Зміст і форми роботи соціального педагога з різними типами сімей (115036)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

Розділ І. Зміст і форми соціально-педагогічної роботи із різними типами сімей

1.1 Напрями діяльності соціального педагога із сім’ями

1.2 Групові та індивідуальні форми роботи із неблагополучними родинами

Розділ ІІ. Організація і проведення роботи соціального педагога із дисфункційними сім’ями

2.1 Робота з неповними сім’ями

2.2 Особливості соціально-педагогічної діяльності з конфліктними родинами

2.3. Соціальна допомога сім’ям, де батьки зловживають алкоголем, наркотиками

2.4 Робота соціального педагога з батьками, які мають низький морально-культурний рівень

2.5 Зовні благополучні сім’ї та допомога їм у вирішенні родинних проблем

Висновки

Список використаної літератури

Додатки


У зв’язку із змінами, що відбуваються в політичній, соціальній та економічній сферах, виникло ряд проблемних ситуацій в суспільстві серед яких особливого значення має проблема підростаючого покоління. Водночас з вимогами підвищення якості сімейного та шкільного виховання реально знизилися їхні можливості. Характерним для сучасної сім’ї є зниження рівня життя. Батьки сьогодні зайняті, в основному добуванням засобів для існування, що часто призводить до обмеженості спілкування батьків з дітьми. Вони не мають можливості нормально нагодувати, вдягнути дитину, не говорячи вже про витрати на культурне дозвілля. Крім того, зростання психологічної напруженості в суспільстві позначається на психологічному кліматі у сім’ї. Усе це призводить до прагматизму, внаслідок чого створюється своєрідний тип мислення, що позначається на формуванні ціннісних орієнтацій у дітей. Тобто батьки не мають змоги розвивати їхні здібності, задовольняти інтереси. Водночас у суспільстві зростає соціальна цінність сім’ї у вихованні, формуванні та розвитку особистості дитини. Така суперечливість породжує проблеми у сімейному вихованні. Вони виникають у нормальних сім’ях, а ще більше їх у неблагополучних сім’ях, які ми визначаємо як такі, що повністю або частково, в силу тих чи інших причин, втратили свої виховні можливості. У результаті в цих сім’ях об’єктивно чи суб’єктивно складаються несприятливі умови для виховання.

Діти таких сімей рано перестають спілкуватися із батьками, свої життєві проблеми розв’язують із однолітками. Для цих дітей характерні агресивність, жорстокість, егоїзм, конфліктність, замкненість, озлобленість, невпевненість у своїх силах, небажання вчитися тощо. В результаті соціологізуючий вплив неблагополучної сім’ї на дитину значно знижений.

У соціальній педагогіці виділяють п’ять типів неблагополучних сімей, а саме:

  • неповні сім’ї;

  • конфліктні сім’ї;

  • сім’ї, у яких батьки зловживають алкоголем чи наркотиками;

  • сім’ї із низьким морально-культурним рівнем батьків;

  • зовні благополучні сім’ї.

Крім того, ми можемо виділити і сім’ї групи соціального ризику, які не можуть повноцінно виконувати свої функції внаслідок складних соціальних умов, у яких перебуває сім’я. Це багатодітні сім’ї, малозабезпечені, сім’ї з дітьми-інвалідами, неповнолітніми матерями.

Отже, є чимало проблемних сімей, які потребують соціальної допомоги і психологічної підтримки соціальних педагогів і практичних психологів - допомагати безконфліктно розв’язувати виникаючі проблеми, психологічно підтримувати їх, допомагати у побудові правильних взаємовідносин з учителями школи, де навчаються їх діти, державними органами, службами, громадськими організаціями, оточуючими людьми. Це дасть змогу сім’ям подолати труднощі з найменшими психологічними втратами.


Розділ і. Зміст і форми соціально-педагогічної роботи з різними типами сімей


1.1 Напрями соціально-педагогічної діяльності з сім’ями


Одним із важливих напрямів роботи соціального педагога є надання допомоги вчителям, вихователям, батькам, учням у налагодження взаємостосунків, здобутті взаєморозуміння, раціональних шляхів вирішення складних шкільно-сімейних проблем.

Невміння виховувати - людська біда. Завдання соціального педагога полягає в тому, щоб надати батькам конкретної кваліфікованої методичної допомоги з корекції недоліків сімейного виховання. Цього можна досягти лише тоді, коли взаємини із сім’єю будуватимуться на співробітництві, взаємній допомозі, взаєморозумінні. В основі таки взаємин лежить тісний контакт із сім’єю., розуміння процесів, що відбуваються в сучасній сім’ї, використання позитивного виховного потенціалу, безмежних джерел народної педагогіки, пропаганда досвіду сімейного виховання.

