РЕФЕРАТ













На тему: Влада




Студента психолого-педагогічного факультету ПДПІ

Гр. – ПП 41

Гоч В. П.









Полтава - 2001


Проблема влади взагалі і політичної влади зокрема із давніх часів хвилює людство. В одному із діалогів Платона говориться:


"Немає людської душі, яка вистоїть спокусу владою." Декого влада зачаровує, несвідомо вабить і притягує як магніт. Влада не тільки здавна страшила і захоплювала людей, вона завжди була однією із центральних категорій політичної науки. Багато мис­лителів, вчених вважають, що влада - незмінний супутник політики і є її головною проблемою. Поняття влада широко ви­користовується як у політичному, так і буденному вжитку. М. Вебер справедливо нагадує, що в залежності від ситуації го­ворять про владу батька над дітьми, про владу грошового мішка, про владу юридичну, духовну, економічну тощо. При всій різно­рідності і неоднозначності цих понять можна, однак, відмітити одну об'єднуючу їх характеристику: всі вони відображають від­носини, в яких воля і дії одних панує над волею і діями інших. Але в першу чергу під владою розуміють вищу державну владу. Так, наприклад, англійською мовою the роwег - це не тільки влада, але й держава з усією її міццю; в латинській мові potestas - сила, міць, панування; німецькою dіе Gewalt: - це не тільки влада, але й міць, а також насильство. Нарешті, в нашій рідній мові влада найчастіше виявляється синонімом начальст­ва і означає владні органи держави. У політичній і у буденній мові слово влада не має якогось одного стійкого значення. Для одних теоретиків влада - це особливий вплив одних людей на інших, для других - здатність досягнення певних цілей, для тре­тіх - можливість використання тих чи інших засобів, для четвертих - особливі стосунки між підлеглим і керівником.


У своєму загальному значенні, поняття "влада" означає право і можливість одних керувати, розпоряджатися і управляти ін­шими; здатність і можливість одних здійснювати свою волю по відношенню до інших, робити визначальний вплив на їх пове­дінку і діяльність, використовуючи при цьому авторитет, право, насильство та інші засоби.


Політологію ж цікавить політична влада. До поняття "політична влада", звичайно, можна застосувати загальне визна­чення влади як такої. Політична влада, як і будь-яка інша, означає здатність і право одних здійснювати свою волю по від­ношенню до інших, веліти і управляти іншими. Але разом вона має, на відміну від інших форм влади, свою специфіку верховенство, обов'язковість її рішень для всього суспільства І для всіх інших видів влади; загальність, тобто публічність; легальність у використанні сили та інших засобів володарювання в межах країни; моноцентричність, тобто існування загальнодержавного прийняття рішень; широкий спектр використовуваних засобів для завоювання, утримання і реаліза­ції влади.


Таким чином, політична влада характеризується здатністю і можливістю для тих, хто нею володіє, проводити свою волю в керівництві і управлінні всім суспільством (державою), справля­ти визначальний вплив на поведінку народних мас за допомогою засобів, що знаходяться в розпорядженні держави, мобілізовувати на досягнення поставлених цілей і програм великі маси людей, регулювати відносини між окремими групами людей.


Поняття політична влада значно ширше, ніж поняття держав­на влада, яка є її частиною. Політична і державна влада мають загальні цілі, які пов'язані з управлінням суспільством, мають публічний характер. До суб'єктів політичної влади належать не тільки державні органи, а й політичні партії, різні політичні об'єднання, органи місцевого самоврядування. До суб'єктів дер­жавної влади належать тільки органи державної влади. Політична влада відображає певну взаємодію (панування, керу­вання одних іншими) і передбачає мінімум два боки: на одному - пануючі, яких у політології прийнято позначати поняттям "суб'єкт" (це може бути цілий народ, державний орган, окрема наділена владою особа); на іншому - підвладні, підлеглі - об'єкт, на який спрямовані владні відносини. Об'єктом політичної влади може бути суспільство в цілому, тобто народ, і кожний громадя­нин зокрема. Влада завжди є взаємодією суб'єкта і об'єкта, волі володаря і підкорення об'єкта. Підкорення так же властиве лю­дям як і керування, тому влада залежить від покірливості населення, від того, чи готові її терпіти, якщо вона не влаштовує суспільство. Якість об'єкта політичної влади залежить від політичної культури населення. Наприклад, патріархальний тип культури формує покірливість, звичку коритися , бажання жити під "твердою рукою". Активістичний тип культури формує гро­мадянина, який несе свою долю відповідальності за державу.


