Природа державної влади (118093)

Посмотреть архив целиком















Реферат на тему

Природа державної влади



Історія свідчить, що стан, темпи і майбутнє суспільного розвитку безпосередньо залежать від сталості, сили й ефективності державного управлінського впливу. Тому дослідження проблем держанного управління, його значення в житті суспільства - одне з найважливіших фундаментальних завдань суспільних наук.

Управління як різновид суспільної діяльності, спрямованої на організацію, упорядкування і регулювання поведінки людей, завжди було необхідне людству. Забезпечення відповідного порядку, військова організація, будівництво шляхів, зрошувальних каналів, акведуків, релігійних споруд потребувало об'єднання великої маси людей. Тобто керівництво зусиллями людей виникло вже на світанку людства. Піраміди Єгипту, споруди Стародавнього Риму, Велика китайська стіна є матеріальними пам'ятками управлінського мистецтва. Функції управління у той час були відносно простими, як і саме суспільне буття. Розвиток останнього поступово ускладнює управлінські завдання, керівництво соціальними процесами. Жан Жак Руссо зазначав про велике значення проблеми управління вже у Спарті й Римській імперії. На думку Арістотеля, «державний устрій - це впорядкування держави, пов'язане з державною владою взагалі й насамперед з верховною владою. Верховна влада скрізь пов'язана із системою управління в державі, а система управління уособлена у тій чи іншій формі державного устрою. Так, у демократичних державах верховна влада належить народу, в олігархіях - окремим особам. Тому ми й говорили, що державний лад у демократичних політіях і в олігархіях різний; з цього погляду ми судитимемо й про решту». І далі: «...державний лад зумовлює характер державних інституцій, їх розподіл, встановлює форму верховної влади, визначає кінцеву мету будь-якого суспільного життя».

У середні віки функції державного управління концентрувалися в руках правителів - князів, герцогів й інших феодалів. Із формуванням централізованих держав утворюється великий адміністративний апарат управління і розвивається його спеціалізація.

Буржуазні революції XVII та XVIII століть зумовили появу нових ідей про природу, призначення, устрій і функціонування державної влади, її структурно-функціональна характеристика стала пануючою у суспільній практиці. Томас Гоббс, а потім Джон Локк у своїх працях піддали критиці феодально-теократичну концепцію божественного походження влади короля. Вони обґрунтували концепцію «природного стану» і природного права. Стан повної свободи і стан рівності осіб означають, що влада ніби є похідною від співтовариства людей. У природному стані кожен володіє виконавчою владою, що випливає із закону природи, а в державі вона стає функцією спеціального органу. Перехід від природного стану до громадянського суспільства на основі суспільного договору за волею і рішенням більшості означає: кожна людина як учасник договору уповноважує суспільство або його законодавчу владу створювати для нього закони, яких потребуватиме суспільне благо.

Держава якнайповніше виражена у владі. Водночас влада є основною ознакою держави. Вся повнота влади належить державі, вона розпоряджається всіма її формами, водночас усім іншим соціальним установам влада належить частково або вони розпоряджаються лише однією з її форм, причому це потребує санкцій і підтримки з боку державної влади.

Цікавими є зауваження Арістотеля щодо поняття «держава». «Держава - поняття складне; подібно до того, як усяке поняття, що ціле, складається з багатьох частин, достоту так і держава. Звідси зрозуміло, що спершу годиться з'ясувати поняття «громадянин», бо держава є певна сукупність громадян. Отже, потрібно розглянути, кого треба вважати громадянином і що таке громадянин? Річ у тім, що про поняття «громадянин» часто сперечаються і не всі визнають, що громадянин залишається таким (за будь-якого устрою). (Дехто запевняє), що, наприклад, хто в демократичному устрої громадянин

  • за олігархії може ним і не бути... Найкраще визначення громадянина в абсолютному розумінні було б таким: громадянином є той, хто може бути суддею і посадовою особою. Деякі органи бувають тимчасовими, одна й та сама особа не може обіймати посади в них двічі. Решта повноважень - наприклад, судді чи члени народних зборів - з огляду на це, не мають визначень. Проте дехто може зауважити, мовляв, судді й члени народних зборів не є урядовцями,

  • але було б смішно твердити, ніби ті, кому належить вирішувати важливі державні справи, не мають влади. Зрештою, вказане заперечення не має сенсу, бо тут йдеться тільки про назву... Тобто, хто бере участь у законодавчій або судовій справах - того ми можемо вважати громадянином даної держави. Державою ж ми називаємо сукупність таких громадян, яка, власне кажучи, самодостатня для звичайного існування».

У чому ж істинні цілі суспільства?

Платон і Арістотель вважали головною метою держави гармонію суспільних відносин і справедливість. Фіхте визнавав державу найповнішим здійсненням людського «Я», найвищим емпіричним проявом людської особистості. Гегель убачав у державі найдосконаліше втілення світової ідеї, що саморозвивається. Для нього держава є «реальність моральної ідеї», й тому він навіть називав її земним богом. Гоббс убачав у державі втілення сили і насильства у вигляді звіра - Левіафана. Фіхте і Гегель на відміну від нього розуміли державу як виключно правову. Для них саме поняття держави повністю ототожнювалося з поняттям правової держави. «Загальне благо, - стверджував Б. Кістяківський, - це формула, в якій стисло виражаються завдання і цілі держави».

