Підготовка студентів до викладання суспільствознавчих дисциплін у середніх загальноосвітніх навчальних закладах (115713)

Посмотреть архив целиком

Інститут педагогіки АПН України



Бакка Тамара Володимирівна




УДК: 371.134.(043.3)





Підготовка студентів до викладання суспільствознавчих дисциплін у середніх загальноосвітніх навчальних закладах



13.00.04 – теорія і методика професійної освіти




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук






Київ – 2008


Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник дійсний член АПН України

доктор педагогічних наук, професор

Бондар Володимир Іванович,

Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова,

директор Інституту педагогіки і психології,

завідувач кафедри педагогіки і психології.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Чайка Володимир Мирославович,

Тернопільський національний педагогічний

університет імені В. Гнатюка,

директор Інституту педагогіки і психології,

професор кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент

Мартиненко Світлана Миколаївна,

Київський міський педагогічний університет

імені Б.Д. Грінченка, декан педагогічного факультету,

завідувач кафедри теорії та історії педагогіки.

Захист дисертації відбудеться “14” лютого 2008 р. о 16.00. год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розісланий “11” січня 2008 року


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Д. Березівська


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Перехід українського суспільства у новий стан свого розвитку закономірно поєднується з удосконаленням усіх соціальних інститутів і систем, у тому числі й системи освіти. Однак, які б реформи і модернізації в галузі освіти не відбувалися, всі вони зрештою фокусуються на вчителеві як творчій, соціально активній, професійно компетентній особистості, котра адаптована до неоднозначних суспільних реалій і спроможна передавати свій досвід молодому поколінню у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.

Сучасне суспільствознавство - надзвичайно складна галузь наукового пізнання, що ґрунтується на новітніх досягненнях світової і вітчизняної суспільної думки. Його вивчення забезпечує набуття конкретно-наукових знань (історичних, економічних, соціологічних, політологічних, антропологічних, психологічних та ін.), які висвітлюють окремі сторони пізнавальних об’єктів або розглядають їх у різних аспектах, на різних рівнях, а також світоглядних знань, у яких людина і суспільство як пізнавальні об’єкти відображаються в їх цілісному взаємозв’язку. Вивчення суспільствознавства дає змогу пізнати суспільні ідеали, засвоїти критерії оцінювання й самі оцінки різних суспільних явищ і людських якостей, норми і принципи, які регулюють взаємовідносини в суспільстві між різними соціальними групами та окремими людьми. Особлива роль у цьому контексті належить учителю суспільствознавчих дисциплін, що актуалізує проблему його підготовки до професійно-педагогічної діяльності.

Проте, у сучасному освітньому просторі існує низка суперечностей, які гальмують належне вирішення завдань, що постають перед майбутнім учителем суспільствознавства. Найбільш суттєвими з-поміж них є суперечності: між вимогами до нового типу професійної діяльності вчителя і традиційною моделлю вищої педагогічної освіти; між орієнтацією педагогічної освіти на підвищення її науковості та необхідністю розвитку майбутнього вчителя, його професійного світогляду і мотивації; між необхідністю оперативно реагувати на постійні зміни в галузі вимог до особистісного й індивідуально-творчого потенціалу суб’єктів навчально-виховного процесу і дискретно-локальним характером системи підготовки педагогічних кадрів; між прогресуючою тенденцією до міждисциплінарного синтезу, інтеграції наукового знання і дійсним станом теорії педагогічної освіти.

Питання підготовки педагогічних кадрів привертали увагу провідних українських педагогів минулого М. Драгоманова, О. Духновича, В. Сухомлинського. До їх розв’язання звертаються й сучасні дослідники.

Теоретичні засади підготовки вчителя є предметом наукових студій Ф. Гоноболіна, І. Зязюна, Н. Кузьміної, В. Моляко, Л. Спіріна та ін. Способам їх реалізації у різних видах професійної підготовки приділено увагу в працях А. Алексюка, В.Бондаря, С. Гончаренка, О. Дубасенюк, Г.Костюка, С. Сисоєвої, В. Сластьоніна, Р. Хмелюк, Л.Хомич та ін. Праці Є. Веренчивої, З. Єфименко, М. Рутковської присвячені дослідженню формування особистості вчителя і вивченню процесу оволодіння ним педагогічною майстерністю.

