Підготовка вчителя молодших класів до організації та проведення уроку (113448)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

1. Історичний аспект розвитку питання

2. Теоретичні аспекти

Висновки

Список використаної літератури


Вступ


Розвиток сучасної української школи ставить нові завдання і вимоги перед тими, хто готує майбутнє нашої держави. Відхід від стереотипізації, перехід до особистісного спрямування, індивідуалізації процесу освіти, виховання самостійності, творчості, активності життєвої позиції у тих, хто навчається, вимагають від педагогів та студентів педагогічних ВНЗ широкої обізнаності у галузі свого фаху, знання багатьох супутніх наук, вміння органічно поєднувати та застосовувати їх у своїй діяльності.

Сучасний вчитель несе велику відповідальність за якість результатів своєї праці. Педагог працює з дітьми - найкритичнішими та найприскіпливішими суб’єктами нашого суспільства, які не вибачають нещирості, ханжества, блюзнірства. А перед учнями молодших класів педагог несе подвійну відповідальність, тому що він допомагає зробити перші самостійні кроки у суспільстві новій генерації. І від того, як вчитель організує, навчить, підготує до подальшого життя цих “маленьких громадян", залежить майбутнє нації, майбутнє нашої України.

На першому місці, враховуючи специфіку молодшої школи, стоїть особистість вчителя, його ерудиція. Не останню роль відіграє й вміння правильно, грамотно і цікаво організувати навчально-виховний процес отримання нових знань, формування відповідних вмінь та навичок практичного застосування цих знань учнями 1-4 класів.

Організація навчально-виховного процесу в молодшій школі повинна здійснюватися у розвивальному середовищі, яке утворюється сукупністю природних, предметних, соціальних умов та простором власного "Я" дитини. Відсутність такого середовища є однією з проблем підготовки сучасних вчителів. Практичні зусилля педагогів мають підпорядковуватися інтересам дитини та її розвитку у різних сферах життєдіяльності. Розвивальний характер середовища має забезпечуватися педагогічно виправданим використанням його можливостей і систематичним, цілеспрямованим його збагаченням.

Серед головних проблем сьогоднішньої молодшої школи можна назвати організацію та застосування індивідуального підходу; застосування особистісного підходу, всебічне та ергономічне формування та розвиток самостійності, як сучасної риси школяра і підготовленості його до здобуття вищої освіти у контексті вимог Болонського процесу; виховання національної свідомості та гідності, поваги до себе та оточуючих, до своєї Батьківщини.

Урок ніколи не буде ефективним, якщо вчитель виявляє низький рівень підготовки до уроку. Важливу роль також відіграє майстерність проведення та засоби заохочення дітей. Для обґрунтування цих положень доречним буде вивчити досвід наших попередників в організації та проведенні уроків.

Ці проблеми сучасної дидактики початкової школи і зумовили вибір такої теми “Підготовка вчителя молодших класів до організації та проведення уроку". В ході дослідження ми висуваємо гіпотезу, що навчання і виховання будуть найбільш ефективними, якщо органічно поєднувати під час підготовчого етапу всі складові педагогічної майстерності. Метою дослідження є аналіз проблеми і вироблення певного алгоритму підготовки вчителя молодших класів до проведення уроку. Основними завданнями даної роботи є аналіз історичного розвитку питання дидактики молодшої школи; аналіз сучасної теорії і практики організації уроку в молодших класах; вироблення алгоритму підготовки сучасного вчителя початкової школи до проведення заняття.

Ми вважаємо, що ця проблема є досить актуальною і відповідає контексту проблематики сучасної молодшої освіти, адже від готовності вчителя до уроку, залежить, чи будуть сприймати новий матеріал діти, чи буде їм цікаво пізнавати нове у своєму житті, чи зусилля педагога будуть витрачені даремно.


1. Історичний аспект розвитку питання


Навчання і виховання своїм корінням сягають у часи, коли люди почали усвідомлювати себе як мислячі істоти. У первісному суспільстві людина робила свої перші кроки, навчаючись життю, перебираючи досвід своїх батьків, оточуючих її осіб. Від успішності такого навчання залежала майбутня доля цієї людини. Основними засобами пізнання для неї були спостереження та імітація дій дорослих. Ми не можемо із впевненістю говорити про певні системи організації навчання та виховання у ті часи, але вже був присутній сам факт формування особистості, зароджувалася тенденція формування освіти.

Певних форм організація навчання та виховання набуває за часів Стародавньої Греції та Риму. Юнаків готували до суспільного життя у “гімназіях” та “академіях”. Нам, правда відомо небагато про навчання дітей молодшого віку. Чи не єдиними фактами є відомості про те, що у Спарті дітей віком 6-ти років забирали від батьків і навчали їх військовій справі, готуючи до воєн та виховуючи з них справжніх чоловіків.

