Методика викладання математики в системі спеціальних дисциплін (115498)

Посмотреть архив целиком













Реферат


Методика викладання математики в системі спеціальних дисциплін


План


1 Завдання навчання математики у допоміжній школі

2 Загальноосвітня мета навчання математики у допоміжній школі

3 Корекційно-розвивальна мета навчання математики у допоміжній школі

4 Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами


1 Завдання навчання математики у допоміжній школі


Головне завдання допоміжної школи - корекція недоліків пізнавальної сфери, складних відхилень в емоційно-вольовій сфері, розвиток мовлення, фізичне оздоровлення дітей, формування у них уміння брати участь у продуктивній праці, оптимальне включення в соціальне середовище після її закінчення. Школа покликана дати розумово відсталим учням систему знань, умінь і навичок з основних навчальних дисциплін, які допоможуть їм оволодіти трудовою професією і адаптуватись до суспільного середовища, стати по можливості соціально активним і корисним його членом. Але оволодіння будь-якою професією неможливе без наявності системи математичних знань, умінь та навичок. Тому математика як навчальна дисципліна посідає винятково важливе місце в навчально-виховному процесі даного закладу. Не зважаючи на певну складність для засвоєння вона відіграє провідну роль серед інших навчальних дисциплін, які вивчаються в даному закладі.

Процес навчання математики дітей зі стійкими інтелектуальними вадами є одним із найскладніших у корекційній педагогіці, адже система математичних знань базується на достатньому розвитку таких мислиннєвих процесів, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування тощо, які ушкоджені в них найбільшою мірою. Об'єктивно розумово відсталі можуть навчатись, хоч їхні можливості в даному плані не такі, як дітей з нормальним психофізичним розвитком, але вони здатні оволодіти матеріалом приблизно на рівні учнів молодших класів загальноосвітньої школи. Реалізувати ці можливості вони можуть лише в умовах спеціально організованого навчання і при наявності постійного цілеспрямованого впливу з боку педагога. А педагог, в свою чергу, для того, щоб сформувати у них систему математичних знань, повинен знати основні методи, прийоми, форми організації навчального процесу на уроках і в позаурочний час. Їхньою розробкою та обґрунтуванням і займається така наука, як методика математики. Спеціальна методика викладання математики - педагогічна наука, яка визначає мету, зміст, методи, форми і засоби передачі розумово відсталим школярам математичних знань, реалізує виховані і корекційно-розвивальні аспекти навчання в процесі її викладання. Слово "методика" походить від грецького "metodos", що означає шлях або спосіб пізнання. Спеціальна методика математики є педагогічною наукою, яка своєю метою ставить озброєння вчителя допоміжної школи методами і прийомами формування математичних знань у розумово відсталих школярів, визначення основних напрямків його роботи, труднощів, які можуть виникнути на цьому шляху, а педагог, в свою чергу, творчо підходить до їхньої реалізації, враховуючи індивідуальні можливості та здібності кожного учня.

Коло питань, які вирішує методика, достатньо широке. Серед них можна виділити такі, як:

- наукове обґрунтування програмних вимог до рівня розвитку кількісних, просторових, часових та інших математичних уявлень в учнів зі стійкими інтелектуальними відхиленнями;

- визначення змісту фактичного матеріалу, необхідного школярам для оволодіння професійними знаннями та вміннями;

- розробку та впровадження в практику ефективних дидактичних засобів, методів та різноманітних форм організації процесу розвитку елементарних математичних уявлень;

- використання процесу навчання математики для підвищення рівня загального розвитку учнів допоміжної школи і корекції недоліків їхньої пізнавальної діяльності та особистісних якостей;

- виховання в них цілеспрямованості, працьовитості, самостійності, почуття взаємодопомоги тощо.


2 Загальноосвітня мета навчання математики у допоміжній школі


Навчання математики дітей з стійкими інтелектуальними відхиленнями потребує вирішення триєдиного завдання: загальноосвітнього, корекційно-розвиваючого та виховного.

Загальноосвітня мета передбачає формування у школярів системи елементарних математичних понять (про натуральне число, кількість, послідовність, натуральний ряд чисел, нуль, геометричні фігури, іменовані числа тощо) і на їхній основі розвиток:

- навичок: просторових вимірювань, креслення геометричних фігур, усних та письмових обчислень;

- вмінь: виконувати чотири арифметичні дії з цілими та дробовими числами, розв'язувати прості та складені (на три-чотири дії) арифметичні задачі, на практиці використовувати знання про метричну систему мір, міри часу, орієнтуватись у навколишньому середовищі на основі розвитку кількісних, часових та просторових уявлень;

- уявлень: про основні величини (довжину, масу, площу, об'єм, час і т.д.), про міри та їх співвіднесення, плоскі й об'ємні геометричні фігури та тіла.

