Дидактичні основи побудови підручників з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України (114978)

Посмотреть архив целиком

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА



ВИСОЧАН ЛЕСЯ МИХАЙЛІВНА






Дидактичні основи побудови підручників з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України (1958-1991 рр.)




13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук








Івано-Франківськ, 2008


Дисертацією є рукопис


Робота виконана у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник:кандидат педагогічних наук, доцент Салига Наталія Миколаївна,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, доцент кафедри педагогіки

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Кодлюк Ярослава Петрівна,

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,

декан факультету підготовки вчителів початкових класів кандидат педагогічних наук Коваль Ніна Степанівна,

інститут педагогіки АПН України, провідний науковий співробітник лабораторії початкової освіти

Захист відбудеться 12 грудня 2008 року о 1330 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.01 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника за адресою: вул. Шевченка, 79, м. Івано-Франківськ, 76025, конференц-зала Будинку вчених.


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: вул. Шевченка, 79, м. Івано-Франківськ.


Автореферат розісланий 10 листопада 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.Р. Кирста


Загальна характеристика роботи


Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку української національної школи оновлення й удосконалення змісту навчання передбачає якісні зміни в теорії та практиці підручникотворення, оскільки суспільні й державні вимоги до якості освіти детермінують і нові вимоги до навчальної книги. Запровадження державного освітнього стандарту, нової структури школи, акцент на самостійне опрацювання навчального матеріалу потребують і нового підручника.

Утім, сучасні дослідження засвідчують не завжди високу якість вітчизняних шкільних підручників, зокрема: невідповідність європейським стандартам, віковим і психологічним особливостям дітей, перевантаженість матеріалами, відсутність спрямованості на набуття стимулів до навчання тощо.

Разом із тим, вітчизняна теорія і практика забезпечення підручниками, насамперед для початкової ланки освіти, має істотні напрацювання. Ґрунтовні дослідження вчених радянської доби (В. Бейлінсон, В. Беспалько, Л. Занков, Д. Зуєв, В. Краєвський, І. Лернер, Н. Менчинська, Є. Перовський, М. Скаткін, Н. Тализіна, В. Цетлін та ін.) започаткували окремий напрям у педагогічній науці – теорію шкільного підручника.

Психолого-педагогічні функції шкільних підручників досліджували М. Бурда, Н. Буринська, Ю. Гільбух, О. Дусавицький, Г. Костюк, І. Лернер, Н. Менчинська, В. Онищук, М. Ричик, Н. Тализіна, С. Якиманська та ін.

Історію навчальних видань як соціально-педагогічного феномену вивчали історики педагогіки (Л. Березівська, Н. Бігданець-Білоскаленко, Т. Гавриленко, Т. Завгородня, О. Замашкіна, І. Курляк, І. Руснак, О. Сухомлинська, Б. Ступарик та ін.). Педагогічні аспекти ілюстративного оформлення підручників розробляли Ю. Антал, І. Бай, Н. Гончарова, Я. Кодлюк, В. Ривчин та ін.

Проблеми шкільного підручника для початкової ланки освіти були предметом дослідження вітчизняних учених: М. Волчастої, Т. Денисюк, І. Жаркової, О. Коваленко, І. Козак, Н. Кузьменко, М. Левшин, Н. Огієнко, Я. Холявки, Л. Чосік, О. Штурмак, С. Якименко та ін.

Особливості підручника для початкової школи конкретизовано у працях М. Богдановича, М. Вашуленка, Л. Занкова, Л.Іванової, А. Полякової, О. Савченко. Окремі тенденції підручникотворення з математики проаналізовано у дослідженнях О. Дубинчук, Б. Друзь, Б. Ерднієва та ін. У зв’язку з реформуванням освіти зроблено спробу привести до сучасного рівня курс методики викладання природознавства у відповідність до наукових знань і вимог життя (Т. Байбара, О. Біда). Як бачимо, актуалізується проблема створення навчальної книги, яка б увібрала в себе найкращі традиції та здобутки минулого у галузі підручникотворення, критичне переосмислення і творче використання яких є актуальним для сучасної школи. Саме в цьому вбачаємо неодмінну запоруку подальшого розвитку сучасного українського підручникотворення та міцне підґрунтя для поступу національної освіти. Історико-педагогічний підхід значною мірою уможливлює аналітико-критичне вивчення напрацювань підручникового забезпечення початкового шкільництва другої половини ХХ сторіччя для найповнішого їх використання в сучасній школі.

