Верховна Рада України в системі органів влади (117603)

Посмотреть архив целиком

Зміст





1. Законодавча влада в Україні. Верховна Рада України в системі державних органів. 4

2. Порядок формування Верховної Ради України. 4

3. Народний депутат України 5

4. Організація роботи Верховної Ради України 6

5. Повноваження Верховної Ради України. 7

6. Законодавчий процес у Верховній Раді 10

Використана література 14






























  1. Законодавча влада в Україні. Верховна Рада України в системі державних органів.


У системі розподілу влади обов'язковою складовою є законодавчий орган, який з додержанням спеціальної процедури приймає найважливіші юридичні акти, що мають вищу юридичну силу, закони (звідси й назва законодавча влада). Загальна традиційна назнва таких органів парламент.

Головним завданням парламенту будь-якої країни є створення і вдосконалення законів. Законодавча влада затверджує бюджет (тобто прибутки і видатки держави), контролює його виконання, має право контролю за діяльністю уряду. Характерними рисами діяльності парламентів є те, що вони формуються шляхом виборів, працюють на постійній основі на протязі певного визначеного законом часу. Свої рішення парламенти приймають колегіально, шляхом голосування.

Законодавча влада – це гілка державної влади, функцією якої є законотворча діяльність.


Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. Лише вона може виступати від імені народу.


2. Порядок формування Верховної Ради України.

Конституційний склад Верховної Ради України чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.

Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть бути на державній службі або мати інший представницький мандат. Їм гарантовано депутатську недоторканність. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю березня четвертого року повноважень Верховної Ради України.

Верховна Рада України працює сесійно. Верховна Рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Вона збирається на першу сесію не пізніше, ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання Верховної Ради України відкриває найстарший депутат. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Позачергові сесії Верховної Ради, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як третини народних депутатів України.

Верховна Рада обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України та може відкликати Їх.

Голова Верховної Ради України:

  1. веде засідання Верховної Ради України;

  2. організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ра­ди України;

  3. підписує акти, прийняті Верховною Радою України;

  4. представляє Верховну Раду України в зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;

  5. організовує роботу апарату Верховної Ради України.


3. Народний депутат України


Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх пяти років.

Не може бути обраним до Верховної ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Повноваження депутатів України визначаються Конституцією та законами України.

4. Організація роботи Верховної Ради України

Організацію роботи парламенту визначає спеціальний Законрегламент Верховної Ради України.

Верховна Рада працює сесійно. Це означає, що двічі на рік депу­тати збираються в Києві і беруть участь у розробці законів, розв'язанні актуальних питань. Сесія триває кілька місяців, а в разі запроваджен­ій військового чи надзвичайного стану в Україні автоматично зби­рається через два дні і виконує свої функції безперервно протягом усього часу цього стану.

Під час сесій відбуваються пленарні засідання тобто засідання за участю всіх депутатів. Проходять також засідання комітетів Верховної Ради. На засіданнях комітетів провадять попереднє обговорен­ня проектів законів, а на пленарних засіданнях депутати остаточно обговорюють і приймають закони, призначають або обирають від­повідних посадових осіб.

Верховна Рада вирішує найважливіші питання життя країни від імені народу, тому згідно з Конституцією засідання Верховної Ради відбуваються відкрито. На них можуть бути присутні не тільки депу­тати, а й журналісти, представники громадськості. В окремих випадках (якщо вирішують питання, пов'язані з державною таємницею, націо­нальною безпекою тощо) за рішенням Верховної Ради може бути про­ведене закрите засідання. Рішення Верховної Ради приймають на засіданнях сесії голосуванням депутатів. Кожний депутат має голо­сувати особисто. Ця норма Конституції повинна завадити голосуван­ню за інших депутатів, свідками чого не раз були жителі України ос­танніми роками.

Верховна Рада України затверджує перелік комітетів Верховної Ради України, обирає голів цих комітетів.

