Завдання щодо вдосконалення вищої освіти в Україні у контексті вимог Болонського процесу (115957)

Посмотреть архив целиком

Вищий навчальний заклад

Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту

(ХІЕРВМ)









Реферат

на тему

Завдання щодо вдосконалення вищої освіти в Україні у контексті вимог Болонського процесу



Виконав студент Перевірив

ІІІ курсу

заочного відділення

економічного факультету

за спеціальністю

Облік і аудит “

Півторонос Є.М.






Лубни 2008 рік


План


І. Концепція вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу

Передмова

1. Запровадження двоциклічної системи навчання: бакалавр — магістр

2. Запровадження європейської системи кредитів ЕСТ8

3. Збільшення кількості предметів вільного вибору студента шляхом введення спеціалізації в рамках загальних спеціальностей

4. Розширення навчальних дисциплін

5. Зміна співвідношення між аудиторними та поза аудиторними заняттями

6. Запровадження новітніх форм викладання дисциплін

7. Вдосконалення критеріїв оцінювання знань студентів

8. Розширення сфери застосування іноземної мови професійного спрямування в навчальному процесі

ІІ. Положення про індивідуальний навчальний план студента та результати його виконання

1. Загальні положення

2. Порядок формування індивідуального навчального плану студента

3. Порядок ведення Плану

4. Контроль за виконанням Планів



КОНЦЕПЦІЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НА ЕКОНОМІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТАХ КЛАСИЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ


Передмова


В основі Болонського процесу, що офіційно розпочався у 1999 р., лежать два основних документи: Болонська декларація та Празьке комюніке.

Болонська декларація, прийнята 19 червня 1999 р. у м. Болонья (Італія), передбачала 6 основних напрямів вдосконалення системи вищої освіти у Європі:

  1. Прийняття загальної системи порівняльних освітньо-кваліфікаційних рівнів (зокрема через затвердження додатка до диплома).

  2. Запровадження двох циклів навчання: бакалавр — магістр.

  3. Впровадження системи кредитів відповідно до європейської системи трансферу кредитів.

  4. Забезпечення мобільності студентів і викладачів у межах освітнього простору.

  5. Сприяння європейській співпраці у сфері забезпечення якості освіти.

6. Поширення європейських стандартів у галузі вищої освіти (зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідних і виховних програм).

Празьке комюніке, підписане 19 травня 2001 р. додало до Болонської декларації ще три напрями:

  1. Постійне навчання протягом усього життя.

  2. Мотивоване залучення студентів до навчання.

  3. Сприяння підвищенню привабливості європейського простору вищої освіти для інших регіонів світу.

Підписання Україною у травні 2005 р. Болонської декларації вимагає розробки та виконання програми реформування процесу підготовки фахівців найвищого рівня з метою його наближення до єдиних європейських вимог.

Класичні університети століттями формували традиції підготовки фахівців економічного профілю. Нині перед університетами стоїть завдання: поєднати усталені освітні традиції з новітніми технологіями викладання економічних дисциплін. Це не означає повну асиміляцію української освіти в європейський освітній простір з втратою своєї ідентичності та унікальності. Навпаки, це означає зміцнення сильних сторін класичної університетської освіти в Україні за рахунок інтеграції нових методів навчання, надання студентам більшої самостійності та свободи вибору дисциплін, розширення курсів тощо. Все це має сприяти інтеграції України в єдиний освітній простір Європи так, щоб студент після закінчення свого навчання зміг сказати: "Я отримав освіту європейського рівня в класичному університеті України".

У цьому документі подано проект "Концепції вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу". Проект розроблено та схвалено науково-методичною комісією економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Метою цієї Концепції є визначення пріоритетних напрямів реформування системи вищої освіти на економічних факультетах класичних університетів України для забезпечення її відповідності до ключових вимог Болонської декларації та Празького комюніке.

Завдання цієї Концепції:

  • розробити перелік першочергових заходів, які потрібно здійснити класичним університетам України в контексті приєднання нашої держави до Болонського процесу;

  • запропонувати нові освітньо-професійні програми підготовки бакалавра та магістра за напрямами 0501 "Економіка і підприємництво" та 0502 "Менеджмент" для всіх спеціальностей, які відповідають вимогам Болонської декларації;

  • створити умови для реалізації єдиного підходу щодо організації навчального процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу.