У добу середньовіччя та раннього Відродження, наприклад, в епоху Київської Русі вже з’являються школи для дітей на теренах сучасної України. Так, освіту здобували хлопці віком від 12 років, а попередня підготовка проводилася в родинах так званими “батьками", які передавали свій досвід та знання, проводячи з дітьми весь час. Дівчата здобували досвід дорослого життя, спілкуючись з “мамками", няньками. Тобто, початкова освіта відбувалася на рівні родинного навчання і полягала у передачі знань через народний фольклор, історію, традиції та культуру тогочасності. “Вся справа навчання дітей була підпорядкована вихованню у них народного світогляду, оволодінню основами хліборобської культури... надзвичайної ваги набуло патріотичне виховання." [16, с.77].

Така система освіти не змінювалася протягом декількох століть. Перші ж відомості про початкову школу відносяться до середини XVII століття. Саме на Україні були організовані перші заклади для дітей віком 8-9 років. Основоположником молодшої школи був Мелетій Смотрицький, який у своєму маєтку організував школи для обдарованих хлопців, у які набирали з 8 років. На першому місці у навчанні у таких школах стояла духовна освіта. Таким чином, виховувалася національна свідомість та гідність майбутньої генерації українців, передавалося багатство моральної та культурної традиційності, зв’язок з українським народом, рідною землею. Недарма серед провідних полковників Війська Запорізького було багато саме вихованців таких шкіл.

Більш ретельно до навчання дітей молодшого віку підійшли вже у XIX столітті. Саме тоді були організовані церковно-приходські школи, ліцеї, гімназії. Щодо організації навчально-виховного процесу у молодших класах тогочасних освітніх закладів можна сказати небагато: Освітня програма була поділена на уроки, які тривали часом до 2-х годин, класи складалися з 40-50 учнів, вчитель міг вести всі дисципліни і не завжди був особою висококваліфікованою та компетентною. Методика навчання полягала у простому заучуванні цілих сторінок з підручників, не існувало ніякої методики навчанню грамоти, викладання велося переважно російською чи церковнослов’янською мовами, українська мова була заборонена. Така ситуація створювала певні труднощі для учнів: незнання чужої мови, необхідність заучувати цілі слова замість детального аналізу звуків та літер, відсутність індивідуального підходу, існування інституту фізичних покарань - все це робило навчання важким та нецікавим.

Багато українських просвітителів звертало увагу на необхідність українізації освіти з метою формування національно свідомого покоління і для досягнення кращих результатів в освіті. Так, крім духовної освіти Костомаров наполягав на оволодінні учнями рідної мови, граматики, розширення знань з природознавства, основ народного життя [16].

Всі прогресивні педагоги того часу наголошували на важливості виховання в батьківському середовищі, як паралельного з початковою школою педагогічного впливу: “у рідному мовному оточенні важливим фактором є наслідування батьків, шляхом якого дитина оволодіває не тільки мовою, а й засвоює різні життєві навички та етику народу - відбувається становлення почуття поваги до старших, любові до батьківського краю, його звичаїв. Якщо підмінити дитині її природний мовний грунт, починають руйнуватись, так би мовити, автоматизовані компоненти, що сприяють утворенню динамічних стереотипів. ” [4, с.87].

Великий внесок у розвиток загальної освіти в цілому, і початкової зокрема, зробив видатний українець-педагог Костянтин Дмитрович Ушинський. Основою педагогічної системи Ушинського є принцип народності, який ґрунтується на думці, що народ має право й повинен мати школу рідною мовою, побудовану на власних національних засадах. “Є лише одна загальна для всіх природжена схильність, на яку може розраховувати виховання: це те, що ми звемо народністю..." [25, с.99].

Духовно-моральне виховання, на думку Ушинського, повинно розвивати в дитини гуманність, почуття національної і власної гідності у поєднанні із скромністю, чесність і правдивість, патріотизм, працьовитість, дисциплінованість [16].

Інший основоположник української педагогіки Б.Д. Грінченко вважав, що нова школа повинна надати освіті розвиваючий, виховуючий характер. Він не вважав, що головним завданням школи є наповнення учнівських голів певною сумою знань. вся суть народної школи полягає, на думку педагога, в тім, щоб виховати розум дитини, розвинути, зміцнити його, зробити дитину придатною для подальшої діяльності. Б.Д. Грінченко стояв на тій позиції, що всі знання, які учень набуває в школі, повинні бути тільки засобами для розвитку розумової сили учнів, і всі предмети її навчального курсу повинні строго відповідати цій меті. Для того, щоб розвивати розумові здібності дітей, вчитель має добирати відповідні методи навчання. Педагог у своїй практиці відкидав зазубрювання, неусвідомлене запам’ятовування, протиставляючи їм навчальну роботу, що розвивала образне і абстрактне мислення, забезпечувала глибину знань. Він залучав до самостійного читання, обговорення прочитаного. Читання дає дитині новий грунт для роботи свого мислення [16].


Случайные файлы

Файл
81211.rtf
63605.rtf
19428.rtf
132410.rtf
74052.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.