Аналіз педагогічного досвіду формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання (112038)

Посмотреть архив целиком







РЕФЕРАТ

Аналіз педагогічного досвіду формування графічних умінь у молодших школярів на уроках трудового навчання


Згідно з вимогами програми з трудового навчання, у кожному класі учні повинні оволодівати основами графічної підготовки.

Впровадження в життя затвердженого стандарту освітньої галузі «Технологія» ставить перед початковою школою нові складні завдання. Новизна і складність полягає в тому, що у трудовому навчанні значно розширюється обсяг інформації, яку повинен подати вчитель, а учням треба не просто засвоїти знання, але й навчитися творчо їх використовувати. Тому в процесі кожного уроку необхідно створювати ситуації, які 6 спонукали дітей до виявлення своїх творчих здібностей. Найраціональніше цей принцип вдається застосовувати на практиці під час уроків моделювання.

Одним із етапів «Проектно-технологічної діяльності» є конструкторський. На цьому етапі учні повинні вміти виконувати графічні роботи, читати елементарні креслення, сприймати й аналізувати графічну інформацію. Жоден учень початкових класів не зможе розібратися в конструкції та принципі роботи навіть найпростіших механізмів, а у сучасній техніці та промисловому виробництві й поготів. Для цього потрібно вміти читати й аналізувати графічну інформацію. Необхідно навчити учнів виконувати нескладні креслення на рівні ескізів, щоб еони сформували власне бачення предмета, деталі чи елементарної схеми і могли відобразити їх графічно.

Завдання, спрямовані на формування графічних навичок, діляться на дві групи: на вміння і навички практичного характеру і на теоретичні знання. Наявність в програмі з трудового навчання навичок практичного характеру відіграє важливу роль для реалізації в навчанні принципу зв'язку навчання з життям, оскільки особлива увага в них звертається на формування відповідних загальнотрудових умінь і навичок. Визначені в ній практичні вміння і навички, набуті в процесі трудового навчання, мають пряме відношення до принципу зв'язку навчання з життям.

Процес формування графічних умінь забезпечується в залежності від конкретних завдань і етапів навчання різними методами і поєднанням цих методів. Так, при початковому ознайомленні дітей з алгоритмом певного вимірювання або побудови важливу роль відіграє застосування ігрового методу в поєднанні з евристичною бесідою. На етапі закріплення вмінь основним методом може бути самостійна робота, а в деяких випадках поєднання ігрового методу і самостійної роботи. Послідовне застосування цих вимог у навчанні забезпечує систематичну роботу вчителів, в ході якої діти навчаються у відповідності з вимогами програми кожного класу виконувати з допомогою масштабної лінійки і циркуля відповідні вимірювання і геометричні побудови.

Реалізація принципу зв'язку трудового навчання молодших школярів з життям знаходить найбільш чітке і повне відображення при вивченні величин та їх вимірюванні, зокрема таких, як довжина відрізка, площа фігури, маса, місткість і час. Тому формуванню графічних умінь має приділятись постійна увага. У процесі формування графічних умінь також здійснюється виховання молодших школярів: формуються позитивні якості особистості, риси характеру, емоційно-вольова сфера, їхня самостійність, саморегуляція, чесність, наполегливість, працелюбство, акуратність тощо.

Важливим компонентом графічної підготовки учнів початкових класів є вимірювальні навички. Вимоги до суті і змісту вимірювальних навичок учнів початкових класів сформульовані у навчальних програмах з математики і трудового навчання. Так, програма з математики для 1-4 класів спрямована на реалізацію мети і завдань вивчення математики, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, зокрема на уточнення, поглиблення і розвиток сенсорних умінь молодших школярів, за допомогою яких вони успішно орієнтуватимуться у навколишньому середовищі, а також на формування уявлень про геометричні фігури і тіла, початкового досвіду вимірювань, уміння розв'язувати задачі з геометричним змістом. Програма з трудового навчання для початкових класів орієнтує школярів на вироблення необхідних графічних умінь і навичок. Програмою з трудового навчання передбачено також опанування учнями елементарних графічних умінь, навичок роботи з креслярськими інструментами (лінійкою, циркулем), які використовуються і в процесі вимірювання величин.

Через спостереження починається ознайомлення дітей з графічними формами, їх істотними ознаками, положенням у просторі і на площині. Важливо, щоб учні не лише сприймали готові образи, що їх дає вчитель, а й самі відтворювали геометричні форми в процесі моделювання, креслення, вирізування, малювання. Тому центральне місце у формуванні геометричних понять займає практика самих школярів.

