Формування народознавчих знань та вмінь учнів (114797)

Посмотреть архив целиком














Реферат з українознавства

на тему:

ФОРМУВАННЯ НАРОДОЗНАВЧИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ”


Способи формування знань і вмінь учнів найрізноманітніші. Розглянемо лише деякі з них. Як мотивувати учням необхідність знань з українського народознавства? Почну з того, що людина не купує собі річ, яка їй не потрібна або не подобається. Цю аналогію можна перенести на учнів: вони не сприймають знання, які зовсім їм не подобаються. Отож, учитель повинен викладати навчальний матеріал цікаво й обов’язково пояснювати необхідність його для формування життєвого досвіду учнів.

Формувати знання й уміння учнів слід випереджаючим навчанням. Вони сприймають із задоволенням знання, коли володіють частинкою цих знань. Toму я не позбавляю їх ініціативи взяти активну участь у підготовці до наступного уроку. У кабінеті обов'язково є програма з народознавства, з якою учні знайомляться заздалегідь. Крім виконання домашніх завдань, вони готують матеріали до нового уроку: повідомлення, літературу, наочність, експонати в кабінет народознавства та ін. Це є випереджаюче навчання.

Діти середнього шкільного віку особливо люблять "хизуватися" серед ровесників своєю обізнаністю з народознавства. Вони активно шукають знання, прагнуть самоосвіти. І це допомагає мені формувати в них народознавчі знання та вміння. Отже, вчитель повинен створювати умови для активного залучення учнів до організації навчально-виховного процесу. Учитель народознавства має знати, що засвоєння знань і вмінь залежить від сприйняття учнями нового матеріалу. Наведу як приклад фрагмент уроку „Хмелю ж мій, хмелю. З історії вшанування хмелю в Україні, його використання. Хміль у фольклорі українському”. Коли я вчу виготовляти дріжджі з хмелю, то демонструю цей процес. Перед уроком я варю шишечки в шкільній їдальні. А на уроці проціджую відвар, добавляю борошна й після того, як "каша" охолоне, розкладаю дріжджі шматочками на підносі. Учні краще сприймають матеріал, коли бачать сам процес, а не тільки чують про нього. А мені, вчителю, важливо, щоб сприйняття нових знань відбулося швидко і якісно. Також не менш важливим для вчителя є і якість усвідомлення учнями знань. Наведу приклад з того ж таки уроку. Розповідаючи учням про лікарські властивості хмелю, я раптом пропоную визначити, яке в них волосся на голові: жирне, сухе чи нормальне? Після того я повідомляю, що наші предки готували ліки для волосся, щоб було воно пишним, красивим, щоб не було облисіння. Особливо зацікавилися сказаним учні, в яких лисіють татусі, а мами зовсім знищили собі волосся хімічними завивками та фарбами. Коли всі усвідомили, що знати про такі ліки важливо в житті, я продиктувала рецепт ліків із хмелю проти облисіння й для лікування волосся на голові. Формувати знання та навички потрібно на уроці, а не сподіватися, що учні вдома довчать, доміркують, дороблять. Чи можливо це?

Значну роль у формуванні знань і навичок учнів відіграє ефективне використання наочності. Урок народознавства щороку відкриває перед учнем якийсь бік людського життя. І тут не можна обійтися лише словом, необхідно активізувати й зорову пам’ять учнів. Для прикладу візьму вже згадуваний урок "Церква в житті українців колись і тепер; Використання церквою іконопису у виховних цілях". Готуючись до нього, я малюю церкву в розрізі, щоб подати одночасно знання про її будову й навчити учнів правил поведінки в церкві, поваги до християнської віри й до людей, які прийняли її. Розповідь про використання церквою іконопису я супроводжую демонструванням схеми іконостасу, вчу дітей, які ікони та в якому ряду розміщено в іконостасі. Формувати знання та вміння учнів з народознавства - це означає вчити їх філософському осмисленню, тобто вчити розкривати внутрішні зв’язки й відносини між об’єктами реального світу. Я роблю це за допомогою створення проблемної ситуації, постановки евристичних питань та пізнавальних завдань і розв'язування їх школярами. Для прикладу візьму фрагмент уроку "Писанкарство. Яйце в міфології та обрядах. Розвиток писанкарства в Україні і т.д." Ставлю учням проблемне запитання: "Чому саме яйце вибрали наші предки-язичники для писанкарства, а не інший предмет?" Учні 5-го класу висловили здогадки, що яйце схоже на сонце, бо кругленьке, а люди поклонялись Сонцю. Довго міркували, але ніхто не сказав, що яйця несуть пташки з настанням тепла, що яйце є скарбничкою майбутнього нового життя. А люди щовесни з приходом тепла, ніби теж починають нове життя. Мабуть тому й дарували язичники навесні один одному яйця, та не прості, а розмальовані, щоб малюнки на них символізували їхні побажання. Філософія наших неосвічених нецивілізованих предків щодо писанки була проста й геніальна. Розмальоване яйце вважалось святим і мало магічну силу. Далі учні отримують цілий багаж знань про християнську писанку, але первісну суть її існування в Україні вони повинні знати насамперед. Я вже зазначала, що формувати знання й уміння учнів мені допомагають пізнавальні запитання. Мабуть, не було жодного уроку в моєму житті, коли б я не "морочила" ними дитячі голови. Наприклад, на уроці "Рослини-медоноси" я даю учням цілу серію пізнавальних запитань:

1. Скільки очей має бджола?