Комітети Верховної Ради України здійснюють законо­проектну роботу, готують і попередньо розглядають пи­тання, віднесені до повноважень Верховної Ради України.

Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підго­товки і попереднього розгляду питань.

Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, створює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради України.

Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду.

Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради Укра­їни нового скликання.

Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання. Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені в останні шість місяців строку повноважень Президента України.

Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім впадків, передбачених Конституцією.

Прийняття Законів є вищою формою прояву державної Влади. Передбачено особливий порядок прийняття законів Украіни.


5. Повноваження Верховної Ради України.

Верховна Рада має право внести зміни до Конституції України, визначити Всеукраїнський референдум про зміну території України. Найважливішим завданням Верховної Ради є прийняття законів нашої країни. Саме законами визначаються норми життя України права, свободи і обов'язки людини, питання громадянства, національні і мовні питання, загальні засади зовнішньо-політичної діяльності, місцевого самоврядування, судоустрою, кримінального, цивільного і адміністративного законодавства. Закони України визначають порядок охорони кордону, теріторіальний устрій України, організацію і порядок діяльності Верховної Ради, статус народних депутатів

.Тільки Верховна Рада може впроваджувати податки, визначати порядок направлення українських військових підрозділів до інших країн чи, навпаки, перебування іноземних військ на території України Згідно із законами України встановлюють військові і спеціальні звання (дипломатів, прокурорів, державних службовців тощо), державні нагороди, оголошують амністію, запроваджують державні символи.

Крім законодавчих, Верховна Рада виконує й інші важливі функції, зокрема визначає основні засади внутрішньої і зовнішньої політики України, призначає вибори Президента, затверджує чисельність і структуру Збройних Сил, дає згоду на обов'язковість для України міжнародних угод (ратифікація) чи анулює їх (цю дію називають денонсацією).

Особливу увагу в Конституції приділено прийняттю державного бюджету України. Бюджет це документ, в якому визначено всі прибутки і видатки держави на рік. Від нього залежать стан госпо­дарства і рівень життя кожного громадянина країни. Державний бюд­жет України Верховна Рада затверджує щорічно. Готує бюджет Ка­бінет міністрів, він звітує перед Верховною Радою про його виконання.Для контролю за виконанням бюджету створено спеціальний органРахункову палату.

Важливим завданням, покладеним на парламент України, є участь у формуванні судової влади призначення третини суддів Консти­туційного Суду, обрання інших суддів безстроково.

Також до повноважень Верховної Ради належить:

1) призначення на посади та звільнення з посад Голови і та інших членів Рахункової палати;

2) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

3) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;

4) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку України;

5) призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

6) Призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;

7) схвалення рішення про надання військової до моги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

8) надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

9) надання згоди на призначення Президентом Укра­їни на посаду Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

10) дострокове припинення повноважень Верховної Ра­ди Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Кон­ституції України або законів України; призначення поза­чергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

11) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів іё районів;

12) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

13) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної еколологічної ситуації;

14) надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України.

Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри Кабінетові Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Для реалізації широкого кола повноважень Верховної Ради потрібно чітко організовувати її роботу.


6. Законодавчий процес у Верховній Раді

Законодавство України включає багато законів і інших нормативних актів. Який шлях лежить від необхідності врегулювати певні суспільні відносини до нового закону? Адже однією з ознак закону є прийняття його за допомогою спеціальної процедури законодавчим органом держави. Познайомимося з тим, як відбувається процедура вироблення і прийняття законів – законодавчий процес. Законодавчий процес включає декілька етапів. Порядок прийняття законів України визначила Конституція.

Для роботи над новим законом потрібна законодавча ініціатива пропозиція прийняти його або внести зміни до діючого, що виходить від осіб чи установ, яким надано таке право. Право за конодавчої ініціативи мають Президент України, народині депута­ти, Кабінет Міністрів і Національний банк України. Це означає, що саме вони можуть офіційно запропонувати проект закону для розгляду Верховною Радою. Така пропозиція обов'язково має бути розглянута. Звичайно, кожний громадянин може висловити свою думку щодо вдосконалення законодавства, прийняття нових законів, але його пропозиція не буде початком розгляду закону, законодавчого процесу.