Наприкінці 90‑х років минулого сторіччя в теорії шкільного підручника започатковані дослідження оцінювання його якості (А. Василюк, М. Корсак, М. Шишкіна та ін.). Українська педагогічна наука поповнилася ґрунтовними напрацюваннями в галузі теорії підручникотворення для початкової школи (Н. Бібік, М. Бурда, О. Савченко, А. Фурман). У докторській дисертації Я. Кодлюк «Теорія і практика підручникотворення у галузі початкової освіти України (1960-2000 рр.)» розроблено модель підручника для школи першого ступеня з урахуванням дидактичних і психологічних характеристик означеного виду навчальної літератури, науково обґрунтовано етапи підручникотворення досліджуваного періоду. Однак спеціальне дослідження, в якому були б висвітлені дидактичні аспекти побудови підручників із природничо-математичного циклу для початкової ланки освіти, досі відсутнє.

Отже, потреби початкової школи у високоякісних підручниках на сучасному етапі реформування освітньої галузі в Україні та відсутність цілісного історико-педагогічного дослідження теорії та практики навчальної книги з природничо-математичних дисциплін зумовили вибір теми дисертаційної роботи «Дидактичні основи побудови підручників з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України (1958–1991 рр.)».

Зв’язок роботи з науковими програмами і темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми кафедри педагогіки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника «Історико-педагогічні проблеми навчання і виховання в системі безперервної освіти в Україні та зарубіжжі» (номер державної реєстрації 0108U009122). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої Ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол №5 від 27 січня 2004 р.) та радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №2 від 24 лютого 2004 р.).

Мета дослідження – обґрунтувати дидактичні основи побудови підручників із дисциплін природничо-математичного циклу для початкової школи досліджуваного періоду задля їх творчого використання при розробці навчальних книг для сучасної загальноосвітньої школи першого ступеня.

Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:

проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми та нормативно-правові документи означеного періоду, які регламентували теорію та практику підручникотворення;

на основі аналізу структури і функцій підручників із природничо-математичних дисциплін означеного періоду визначити способи їх реалізації в навчальних книгах;

розробити підходи до аналізу дидактичних основ підручників із природничо-математичних дисциплін досліджуваного періоду та сучасності, здійснити їх порівняльний аналіз;

– окреслити перспективні можливості творчого використання ідей побудови підручників із природничо-математичних дисциплін досліджуваного періоду в сучасній загальноосвітній школі першого ступеня.

Об’єкт дослідження – підручникотворення у галузі початкової освіти України.

Предмет дослідження – підручники з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України 1958-1991 рр.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період із 1958 до 1991 рр. Нижня межа дослідження збігається із уведенням Закону «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР» (грудень 1958 р.), який задекларував перехід до обов’язкової восьмирічної освіти. Це, у свою чергу, привело до зміни статусу початкової школи (втрата функціональної самостійності, зміна цілей тощо), що знайшло відображення у змістовому забезпеченні цієї ланки освіти. Верхньою межею дослідження є початок 90-х років ХХ ст., коли відбулися докорінні зміни в суспільно-політичному житті України у зв’язку із проголошенням її незалежності, почалося відродження і розвиток національної системи освіти, відбулася зміна основних парадигм в освіті та, відповідно, виникла потреба забезпечення сучасної початкової школи новими підручниками.

Теоретико-методологічною основою дослідження є концептуальні положення теорії наукового пізнання, системний підхід до вивчення особливостей розвитку історико-педагогічних явищ, процесів і діяльності; сучасні психолого-педагогічні теорії розвитку особистості, зокрема про активну роль особистості у засвоєнні знань, необхідність поєднання чуттєвого й раціонального у пізнавальному процесі; положеннях про принцип взаємозв'язку навчання і розвитку, єдності теорії і практики, а також на досягненнях дидактичної думки означеного періоду, сучасного здобутку українських дидактів, законодавчих актах та нормативних документах, що стосуються системи шкільної освіти.


Случайные файлы

Файл
60549.rtf
65422.rtf
113820.rtf
153949.rtf
163792.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.