Формування естетичних смаків учнів на уроках трудового навчання (114777)

Посмотреть архив целиком















Формування естетичних смаків школярів на уроках трудового навчання



Формування естетичних смаків школярів на уроках трудового навчання має специфічні особливості, які визначаються змістом та умовами їхньої навчальної діяльності. На уроках трудового навчання, на відміну від уроків мови і літератури, образотворчого мистецтва та багатьох інших навчальних предметів, де в учнів формуються уявлення про такі естетичні категорії, як прекрасне і потворне, величне і низьке, трагічне і комічне та багато інших, виникає можливість розкрити і показати їм взаємовідношення між виробництвом, технікою і мистецтвом. І це цілком закономірно, адже сприйняття і розуміння людиною прекрасного виникло, головним чином, у процесі трудової діяльності. У праці людина діставала задоволення від успішних творчих, фізичних і розумових зусиль, від корисності вдосконалення особисто виготовлених предметів, перетворення довкілля.

Ще здавна, створюючи різні утилітарні предмети, людина намагалася надати їм красивого вигляду. Першими кроками в цьому напрямі були спроби прикрасити будівлі та знаряддя побуту (одяг, посуд). Дуже давно виникла архітектура — будівельне мистецтво, її можна вважати одним з перших поєднань матеріального виробництва і мистецтва. Від кустарного виготовлення речей люди поступово переходили до створення їх у майстернях (мануфактурне виробництво), а згодом — до машинного виготовлення. Якщо на початку машинного виробництва основну увагу приділяли вдосконаленню конструкції і дії машин, механізмів, виробів, то з поширенням промислових товарів виникла потреба в їх належному естетичному вигляді.

Недосконалість і непривабливий вигляд перших машин, шум і скрегіт від них відлякували людину. Машина, яка повинна була стверджувати владу людини над природою та її силами, сприймалася на початку як ненаситний Молох. Англійський філософ і мистецтвознавець Дж. Рес-кін закликав повернутися до ручної праці, критик-мистецтво-знавець Г. Земпер вважав, що красивими можуть бути тільки кустарні вироби, а художник М. Реріх приходив у розпач від того, що машинна продукція, начебто, втрачає оригінальність і красу. Навіть відомі письменники В. Гюго, О. Дюма, Г. Мопассан протестували проти спорудження в Парижі шедевра інженерної творчості — Ейфелевої вежі.

Це доводить, що відчуття і розуміння людиною прекрасного виникло в результаті праці. У праці людина отримує насолоду від результатів успішних творчих зусиль, від досконалості форм виготовлених нею предметів. Але праця може бути і надмірно важкою, погано організованою, яка викликає в людини неприязнь, відразу.

Відчуття й усвідомлення праці як чогось високого, прекрасного, так само як і сприймання її як явища огидного — різні сторони естетичного ставлення до праці. Щоб показати повною мірою красу праці, необхідно її педагогічно правильно організувати. Така організація повинна бути системною і обов'язково передбачити такі елементи: мету, зміст і процес праці, результат праці, відносини, які виникають в результаті праці.

Одні педагоги вважають, що головна мета праці — процес оволодіння навичками, точність і чіткість виконання вправ. Другі — що метою є кінцевий результат, продукт праці. Вони не звертають особливої уваги на організацію робочого місця і процесу діяльності, але ретельно оцінюють результат, порівнюючи роботу школяра зі зразком, і визначають його естетичні переваги й недоліки. Інші стверджують, що процес праці не головне, а важливо, щоб школярі допомагали один одному, проявляли турботу.

Мета праці, або як кажуть установка, полягає не лише в створенні суспільне корисних об'єктів праці, а і в поєднанні навчання й виховання: збагачення учнів знаннями, уміннями і навичками, способами творчої діяльності, розвиток у них умінь бачити красу оточуючого і переносити її на свою практичну діяльність. Під час визначення трудових завдань цільова установка має включати всі вимоги, що висуваються до трудового навчання, та при цьому враховувати естетичний аспект, який передбачає формування в учнів естетичних смаків.

Кожний елемент педагогічної системи повинен нести естетичне навантаження в тісному взаємозв'язку з іншими елементами системи: мета праці — з її процесом, процес — з результатом, результат — з особистими відносинами, відносини — з якостями особистості. Ідеальна сторона процесу праці полягає в тому, що, виконуючи будь-яку роботу, школярі повинні мати в своїй уяві ідеальний образ виробу. Праця виховує естетично не тоді, коли дитина просто щось робить, а коли ця діяльність спрямована на відтворення ідеалу. Не лише прибирання приміщення, а й розстановка меблів, оздоблення інтер'єру — важливі складові успіху праці.

У будь-якій праці учні мають вчитися творчості, творчому підходу в організації практичної діяльності, в конструюванні, в дизайні, у створенні нових композицій, форм, кольорових та інших рішень відповідно до законів естетики, що сприяє розвитку естетичних смаків. Але, як відомо, праця буває не завжди легкою, іноді це напружений і стомлюючий процес. Та творчість у ній, вираження учня в практичній діяльності творчою особистістю, є тим самим естетичним моментом, який породжує відчуття краси і робить працю прекрасною.

