Використання методу вправ у навчанні (116090)

Посмотреть архив целиком

План


1. Метод вправ як основний вид практичних методів навчання

2. Педагогічне керівництво виконанням вправ

3. Нагромадження практичного чуттєвого досвіду методами вправляння

Висновки

Список використаної літератури



1. Метод вправ як основний вид практичних методів навчання


Практичні методи навчання досить поширені у початкових класах. Більше того, у формуванні різноманітних умінь і навичок вони Є основним засобом. Жоден урок мови, читання, математики, малювання, музики, фізичного виховання і трудового навчання не можна побудувати без застосування цих методів.

Види практичних методів:

навчальні вправи;

ігрові вправи;

лабораторні досліди;

практичні роботи.

Практичні методи використовуються у взаємодії слова вчителя з різними видами унаочнення. Основним видом практичних методів у початковій школі є вправи - багаторазове повторення навчальних дій з метою формування умінь і навичок. Вправи можуть мати різну психологічну основу виконання. В одних домінують розумові дії, в інших - практичні, одні тренують слухові, інші - зорові або тактильні вміння.


2. Педагогічне керівництво виконанням вправ


Особливість вправ - їх багаторазове виконання. Однак просте відтворення дій, які формують певне вміння чи навичку, малоефективне й нецікаве для молодших учнів. Педагогічне керівництво виконанням вправ передбачає: мотивацію, доведення до свідомості дитини мети виконання певних дій, їх усталеної послідовності; врахування умов, в яких вони відбуваються; аналіз виконання, виявлення причин допущених помилок; пошук можливостей удосконалення вмінь і навичок з урахуванням індивідуальних досягнень учнів.

Формування вмінь у процесі вправляння відбувається на основі поступового ускладнення умов виконання вправ. Спочатку діти засвоюють спосіб дії за зразком, який показує і коментує вчитель, потім вправляються з опорою на різні види педагогічної підтримки (пам'ятка виконання аналогічних дій): після цього виконують вправи без підтримки, зберігаючи в пам'яті спосіб виконання; нарешті, виконують вправи на застосування засвоюваного способу дії в нових умовах.

У системі уроків, метою яких є формування певних умінь, способів дій, треба розподіляти різні види вправ, що мають відповідати таким основним критеріям оптимізації: цілеспрямованість, системність і міра. Учитель має подбати про те, щоб система вправ:

1) була спрямована на розвиток і закріплення різних якостей знань і умінь (повноти, міцності, усвідомленості, гнучкості);

2) забезпечувала достатню повторюваність вправ за видами і кількістю протягом вивчення всієї теми;

3) передбачала економну форму пред'явлення, коли до одного запису, малюнка, об'єкта тощо можна поставити кілька тренувальних завдань;

4) включала різні форми керування роботою учнів залежно від ступеня засвоєння ними матеріалу та рівня готовності (опора на зразок, таблицю, поопераційне коментування, контроль кінцевих результатів тощо).

У початковій школі триває цілеспрямований розвиток процесів слухового і зорового сприймання.

Через різноманітне вправляння розвиваються рухові вміння і навички учнів. Щоб праця давала дітям задоволення, їхні руки мають бути вправними, натренованими в швидкому, точному, координованому виконанні багатьох рухів, потрібних у різних навчальних діях.

На уроках фізичного виховання чи математики діти із заплющеними очима виконують ігрові вправи на визначення напрямку руху за певним звуком. Де б'ють м'яч: зліва, справа, спереду чи позаду? Куди пішов учень: до дверей чи до столу? З якого ряду учениця пішла до дошки? До якої парти підійшов учитель? Скільки він зробив кроків? Звідки чути дзвіночок?

Корисне й цікаве для дітей тренування слухової чутливості в процесі ігрових вправ на розрізнювання звуків ("Злови звук", "Який звук заблукав?"), імітацію ("Чарівне дзеркальце", "Луна") тощо.

Розвиток загостреного фонематичного слуху дітей, який дає змогу вловлювати відмінність у вимові близьких звуків, виділяти в слові певні звуки, аналізувати їх, знаходити ті, які частіше чуємо, ті, які відображають певний стан, процеси, - спеціальне завдання уроків мови. Й на інших уроках доцільні такі вправи, як фонетична зарядка, розучування скоромовок, лічилок.

Загальновідомо, яких труднощів зазнають першокласники, опановуючи графічні вміння та навички. Часто вчителі йдуть за традицією: багаторазове, виснажливе вправляння дітей у відтворенні тих чи інших елементів літери. Значно ефективнішим є опосередкований шлях - тренування відповідних м'язів руки дитини, координації рухів у таких видах діяльності, які, здавалося б, далекі від письма. Зокрема, для розвитку м'язів руки, точності рухів на уроках малювання, праці та фізичного виховання першокласники виконують різні тренувальні вправи, які подобаються дітям.

