Дитячі та юнацькі організації в Україні (115009)

Посмотреть архив целиком

ПЛАН


Вступ

1. Завдання дитячих та юнацьких організацій та їх роль у формуванні підростаючого покоління

2. Сучасне козацько-лицарське виховання дітей і юнацтва України

3. Організація скаутського руху в Україні

Висновки



ВСТУП


«Для того, щоб перетворити загальнолюдську природу так, щоб вона набула підготовки і навиків у певній галузі праці, стала розвиненою і специфічною робочою силою, потрібна певна освіта, але перш за все виховання» - писав К. Маркс. Отже, виховання - це одне із невід'ємних соціальний явищ. Воно властиве тільки людям, належить, за словами К. Маркса, до сфери практичних соціальних відносин, ставить собою одну з галузей суспільно-необхідної діяльності. Основним призначенням виховання є забезпечення життєвої наступності між старшими і молодшим поколінням. Головне в цій наступності - засвоєння і дальший розвиток новими поколіннями суспільно-трудового досвіду, підготовка їх до участі в суспільному виробництві. Виконуючи свою роль у спадкоємній передачі трудового досвіду людей, вираженого в різноманітних знаннях, уміннях і навичках, виховання виступає водночас і як засіб формування у нових поколінь певного світогляду, моралі, фізичних якостей.

Виховання - об'єктивне явище суспільного буття. Воно не „придумане" людьми, а властиве суспільству як постійна і доконечна функція останнього. Виховна діяльність, як і всяка людська діяльність, має звичайно, свідомий характер. Але, оскільки свідомість людей визначається реальними умовами їхнього існування, суспільним буттям, то й виховання не є чисто довільним процесом, який може здійснюватися, а може й не здійснюватися.

Виховання має дві взаємопов'язані сторони. Одна - педагогічний вплив вихователя, колективу, друга - готовність вихованця сприйняти і осмислити цей вплив. Адже спосіб поведінки людини визначається, з одного боку, безперервними зовнішніми впливами на неї, а з другого - її природженими, індивідуальними якостями.

Від природи дитина одержує певні задатки. Виховання не може їх створити, однак воно може розвинути їх до рівня здібностей і обдарувань. Живучи і діючи, дитина набуває позитивного чи негативного досвіду поведінки. Вихователь корегує вплив середовища враховуючи при цьому вікові та індивідуальні особливості дітей. Цей процес починається з часу народження людини і продовжується все її життя. Нагромадження нових знань, зміна і зміщення поглядів і звичок відбувається постійно. Розвиток фізичних і духовних все нових і нових способів „урівноваження" з оточенням, що виявляється у її поведінці, діяльності, ставлення до інших людей і до самої себе. Тому процес виховання є не тільки постійним і безперервним, а й змінюваним, динамічним. При цьому поведінка особистості, її ставлення до оточення, діяльність обумовлюється тими порівняно стійкими якостями, що з'явилися в неї як наслідок соціальних умов, виховних впливів, досвіду і стали основою їх характеру.

Людська особистість неповторна. Завдання виховання нової людини полягає у розкритті неповторності людини, її самобутності, творчої індивідуальності, в тому, щоб вміти розпізнати, виявити, розкрити, випликати у кожного учня його неповторно індивідуальний талант. Відповідно до мети виховання школа покликана розвивати нахили, здібності і обдарування своїх учнів. Це робить необхідними всебічне вивчення учнів, знання їх можливостей в міру зростання фізичних і духовних сил, індивідуальних особливостей кожного з них.

Розкриваючи програму виховання особи, А.С. Макаренко особливу увагу акцентував на тому, що не можна вганяти кожному індивідуальність у якийсь єдиний стандарт, бо стати на такий шлях означало б пожертвувати індивідуальною привабливістю, своєрідністю, особливою красою особи. Саме тому, що всі учні різні, індивідуальний підхід у вихованні потрібний до кожного з них. Для того щоб здійснювати індивідуальний підхід у вихованні і сприяти формуванню особистості кожного учня, потрібно знати його життя, особливості його характеру, його прагнення, сумніви, слабкості, взагалі його ресурси, і в процесі спільної роботи допомагати учневі стати гідним членом свого колективу.

Є два смислових значення поняття „виховання". Виховання у широкому розумінні охоплює свою суму впливів, весь процес формування особистості і підготовки її до активної участі у виробництві, суспільному і культурному житті, охоплює не менше виховну роботу школи, дитячих і молодіжних організацій, сім'ї, громадськості, а й валив усього укладу життя суспільства, літератури, мистецтва, кіно, телебачення, радіо, а також освіту і навчання. В цьому понятті, „виховання" наближається до поняття „соціалізація особистості". Виховання у вузькому понятті означає цілеспрямоване формування світогляду, морального обличчя, розвиток естетичного стану, фізичний розвиток. Воно здійснюється сім'єю, навчально-виховними закладами, громадськими організаціями.