Розпочинаючи практичну роботу, учень повинен мати перспективу і установку на красу: не лише хто швидше, а й хто краще виконає, зі смаком оформить результат праці, швидше приведе в порядок своє робоче місце. Якщо трудова діяльність у колективі організовується як змагання, тоді одним з важливих показників оцінювання повинен бути естетичний вигляд роботи. Це сприяє формуванню й подальшому розвитку естетичних смаків.

Що б людина не робила, вона завжди прагне до краси. І не випадково висококваліфікованих робітників називають майстрами, а їх вироби — шедеврами. Важливо учням пояснити: все, що робить людина, має свою форму, композицію, колір і тому будь-який виріб може бути красивим і непривабливим. Кожен предмет для людини несе в собі не лише споживацьку, а й духовно-естетичну цінність. Оформлюючи результат праці, потрібно думати не тільки про зручність конкретного виробу, а й про зовнішній вигляд. Продумуючи виготовлення об'єкта праці за законами краси, намагаючись зробити його естетичним, людина відкидає усе зайве, шукає найдосконаліші форми.

Сам процес праці може бути нелегким і потребувати багато вольових зусиль. І тоді, як стимул діяльності може виступити прагнення до творчості, образ прекрасного, який необхідно втілити в життя. Тобто, крім того, що учень повинен виготовити корисний, безпечний і зручний виріб, відповідно до його призначення, він повинен бути ще й гарним, викликати задоволення своїм зовнішнім виглядом. Створюючи виріб учень реалізує внутрішню тенденцію розвитку естетичних смаків. Така практична діяльність збагачує естетичну культуру дитини, відображає закономірності розвитку її естетичних смаків.

Щоб виріб був гарний, у ньому насамперед має найповніше відбитися та мета, яку людина ставить під час його виготовлення. Крім цього, задум предмета, його призначення повинні бути виражені в оптимальній формі: якщо в формі предмета найбільш повно виражені мета і зміст речі, то така форма сприймається як гарна.

У формі виражається не лише ставлення учня до самого предмета. Речі виступають як свідки і посередники його ставлення до людей, до дійсності в цілому. Тому вчитель повинен розвивати у школярів відчуття форми, вміння гармонійно поєднувати кольори, оцінювати композицію, гармонію, симетрію. Закон єдності і краси простежується в їх органічному поєднанні. Корисно, коли в оцінюванні виробів беруть участь учні. Це спонукає їх не лише до самокритики, критики, а й вчить всебічно розкривати естетичність даного виробу і виявляти власні естетичні смаки. Учитель має враховувати це для виявлення й подальшого розвитку естетичних смаків учнів.

Колективне ставлення до праці обов'язково передбачає відносини між учнями, які виникають в результаті трудової діяльності. Особистість формує свої якості в процесі ділових і дружніх колективних відносин, а відносини поліпшуються в результаті вдосконалення особистості, яка лише тоді проявить красу своїх індивідуальних якостей, коли буде висвітлено красу колективних відносин. Краса відносин виявляється в чіткій організації трудової діяльності і сприяє естетичному вихованню особистості, розвитку естетичних смаків і культурному збагаченню учнів.

Формуючи естетичні смаки учнів на уроках трудового навчання, не слід забувати про спецодяг. Учні на уроках праці обов'язково повинні бути в спецодязі. Добре було б, щоб учитель і діти, проявивши творчість, виготовили свій власний спецодяг, оздобивши його відповідним чином, тим самим створивши власну емблему свого класу. В такому одязі учні з великим задоволенням працюватимуть, адже він не лише захищає від забруднення, а й прикрашає, тобто виконує естетичну функцію, що сприяє формуванню естетичних смаків учнів, розвитку їхнього творчого потенціалу. Навіть така дрібничка в поєднанні з іншими складовими не лише розвиває смаки, а й сприяє розвитку особистості.

Естетичні смаки учнів на уроках трудового навчання формуються під впливом відчуття краси в процесі праці, які виникають у дитини тоді, коли вона бачить цінність праці для суспільства; коли зміст і характер праці відповідають її нахилам і здібностям; коли трудова діяльність відбувається в естетичних умовах; коли праця сама по собі цікава, складна, різноманітна; коли в дитини є певні трудові навички, необхідні для виконання певної трудової діяльності. Звідси випливає висновок: формування естетичних смаків учнів у процесі трудової діяльності, отримання естетичного задоволення від праці багато залежить від виду праці, умов та інших чинників, але ще більше — від самих учнів, від їх уміння насолоджуватися працею, яке повинен розвивати вчитель трудового навчання.


Случайные файлы

Файл
79103.rtf
13750.rtf
89664.rtf
47335.rtf
74311-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.