Підготовка руки дитини до письма (116399)

Посмотреть архив целиком

Вступ


Останнім часом у нашій країні відбулися значні зрушення в перебудові характеру й змісту освіти, які особливо помітні в початковій школі. Так, скорочено термін навчання до 3-х років, збільшено питому вагу теоретичних і наукових знань, які даються учням. Сталися певні зміни й у навчанні дітей письма, спрощено шкільний шрифт, в основі якого лежить безвідривне написання літер автоматичними або кульковими ручками.

Проте опанування цих навичок не дається дитині відразу. Вона стикається з певними труднощами, одна з них – неузгодженість у роботі м’язів руки і очей.

Уникнути цих труднощів допомагає продумана система вправ, які готуватимуть руку шестирічної дитини до письма. Педагогічна практика нагромадила чималий досвід навчання дітей грамоти і письма з 6 років (у Чехословаччині, Франції, Італії, Швейцарії, Австрії, США) і навіть з 5 років – в Англії. В нашій країні вже кілька років також навчаються з 6 років.

Під час навчання першокласників грамоти і правопису вчитель стикається з багатьма нерозв’язаними питаннями, що пов’язані головним чином з неоднаковим розумовим розвитком і підготовкою дітей. За таких умов і виникає необхідність врахування цієї різниці в розвитку мислення дітей, пам’яті, уваги, уміння слухати й бачити, писати.

Курс каліграфії посідає важливе місце в навчальному плані підготовки вчителів початкових класів. Він має дати майбутнім класоводам знання, необхідні для навчання школярів каліграфічного письма.

Каліграфія – це мистецтво розбірливо, чисто і красиво писати. На позначення цього терміна колись вживалися й інші назви: краснопис, чистописання.

Над уникненням труднощів в каліграфії працювали багато вчених таких як: Д. Б. Ельконін,він вважав, що "у дошкільному віці перебудова рухів і дій дитини полягає в тому, що вони починають практично виховуватись, контролюватись і регулюватись самою людиною на основі уявлення про майбутню дію та умови її здійснення". І. П. Павлова, досліджувала утворення тимчасових нервових зв’язків у корі головного мозку.

Проводили аналіз дослідження такі вчені, як, Н. М. Красногорський, О. В. Запорожець, Н. С. Пантіной, М. І. Лісіна, і доводили,що дитина старшого дошкільного віку,як у фізіологічному, так і в психологічному відношенні готова до сприймання нових видів орієнтовно-досліднецької діяльності і на її основі до засвоєння складніших рухових навичок, до яких належать і навички письма.

Г. О. Люблінська – професор, рекомендує використовувати ігри для розвитку дрібних м’язів руки.



Розділ №1


1.1 Закономірності формування рухових навичок у дітей, загальні організаційні та методичні настанови, щодо навчання письма


Останнім часом у нашій країні відбулися значні зрушення в перебудові характеру й змісту освіти, які особливо помітні в початковій школі. Так, скорочено термін навчання до 3-х років, збільшено питому вагу теоретичних і наукових знань, які даються учням. Сталися певні зміни й у навчанні дітей письма, спрощено шкільний шрифт, в основі якого лежить безвідривне написання літер автоматичними або кульковими ручками.

Проте опанування цих навичок не дається дитині відразу. Вона стикається з певними труднощами, одна з них – неузгодженість у роботі м’язів руки і очей.

Уникнути цих труднощів допомагає продумана система вправ, які готуватимуть руку шестирічної дитини до письма. Педагогічна практика нагромадила чималий досвід навчання дітей грамоти і письма з 6 років (у Чехословаччині, Франції, Італії, Швейцарії, Австрії, США) і навіть з 5 років – в Англії. В нашій країні вже кілька років також навчаються з 6 років.

Процес удосконалення системи освіти визначається багатьма аспектами, насамперед покращенням методичної підготовки вчителів, застосуванням ефективних методів навчання відповідно до вимог життя, забезпеченням школи сучасною навчальною літературою.

Якість, ефективність навчання і виховання підростаючого покоління зумовлені всією вчительською діяльністю, під час якої має бути забезпечений високий науковий рівень викладання будь-якого предмета.

Величезне значення в процесі навчання має саме система початкової освіти. Завдання, що їх ставить нині перед школою життя, мають бути виконані, тому найважливішу роль у цьому має відігравати активна і висококваліфікована праця вчителів. Слід розв’язати передусім питання про грамотність учнів, а правильне і красиве письмо і є однією з важливих передумов розвитку навичок правопису.

Серед багатьох проблем нової чотирирічної початкової школи однією з найбільш складних і актуальних є формування у найменших першокласниках навичок письма.

Навчання письма – складова частина загальної програми з рідної мови. Її не можна розглядати ізольовано. Вона знаходиться у тісному взаємозв’язку з навчанням читати, з розвитком усного і писемного мовлення, від неї залежить грамотність і в кінцевому результаті культура писемного мовлення людини.

У психічному розвитку дитини рухи руки мають особливе значення, вони починають розвиватися досить рано. Вже в перед дошкільному віці дитина легко маніпулює з предметами та іграшками, хоч рука її ще недостатньо рухома, рухи некоординовані, неточні.

