Система моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів на уроках фізики (114165)

Посмотреть архив целиком

Відділ виконкому Первомайської міської ради

Шкільний методичний кабінет











Система моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів на уроках фізики




Доповідь підготувала

на засіданні ШМО

вчитель фізики

ЗОШ І-ІІІ ступнів №2

Олешко Н. М.







Первомайський – 2009


Моніторинг якості освітньої діяльності учнів як засіб діагностичного управління навчальним процесом


Моніторинг якості освіти є прогресивним чинником загальноосвітньої системи, який дає змогу визначити потенційні можливості дітей, прогнозувати потреби особистості.

Моніторинг слід розглядати як систему збирання, обробки, збереження та розповсюдження інформації про освітню систему. Одним з напрямів моніторингу якості освіти є підвищення рівня навчальних досягнень учнів на основі самоосвітньої діяльності. Тому актуальним стає формування самоосвітньої компетентності учнів у процесі навчальної діяльності.

Самоосвітня компетентність формується з таких складових.

1. Навчально-організаційні уміння (працювати за алгоритмом, самостійно складати алгоритм, гігієна праці, самоконтроль, самооцінювання, уміння працювати в колективі).

2. Навчально-інформаційні уміння (робота з підручником, володіння різними способами читання, складання плану, рецензій, конспекту, уміння користуватися бібліотекою, проводити спостереження, експеримент).

3. Навчально-комунікативні уміння (володіння моно-та діалогічною мовою, уміння керувати увагою, володіння прийомами запам'ятовування інформації).

4. Навчально-інтелектуальні уміння (аналіз, синтез, означення понять, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення, абстрагування, уміння відповідати на запитання, виконувати творчі завдання).

Виокремлюють чотири рівні самоосвітньої компетентності учнів:

підготовчий (уміння здійснювати первинну обробку навчальної інформації за вказівкою вчителя);

перший (уміння вибирати відомі способи дій);

другий (уміння здійснювати окремі самоосвітні операції);

третій (володіння умінням творчо-пошукової діяльності).

Моніторинг слід розглядати як педагогічне дослідження. Тому далі пропонується програма моніторингового дослідження рівня сформованості самоосвітньої компетентності. Діагностичний інструментарій надається для вивчення навчально-інтелектуальних умінь (інтелектуальної компетенції) шляхом створення педагогічної системи (технологій) навчання (схеми 1, 2).

I. Мета програми: вивчення рівня сформованості самоосвітньої компетентності та її відповідність вимогам програми з фізики.

II. Гіпотеза експерименту

Якщо організувати педагогічний процес на основі моніторингових досліджень, то:

а) для адміністрації школи:

розширюються можливості для вивчення рівня професійної майстерності вчителів щодо формування самоосвітньої компетентності учнів, рівня сформованості проектувальних умінь та навичок педагогів, а також для виявлення труднощів щодо проектування навчального середовища на основі моніторингових досліджень;

підвищуються якість та ефективність управління педагогічним процесом;

б) для педагогів:

створюються умови для реалізації творчого потенціалу вчителів, соціальної адаптації педагогів до інноваційного освітнього середовища;

підвищується рівень педагогічної культури вчителів;

збільшуються адаптивні можливості освітньої системи до впровадження 12-бальної системи оцінювання;

в) для учнів:

забезпечуються умови для повноцінної самореалізації кожного учня;

підвищується рівень самоосвітньої компетентності;

розширюються можливості соціально-психологічної адаптації учнів до творчого процесу.

III. Завдання експерименту

1. Діагностика рівня сформованості самоосвітньої компетентності учнів з фізики.

2. Визначення утруднень учнів у пізнавальній сфері.

3. Розробка системи корекційних завдань щодо розвитку пізнавальної сфери учнів.

4. Експертиза рівня сформованості самоосвітньої компетентності учнів з фізики.

IV. Об'єкт дослідження: досвід реалізації засобів діяльності учнів

V. Предмет дослідження: методика роботи з учнями щодо формування самоосвітньої компетентності

VI. Критерії оцінювання очікуваних результатів (прогноз) :

Рівень сформованості самоосвітньої компетентності;

ступінь впливу самоосвітньої компетентності на удосконалення навчальних досягнень учнів;

рівень емоційного комфорту на уроках фізики.

VII. Технологія моніторингу включає такі етапи:

1. Змістовно-контролюючий (діагностичний), який складається з діагностичного інструментарію:

діагностична контрольна робота з фізики (за таксономією цілей Б. Блума);

анкетування учнів;

діагностика емоційного стану учнів на уроках за методикою кольоропису;

тест щодо самооцінювання рівня сформованості самоосвітньої компетентності учнів;

система творчих завдань;

різні види тестування учнів з фізики.

