Впровадження систем управління навколишнім середовищем у ВНЗ (112328)

Посмотреть архив целиком

Впровадження систем управління навколишнім середовищем у ВНЗ


  1. Гуманізація і екологізація світової економіки


Головним результатом світового самміту зі сталого розвитку, який відбувся у Йоханесбурзі восени 2002 року, стало загальне визнання того, що економічне зростання має базуватись на гуманістичному підході по відношенню до людини та екологічному по відношенню до навколишнього середовища.

У цьому аспекті сталим розвитком можна вважати розвиток, який відповідає вимогам сьогодення і при цьому не створює загрози можливостям прийдешніх поколінь задовольняти свої потреби. Тобто такий розвиток має ефективно і справедливо відповідати економічним, соціальним та екологічним потребам суспільства і повинен мінімізувати наслідки видів діяльності, які завдають шкоди навколишньому середовищу, або знаходити альтернативні шляхи вирішення проблем і методи використання природних ресурсів і споживання енергії.

Для досягнення цієї мети необхідно змінити психологію споживання і ведення бізнесу. А це, в свою чергу, може відбутись тільки через проведення відповідної просвітницької діяльності в глобальному масштабі, зокрема, зміни пріоритетів у сфері освіти, у тому числі вищої.

Аналіз сучасних світових тенденцій розвитку вищої освіти 1 говорить про важливість принципово нових підходів, які б базувались на гармонії людських, природних і технічних факторів і забезпечили перехід від постіндустріального мислення, технократизму та екологічного невігласа до інформаційного, гуманістичного та етичного суспільства.

Цей прогресивний підхід знайшов своє відображення у стратегії розвитку української вищої освіти, зокрема, рішеннях підсумкової колегії міністерства освіти і науки України від 28.02.2003 року щодо ролі вищої освіти і науки для забезпечення розвитку суспільства у 21 столітті. У своїх рекомендаціях щодо підготовки вищих навчальних закладів до 2003/2004 навчального року МОН України ставить перед ВНЗ завдання, яким передбачається вжити заходів щодо реалізації цілісної державної стратегії навчання студентів, викладачів та працівників ВНЗ з питань безпеки життя та діяльності людини, охорони її праці, здоров”я, охорони навколишнього середовища.

Ілюстрацією змін щодо розуміння важливості врахування екологічних аспектів в процесі економічної діяльності є динаміка зростання кількості сертифікованих систем управління навколишнім середовищем в усьому світі, наведена у 2.

Так, на кінець 2002 року зареєстровано 49462 сертифікатів на відповідність стандарту ISO 14001, виданих у 118 країнах світу. Зростання за 2002 рік порівняно з загальною кількістю сертифікатів, виданих на кінець 2001 року (36765 у 112 країнах) склало 12697 сертифікатів, або 34,54%. Найбільшу кількість систем управління навколишнім середовищем (СУНС) сертифіковано у Японії (2497), Китаї (1718), Іспанії (1164). До десятки країн, що демонстрували найбільші показники у минулому році, (10 місце) увійшла Угорщина (300 сертифікатів).

Зрозуміло, що найвищі показники впровадження СУНС демонструє індустріальний сектор, зокрема, підприємства електротехнічної та оптичної (4216 сертифікатів), хімічної (3037), металургійної (2895), будівельної (2111) та машинобудівної (1063) галузей. На цьому тлі загальна статистика зростання сертифікованих СУНС у сфері освіти, наведена у таблиці 1, виглядає досить скромно. В той же час, чітко простежується тенденція щорічного зростання, що говорить про великий потенційний інтерес закладів освіти до цього питання.


Таблиця 1

Рік огляду ISO

1998

1999

2000

2001

2002

Кількість сертифікованих СУНС

15

46

72

110

145


Як зазначалось вище, сьогодні перед вищими навчальними закладами України поставлено завдання щодо організації якісної підготовки студентів у сфері навколишнього середовища. При цьому слід враховувати, що курс з цього питання стане більш ефективним, якщо його буде підкріплено практикою впровадження СУНС у ВНЗ. Навчальні заклади на власному прикладі повинні перенести теорію і принципи екоменеджменту у власну практику. Тобто, студенти, які прийдуть працювати у бізнес, мають отримати перше наочне свідчення екокультури й мислення, орієнтоване на врахування потреб суспільства у чистому довкіллі, саме у ВНЗ.

Тоді вони будуть не тільки вивчати цю дисципліну, але й повсякденно відчувати на собі і брати участь у реалізації екологічної політики ВНЗ. Потім цю екологічну культуру, засвоєну ними у ВНЗ, вони перенесуть на підприємства і в організації, в яких вони будуть працювати.