До розв’язання проблеми підготовки та діяльності вчителя зверталися психологи С. Рубінштейн (загальнотеоретичні проблеми), Б. Теплов (загальна теорія здібностей), Б.Ананьєв (теорія формування характеру), А.Ковальов, В. М’ясищев (проблема мотивів, здібностей, характеру).

Безпосередньо дослідженню питань викладання суспільствознавчих дисциплін присвятили свої напрацювання Л. Губерський, О. Дружков, А. Колосков, С. Щепцов та ін.

Однак аналіз педагогічної та психологічної літератури свідчить, що питання підготовки вчителя суспільствознавства ще не були предметом окремого дослідження.

Таким чином, актуальність проблеми, потреби педагогічної теорії і практики навчання зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Підготовка студентів до викладання суспільствознавчих дисциплін у середніх загальноосвітніх навчальних закладах”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України згідно з комплексним тематичним планом досліджень та темою “Реалізація діяльнісного підходу в навчанні історії” (Державний реєстраційний номер 0105U000272).

Тема дисертації затверджена вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 10 від 25 травня 2000 року) й узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 27 червня 2006 року).

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутнього вчителя шкільного суспільствознавства в педагогічному ВНЗ.

Предмет дослідження – зміст, форми і методи підготовки майбутніх учителів суспільствознавчих дисциплін.

Мета дослідження: визначити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити модель підготовки майбутніх учителів до викладання суспільствознавчих дисциплін.

Проводячи науково-дослідну роботу, ми виходили з гіпотези про те, що якість підготовки студентів педагогічного ВНЗ до викладання суспільствознавчих дисциплін зросте за умов впровадження у навчальний процес вищого педагогічного навчального закладу моделі їх підготовки, що забезпечує формування у майбутніх учителів суспільствознавства теоретико-методичних знань, умінь і навичок, формування мотивації до професійної діяльності, самовдосконалення та саморозвитку як творчої особистості.

Відповідно до мети було визначено такі завдання дослідження:

  1. на основі аналізу психолого-педагогічної літератури з’ясувати сутність і особливості шкільних суспільствознавчих курсів та вимоги до підготовки майбутніх учителів до їх викладання;

  2. проаналізувати стан теорії і практики професійної підготовки майбутніх учителів суспільствознавства у вищому педагогічному навчальному закладі для визначення основних складових такої підготовки;

  3. визначити критерії ефективності підготовки майбутніх учителів до професійно-педагогічної діяльності, пов’язаної з викладанням шкільного суспільствознавства;

  4. розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель підготовки майбутніх учителів суспільствознавства.

Методологічну основу дослідження становлять вихідні положення філософії про діалектичний взаємозв’язок, взаємообумовленість явищ і процесів соціально-педагогічної дійсності; положення особистісно орієнтованого і суб’єкт–діяльнісного підходів у процесі професійного розвитку; системно-структурний принцип пізнання педагогічних процесів, який передбачає цілісність розгляду об’єкта, виявлення специфіки взаємодії його складових частин, прогнозування подальшого розвитку, а також принципи науковості, наступності, інтеграції, наочності, зв’язку теорії з практикою.

Теоретичною основою дослідження є наукові праці, присвячені аналізу сутності підготовки майбутнього вчителя (В. Бондар, І. Зязюн, Н. Ісаєва, Л. Кулікова, О. Пєхота, В. Слободчиков); положення та висновки, що стосуються сучасних тенденцій розвитку педагогічної теорії і практики (І. Бех, Д. Бєлухін, Н. Ничкало, О. Савченко, О. Сухомлинська); наукові положення про закономірності вивчення суспільствознавчих дисциплін (Т. Ладиченко, А. Лазебников, В. Ледньов, О. Пометун, В. Скиба, Ю. Стежко).

Для розв’язання визначених завдань використовувався комплекс взаємопов’язаних методів дослідження. Теоретичні методи: аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури, вітчизняного та зарубіжного досвіду з досліджуваної проблеми, синтез, узагальнення і систематизація теоретичних та експериментальних даних, моделювання, порівняння, прогнозування – застосовувалися для розробки теоретичних засад дослідження. Емпіричні методи: анкетування, інтерв’ювання, бесіди, спостереження, тестування, ранжування, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний), статистична обробка одержаних результатів – застосовувалися для одержання фактичних даних щодо стану досліджуваної проблеми в практиці та кількісного і якісного аналізу проміжних показників і кінцевих результатів дослідно-експериментальної роботи.


Случайные файлы

Файл
147240.rtf
41705.rtf
31162.rtf
doclad.doc
8541.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.