Педагогічна експертиза учбової книги (113406)

Посмотреть архив целиком

Педагогічна експертиза учбової книги


При експертній оцінці якості учбової книги основні операції виконуються в чотири етапи: підготовчий етап, етап робочої групи, етап експертної групи, завершальний етап.

I. На підготовчому етапі проводиться відбір учбових книг для експертної оцінки керівниками Міністерства просвіти СРСР, АПН СРСР, НДІ СиМО і т. п., формулюють ця цілі експертизи. Керівниками відповідних відомств видається наказ про створення експертної комісії, призначаються організатор експертизи і технічні працівники. Організатор експертизи формує склад робочої групи, складає програму експертизи, організовує експертні групи і комісії і руководить їх діяльністю. Окрім виконання звичних функцій по ГОСТ 23554.0–79, він розподіляє роботу технічних робітників. Робоча група включає, окрім організатора експертизи і технічних працівників, групу ведучих експертів консультантів, мають досвід роботи в експертних комісіях.

II. На етапі робочої групи визначаються методи, способи і процедури, які слід застосувати при рішенні задач експертною групою. При цьому робоча група виходить з особливостей учбової книги, термінів і умов проведення експертизи, допустимий трудомісткості. Робоча група з числа кандидатів в експерти формує експертну групу, визначаючи її структуру, професійний склад, кількість експертів.

Однією з важливих проблем експертизи є проблема, як визначити до початку опиту необхідне і достатнє число експертів. Деякі розрахункові формули для визначення необхідної і достатньої чисельності експертної групи приведені в роботі Р.Г. Азгальдова. Оскільки чисельність експертів залежить від багатьох чинників, таких, як допустимі витрати праці, кваліфікація експертів, погрішність колективної оцінки і т. п., то привести єдину формулу, що дозволяє визначати чисельність експертної групи, нам представляється неможливим. Ми приведемо тут деякі загальні міркування щодо шляхів рішення цього питання.

Виходячи з поставленої задачі, робоча група визначає верхню і нижню межі можливої кількості експертів. Ці межі ми позначимо відповідно Nmax і Nmin. Виходячи з цього, утворюється група кандидатів в експерти. Якщо Nке – число кандидатів в експерти, то ясно, що Nmax ≥ Nке. Рішення про включення того або іншого фахівця в групу кандидатів в експерти приймає організатор експертизи і консультант після бесіди, що дозволяє проаналізувати ступінь відповідності фахівця вимогам, що пред'являються.

Уточнюючи параметри поставленої задачі, робоча група приводить формулу знаходження N. Найпростіша з них:


. (1)


Нижче ми приведемо і інші формули для розрахунку чисельності експертної групи.

Для відбору експертів з числа кандидатів в експерти можна користуватися відомими методами: взаємних рекомендацій, документальних оцінок, самооцінки або різними комбінаціями цих методів. Повна характеристика якості експерта може бути одержана шляхом обчислення комбінованої оцінки j-го кандидата в експерти:



де α, β, γ, – коефіцієнти ваговитості анкет взаємних рекомендацій анкетних даних, самооцінки, відповідно;

відповідні коефіцієнти, одержані кандидатом в експерти при аналізі вище перелічених анкет.

Як ілюстрацію приведемо можливі розрахункові формули чисельності експертної групи для оцінки якості учбової книги по даній анкеті.

Хай k – кількість основних пунктів анкети, qеі – значення колективної експертної оцінки і-гo пункту (l≥i≥k), qісі – істинне значення оцінюваного пункту, Δ qі = | qеі qісі| – абсолютная погрішність qеі, γі – довірча вірогідність (надійність), з якою визначено qеі, dі = dітахdітіп – розмах оцінок i-гo пункту, δi = di/Δqі, аі – коефіцієнт ваговитості і-го пункту анкети .

Відомо, що визначення qісі часто утруднено по ряду «принципових» міркувань, але можна вказати верхню і нижню межі допустимих значень Δ qеі: [a, b]. По аналогії з безліччю допустимих значень для Δ qеі введемо безліч допустимих значень і для довірчої вірогідності – . Виходячи з формули δi = di/Δqі можна визначити безліч допустимих значень , = di/аqі, = di/βqі.

Термін «допустимі значення» доречний, оскільки межі цих інтервалів «допускає» робоча група, призначаючи одночасно і «встановлені» значения- . . Тоді Nmax, Nmin і N, можуть бути знайдені по формулах:


(2)


де знаходиться з таблиці:


γ

0,8 – 0,9

0,9 – 0,95

0,96 – 0,99

φі

0,2

0,1

0,04


Приведемо приклад. Хай анкета містить 10 пунктів, коефіцієнти ваговитості яких рівні відповідно:

а2 = 0,115; а3 = 0,06; а4 = 0,11; а1 =0,155;

а6 = 0,09; а7 =0,09; а8 = 0,06; а8 = 0,095;

а10 = 0,105. а9 = 0,12;


Тоді Nmax=15, Nmin=6. Якщо скористатися формулою (1), то N=10.

Якщо задані


по формулі (2)

N=9.


Для проведення опиту експертів робоча група складає анкети. Анкета складається із записки пояснення і карти опиту. Основні вимоги до анкети приведені в ГОСТ 23554.1–79.

III На етапі роботи експертної групи експертами проводиться класифікація учбових книг шляхом систематизації по якій-небудь ознаці. До класифікаційних ознак відносяться призначення (стабільний або пробний підручник, навчальний посібник, практикум, книга для читання і т. п.), особливості експлуатації (на уроці для самостійних занять, програмована допомога, комплект карт, схем і т. п.). Класифікація користувачів проводиться експертами з метою виявлення груп користувачів (школярі, ПТУ, що вчаться, вчителі). Класифікація методичної продукції і її користувачів здійснюється для обґрунтовування номенклатури оцінюваних показників якості.

