Нормативні межі маніпулювання електоратом у виборчому процесі (117905)

Посмотреть архив целиком

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА




КУЧМА Леся Олексіївна

УДК: 324: 316.45: 159.922: 342.727] (477)



НОРМАТИВНІ МЕЖІ МАНІПУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТОРАТОМ У ВИБОРЧОМУ ПРОЦЕСІ

Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук











Львів – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Науковий керівник: кандидат політичних наук, доцент Шурко Оксана Богданівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри політології.

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Бурдяк Віра Іванівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри політології та державного управління кандидат політичних наук, доцент Климончук Василь Йосипович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, доцент кафедри політології.

Захист відбудеться 13 березня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.051.17 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79001, м. Львів, вул. Університетська 1, ауд.301.

Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано 7 лютого 2008 р.

В. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради

доктор філософських наук, доцент Н.П. Гапон



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність дослідження. Суспільство упродовж своєї історії винайшло лише три основних способи впливу на людину, а саме примус, маніпуляцію та співробітництво. У контексті дослідження сфери політики та можливостей застосування різноманітних технологій впливу вказані способи застосовуються в суспільно-політичній практиці. Проте у всіх суспільствах, навіть у найдемократичніших, не відмовляються від маніпулювання тією чи іншою мірою свідомістю населення. Маніпуляції стали звичним явищем у повсякденному житті, економічній конкуренції та політичній боротьбі.

У нашій країні із відновленням незалежності відбулися значні зміни в напрямі формування нового демократичного суспільства, де головним способом приходу до влади різноманітних суспільних сил та конкретних осіб стали всезагальні, прямі, рівні та таємні вибори. У сучасних механізмах та технологіях виборів наявні як позитивні, так і негативні сторони представницької системи врядування, процесу делегування. В ідеалі вибори призначені для відбору найкращих, однак практика досить часто далека від цього ідеалу. Загалом вибори, як і сама демократія, є суперництвом, що має свій визначений результат, тому найчастіше перемагають не найкращі, а агресивніші, ті, які краще вміють переконати чи ввести в оману виборців.

Саме виборчу систему вчені розглядають як найпридатнішу до маніпуляцій характеристику політичної системи. Виборчий процес є особливо показовим для досліджень політичного маніпулювання, оскільки в цей період мобілізуються всі маніпулятивні ресурси з метою спонукати населення до активної підтримки певних сил. Механізми політичного маніпулювання постійно діють та удосконалюються, щоб у потрібний момент бути задіяними на повну силу та привести до бажаного результату. Водночас маніпулювання не обмежується лише виборчою практикою. Воно є успішним лише за умови тотальності, тобто всеохопності, безперервності та безальтернативності, відсутності масштабних та протилежних за напрямами маніпулятивних акцій.

Процес маніпулювання зазвичай має негативні наслідки. Вчені, зокрема, зазначають, що деструктивні маніпуляції людиною, суспільною думкою та масовою свідомістю, поряд із національними конфліктами, екологічними катастрофами та демографічними проблемами, перетворяться в глобальну світову проблему початку третього тисячоліття. Тому актуальною постає проблема створення дієвої системи соціально-психологічного захисту в масштабах українського суспільства, оскільки традиційні механізми захисту громадян зруйновані або ж не відповідають розвиткові сучасних маніпулятивних технологій, а нові механізми захисту ще тільки формуються. Значення має й те, що окремі громадяни не володіють основними способами обмеження маніпулятивного впливу.