Пропедевтичними щодо графічних умінь і навичок є уявлення молодших школярів про величину, форму предметів та навички орієнтування у просторі. Формування уявлень про величину пов’язане із визначенням властивостей предметів, які можна виміряти. Діти вчаться порівнювати предмети за довжиною, шириною, висотою способами прикладання, накладання, складанням пар, вимірюванням за допомогою мірок, а також словесно описувати предмети щодо параметрів величини.

У процесі трудового навчання у дітей формується уявлення про величину як властивість предмету, яка може бути виміряна і описана як словесно (через використання спеціальних слів – термінів), так і з допомогою цифр. За допомогою сприймання величини предметів, їх габаритів діти вчаться орієнтуватися в предметному світі. У процесі спеціального навчання діти вчаться використовувати в своїй мові слова: довгий, широкий, високий, товстий. Так, відносно річки можна сказати, що вона довга й широка та ще глибока. Відносно струмка можна сказати, що він короткий, вузький.

Діти вчаться визначати розміри іграшок, за величиною порівнювати між собою звірів, птиць, риб. Наприклад, вовк довший і вищий від зайця. Може бути розглянуто питання: “Коли собака вища, коли сидить чи стоїть?” Треба, щоб діти пояснили, чому людина вища, як вона стоїть, а не сидить, а собака, кішка – навпаки. Коли звір сидить – його висота визначається розміром тулуба, який більший за розміри ніг.

Цікавим є порівняння зросту казкових героїв: “Хто вищий за зростом – хлопчик-мізинчик чи дівчинка-дюймовочка?” Дюйм є мірою довжини і приблизно дорівнює довжині верхнього суглоба великого пальця дорослої людини. Діти порівнюють пальчик-мізинчик із верхнім суглобом великого пальця і роблять висновок відносно зросту названих героїв.

Для порівняння предметів діти використовують способи прикладання, накладання. Коли не можна накласти предмети, потрібно користуватися міркою. На основі вимірювання можна робити висновок про результат порівняння за величиною. Міркою можуть бути палички різної довжини (для вимірювання довгих предметів треба вибрати довгу паличку).

Також у процесі трудового навчання та інших предметів у дітей формуються уявлення про форму предметів. Психолого-педагогічні дослідження Л.А. Венгер, В.В. Колечко, Т.Н. Ігнатової свідчать, що молодші школярі слабко орієнтуються у визначенні форми предметів. Форма – це властивість предмета, яка відрізняє предмети. Дизайн форми предметів, які виготовляє людина для своєї життєдіяльності, відповідає вимогам зручності, цілеспрямованості, вдосконалення. Наприклад, усі предмети транспорту мають округлу форму, щоб повітря не заважало швидко рухатися.

Завданнями ознайомлення дітей із формою предметів є:

- розрізняти й називати геометричні фігури;

- групувати фігури по різних ознаках (об’ємні, площині, круглі, некруглі);

- словесно порівнювати фігури за формою;

- виділяти елементи геометричних фігур (кути, вершини, сторони);

- виявляти властивості геометричних фігур;

- трансформувати геометричні фігури (згортати, розрізати).

Методика вивчення форми предметів передбачає запровадження практичних методів: креслення, вирізання, згортання. Завдання готуються для розвитку зорового аналізатора, рухового та дотикового. Запроваджується методичний прийом – співставлення. Наприклад, співставляються всі види чотирикутників. Для об’ємних фігур діти вчаться визначати, які площинні фігури утворюються при розрізах на однакові, неоднакові частини. Наприклад, кулю розрізали навпіл, треба визначити, яка фігура утворилася.

Основні ігри: “Доручення”, “Чарівна торбинка”, “Виклади картинку з фігур”, “Склади листівку”, “Виклади орнамент”.

Наведемо основні види вправ на формування уявлень про форму предметів.

1. Серед різних фігур знайди трикутники і накресли такі ж самі.

2. Усі фігури розклади у дві коробки за властивостями: круглі, некруглі.

3. Розріж квадрат на чотири рівних трикутника.

4. Із геометричних фігур склади “портрет” вовка.

5. Опиши “портрет” зайця, складений із фігур.

6. Накресли трикутник, чотирикутник.

7. Обведи монети у 5 копійок, 2 копійки. Які фігури утворилися?

Важливою передумовою формування графічних навичок є практичні уявлення дітей про орієнтування в просторі. Простір – це форма існування матерії. Проблему сприйняття простору дітьми дослідили П.Ф. Лесгафт, М.Ю.Кистяковська, Б.Г. Ананьєв.

Основними завданнями навчання дітей орієнтуванню в просторі є:

1. Уміти розрізняти основні напрямки простору: вперед, назад, вправо, вліво, вверх, вниз.

2. Визначати своє розташування серед людей, предметів.

3. Визначати розташування предметів у просторі (близько, далеко, попереду, поруч).


Случайные файлы

Файл
4179.rtf
64320.rtf
91201.rtf
22474-1.rtf
14461-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.