Дидактичні функції використання комп’ютерів на уроках трудового навчання (114982)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України









Реферат на тему:

Дидактичні функції використання комп’ютерів на уроках трудового навчання


Зміст


Вступ

1. Спеціальні технічні засоби навчання та особливості їх використання на уроках

2. Комп’ютер – сучасний технічний засіб навчання

3. Негативні сторони використання комп’ютера на уроках

4. Дидактичні функції комп’ютера

5. Інформаційна культура вчителя

6. Можливості комп’ютера як засобу навчання

7. Доцільність використання комп’ютерів на уроках трудового навчання

Висновки

Література


Вступ


Успішність процесу навчання, ефективність використання в ньому сучасних методів навчання значною мірою залежать від матеріальних передумов. Засоби навчання — допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями. Слово вчителя — найістотніший засіб навчання. За допомогою слова вчитель організовує засвоєння знань учнями, формування в них практичних умінь і навичок. Викладаючи новий матеріал, він спонукає учнів до міркувань, обгрунтувань, роздумів над ним. Підручник як важливий засіб навчання слугує учневі для відновлення в пам'яті, повторення та закріплення знань, здобутих на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу .

Інші засоби навчання виконують різноманітні функції: одні заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.); другі — конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал); треті — є прямими об'єктами вивчення, дослідження (машини, прилади, об'єкти природи, виробництва); четверті — «посередники» між школярем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або утруднене (препарати, моделі, колекції тощо); п'яті використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками — навчальними і виробничими (прилади, інструменти та ін.); шості — символічні (знакові) засоби (схеми, карти, графіки, діаграми тощо).


1. Спеціальні технічні засоби навчання та особливості їх використання на уроках


Спеціальні технічні засоби навчання (ТЗН) — необхідний чинник засвоєння знань. Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання на уроках повинно враховувати пізнавальні закономірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту за допомогою цих засобів; забезпечувати органічне поєднання їх з розповіддю вчителя, іншими засобами навчання.

Необхідно ретельно продумати поєднання слова вчителя з ТЗН, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (простеженням) окремих елементів комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням); демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням).

У процесі підготовки до проведення уроку з використанням ТЗН слід:

  • детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу;

  • визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення;

  • відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому поперед ньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми;

  • визначити методи і прийоми забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.

Учителі часто вдаються до поєднання аудіовізуальних засобів: статичних екранних і звукових посібників; динамічних і статичних екранних; динамічних екранних і звукових; динамічних і статичних, екранних, звукових.


2. Комп’ютер – сучасний технічний засіб навчання


Комп'ютеру належить чільне місце серед сучасних технічних засобів навчання. Перелік професій, пов'язаних з використанням комп'ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний, і школа не може стояти осторонь цієї справи. Узагальнивши сучасні уявлення про можливості комп'ютеризації в царині освіти, можна виявити такі чотири напрями використання комп'ютерів: 1) комп'ютер як об'єкт вивчення; 2) комп'ютер як засіб навчання; 3) комп'ютер як складова частина системи управління народною освітою; 4) комп'ютер як елемент методики наукових досліджень.

Враховуючи потребу в підготовці учнів до життя та діяльності в умовах комп'ютеризації виробничих і управлінських процесів, школа має забезпечити їх комп'ютерну готовність, тобто не лише ознайомити з основними сферами застосування комп'ютерів, їх роллю в розвитку суспільства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми і алгоритмічну мову, уміння будувати алгоритми для вирішення завдань, а й навчити користуватися комп'ютерними редакторами, складати програми на. одній із мов програмування.

За допомогою комп'ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване і проблемне навчання. Комп'ютер використовують для навчального моделювання науково-технічних об'єктів і процесів. Використання комп'ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змаганню учнів з машиною та самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання — кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового «репертуарів», доступу учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.


3. Негативні сторони використання комп’ютера на уроках


Водночас педагоги повинні враховувати й негативні моменти. Передусім робота з комп'ютером швидко стомлює учнів, може погано впливати на зір або навіть призводити до розладу нервової системи. Комп'ютеризоване навчання не розвиває здатності учнів чітко й образно висловлювати свої думки, істотно обмежує можливості усного мовлення, формуючи логіку мислення на шкоду збагаченню емоційної сфери. В умовах автоматизованого навчання швидко формуються егоїстичні нахили людини, загострюється індивідуалізм, розширюється конкурентність, сповільнюється виховання колективізму, взаємодопомоги. Здебільшого інтерес до програми з обмеженою інформативністю швидко згасає. Оскільки діалог з машиною синтаксично збіднений, учень нерідко почувається «дурнішим» за комп'ютер, що згодом може стати причиною стійкого негативізму до машини.

Загалом спілкування з комп'ютером сприяє розвиткові інтелектуального, духовного та морального потенціалу учнів, виховує уміння планувати й раціонально будувати трудові операції, точно визначати цілі діяльності, формує акуратність, точність і обов'язковість.


4. Дидактичні функції комп’ютера


Комп’ютери в навчальному процесі виконують такі дидактичні функції:

- підсилення унаочнення;

- забезпечення науковості навчання;

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей учнів;

- підвищення якості знань, умінь і навичок школярів;

- прискорення темпу навчання;

- поліпшення усвідомлення і запам'ятовування навчального матеріалу;

- активізація самостійної роботи учнів;

- зв'язок теорії з практикою;

- індивідуалізація навчання;

- контроль за засвоєнням знань.

Необхідність використання ком’ютерних технологій веде до докорінної перебудови різноманітних сторін діяльності, в тому числі навчальної. Кожен вчитель повинен вміти працювати на комп’ютері, самостійно розробляти теоретичні відомості з необхідними зображеннями, тести та інші завдання, щоб вміти провести урок на належному науково-методичному рівні. Це зумовлює необхідність оволодіння кожним майбутнім учителем інформаційною культурою. Під останньою розуміють сукупність методів, прийомів і навичок по збиранню, зберіганню, обробці та створенню освітньої інформації.


5. Інформаційна культура вчителя


Необхідність розвитку інформаційної культури вчителя визначається такими положеннями:

  • збільшенням доступності персональних комп'ютерів (ПК), появою різноманітних систем мультимедіа, наявністю різноманітного програмного продукту як професійного, так і ігрового;

  • знайомством багатьох учнів з цими технічними засобами до їхнього вивчення в школі;

  • невідповідністю, що зустрічається під час вивчення, коли наявність в учнів вдома більш сучасної та досконалої техніки приводить до відсутності зацікавленості та бажання працювати із застарілою в навчальних закладах.

Інформаційна ситуація в нашому суспільстві характеризується появою на вітчизняному ринку персональних комп'ютерів, що мають значну швидкість обробки інформації та значний потенціал у роботі з графічними зображеннями та звуком. Постійне вдосконалення цих можливостей при одночасному зниженні цін на цю техніку, підвищує зацікавленість у ній, а також попит. Крім цього, широкий спектр наявного програмного продукту дозволяє використовувати сучасні ПК у різних сферах людської діяльності: від навчальної та ігрової до ведення домашнього господарства. Все це й виводить комп'ютерну техніку в один ряд з телевізорами, магнітофонами та іншими інформаційними засобами.


Случайные файлы

Файл
93462.rtf
62612.rtf
63446.rtf
157717.rtf
118053.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.