Математичні знання і навички засвоюються в певній послідовності. Системність - характерна особливість математики, оскільки будь-які математичні знання, вміння і навички опираються на попередні і виступають основою для наступних. Принципу системності має бути підпорядковано і методичний розподіл матеріалу: поступовий перехід від простого до складного, від відомого до невідомого, від конкретного до абстрактного. Виконання цих правил допоможе учням запобігти механічному заучуванню навчального матеріалу з математики.


3 Корекційно-розвивальна мета навчання математики у допоміжній школі


У допоміжній школі на уроках математики вирішується і специфічне корекційно-розвивальне завдання, яке обумовлене особливостями психофізичного розвитку дітей, які там навчаються. Його суть полягає у виправленні недоліків їхньої пізнавальної та емоційно-вольової сфери. Навчання математики - це процес, при якому відбувається корекція наявних психофізичних відхилень та всебічний розвиток дитини-олігофрена.

На уроках математики широко використовується наочний матеріал, робота з предметами навколишньої дійсності. Організація роботи по формуванню математичних знань на основі діяльності з предметами вирішує завдання розвитку наочно-дійового, наочно-образного, а потім і словесно-логічного, абстрактного мислення цих дітей.

Для того, щоб розв'язати арифметичну задачу, учень повинен вміти логічно мислити. А оскільки робота з задачами проводиться практично на кожному уроці математики, вони фактично перетворюються на заняття з корекції та розвитку логічного мислення школярів: формується вміння виділяти в арифметичних задачах елементи, розв'язувати їх по частинах і досягати правильної відповіді в цілому. Таким чином відбувається корекція таких процесів мислення, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, формуються умови для розвитку пам'яті, уваги тощо.

На уроках математики розумово відсталі школярі вчаться спостерігати за предметами та відношеннями, порівнювати та співставляти їх між собою. При цьому у них формується вміння помічати, виділяти окремі ознаки, визначати у процесі їхньої характеристики основні і другорядні.

Процес розв'язування задач відіграє значну роль у формуванні уявлень школярів. Працюючи над їхнім змістом діти уявляють відображену предметно-дійову ситуацію, залежності між заданими параметрами і шуканим. Надалі співвідносять умову з запитанням, намічають шляхи розв'язання поставленої проблеми, план послідовного виконання дій. Таким чином, розв'язок задачі виступає як результат спільної діяльності уявлення і мислення. Слід зазначити, що така робота над задачею сприяє як розвитку мислення з одного боку, так і творчої уяви, творчих здібностей - з іншого.

Математика розвиває пам'ять школярів. Не зважаючи на те, що в більшості з них на початку шкільного навчання як логічне, так і механічне запам'ятовування недостатньо розвинені, на цих уроках вони вивчають правила, математичні формули, властивості геометричних фігур, залежності тощо. Оскільки математичний матеріал тісно пов'язаний між собою, вивчення наступного можливе лише на основі запам'ятовування і усвідомлення попереднього. Все це позитивно впливає на розвиток механічного і логічного запам'ятовування, короткочасної і довготривалої пам'яті.

Мислення нерозривно пов'язане з мовленням. На уроках математики учні вчаться вживати математичну термінологію, знайомляться з новими словами, навчаються стисло висловлювати свої думки. Завдяки чіткому дотриманню послідовності викладу матеріалу у них формується вміння давати повну вербальну відповідь про виконану роботу. Крім того, вчитель на уроках математики враховує порушення мовлення школярів і спільно з логопедом працює з метою їх корекції.

Для розумово відсталих учнів характерними є порушення просторової орієнтації і моторики, причому в більшості з них спостерігається недорозвиток дрібної диференційованості рухів руки, що призводить до труднощів оволодіння навичками письма, читання, рахунку. Використання на уроках математики практичних робіт з ліплення геометричних форм, їх обведення, малювання, штрихування тощо сприяє корекції цих недоліків.

Заняття з математики виконують виховну функцію і сприяють розвитку і формуванню особистості розумово відсталих школярів. Вони дозволяють формувати систему соціально ціннісних моральних норм і правил, які є загальноприйнятими в суспільному середовищі, зокрема таких навичок і звичок, як точність, акуратність., працелюбність, уміння долати труднощі тощо. В цьому полягає виховне завдання математики.


Случайные файлы

Файл
11031.rtf
28253-1.rtf
50903.doc
23991-1.rtf
103011.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.