У зв’язку із вищевказаним значні завдання покладаються на шкільну соціально-психологічну службу. ЇЇ напрями роботи: психодіагностика, корекційна робота з дітьми, неблагополучними сім’ями, дітьми із сімей групи ризику; соціально-педагогічні консультації батьків з різних питань виховання дитини у сім’ї; допомога батькам і дітям у встановленні правильних взаємостосунків; допомога підліткам і юнакам у подоланні невпевненості в собі, розширення знань педколективу, батьків і дітей про правила формування здорового способу життя; навчання засобів захисту від психологічних і соціальних стресів, контроль за умовами життя дитини в сім’ї та школі; оцінка індивідуально-психологічних особливостей і можливостей дитини та створення програми з оптимізації її розвитку; зниження емоційного напруження учнів, які прийшли до школи.

Якщо сім’я неблагополучна, то одне із найважливіших завдань соціального педагога - скоригувати недоліки сімейного виховання, захистити дитину від сімейного неблагополуччя, запобігти педагогічній занедбаності, важковиховуваності та ін.

Соціальний педагог працює разом із дирекцією школи, класними керівниками, класними і шкільними батьківськими комітетами, з інспекцією у справах неповнолітніх, дільничим інспектором міліції. Як свідчить практика, неблагополучними у школі вважаються сім’ї, де батьки-алкоголіки, наркомани, ведуть аморальний спосіб життя; сім’ї, де у дитини не склалися стосунки з вітчимом, мачухою. Інші типи неблагополучних родин майже не фіксуються. Уваги соціальних педагогів вимагають всі типи неблагополучних сімей, незважаючи на те, вплинули вони на дитину, чи ні. Як відомо сімейне неблагополуччя негативно позначається на формуванні особистості дитини, тому такі сім’ї і діти, які виховуються в них, повинні постійно бути в центрі педагогічної уваги: захисна позиція відносно таких дітей, конкретна методична допомога батькам з питань організації сімейного виховання, педагогічна освіта цих батьків.


1.2 Групові та індивідуальні форми роботи соціального педагога із неблагополучними сім’ями


Корекція сімейного виховання, допомога дитині передбачає контакти соціального педагога з директором школи, заступником директора з виховної роботи, батьківським комітетом. У роботі з неблагополучними сім’ями можна поєднувати груповіі та індивідуальні форми роботи. Зокрема, соціальному педагогові школи в роботі з сім’ями допоможуть індивідуальні та групові консультації батьків із спеціалістами-науковцями: педагогами, психологами, медиками, юристами, соціологами. Зустрічі бажано проводити регулярно; групи батьків при цьому мають бути невеликими. Доцільно попросити батьків, щоб вони заздалегідь підготували питання, які їх цікавлять, тоді відповідно до цього і запрошують спеціалістів.

Цікавою формою роботи із сім’єю є шкільна батьківська конференція. Тематика конференцій може бути різноманітною: "Про роль сім’ї у вихованні громадянськості учнів", "Правове виховання дітей у сім’ї", "Роль сім’ї у вихованні духовності у дитини", "Трудове виховання дитини у сім’ї", "Формування здорового способу життя у дітей". До конференції готують узагальнюючий матеріал, серед батьків, учнів проводять спеціальні дослідження (додаток1) (анкетування, бесіди, інтерв’ю, спостереження, написання дитячих творів на задану тематику тощо). Узагальнені дані про результати дослідження доводять до відома батьків. Бажано, щоб такими дослідженнями були охоплені неблагополучні сім’ї. Крім того, батьки обмінюються досвідом сімейного виховання. До підготовки конференції слід залучати батьків з неблагополучних родин, запропонувати їм виступити, розповісти про позитивний досвід сімейного виховання.

Одна із форм роботи з неблагополучними сім’ями - батьківські дні в школі, які організовує адміністрація школи разом із батьківським комітетом, соціальною службою (в основному, раз на місяць). У цей день в школі мають бути присутніми керівництво, вчителі, класні керівники, вихователі, соціальний педагог, психолог, спеціалісти з питань психології, медицини, юриспруденції. Батьківські дні проводять за здалегідь розробленою тематикою: "Як допомогти дитині вчитись", "Зміст, форми і методи сімейного виховання", "Організація вільного часу дитини у сім’ї", "Відповідальність батьків за виховання своїх дітей".

Цікавою може бути і робота шкільного музею сім’ї. Екскурсоводи музею - учні. Виховання любові до своєї країни починається з виховання любові до рідного міста, села, рідного дому, батьків. Тому в музеї зосереджуються матеріали про сім’ї учнів, їх родовід, соціальний портрет, сімейні традиції, про батьків та їх професії, сімейні династії, багатодітні сім’ї, щасливі сім’ї, кращий досвід сімейного виховання, народні традиції у виховному потенціалі сім’ї, про молоду сім’ю, її проблеми. Усе це відображено на стендах і альбомах "Сімейні традиції", "Книжка в нашій сім’ї", "Виховання працею", у книгах пошани батьків, дитячих творчих роботах, у пересувних папках. Особливо захоплює робота з встановлення родовідного дерева сім’ї. Спрямовуюча лінія музею - привернути увагу батьків та учнів до своєї сім’ї, родоводу, розвивати кращі традиції сімейного виховання та популяризувати його досвід.


Случайные файлы

Файл
СН 441-72.doc
107560.doc
64260.rtf
CBRR2495.DOC
3403.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.