2. Скільки ніжок у бджоли?

3. Чим міряє бджола температуру повітря?

4. З чого готують бджоли собі хліб?

5. Як провітрюють своє житло?

6. Чим підмітають підлогу у вулику?

7. З чого готують мед бджоли?

Учні докладно вивчають будову й поведінку бджоли, біологію рослин-медоносів. На уроці зоології чи ботаніки вони не мають змоги отримати такий обсяг знань про комаху й зв’язок її з рослинним світом. Ці знання дає народознавство.

Формуванню практичних навичок учнів присвячуються уроки-практичні заняття. Учитель учить учнів інсценізувати народні обряди, провести народну гру, сплести віночок, виготовити народну іграшку, витинанку, посадити квіти, дерево, організувати ярмарок, спекти хліб чи паску і т.д. Це означає, що всі ці види практичної діяльності вчитель повинен освоїти спершу сам. Яким би плавильним не був його інструктаж на уроці, учні повинні спостерігати процес творення будь-якого предмета чи обряду. На практичних заняттях одночасно розвиваються художні здібності учнів, тому вчитель зобов'язаний впливати і на формування естетичних смаків учнів. Принагідно хочу зауважити, то чоловіча стать класу набагато краще від дівчачої виробляє тісто, мабуть, тому, що сили в руках більше.

Рецепт і правила виготовлення паски: На 6 кг болотна - 12 склянок молока, 40 жовтків /я домашніх яєць/, 600 г дріжджів, 1200 р олії", 1200 г цукру. 600 р ізюму, З чайні ложки солі, цедра з трьох лимонів. Для глазурі потрібно 6 білків, 3 склянки цукру, фарбоване пшонце, 3 ложки сметани чи вершків. Дріжджі розвести у теплому молоці /6 склянок/ із 6 столовими ложками цукру і 18 столовими ложками борошна. Коли опара підійде в теплому місці /1-1,5 год/, можна виливати в посуд з борошном. Вливаємо також 6 склянок теплого молока, розтерті з цукром 40 жовтків і сіль. Місимо тісто до появи пухирців, Додаємо вимитий ізюм, корицю, лимонну цедру. І знову вимішуємо до пухирців. Потім покриваємо тісто, щоб підійшло і збільшилось вдвічі. У цей час /або й раніше/ треба підготувати форми: змастити олією, посипати сухарцями, а на дно покласти змащений жиром папір, щоб не пригорів низ паски. Тісто, що підійшло, розкладаємо у формочки (на 1\3 її). Даємо йому підійти до заповнення форми. Коли воно виросте, змазуємо його збитим яйцем і випікаємо протягом 45 хв. при температурі 190-200 градусів. Визначити готовність можна трісочкою - проколоти паску. Якщо трісочка суха, то паска готова. Спечені паски треба накрити рушниками, тоненькою ковдрою, щоб вони цілу годину впарювалися. Потім, охолодженні, поливаємо глазур’ю - збитим білком з цукром і соком лимону, сметаною чи вершками. Зразу ж посипаємо пофарбованим кольоровим пшонцем /його фарбують у тих самих нешкідливих, харчових фарбах, що і яйця, і висушивши, перемішують усі кольори/. Іноді посипають маком, викладають пташку а переплетеними крильми - вісімкою. Смачного!

Народознавство формує особистість. Тобто вчитель повинен формувати знання з народної моралі. Наприклад, на уроці "Народний етикет. Вітання, Повага до старших. Гостинність. Доречність у одязі. Милосердя. Правила співжиття і взаємодопомоги" я знайомлю учнів з правилами вітання, які повинен знати учень 6-го класу, майбутня культурна особистість, яку ми формуємо в школі.

Народознавство готує юнаків до самовідданого служіння своєму народові. Як сформувати в учнів знання кодексу лицарської честі? На урок "Козацька педагогіка. Виховання юнака-лицаря" я запрошую офіцерів Українського війська, які переконують учнів у необхідності знання й дотримання кодексу лицарської честі, який є не видуманим законом, а давньою народною традицією. На наступному уроці я перевіряю знання юнаками правил даного кодексу. Які ж це правила?

Кодекс лицарської честі вимагає від юнака:

  1. Любові до батьків, до рідної мови, вірності у коханні, дружбі, побратимстві, відданості Батьківщині - Україні;

  2. Готовності захищати слабших, піклуватися про дітей;

  3. Шляхетного ставлення до дівчини, жінки, бабусі;

  4. Непохитної вірності ідеям, принципам народної моралі, духовності /правдивість і справедливість, працьовитість і скромність/;


Случайные файлы

Файл
70797-1.rtf
82930.rtf
24315.rtf
130340.rtf
144229.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.