Експертна група визначає номенклатуру показників якості учбової книги на основі аналізу нормативних документів, що визначають вимоги, що пред'являються до неї, і досвіду оцінки якості аналогічних учбових книг.

До оцінки кожної учбової книги потрібно підходити диференційований, залежно від того, для яких цілей вона призначена, яке місце відводиться їй в учбовому порядку.

Нижче ми даємо загальну характеристику системи критеріїв, заснованої на нормативних вимогах до учбових книгам1.

1. Шкільний підручник. Будучи основною частиною системи засобів навчання, підручник грає в ній особливу роль. Підручник повніше і послідовніше, ніж інші компоненти системи, реалізує її основні функції. От чому при аналізі і оцінці підручника перш за все необхідно встановити ступінь реалізації їм функцій, властивих всій системі засобів навчання.

З метою встановлення кількості критеріїв ступеня реалізації підручником функцій навчання складається анкета типа Ф-1. Всім експертам лунають анкети типа Ф-1 з проханням уважно ознайомитися із змістом основних критеріїв (пунктів з одинарною індексацією). Пропонується ранжувати їх за 9-бальною шкалою. Рівноцінні, на думку експерта, пункти оцінюються однаково (при цьому збіг оцінок допустимий не більше ніж по трьох критеріях). Після цього експерти приступають до ранжировки пояснюючих критеріїв (з подвійною індексацією), керуючись вказівками, приведеними вище, але за т – бальною шкалою (п – кількість критеріїв, що пояснюють основний критерій). Якщо формулювання критерію експерту здається невдалим або незрозумілим, то після рангу ставиться знак «?» і хвилястою межею підкреслюється невдалий текст. Свої пропозиції по формулюванню критеріїв експерт може висловити письмово на зворотному боці анкети.

У другому турі до експертів доводяться результати першого туру: сумарний ранг критеріїв і пояснюючих їх пунктів, кількість знаків «?» біля кожного з них – и пропонується знов проранжирувати відредагований варіант анкети, в якому критерії і пояснюючі їх пункти розташовані в іншій послідовності.




Індекс

Критерій для оцінки ступеня реалізації підручником функцій навчання

Ранг

1

1.1



1.2


2

2.1

2.2

2.3

2.4

2.5

2.6

2.7

2.8

3


3.2

3.4


4

4.1

4.2


4.3


5

5.1


5.2

5.3


6

6.1


6.2



7

7.1


7.2


8

8.1

8.2

8.3

8.4

8.5


8.6


9

9.1

9.2

Інформаційна функція підручника:

Ступінь віддзеркалення в підручнику відповідно до сучасних наукових даних всіх фактів, розкриття змісту всіх понять, законів, теорій, вивчення яких передбачено програмою

Ступінь представлення системи завдань і вправ на вживання знань з практики, відповідної вимогам програм і умінням і навикам вчаться

Мотиваційна функція підручника:

Наявність матеріалу, сприяючого пробудженню інтересу вчаться до навчання

Виклад матеріалу з урахуванням вікових особливостей вчаться

Використовування засобів емоційної дії

Використовування історичного матеріалу

Захопливість форми викладу матеріалу

Привабливість оформлення підручника

Встановлення зв'язків матеріалу з сучасним практичним життям, що вивчається,

Наявність матеріалу, що спирається на життєвий досвід школярів

Функція навчання школяра самостійній роботі з книгою: 3.1 Наявність матеріалу або вказівок в підручнику, що допомагають школярам навчитися працювати з книгою

Наявність зразків правильного виконання типових завдань

Наявність завдань, що дозволяють здійснити самоконтроль результатів засвоєння теоретичного матеріалу і умінь вживання знань з практики

Орієнтаційна функція підручника:

Наявність виділення в підручнику основних фактів і головних висновків

Наявність матеріалу, що допомагає формувати у школярів уміння самостійно виділяти ведучі ідеї в прочитаному тексті

Наявність матеріалу, що допомагає школярам робити висновки, засновані на вивченому матеріалі

Розвиваюча функція підручника:

Виклад учбового матеріалу як системи, робота з якою сприяє розвитку різносторонніх здібностей вчаться

Наявність в підручнику матеріалу для використовування проблемних ситуацій

Наявність задач, вправ, що вимагають від учнів самостійного відкриття суб'єктивно нових знань

Виховна функція підручника:

Наявність матеріалу, сприяючого вихованню активних учасників будівників комуністичного суспільства

Наявність матеріалу, сприяючого вихованню патріотів першої в світі соціалістичної держави робітників і селян, інтернаціоналістів, готових до боротьби за комуністичні ідеали

Функція конкретного стандарту вимог до знань і умінь вчаться:

Виклад всього учбового матеріалу, знання якого обов'язкове для учнів згідно вимогам програми

Наявність завдання і вправи на вживання знань, необхідних для формування біля умінь, передбачених програмою

Функція управління діяльністю вчителя, що вчаться:

Доцільність послідовності розгляду матеріалу в підручнику

Логічність послідовності розгляду матеріалу в підручнику

Наявність необхідних внутрішньонаочних і міжнаочних зв'язків

Наукова обґрунтованість даних фактів, явищ, прикладів для практичних додатків

Узгодженість з реальними можливостями учбового процесу і відповідними віковими особливостями школярів

Оптимальність методичної системи вивчення предмету, закладеної в шкільному підручнику

Координуюча функція підручника в навчально-методичному комплексі:

Роль підручника в системі учбових і методичних засобів

Взаємозв'язок і взаємоузгодженість підручника і учбових методичних засобів








Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.