні відомості.

У разі відсутності таких документів приймаються довідки, видані архівними установами, органами державної безпеки або внутрішніх справ за місцем прибуття зазначених осіб до України. Крім того вказані відомості видаються:

  1. Службою розшуку Національного комітету Товариства красного Хреста України;

  2. Міжнародною Службою Розшуку ( Internationaler Suchdienst) за адресою: Bundesrepublik Deuschland, 34444 Arolsen, Grose Allee 5 - 9;

  3. Государственным архивом по адресу: 119817, г. Москва, ул. Б. Пироговская, 17 ( для узником Бухенвальда);

  4. Центром хранения историко-документальной коллекции по адресу: 125212, г. Москва, ул. Выборгская, 3. ( для узников других лагерей);

  5. Центральном государственным архивом МО России по адресу: 142117, Московская обл., г. Подольск, Варшавское шоссе, 74. ( для тех, кто был освобожден Советскими войсками и после этого принят на военную службу);

  6. Военно-медицинским музеем МО России по адресу: 191180, г. Санкт-Петербург, переулок Лазаретный, 2 ( для тех, кто после освобождения Советскими войсками находился на лечении).

За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв’язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на трудову пенсію, встановлюється н підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі. організації або в одній системі.

Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою.

Якщо ім’я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігається з ім’ям, по батькові та прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлений у судовому порядку.

У тих випадках, коли в поданому документі про стаж роботи указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.


На завершення розгляду цього питання можна зробити висновок про важливість інституту трудового стажу для будь-якої особи.

Трудовий стаж підтверджує суспільно корисну діяльність громадянина на протязі досить великого і продуктивного проміжку часу його життя.

Трудовий стаж дає громадянам можливість повноцінно використати свої конституційні права і можливості по соціальному захисті громадянина: на пенсійне забезпечення, пересування по службі або отримання посади, отримання певних пільг, для вирішення житлових проблем, на допомогу у зв’язку із утратою працездатності і в інших випадках, передбачених законодавством, тощо.

Враховуючі значення трудового стажу а також те, що він обраховується за досить великий проміжок часу, всі суб’єкти, як приймають участь в його оформленні в визначенні, зобов’язані відповідально відноситись до цього питання. Чинне законодавство Україна передбачає відповідальність за збереження трудових книжок, своєчасність і правильність оформлення документів, видачу недостовірних документів або даних, свідчень. Ця відповідальність покладена на власників підприємств, керівників установ і організацій, а також на громадян, і вона може бути дисциплінарною, матеріальною або кримінальною.

Контроль за дотриманням вимог законодавства з питань обчислення трудового стажу здійснюють державні інспекції праці, працівники органів соціального захисту, прокуратура. Громадський контроль здійснюють профспілки.






























Список літератури


  1. Конституція України. ВВР, 1996.

  2. Кодекс законів про працю України.

  3. Житловий кодекс України.

  4. Тучкова Е.Г., Захарова М.Л. Новое законодательство о социальном обеспечении. -М.- Знание, 1992 .

  5. Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. Голос України - №2 від5.01.94 р.

  6. Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91 р. № 1788-ХII. ВВР - 1992 - № 3 .

  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Федерація профспілок України, березень 1994 р., 3-886.

  8. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162 .

  9. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.92 р. № 442.

  10. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.92 р. № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення». Урядовий кур’єр. № 48 від 30.10.92.

  11. Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах, утвержденный постановлением Совета Министров СССР 22 августа 1956 г. № 1173. Льготное пенсионное обеспечение. Москва, Профиздат, 1976,

  12. Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей , работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах, утвержденный постановлением Совета Министров СССР 22 августа 1956 г. № 1173. Льготное пенсионное обеспечение. Москва, Профиздат, 1976.

  13. Список № 1 производств, работ, профессий, должностей и показателей на подземных работах, на работах с особо вредными и особо опасными условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту ( по старости)на льготных условиях, утвержденный постановлением Кабанетом Министров СССР 26 января 1991 г. № 10. Сборник нормативных актов по пенсионному обеспечению. Москва, Экономика,1992.

  14. Список № 2 производств, работ, профессий, должностей и показателей с вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту ( по старости)на льготных условиях, утвержденный постановлением Кабанетом Министров СССР 26 января 1991 г. № 10. Сборник нормативных актов по пенсионному обеспечению. Москва, Экономика,1992.

  15. Постанова Фонду соціального страхування України від 26.08.99 р. № 11 «Про затвердження інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України». Міністерство юстиції України № 634/3927 від 21.09.99 р.

