Сучасна українська державність (118280)

Посмотреть архив целиком













Сучасна українська державність


За формою державного правління Україна є президентсько-парламентською республікою. Ознаками цього є наступне:

Президент України обирається всезагальним голосуванням (у цьому її відмінність від парламентської форми правління, де Президент обирається парламентом);

Він має досить вагомі власні прерогативи, які дозволяють йому діяти незалежно від парламенту і уряду; він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод громадин, має право розпустити парламент, призначати і звільняти деяких посадових осіб;

В Україні поряд з Президентом діє премєр - міністр, уряд, відповідальний перед Президентом та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді.

За державним устроєм Україна не є класично унітарною державою завдяки існуванню Кримської автономії. Унітарна форма державного устрою для України є найбільш виправданою, оскільки вона відповідає її етнічному складу, історичному минулому економічним і культурним реаліям.

За формою державного (політичного) режиму Україна ґрунтується на принципі пріоритету прав і свобод людини і громадянина.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

В адміністративно-територіальному відношенні Україна складається з 24 областей і Автономної Республіки Крим. Сучасний адміністративно-територіальний розподіл України є трьохрівневим: Автономна Республіка Крим, область - район - населений пункт (сільрада).

За станом на 1 січня 2005 р. система АТУ включала: АР Крим, 24 області, 490 районів, 456 міст, 886 селищ міського типу, 10281 сільська порада, 28585 сільських населених пунктів. Іншими словами, можна говорити, що істотним недоліком сучасного АТУ є його надмірне дроблення.

Це не відповідає європейським тенденціям, згідно яким територіальні адміністративні утворення повинні мати достатній фінансово-економічний, інституційний і кадровий потенціал для забезпечення в межах певних повноважень високого рівня суспільних послуг населенню і поступального соціально-економічного розвитку відповідних територій.

Діє Конституція 1996 р., згідно якої Україна має нетипову форму правління, що поєднує риси президентської, парламентської і радянської республік. Політичний режим - демократія у процесі становлення.

Єдиним органом законодавчої влади на Україні є однопалатний парламент - Верховна рада України. За Конституцією вона складається з 450 народних депутатів, обираних на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 4 роки. Половина депутатів обирається по мажоритарній системі, інша - по пропорційній.

Президент України може достроково припинити повноваження Верховної ради України, якщо пленарні засідання не можуть початися протягом 30 днів чергової сесії.

Повноваження Верховної ради України, вибраної на позачергових виборах, не можуть бути припинений протягом 1 року з дня її обрання. Повноваження Верховної ради не можуть бути припинений достроково і в останні 6 місяців терміну повноважень Президента України.

Право законодавчої ініціативи у Верховній раді належить Президенту, народним депутатам, Кабінету міністрів і Національному банку України. Законопроекти, визначені Президентом як невідкладні, розглядаються Верховною радою поза чергою.

Верховна рада України приймає закони, ухвали і інші акти більшістю від свого конституційного складу, окрім випадків, передбачених Конституцією. Закон підписує голова Верховної ради і невідкладно направляє його Президенту.

Президент протягом 15 днів підписує закон, приймаючи до виконання, і офіційно обнародує його або повертає з своїми мотивованими і сформульованими пропозиціями у Верховну раду для повторного розгляду.

Якщо Президент протягом встановленого терміну не повернув закон, він вважається схваленим і повинен бути підписаний і офіційно обнародуваний.

Якщо при повторному розгляді закон буде прийнятий не менше ніж 2/3 конституційного складу Верховної ради, Президент зобов'язаний його підписати і офіційно обнародувати в 10-денний термін.

Верховна рада займає разом з Президентом центральне місце в політичному житті країни. Конституція відносить до її компетенції визначення основ внутрішньої і зовнішньої політики затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони оточуючому середовища; розгляд і ухвалення рішення по схваленню Програми діяльності Кабінету міністрів України.

Адміністративно-територіальний пристрій (АТУ) держави є вагомим чинником забезпечення його територіальної цілісності, динамічного і збалансованого соціально-економічного розвитку, ефективного використовування ресурсного потенціалу, а також необхідною передумовою для практичної реалізації принципів стійкого розвитку в межах територіальних адміністративних утворень і держави в цілому.