Виховання підростаючого покоління в нашій країні - справа, за яку відповідає не тільки школа, а й все суспільство. Це означає, що в одному напрямі зі школою повинні діяти сім'я, позашкільні установи і громадсько-політичні, культурно-масові, спортивні та інші організації.



1. Завдання дитячих та юнацьких організацій та їх роль у формуванні підростаючого покоління


Із здобуттям Україною незалежності освіта І виховання докорінно змінюються. Виникають нові напрямки, форми виховної роботи, які реалізують мету і завдання національного виховання.

Самобутнім явищем в українській педагогіці є козацько-лицарські традиції виховання. Вони містять в собі потужний ідеальний, морально-духовний заряд. Корені волелюбного духу нашого народу, його державності - в козацько-лицарському способі життя, в пробудженій ним нездоланній енергії до волі і свободи, до утвердження в усіх галузях життя національних ідеалів.

Програма „Сучасне козацько-лицарське виховання дітей і юнацтва України" передбачає реалізацію трьох основних змістовних компонентів. Перший стосується вивчення дітьми, підлітками і юнаками історії українського козацтва, другий - вітчизняної національної культури (мистецтва, науки, освіти) і третій -військової майстерності козаків, а оволодіння ними стратегією і тактикою боротьби з недругами України. Виходячи з вищенаведеного в загальноосвітніх школах запроваджуються такі молодіжні організації як дитячий та юнацько молодіжні рухи.

У кожній школі групи дітей початкової ланки поділяються по віковій категорії. Ми ж почнемо з дошкільнят.

Козаченята (дошкілля) отримують певні знання з історії українського козацтва та української культури. У них проводяться такі орієнтовні теми розповідей, бесід : „Хто такі українці?", „Я -маленький українець", „Богатирі, витязі нашого народу", „Боротьба наших предків з ворогами", „Перші князі Київської Руси - України", „Виникнення героїчного козацтва", „Запорізька Січ - осередок лицарства" та ін. У свою чергу з української культури, в садочках проходить вивчення українських пісень, хороводів, музики, таночків, давні мистецькі традиції і звичаї. Проводиться читання дітям казок про Велета, Котигорошка, козаків-лицарів. Розкриття дітям в емоційно-образній формі мужності, сили волі, героїчних подвигів козаків. Ознайомлення козаченят із змістом, образами, мелодіями, козацьких пісень, дум. Родинні свята в групі, садку на тему „У родинному колі", „Наша велика родина - Україна", „Родинні цінності в козацькому житті".

Діяльність дитячої організації козаченят спрямоване на пробудження в кожного почуттів любові до рідної землі, краю. Забезпечення участі дітей в реалізації національних традицій родинності. Плекання любові до найдорожчих людей - Матері і Батька, Бабусі і Дідуся, Сестри і Брата, до України-Батьківщини.

Тепер на черзі учні 1-2 класів, Козачата. їхні знання з історії українського козацтва дещо поглиблюються. Використовуються такі орієнтовні теми для бесід і розповідей : „Як виникало українське козацтво?", „Життя і героїчні подвиги козаків", „Видатні козацькі полководці", „Великі битви козаків з ворогами України" та ін. Щодо української культури, то проводяться родинні свята в класах, об'єднаннях козачат на теми „Козацькому роду нема переводу", „Всі українці - велика рідня". Фізкультурно художні свята „Ми всі - дружна спортивна сім'я", „Козачата сильні і мужні". Створення морально-родинної атмосфери. Культивування серед козачат взаєморозуміння, взаємодопомоги і підтримки один одного, родинних цінностей.

Козачата (3-4 класи) працюють в свою чергу над такими темами бесід, розповідей, ранків : „Навчання і фізичне загартування дітей в козацьких школах (ХУ 1-Х VIII ст.), „Січова школа лицарського виховання", „Боротьба козаків з турецькими, польськими і російськими загарбниками, „Відродження козацтва в наш час" тощо. А відносно української культури, то в цих класах розглядають дослідно-пошукові завдання на теми „Жили собі запорожці та й на Запоріжжі", „Запорізькі козаки-характерники", „Козацькі сурми кликали до бою". Проводяться вікторини, конкурси, змагання, турніри „Гей ви, хлопці, славні запорожці", „Поміряємося козацькою силою", „Турнір лицарів-любомудрів", „Чи знаємо художні твори про козаків?" та ін. Також водять хороводи, танці „Кривий танець", „А ми просто сіяли", „Льон", „Гречка", „Огірочки" та ін.

Підсумовуючи все про дитячі рухи в початкових класах можна впевнено сказати, що вони виховують справжніх патріотів, знавців української державності, культури та історії.



Случайные файлы

Файл
145389.rtf
1219.rtf
24821-1.rtf
164494.rtf
30883-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.