  16. Положение о порядке обеспечения пособиями по государственному социальному страхованию, утвержденному президиумом ВЦСПС 12 ноября 1984 р. Справочник профсоюзного работника. Москва. Профиздат. 1987.

  17. Правила исчисления непрерывного трудового стажа рабочих и служащих при назначении пособий по государственному социальному страхованию, утвержденные постановлением Совета Министров СССР 13 апреля 1973 г. Справочник профсоюзного работника. Москва. Профиздат. 1987.

  18. Постановление Верховного Совета СССР «О неотложных мерах по улучшению положения женщин, охране материнства в детства, укреплению семьи». Известия - 1991 - №104.

  19. Список сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.97 р. № 278. Праця і заробітна плата, 1997, № 7.

  20. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 24.09.74 г. «Об условиях труда рабочих и служащих, занятых на сезонных работах». ВВС СССР, 1974, № 40.

  21. Положення про порядок призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, зареєстровано Міністерством юстиції України 19 березня 1993 р. № 10.

  22. Генеральна тарифна угода. Праця і заробітна плата, 1997, № 22, ст.2.

  23. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.98 р. № 571 «Про обчислення розміру допомоги по тимчасові непрацездатності». Праця і заробітна плата, 1998, № 10.

  24. Правила обчислення трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.98 р. № 1658. Праця і заробітна плата, 1998, № 21.

  25. Положення про порядок і умиови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів державної виконавчої влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.93 р. № 108. Урядовий кур’єр, 1993, №183.

  26. Наказ Міністра внутрішніх справ України від 12.03.94 р. № 132. Урядовий кур’єр, 1999, №223.

  27. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.98 р. № 2099 «Про заходи щодо закріплення кадрів в енергетиці».

  28. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.99 р. № 1110 «Про виплату надбавки за стаж роботи і науковій сфері».

  29. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Видавництво центру продуктивності. Краматорськ, 1998.

  30. Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці і інших громадян похилого віку в Україні». Голос України, 1994, № 18.

  31. Положение о порядке назначения и выплати государственных пенсий, утвержденное постановлением Совета Министров СССР от 3 августа 1972 р.. СП СССР, 1972, №17.

  32. Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу». ВВР, 1992, №15..

  33. Закон України «Про професійно-технічну освіту». ВВР, 1998, № 32.

  34. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» . ВВР, 1998, №34..

  35. Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3.05.94 р. № 383. Урядовий кур’єр, 1994, № 71.

  36. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.93 р. № 131 «Про трудову книжку працівників».

  37. Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях. Затверджена Наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58.

  38. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637. Урядовий кур’єр, 1993, № 144.


1 Конституція України. ВВР, 1996, № 30, ст.141.

2 Тучкова Е.Г., Захарова М.Л. Новое законодательство о социальном обеспечении. -М.- Знание, 1992 .-83 ст.

3 Законом України «Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю при переході республіки о ринкової економіки». від 20 березня 1991 р. №871-ХII. ВВР,1992,№7, ст.267.

4 Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. Голос України - №2 від5.01.94 р.

5 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.91 р. № 1788-ХII. ВВР - 1992 - № 3 - ст.11.

6 Стаття 19 Закону (5).

7 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Федерація профспілок України, березень 1994 р., 3-886.

8 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162 .

9 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.92 р. № 442.

10 Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.92 р. № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення». Урядовий кур’єр. № 48 від 30.10.92.


11 Закону України (5).

12 Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах, утвержденный постановлением Совета Министров СССР 22 августа 1956 г. № 1173. Льготное пенсионное обеспечение. Москва, Профиздат, 1976, ст. 8.

13 Список № 2 производств, цехов, профессий и должностей , работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах, утвержденный постановлением Совета Министров СССР 22 августа 1956 г. № 1173. Льготное пенсионное обеспечение. Москва, Профиздат, 1976, ст.45.

14 Список № 1 производств, работ, профессий, должностей и показателей на подземных работах, на работах с особо вредными и особо опасными условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту ( по старости)на льготных условиях, утвержденный постановлением Кабанетом Министров СССР 26 января 1991 г. № 10. Сборник нормативных актов по пенсионному обеспечению. Москва, Экономика,1992, ст. 3.

15 Список № 2 производств, работ, профессий, должностей и показателей с вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту ( по старости)на льготных условиях, утвержденный постановлением Кабанетом Министров СССР 26 января 1991 г. № 10. Сборник нормативных актов по пенсионному обеспечению. Москва, Экономика,1992, ст. 73.

16 Стаття 244 КЗпП. Право України- 1996- № 2.