Визначальною у пізнанні природи держави, в удосконаленні її управлінської функції стала теорія поділу державної влади. Перш ніж розглянути проблему поділу державної влади, потрібно визначитися, що ж розуміти під терміном «державна влада», якою є її природа. Б. Кістяківський вважав, що питання про сутність державної влади є питанням не державно-правової догматики, а загального вчення про державу. Вирішити це питання можна, коли поряд з юридично-догматичними дослідження зроблені історико-політичні, соціологічні, психологічні-філософсько-ідеологічні дослідження, що спрямовані на державу та її правове вираження.

Влада для держави має надзвичайне значення. Деяку владу ототожнюють з органами держави. Так, Ф. Енп «Суспільство створює собі орган для захисту своїх інтересів від внутрішніх і зовнішніх нападів. Цей орган є держава».

Орган представляє державу, але не як окрема особ; тільки в межах своєї компетенції. Саме компетенція є якісною характеристикою державного органу, який не і суб'єктивних прав.

Існує функціональний підхід до розуміння влади - «кожна влада, у тому числі державна, - це особливі дії з керівництва, управління і координації вольових дій людей.

Володарювання як елемент влади притаманне усім типам держави. Характеризуючи правову державу, Б. Кістяківський зазначав, «що основна ознака такої держави у тому, що у ній владі визначені певні межі, влада обмежена і підзаконна. Крім цього, у правовій державі як окремі органи влади, так і сам правовий порядок організовуються за допомогою самого народу. Отже, правовій державі теж притаманна державна влада, але ця влада введена у певні рамки, вона здійснюється у певних формах і має строго правовий характер»14. Н. Нижник зазначає, що головними для дослідження феномена влади є питання про співвідношення понять влади і владних відносин. Ці питання не тотожні. Безумовно, наявність і функціональний прояв владної волі передбачає і наявність волі підлеглої, тобто влада у процесі здійснення завжди зумовлює виникнення відносин залежності. Владні відносини у суспільстві - це ті рамки, у межах яких здійснюється владна діяльність. Владні відносини складаються з процесу взаємодії як між суб'єктом і об'єктом влади, так і між її суб'єктами.

На академічних читаннях «Концептуальні питання політико-правової реформи в Україні» справедливо відзначено, що влада у загальному вигляді є можливість і здатність справляти визначальний вплив на діяльність і поведінку людей. Як складний соціальний феномен вона має численні структурні та функціональні характеристики. Єдність, неподільність влади є одним із принципів її реалізації, втілення в реальні суспільні відносини. Оскільки влада за визначенням цілком і повністю належить народові, він не повинен ділити її з ким-небудь, бо інакше втрачається сам зміст, сутність суверенітету - його не можна мати частково. Лише народ, здійснюючи належну йому владу, визначає, як, яким чином забезпечити реалізацію свого національного, народного та державного суверенітету.

Усі ці підходи правомірні й розкривають природу державної влади як політологічної категорії, так і конституційно-правової інституції. Якщо розглядати категорію «державна влада» за окремими вищенаведеними ознаками, то загубиться цілісна конструкція сприйняття державної влади як конституційно-правової категорії і як сукупності владних державних повноважень, що становлять зміст державної влади як сукупності державних органів. Що ж до конституційного принципу поділу влади, то його вихідною засадою є насамперед поділ державно-владних повноважень.

Концепція поділу влади була ґрунтовно викладена Ш. Монтеск'є у 1748 р. у праці «Про дух законів»: «Щоб створити помірковане управління, треба вміти комбінувати влади, регулювати їх, стримувати, приводити їх у дію, додавати, так би мовити, баласту одній, щоб вона могла врівноважувати іншу; це такий шедевр законодавства, який рідко вдається виконати випадку і який рідко дозволяють виконати розсудливості». Мислитель вдало визначив поділ влади як мистецтво «комбінування і переміщення баласту». Ш. Монтеск'є вважав неприпустимим зосередження різних гілок влади в руках однієї особи чи органу. «Якщо влада законодавча і виконавча будуть поєднані в одній особі або установі, то свободи не буде, оскільки можна побоюватися, що цей монарх або сенат створюватимуть тиранічні закони для того, щоб тиранічно застосовувати їх. Не буде свободи й у тому разі, якщо судова влада не відокремлена від влади законодавчої і виконавчої. Коли вона поєднана із законодавчою владою, то життя і свобода громадян потраплять під владу сваволі, адже суддя буде законодавцем. Якщо судова влада поєднана з виконавчою, то суддя дістає можливість стати гнобителем».


Случайные файлы

Файл
17469-1.rtf
30612-1.rtf
150265.rtf
15389.doc
3960.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.