На сьогоднішній день у політичній науці маніпулювання досліджують у двох основних напрямках. По-перше, стосовно порушення прав людини, коли маніпулювання розглядають як поводження з людиною не як з суб’єктом політичного буття, а як з об’єктом, що входить у суперечку з основними нормами захисту прав людини. По-друге, маніпулятивну поведінку в спілкуванні розглядають як одну з причин порушення взаєморозуміння між людьми. Саме в цьому і полягає актуальність дослідження обмеження політичного маніпулювання, коли ставиться завдання усунення негативного маніпулятивного впливу у конкретних сферах політичного буття. Під останніми розуміємо передусім виборчий процес та можливість застосовувати у ньому різноманітні маніпулятивні технології, які дають змогу керувати свідомістю електорату. Актуальність дослідження зумовлена також необхідністю виявити набір маніпулятивних технологій, які застосовуються у виборчому процесі, та зменшення ефективності їх впливу на свідомість громадян через формування в суспільстві дієвої системи обмежень маніпулювання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планами наукових досліджень кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка „Етнополітичні процеси в Україні”, номер державної реєстрації № 0103U005961.

Мета дослідження – з’ясувати основні обмежуючі чинники, які б перешкодили використанню маніпулятивних впливів, та визначити на цій основі систему нормативних обмежень маніпулювання електоратом у виборчому процесі (на прикладі останніх виборчих кампаній в Україні).

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

уточнити розуміння суті політичного маніпулювання через визначення основних ознак маніпулятивного впливу, дослідження суб’єкта і об’єкта маніпулювання та особливостей їх взаємодій та взаємовпливів;

на основі аналізу психологічних аспектів маніпулювання дослідити вплив та ефективність емоційної домінанти у виборчому процесі; розглянути основні засоби та технології маніпулювання у виборчому процесі, а також проаналізувати маніпулювання через такі явища, як стереотипи та міфи;

на основі аналізу різних методологічних підходів визначити систему обмежень маніпулювання електоратом у виборчому процесі;

проаналізувати існуючі нормативно-правові акти щодо виявлення нормативно-правових обмежень маніпулювання, визначити їх місце у системі правових норм та їх відповідність сучасній виборчій практиці;

дослідити значення громадянської культури як основного чинника в системі обмежень маніпулювання свідомістю

розкрити роль політичного досвіду та громадянської компетентності в процесі формування захисних від маніпулювання механізмів;

виявити основні небезпеки маніпулювання для окремої особистості та першочергові способи захисту, які вона може використовувати і які б стали основною межею для маніпуляторів у виборчому процесі.

Об’єкт дослідження – процес політичного маніпулювання, його суть, структура та основні прояви у політичній практиці.

Предмет дослідження – система нормативних меж маніпулювання електоратом у виборчому процесі, особливості формування та забезпечення інформаційно-психологічної безпеки людини, суспільства та держави.

Основними методологічними підходами та принципами дослідження стали вимоги загальнонаукових та філософських принципів пізнання, ефективних при аналізі політичної сфери – системності, історизму, міждисциплінарного підходу як методів комплексного аналізу політичних процесів. Важливе значення в дисертації надано таким методологічним підходам, як нормативний, структурний, інституційний та процесуальний.

У роботі використано і спеціальні наукові методи. Різноплановість об’єкта дослідження вимагала використання методу системного аналізу, оскільки розглянуто нормативне обмеження маніпулювання, забезпечення інформаційно-психологічної безпеки як складну систему, що включає в себе правові, моральні та політичні норми. Використано також методи компаративістики, екстраполяції, моделювання та прогнозування, які дають змогу співставити та передбачити можливі наслідки використання маніпулятивних технологій, функціонування системи обмежень такого роду впливів, простежити подальший розвиток демократичного процесу в Україні. Застосування вказаних методів дало змогу реалізувати принципи об’єктивності, логічної несуперечності та повноти.

Наукова новизна роботи визначається вибором предмета дослідження та проблематикою, яка досі не мала цілісного розгляду у політичних науках, побудовою авторської концептуальної схеми нормативних меж маніпулювання у виборчому процесі. Вперше здійснено системні дослідження проблематики захисту громадян від негативних психологічних впливів та побудовано систему обмежень маніпулювання електоратом, розглянуто можливості її втілення у сучасній українській виборчій практиці.

Наукова новизна дисертації визначається такими результатами дослідження:


Случайные файлы

Файл
79530.rtf
88811.doc
160732.rtf
66743.rtf
133398.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.