17 Постанова Фонду соціального страхування України від 26.08.99 р. № 11 «Про затвердження інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України». Міністерство юстиції України № 634/3927 від 21.09.99 р.

18 Положение о порядке обеспечения пособиями по государственному социальному страхованию, утвержденному президиумом ВЦСПС 12 ноября 1984 р. Справочник профсоюзного работника. Москва. Профиздат. 1987.

19 Правила исчисления непрерывного трудового стажа рабочих и служащих при назначении пособий по государственному социальному страхованию, утвержденные постановлением Совета Министров СССР 13 апреля 1973 г. Справочник профсоюзного работника. Москва. Профиздат. 1987. Ст.201.

20 Постановление Совета Министров СССР от 27.12.83 г. - СП СССР, 1984,№4, ст.19.

21 Постановление Верховного Совета СССР «О неотложных мерах по улучшению положения женщин, охране материнства в детства, укреплению семьи». Известия - 1991 - №104.


22 Правила (20).

23 Список сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.97 р. № 278. Праця і заробітна плата, 1997, № 7, ст.3.

24 Указ Президиума Верховного Совета СССР от 24.09.74 г. «Об условиях труда рабочих и служащих, занятых на сезонных работах». ВВС СССР, 1974, № 40, ст.661.

25 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». ВВР, 1993, № 5, ст. 21.

26 Положення про порядок призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, зареєстровано Міністерством юстиції України 19 березня 1993 р. № 10.

27 Генеральна тарифна угода. Праця і заробітна плата, 1997, № 22, ст.2.

28 Положення (19).

29 Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.98 р. № 571 «Про обчислення розміру допомоги по тимчасові непрацездатності». Праця і заробітна плата, 1998, № 10, ст.5.

30 Правила обчислення трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.98 р. № 1658. Праця і заробітна плата, 1998, № 21, ст.6.

31 Закону України «Про відпустки». ВВР, 1997, № 2, ст. 4.

32 Статті 25 і 25 Закону України «Про відпустки». ВВР, 1997, № 2, ст. 4.

33Показники і критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки, працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів затверджені Наказом від 31.12.97 р. № 383/55 Міністерства охорони здоров’я та міністерства праці та соціальної політика України. Праці і заробітна плата, 1998,№3, ст. 12.

34 Список виробництв цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290. Офіційний вісник України, 1997, № 48.

35 Рекомендации о порядке и условиях выплати работникам предприятий и организаций народного хозяйства вознаграждения за общие результаты работы по итогам за год. Утверждены постановлением Госкомтруда СССР от 10.08.83 г. Бюллетень Госкомтруда СССР, 1983, № 11.

36 Положення про порядок і умиови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів державної виконавчої влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.93 р. № 108. Урядовий кур’єр, 1993, №183.

37 Наказ Міністра внутрішніх справ України від 12.03.94 р. № 132. Урядовий кур’єр, 1999, №223.

38 Постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.98 р. № 2099 «Про заходи щодо закріплення кадрів в енергетиці».

39 Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.99 р. № 1110 «Про виплату надбавки за стаж роботи і науковій сфері».

40 Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Видавництво центру продуктивності. Краматорськ, 1998.

41 Ст. 46 Закону України «Про прокуратуру».

42 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці і інших громадян похилого віку в Україні». Голос України, 1994, № 18.

43 Ст. 45 Житлового Кодексу України.Киів, 1990 р. ст. 112.

44 Положение о порядке назначения и выплати государственных пенсий, утвержденное постановлением Совета Министров СССР от 3 августа 1972 р.. СП СССР, 1972, №17, ст 86.

45 Статті 58-60 Закон (5).

46 Правила (30).

47 Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу». ВВР, 1992, №15, ст.189.

48 Закону України «Про зайнятість населення». ВВР, 1991, №14, ст.170.

49 Пункт 1 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи. ВВР, 1991, № 16, ст.200.

50 Закон України «Про професійно-технічну освіту». ВВР, 1998, № 32, ст.215.

51 Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» . ВВР, 1998, №34, ст. 227.

52 Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3.05.94 р. № 383. Урядовий кур’єр, 1994, № 71.

53 Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.93 р. № 131 «Про трудову книжку працівників». КЗпП, Юрінком, 1988, ст.328.

54 Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях. Затверджена Наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58. КЗпП, Юрінком, 1988, ст.328.

55 Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637. Урядовий кур’єр, 1993, № 144.



Случайные файлы

Файл
17922.rtf
18564.rtf
12963.rtf
4323.rtf
99602.rtf