Щоб формування нових рухових навичок у дітей відбувалося успішно, треба, щоб "моторне навчання виділилося для неї в самостійне завдання".

Фізіологічною основою навичок є вчення І.П. Павлова про утворення тимчасових нервових зв’язків у корі головного мозку.

У центральній нервовій системі є два апарати: апарат прямого проведення нервового струму, який забезпечує постійний зв'язок, і апарат зімкнення і розімкнення нервового струму, який забезпечує тимчасові зв’язки.

Отже, оволодіння руховими навичками, зокрема, графічними – це і є утворення тимчасових нервових зв’язків у корі головного мозку дитини. Розвиток рухів і формування рухових навичок залежить як від дозрівання нервово-м`язового апарата дитини, так і від змісту й будови діяльності на певному віковому етапі.

В основі оволодіння письмом лежать рухові навички. Процес формування навичок письма можна поділити на чотири стадії. Дошкільний вік вважається "специфічною" орієнтовною стадією, в процесі якої дитина ознайомлюється з графічними рухами й формами, набуває графічного досвіду.

Кінцевим результатом засвоєння графіки, а потім граматичних знань і орфографічних навичок є розвиток в учнях уміння граматично правильно, точно і змістовно висловлювати свої думки, як в усній, так і писемній формах.


1.2 Основні групи навичок письма


Письмо – комплексний вид навчальної діяльності. Воно складається з цілої низки структурних компонентів, багатьох правил і умінь, оволодіння якими – складний, тривалий і нелегкий процес не тільки для шестирічних, а й взагалі для учнів початкових класів. Дитина, навчаючись писати, по суті повинна оволодіти трьома основними групами навичок, а саме:

а) технічними – правильно користуватися письмовим знаряддям, координувати рухи руки, дотримуватися гігієнічних правил;

б) графічними – правильно зображувати окремі букви, склади, слова, писати букви з необхідним нахилом, розміщувати їх рівномірно в слові і в рядку , правильно з’єднувати, дотримуватися визначеної віддалі між словами;

в) орфографічними – правильно визначати звуковий і буквений склад слів, коментувати їх написання, самостійно добирати слова.

Навички письма і їх труднощі.

Зіставимо деякі навички письма:

  1. Під час письма дитина тримає зошит похило.

  2. Дитина нахиляється над зошитом.

  3. Під час письма передпліччя обох рук на столі, дитина спирається на лікоть правої руки, працюють тільки пальці, дрібні м’язи п’ясті, права рука закриває нижню частину зошита.

Отже технічні навички письма мають свою специфіку, свої труднощі. Не менш складні і графічні навички. Щоб у дитини формувалася графічна навичка, в неї мають утворитися потрібні умовні рефлекси, асоціації між тим, що вона чує, уявляє, говорить, і тим, що відтворює (складом, словом, звуком). Щоб написати тільки одне слово, дитина повинна виконати цілий ряд операцій: аналізувати звуковий склад слова, встановити послідовність звуків у слові, уточнити звукофонеми, відокремити їх від близьких за звучанням, диференціювати збіг приголосних, швидко "перешифрувати" фонеми в графеми.

У процесі письма утворюються зв’язки між елементами мови й рухами, потрібними для їх позначення на письмі. Саме під час утворення цих зв’язків дитина зустрічається з великими труднощами, які зумовлюються високою рухливістю руки, пальців, п’ясті, передпліччя. Кожна ланка руки може рухатись досить швидко і в різних напрямках. Чим рухливі ший орган і чим більша кількість його частин з високою рухливістю бере участь у виконанні рухів, тим складнішими й різноманітнішими виявляються сигнали, які йдуть з периферії до рухового аналізатора, і тим важче забезпечити точність рухів.

Рухи руки гальмуються під впливом зовнішніх факторів: рух за інерцією, важкість самої руки, протидія паперу, одягу, тобто цілий комплекс силових взаємодій, які заважають точному виконанню руху. Щоб запобігти відхиленню руки, дитина мимоволі напружує м’язи, рука втрачає свою рухливість, виникають різні помилки. Отже, щоб дитина навчилася писати, вона насамперед повинна навчитися виконувати рухи легко, вільно, без зайвого м’язового напруження.

Не вміючи добре координувати рух руки, дитина часто механічно в пришвидшеному темпі виконує рухи вгору, вниз, праворуч, ліворуч, змінюючи при цьому не тільки положення руки, а й флангів пальців. І чим швидше вона намагається це зробити, тим очевиднішими стають її відхилення у зображенні певного символу. Форма, розмір, нахил, рух руки на рядку – все це вимагає від дитини зусиль напруження уваги і часу для засвоєння. Якщо за таких умов засвоюються неправильні навички, то виправити їх важко.

Особливості й труднощі письма полягають у необхідності одночасного розвитку рухів руки й очей. Виконання рухів контролюється, корегується, управляється шляхом зіставлення результату з метою руху.


Случайные файлы

Файл
145251.rtf
96800.rtf
48634.rtf
82639.rtf
157581.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.