Стадії законодавчого процесу:

Законодавча ініціатива

Розробка законопроекту

Обговорення законопроекту в Комітетах Верховної Ради

Розгляд законопроекту Верховною Радою на пленарому засіданні (два-три читання)

Прийняття закону

Підписання закону Головою Верховної Ради і передача його Президенту України

Розгляд і підписання закону Президентом України

Публікація закону

Закон набирає чинності


Внесення законодавчої ініціативи передбачає розробку відповідного законопроекту. Його може запропонувати сам ініціатор депутат, Президент, підготовку закону може бути доручено відповідній науковій установі, міністерству, спеціально створеній групі фахівців, нау­ковців тощо. Дуже важливо, щоб закони були ефективні і відповідали рівню розвитку держави і юридичної науки. Через те законопроекти, як правило, направляють на наукову експертизу юридичну, фінансово-економічну та ін. Іноді проводять наукові конференції, на яких обго­ворюють проекти майбутніх законів. Найважливіші законопроекти ви­носять на всенародне обговорення. Так, зокрема, сталося з проектом Закону про вибори народних депутатів, нової Конституції України.

Запропонований закон спочатку розглядають у комітетах Верхов­ної Ради, а потім на пленарному засіданні. Закони приймають вик­лючно на пленарному засіданні Верховної Ради більшістю від конституційної кількості депутатів. Після прийняття рішення Голо­ва Верховної Ради підписує закон і направляє його Президенту Укра­їни, який протягом 15 днів має розглянути закон. У разі згоди він підпи­сує його і передає для опублікування. Якщо Президент не погод­жується з прийнятим законом, він має право протягом 15 днів повернути його до Верховної Ради зі своїми зауваженнями для по­вторного розгляду. Верховна Рада має розглянути зауваження Прези­дента і або погодитися з ними, змінивши закон, або спробувати подо­лати незгоду («вето») Президента. Для цього потрібно, щоб за закон під час повторного розгляду проголосувало не менше ніж дві третини конституційної кількості депутатів. У цьому разі Президент зобов'яза­ний незалежно від своєї думки підписати закон. Лише після цього за­кон публікують в пресі і він набирає чинності.

Кожний закон лише тоді виконуватиме свою функцію, діятиме, ко­ли про нього знатимуть ті, кого він стосується. Тому законотворчий процес передбачає обов'язкову публікацію нормативних актів загаль­ного характеру, насамперед законів. Саме після публікації закон набирає чинності, починає діяти.












Взаємодія Верховної Ради і Президента під час прийняття законів

Закон прийнято Верховною Радою


Закон підписує Голова Верховної Ради


Закон передається на підпис Президенту






Президент згоден з законом


Президент не зглдний з законом і повертає його у Верховну Раду зі своїм зауваженням



Верховна Рада погоджується із зауваженнями, вносить зміни і приймає закон з цими змінами

Верховна рада відхиляє зауваження Президента і підтверджує прийняття закону більшістю 2 / 3 голосів






Президент зобовязаний підписати закон не залежно від свого ставлення до нього



Президент підписує закон




Підписаний Президентом закон передається для публікації




Список використаної літератури:


  1. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - Київ, Преса України, 1997

  2. Наровлянський О.Д. Основи правознавства. Київ, Каннон, 1998

  3. Коляда І.А., Лозовий Я.П. Основи правознавства. Київ, Магістр – S, 1997

  4. Котюк В.О. Основи держави і права: Навчальний посібник. – Київ, Вентурі, 1995






9




Случайные файлы

Файл
29921-1.RTF
145745.doc
124831.rtf
upravlenie.doc
24901.rtf