Наприклад: різноманітні графічні диктанти на уроках математики, малювання, письма. Крім м'язів пальців, тренуються довільна увага, зосередженість, орієнтація в просторі, Добре, щоб результатом графічного диктанту був привабливий для дітей візерунок, орнамент тощо. Корисні також вправи на розфарбовування, домальовування, штрихування, доповнення, з'єднування.

На увагу педагога заслуговують і такі форми роботи:

"сліпе" ліплення - дитина із заплющеними очима ліпить за зразком;

складання індивідуально або в групі композицій з різноманітних природних та інших матеріалів;

ігри з "Чарівним мішечком", мета яких - розпізнавання відомих предметів навпомацки;

ігри-змагання на швидкість зав'язування і розв'язування вузлів на товстих різноколірних шнурах;

виконання ігрових завдань, що потребують погоджених дій правої і лівої руки, погоджених дій для роботи в парі;

ігрові форми фізкультурних хвилинок на уроках: впізнавання задуманого через рухи (що ми бачили - не скажемо, подивіться - ми покажемо);

гра "Безпомилкова дія" - вправляння у точності, виразності рухів (з музичним супроводом, без нього, сфантазованих на задану тему).


3. Нагромадження практичного чуттєвого досвіду методами вправляння


Нагромадження практичного чуттєвого досвіду з різних джерел сприймання - та основа, яка прискорює розвиток процесів мислення, мовлення, загострює увагу; багатшими стають інтелектуальні почуття, фантазія дітей. Учитель і вихователь мають використовувати щонайменшу можливість для розвитку процесів сприймання, збагачення зорової пам'яті, практичних дій учнів.

Помітне місце належить оволодінню учнями дослідницькими та практичними вміннями, необхідними для вивчення природи. За програмою, завершуючи початкове навчання, четвертокласники повинні вміти орієнтуватися на місцевості за сонцем і компасом, користуватися простим планом, визначати відстань за масштабом, розрізняти рослини, спостерігати за рослинами, тваринами, погодними умовами (вимірювати температуру, визначати напрямок вітру) тощо.

Опануванню цих та інших практичних умінь сприяє проведення предметних уроків, на яких учнів ознайомлюють з об'єктами та явищами природи на основі дослідницьких методів, посилення ролі самостійної роботи під час визначення сталих ознак природних об'єктів.

У процесі формування й закріплення природничих понять важливий вид практичних вправлянь - схематичне малювання й креслення. Особливо корисна ця робота під час формування понять: план, масштаб, карта, низовина, височина, горб; джерело, струмок, річка; озеро, болото; Земля-планета; доба, рік. Скажімо, в 3-му класі вивчається тема "Рівнини, яри", мета якої - дати учням уявлення про рівнини та яри й навчити розрізняти їх на карті за умовними позначеннями. Учитель спершу виявляє знання учнів про рівнину та яр з опорою на наочність (таблицю й карту). Після цього учні читають статтю "Рівнини", за текстом якої креслять схеми-малюнки низовини, височини, горба.

Звичайно, самостійне виконання малюнків-схем потребує від дітей певних навичок. Тому добре, щоб розповідь учителя супроводжувалася малюванням на дошці, щоб учні могли бачити зразок правильного виконання схематичного малюнка. Скажімо, в 3-му класі, пояснюючи новий матеріал на тему "Озера і болота", вчитель може супроводжувати свою розповідь схематичним зображенням перетворення озера в болото.

На уроках природознавства додільною є і різноманітна робота практичного характеру з рулеткою, термометром, терезами, флюгером; виготовлення макетів тощо.

Учні 2-3-х класів можуть за описом у підручнику виконувати нескладні досліди. Наприклад, у 2-му класі вони можуть цілком самостійно проводити досліди на виявлення властивостей повітря, снігу й льоду, води при нагріванні та охолодженні: умов, необхідних для життя рослин. У 3-му класі доцільно проводити досліди на виявлення властивостей (твердість, колір, блиск тощо) кам'яного вугілля та інших корисних копалин.

Перед дослідом учитель у короткій вступній бесіді підводить учнів до усвідомлення проблеми, яку належить розв'язати. Школярі дістають установку спочатку прочитати опис досліду в підручнику, а потім, крок за кроком, проробити все по черзі. Учитель записує на дошці запитання, на які учням треба буде відповісти по завершенні самостійних спостережень.

Спостереження, досліди в поєднанні із самостійною практичною діяльністю поступово формують у дітей практичні вміння користуватися навчальними приладами (гномоном, флюгером, снігомірною рейкою, компасом, термометром, рулеткою тощо).


Висновки


Формування широкого кола практичних умінь (художніх, конструктивних, креслярських, проектувальних) передбачають уроки з художньої праці, образотворчого мистецтва, малювання, трудового навчання. Сучасні програми з цих предметів (особливо з художньої праці) дають учителям можливість поєднувати різні види навчальної та ігрової діяльності: художнє слово, музику, кольорознавство, ритмічні рухи тощо для формування практичних умінь.


Случайные файлы

Файл
136783.rtf
77378-1.rtf
123341.rtf
68934.rtf
42471.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.