Тим більше, що подібний до цього досвід викладання принципів загального менеджменту якості і одночасного впровадження систем якості у закладах освіти є досить розповсюдженим у світі. До відома, на кінець 2002 року 4544 закладів світи в усьому світі отримали відповідні сертифікати, а починалось впровадження з декількох десятків систем 10 років тому.


  1. Мотивація до впровадження СУНС у ВНЗ


Серед проблем, які спонукають організації впроваджувати СУНС варто відмітити головні:

  • негативний вплив на навколишнє середовище;

  • нераціональне використання ресурсів.

Це призводить до порушення екологічного законодавства, яке супроводжується створенням аварійних ситуацій, нещасними випадками, підвищенням травматизму, медичними проблемами. Як результат необхідність сплачувати великі штрафи і кошти за споживання ресурсів, компенсуючи завдану шкоду довкіллю і споживачам. У разі накопичення цих проблем організація втрачає здатність функціонування у ринкових умовах.

Аналіз ризиків, які існують для організації, яка відмовляється від впровадження СУНС свідчить, що найбільш впливовими серед них є:

  • не конкурентоспроможність продукції та послуг;

  • втрата ринків збуту;

  • втрата репутації надійної організації;

  • фінансові втрати від штрафних та інших санкцій.

В цьому сенсі характерними є результати огляду впровадження систем управління навколишнім середовищем у 15 країнах, зокрема, США, Японії, Франції, Швеції, Кореї, Австралії, Канаді, Таїланді, Сінгапурі, Філіппінах тощо.

Ключовими перевагами і можливостями, які відкриваються перед організаціями, що впровадили та сертифікували СУНС визнано:

  • поліпшення навколишнього середовища;

  • створення позитивного іміджу організацій;

  • вдосконалення процедур діяльності організації через попередження негативних екологічних впливів, зменшення ризиків;

  • покращення стосунків з органами влади та громадськістю;

  • підвищення ступеню задоволеності замовників та партнерів;

  • укладання нових контрактів, отримання кредитів, дозволів;

  • фінансова економія через скорочення обов”язкових платежів за спожиті ресурси та штрафні санкції.

Враховуючи специфіку діяльності ВНЗ, основними мотивами впровадження СУНС у порядку пріоритетності можна вважати:

  1. формування екологічно свідомого персоналу і випускників ВНЗ;

  2. покращення іміджу ВНЗ;

  3. покращення стосунків з органами влади та суспільством;

  4. оптимізацію ресурсів.

Головним бар”єром на шляху впровадження СУНС у ВНЗ є відсутність усвідомлення необхідності та важливості цієї системи, отримання можливих переваг для подальшого існування ВНЗ. До інших причин, які заважають широкому впровадженню СУНС ВНЗ можна віднести нестачу часу і ресурсів для впровадження. Ці причини збігаються з результатами дослідження, наведеними у 4.

Отримані висновки підтверджують важливість суспільної місії ВНЗ, який впроваджує власну СУНС, щодо формування у широкого загалу членів суспільства, зокрема, студентів, необхідних знань і навичок у сфері управління навколишнім середовищем, які вони використовуватимуть у своїх організаціях за місцем роботи.


  1. Основні вимоги до СУНС ВНЗ у відповідності з ISO 14001


Універсальну модель СУНС організації згідно з 5 можна описати у вигляді. представленому на рис.1.














Рис. 1


Стандарт ISO 14001 створює структурну основу для об”єднання заходів управління бізнесом з заходами екологічного захисту суспільства 6.

Для ВНЗ виконання вимог стандарту принесе користь у таких аспектах, які представлено на рис. 2.












Рис.2

Стандарт спонукає організації, що його використовують, застосовувати політику “зеленої купівлі”, тобто співпрацювати з постачальниками, які поділяють їх екологічний підхід до довкілля. Таким чином ВНЗ, організовуючи співпрацю зі школами, які готують потенційних студентів, має вводити до критеріїв їх відбору політику навколишнього середовища. Бажано, щоб ВНЗ сприяв школам організовувати навчання школярів з питань екоменеджменту, а також формувати й реалізовувати власну екологічну політику.

Згідно з вимогами стандарту ВНЗ має сформувати власну екологічну політику, яка має відповідати критеріям, наведеним на рис.3.















Случайные файлы

Файл
60445.rtf
122467.rtf
28526.rtf
33945.rtf
55481.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.