В проекті Закону України "Про територіальний пристрій України", винесений в даний час на обговорення, також використовується термін "територіальний пристрій", під яким розуміють "обумовлену географічними, історичними, економічними, соціальними, культурними і іншими чинниками внутрішню територіальну організацію держави з розподілом її території на складові частини - адміністративно-територіальні одиниці в цілях забезпечення населення необхідним рівнем послуг і збалансованого розвитку всієї території держави.

Таким чином, систему територіального пристрою держави слід розглядати як "каркасну (або "скелетну") частину" системи організації держави і суспільства в цілому і системи державного управління зокрема.

Таке розуміння вагоме з методологічної точки зору, оскільки воно дозволяє виявити специфічні об'єктивні закономірності і особливості формування і функціонування системи територіального пристрою держави, що важливе для правильного вибору методик його реформування.

В той же час таке розуміння територіального пристрою припускає, що його слід розглядати в тісному взаємозв'язку з системою організації влади в державі. Через це адміністративно-територіальна реформа повинна передбачати зміну цих складових: і системи територіального пристрою, і системи територіальної організації влади в державі.

Одним з головних принципів і задач АТР в Україні проголошена децентралізація управління. Проте відсутні чіткі орієнтири відносно ступеня (глибини) децентралізації, відповідної сучасному і перспективному стану українського суспільства.

В той же час це питання, на нашу думку, принципово важливе з точки зору як побудови ефективної системи територіальної організації влади в Україні, так і забезпечення національної безпеки держави.

Раніше децентралізацію влади розглядали переважно як властивість федеральних систем державного пристрою. В останні декілька десятиріч елементи децентралізації почали активно упроваджуватися в унітарних державах для підвищення ефективності систем державного управління. Відповідно розрізняють політичну і адміністративну децентралізацію. Остання представляє інтерес в контексті АТР в Україні.

Принциповою зміною в АТУ унітарної держави стала зміна статусу Кримської області, яка 12 лютого 1992 р. була перетворена в Автономну Республіку Крим у складі України. Ця подія надалі спричинила за собою цілий ряд проблем, перш за все, політичних, правових, управлінських, майнових і т.д., які до теперішнього часу в повному об'ємі не вирішені. В цілому цей факт ще чекає свого глибокого осмислення і комплексної оцінки.

Конституція України визначила місцеве самоврядування як право територіальної общини - мешканців села або добровільного об'єднання в сільську общину мешканців декількох сіл, селища і міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно ст.141 Конституції до складу сільської, селищної, міської поради входять депутати, які обираються мешканцями села, селища, міста на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.

Згідно ст.2 Закону України "Про вибори депутатів місцевих порад і сільських, селищних, міських голів" від 14 січня 1998 р. вибори депутатів сільської, селищної, міської, районної в місті порад проводяться по мажоритарній виборчій системі відносної більшості по одномандатних виборчих округах, на які ділиться вся територія, відповідно, сіла, селища, міста, району в місті. [1, с. 198]

За формою правління Автономну республіку Крим можна визначити як парламентську автономію, в якій Верховна Рада є представницьким, а Рада міністрів - виконавчим органами. Ці положення концептуально відрізняються від форми правління, встановленої в державі.

Модель парламентської автономії дала змогу успішно вирішити в Криму низку проблем. Серед них - формування органів виконавчої влади; підготовка й затвердження програм соціально-економічного й культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони навколишнього природного середовища та багатьох інших проектів.

Верховна Рада автономії формує й контролює діяльність виконавчого органу АРК - Ради міністрів. Ця практика позитивно оцінюється міжнародними організаціями та інститутами. До того ж можна з упевненістю стверджувати, що Крим більше, ніж інші регіони, готовий до конституційної реформи, покликаної змінити розподіл повноважень між гілками влади.


Случайные файлы

Файл
153158.rtf
28181.rtf
17514-1.rtf
56014.rtf
60644.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.