Наближення системи вищої освіти на економічних факультетах класичних університетів України до вимог Болонської декларації потребує реалізації низки першочергових заходів, а саме:


1.Запровадження двоциклічної системи навчання: бакалавр — магістр


  1. Поступовий перехід класичних університетів України до двох освітньо кваліфікаційних рівнів: бакалавр та магістр.

  2. Підготовка бакалаврів та магістрів різних спеціальностей на економічних факультетах класичних університетів, як правило, за схемою "4 + 2" (4 роки бакалаврату та 2 роки магістратури).


2.Запровадження європейської системи кредитів ЕСТ8:


  1. Розробка навчальних планів підготовки фахівців з повною вищою освітою, розрахованих виходячи з 60 кредитів еквіваленту ЕСТ8 на рік. Загальний обсяг кредитів на рік охоплює всі види навантаження студента, передбачені навчальними планами кафедри, включаючи відвідування лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, виконання самостійної роботи, проходження практик, написання курсових та випускних кваліфікаційних робіт тощо.

  2. Закріплення співвідношення між годинами та кредитами: 1 кредит становить 30 годин (замість 54 годин).

  3. Зміна співвідношення між загальною кількістю годин / кредитів, що вивчаються у бакалавраті та магістратурі: повний курс вищої освіти (4 + 2 роки) — 360 кредитів (10 800 годин), з них бакалаврат (4 роки) — 240 кредитів (7200 годин); магістратура (2 роки) — 120 кредитів (3600 годин).


3.Збільшення кількості предметів вільного вибору студента шляхом введення спеціалізації в рамках загальних спеціальностей:


3.1 Введення в межах кожної спеціальності щонайменше двох спеціалізацій з подальшим закріпленням за ними блоків дисциплін вільного вибору студента. Обираючи спеціалізацію, студент одразу обирає і перелік дисциплін (кластер), який він буде вивчати.

  1. Розробка переліку позакластерних дисциплін вільного вибору студента.

  2. Збільшення у загальному обсязі навантаження частки дисциплін вільного вибору студента у міру просування від бакалаврату до магістратури. Як приклад пропонується таке співвідношення нормативних та вибіркових дисциплін: бакалаврат — 75:25; магістратура — 60:40.


4. Розширення навчальних дисциплін


  1. Об'єднання суміжних дисциплін в одну інтегровану, яка охоплює щонайменше 4 кредити (120 годин).

  2. Виключення з навчального плану дисциплін, які дублюють одна одну.

  3. Розробка кафедрами економічного факультету переліку дисциплін, що підлягають розширенню, та тих, які переходять до розряду вибіркових.

  4. Розробка викладачами, що читають передбачені навчальними планами кафедр дисципліни, нових анотацій цих дисциплін з урахуванням їхнього розширення. Такі анотації обов'язково мають містити інформацію про знання та навички, яких набуває студент у результаті прослуховування відповідного курсу.


5. Зміна співвідношення між аудиторними та позааудиторними заняттями


  1. Зменшення годин аудиторних занять студента та відповідне збільшення його поза аудиторного навантаження (самостійної роботи).

  2. Закріплення співвідношення між аудиторним та поза аудиторним навантаженнями студента, як правило, 50:50.

  3. Розробка викладачами, які читають передбачені навчальним планом дисципліни, науково-методичного забезпечення самостійної роботи студентів відповідно до "Положення про самостійну роботу студента".


6. Запровадження новітніх форм викладання дисциплін:


  1. Застосування методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студента: проблемних лекцій, семінарів-дискусій, господарських ситуацій (кейсів), презентацій, рольових та ділових ігор, тренінгових занять тощо.

  2. Стимулювання командної роботи студентів під час аудиторних та позааудиторних занять: колективне розв’язування господарських ситуацій, виконання колективних проектів тощо.

  3. Відкриття персональних сайтів викладачів та розміщення на них анотацій курсів, завдань для самостійної роботи студентів, поточної інформації тощо; запровадження інтерактивного консультування студентів.


Случайные файлы

Файл
33421.rtf
72845-1.rtf
130894.rtf
291.rtf
177335.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.