2. Оцінювально-результативний: поелементний аналіз контрольної роботи чи тестування, виділення сильних і слабких рис пізнавальної сфери учнів, розробка системи обробки та систематизації інформації.

3. Корекційно-аналітичний: розробка корекційного тренажера, складання карт для учнів і вчителя за результатами діагностування, розробка індивідуальних програм для учнів.

4. Управлінський (прийняття управлінських рішень щодо ефективності досліджуваної методики роботи з учнями).

VIII. Висновки (встановлюється відповідність між висунутою гіпотезою та результатами дослідження)

Таким чином, моніторинговий підхід до формування самоосвітньої компетентності учнів дає змогу створити модель управління навчальним процесом на науковій основі, спрогнозувати позитивні чи негативні тенденції у розвитку освітньої системи, а також є основою для моделювання перспективного педагогічного досвіду вчителя. Моніторинг є одним з оптимальних, адаптивних механізмів упровадження 12-бальної системи оцінювання в освітній процес на сучасному етапі.

Основна мета моніторингу:

1. Визначити рівень та динаміку процесу навчання шляхом порівняння даних за кожним класом від 7-го по 11 -й (див. додаток № 9, 10)

2. Оцінити компетенцію засвоєння знань, порівнюючи результати підсумкового зрізу та додаткового зрізу по закінченні навчального року.

3. Оцінити рівень росту компетенції учнів.

4. Впроваджувати у навчання інтегративні зв'язки з предметів.

5. Розробити схему дій щодо подолання труднощів у навчанні (див. додатки №11, 12, 13, 14, 15)

6. Учням, які мають бали високого рівня компетенції, пропонувати творчі роботи. Це елементи НДР, вивчення додаткових розділів предмета або праця на вільну тему.

Основна задача моніторингу

Неперервне відстеження стану навчального процесу.

Досягнення мети навчального процесу.

Існування позитивної динаміки розвитку учнів порівняно з результатами попередніх діагностичних досліджень.

Передумови для вдосконалення роботи вчителя.

Відповідність рівня складності навчального матеріалу здібностям учня.

Шляхи розв'язання завдань моніторингу

I. Проведення нульового, проміжного та підсумкового

зрізів.

II. Аналіз результатів. Види зрізів знань Нульовий зріз

Основна мета: визначити рівень компетенції знань учнів на початку навчання (початкова діагностика).

В процесі проведення Н. 3. учитель здійснює:

прогнозування (разом з учнями) можливості успішного навчання на першому етапі;

разом з учнями розробляє схему дії щодо подолання труднощів у навчанні;

узгоджує предметні вимоги під час переходу навчального процесу від одного предмета до іншого (наприклад, математика — фізика);

оцінку наявності інтегративних зв'язків у навчанні.

Проведення Н. 3.:

Письмова форма.

Застосування комп'ютерної технології (тестування).

Аналіз результатів Н. 3. дає змогу учителю:

Обрати адекватну методику навчання.

Сформулювати мотивацію.

Призначити додаткові заняття для невстигаючих учнів.

Провести корекцію навчального процесу.

Проміжний зріз

Мета проведення: виявити рівень росту компетенції учнів у предметній галузі; підбиття проміжних підсумків у навчанні.

Задачі:

оцінка учителем успішності вибору методики навчання;

корекція навчального процесу, обраних підходів і методів навчання;

формування рейтингової оцінки учнів.

Проведення П. 3.:

Письмова форма.

Застосування комп'ютера (тестування).

Аналіз результатів дає учителеві можливість провести корекцію знань.

Учням, які мають бали високого рівня компетенції знань, бажано пропонувати творчі роботи, НДР, додаткове вивчення розділів предмета.

Підсумковий зріз

Мета проведення: підбиття підсумків наприкінці навчального року.

Задачі:

аналіз результатів навчання;

оцінка діяльності учня з предмета;

аналіз дій учителя на даному етапі навчання;

формування підсумкової рейтингової оцінки та висновок про рівень компетенції учнів за навчальною програмою для певного класу.

Методичні рекомендації

щодо письмових робіт учнів та їх аналізу

Письмові роботи учнів вимагають докладного аналізу виявлених помилок, допущених кожним учнем. Задача може бути не розв'язана з багатьох причин:

1) учень не зрозумів умову задачі або зрозумів її неправильно;

2) зрозумів умову задачі, але не знає, які фізичні закономірності необхідно використати для її розв'язування;

3) не може скласти план розв'язування задачі або не знає алгоритму розв'язування;


Случайные файлы

Файл
2744-1.rtf
19399-1.rtf
4859-1.rtf
128251.doc
175679.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.