Функціонування політичної влади у суспільстві необхідно для зберігання його цілісності та єдності, стабільності і посту­пального розвитку. Влада покликана формувати політичну систему суспільства, політичні відносини між державою, суспі­льством, соціальними групами, класами, партіями, грома­дянами, органами державного управління, а також контролю­вати ці відносини, перетворювати їх по можливості в безконфлі­ктні і організовані. Влада керує справами суспільства і держави на різних рівнях:


> мегавлада - глобальний рівень політичної влади — виходить за рамки однієї держави і прагне розповсюдити свій вплив на світове суспільство;


> макровлада - високий рівень функціювання центральних

державних інститутів і політичних відносин, що складаються між ними і суспільством;


> мезовлада - середній, проміжний рівень політичної влади,

котрий пов'язує два крайніх рівні політичних і владних від­носин;


> мікровлада - міжособові владні відносини всередині малих груп.


Від функціонування політичної влади залежить тип політич­ного режиму в суспільстві, відкритість чи замкненість суспільства, характер політичних відносин та інші політичні ха­рактеристики даної держави, включаючи стабільність, автори­тет, розподіл та співробітництво влад, демократичність.


Таким чином, до найбільш важливих, суспільно значущих функцій політичної влади можна віднести наступні: підтримка суспільного порядку та стабільності; виявлення обмежень і роз­в'язування конфліктів; досягнення суспільної злагоди; приму­шення в ім'я соціально значущих цілей і збереження стабільнос­ті; керування справами суспільства.


У сучасній літературі існують різні погляди щодо концепцій влади. Релятивістські концепції влади (від лат. - relavitus -відносний) - розглядають владу як особисті відносини, в яких одна людина (суб'єкт) визначально впливає на іншу (об'єкт). У якості суб'єкта і об'єкта можуть виступати як окремі люди, так групи, прошарки населення чи ведуча політична партія й опозиція. Релятивістські концепції влади включають серію методів шляхів впливу на суспільство з метою досягнення стабільності У тому числі стимулювання активності трудової діяльності, до тримання норм громадської поведінки тощо.


Біхевіористські концепції влади (від англ. - behaviour - по­ведінка), як і релятивістські, виходить із її трактовки як відносин між людьми, при яких одні володарюють, командують, панують, а інші підкоряються та виконують рішення перших. Але при цьому особливість біхевіористського підходу полягає в зосере­дженні уваги на особливостях людей, мотивах їхньої поведінки в боротьбі за владу. Початкові імпульси до володарювання, за думкою представників даної школи, закладені в природі окре­мих особистостей, у їх прямуванні до влади й здатності володарювати. Важливу роль відіграють блага та привілеї, котрі у всі часи одержують люди, які мають владу. З отриманням вла­ди пов'язано, як правило, отримання багатства, престижу, безпеки та ін. Для багатьох людей боротьба за владу є способом самоствердження. Крім того, для багатьох влада над іншими людьми є формою насолоди. В прагненні до володарювання іс­нують ще й інші мотиви. Представники біхевіористської школи виходять з того, що в умовах ринкової економіки влада також стає товаром. На цей товар, як і на будь-який інший, існує попит і пропозиція. Виникає своєрідний "ринок влади" зі своїми мене­джерами, які готують кандидатів на владу і забезпечують їх перемогу на виборах. Тому боротьба за владу — постійне явище. Політична влада народжується, як правило, у протиборстві полі­тичних сил і окремих особистостей. У цьому й полягають основні положення в розумінні влади в біхевіористських конце­пціях.


Системні концепції. В них розглядають владу як системотворчі відносини в політичній організації суспільства. Всі інші елементи системи пов'язані з нею безпосередньо чи опосередко­вано. Призначення політичної влади - регулювати відносини між людьми і суспільством в цілому, включаючи державно-політичні інститути, вирішувати суперечності, що постійно ви­никають між необхідністю порядку в суспільстві і різноманіт­ністю інтересів його членів. Завдання політичної влади будувати свої відносини з усіма елементами політичної системи суспільс­тва таким чином, щоб це сприяло збалансованому стану даної системи. Іншими словами, політична влада повинна прямувати до досягнення в суспільстві в першу чергу стабільності, як полі­тичної, так і економічної.


Найважливішою соціальною причиною підкорення одних людей іншими є нерівномірний розподіл ресурсів влади. Під ресурсами влади прийнято розуміти всі ті засоби, викорис­тання яких забезпечує вплив на об'єкт влади у відповідності з цілями суб'єкта. Ресурси можуть використовуватись для заохо­чення, покарання чи переконання. Для виділення різних видів влади широко розповсюджена класифікація її ресурсів у відпо­відності з найважливішими сферами життєдіяльності: еконо­мічні, соціальні, культурно-інформаційні, силові.


Случайные файлы

Файл
20103-1.rtf
16462.rtf
6665-1.rtf
REF.DOC
116509.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.