Роль народного декоративно-прикладного мистецтва в естетичному розвитку учнiв (WinWord 7.0 На укр. яз) (MIST)

Посмотреть архив целиком

ВСТУПНА ЧАСТИНА

1.1

На заняттях декоративним малюванням з першокласниками, вчитель повинен мати на увазі успіхи, які досягли учні в дитячих садах. На уроках малювання необхідно активно залучати твори народного мистецтва, вивчати прийоми пензлевого розпису, розвивати естетичне сприйняття дітей.

Зміст декоративної роботи в початкових класах значно ускладнюється. Вже в першому класі на уроках декоративного малювання учні повинні отримати певні естетичні знання : про народну глиняну іграшку, про виразні прийоми розпису. Відбувається подальша систематизація умінь та навичок у створенні власних композицій узора.

В процесі пед.керевництва дитячим декоративним мистецтвом

на уроках органічно вписуеться група методичних прийомів, які знаходять застосування в роботі з дітьми дитячого сада : питально- відповідна бесіда про твори народного мистецтва ; усне малювання, яке створює сюжет, котрій потрібне вирішувати декоративними засобами; прийоми пензлевого розпису; використовування аплікаціі, як елемента, який організує декоративну композицію і як засіб пізнання дійсності для декоративного узагальнення.

В підсумку на заняття зображувальним мистецтвом в молодших класах вчитель повинен приймати до уваги сенсорний та естетичний досвід, придбаний дитиною в дитячому саду. Звідси активне залучання на уроки декоративної роботи природнього матеріала для поширення досвіда учнів за спостереженням дійсності.

Вчитель повинен вміти з’єднати розвиток мислення та мовлення учнів молодших класів з естетичним пізнанням та художнім розвитком. Знайомство учнів навіть із звичайними художніми предметами повинно бути привідом для серйозної розмови про сутність естетичного у мистецтві та дійсності, про становлення сучасного стилю та моди, про специфіку системи зображувально- виразних засобів декоративно-прикладного мистецтва на рівні з іншими видами мистецтва.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1 Значення народного декоративно-прикладного

мистецтва

Значення декоративного малювання в загальному прцесі навчання дуже велике, в особливості в перших класах, в яких діти вперше починають систематично займатися малюванням під керівництвом вчителя. Вперших та в слідуючих класах учні, в процесі користуються олівцем та пензлем, отримують технічні навички, які поступово ускладнюються з кожним роком в міру того, як діти оволодівають певною сумою навичок. Декоративне малювання при умові правильно організованої планомірної роботи розвиває наряду з технічними навичками, які мають, безумовно, велике значення в малюванні, і творчі здібності.

Таким чином , декоративне малювання покликане для здійснення задач, які мають велике значення в навчанні малюванню :

1) розвиток творчих здібностей учнів, почуття кольору, ритму і композиції - розміщення малюнку на площині.

2) розвиток технічних навичок.

Зміст декоративного малювання - малювання узорів, які мають певне призначення : узор в смужці, узор в прямокутнику, узор в колі та інші. Малювання узорів починають з вправ, потім переходять до узору : запроваджується початок ритму і ставиться задача організації поверхні узора шляхом введення кольору. Малювання узорів потребує чергування однакових за формою та кольором елементів, які складають ритм. Повторення однакових за формою та кольором елементів можливі за умовою уважної та точної роботи. Діти поступово звикають до того, що потрібне зрівнювати та встановлювати схожість та різницю між повторюючимися елементами узора, визначати правильність у формі елементів (наприклад:прямокутник, коло, риска визначеної довжини та інше). В силу цього декоративне малювання становиться добрим засобом тренування рук та очей; воно розвиває вміння координувати роботу руки та ока, які в подальшому набувають все більше та більше значення в малюванні. Крім того, малювання узору потребує вдумливого відношення та акуратності в праці.



2.2.Зміст занять з декоративно-прикладного мистецтва.


Педагогічна цінність пізнання народного та декоративно-прикладного мистецтва пояснюються слідуючими важливими причинами: твори цих видів мистецтва дозволяють виховувати у школярах певну культуру сприйняття матеріального світу, сприяють формуванню естетичного відношення до дійсності , допомогають глибже пізнати художньо-виразні засоби інших видів зображувального мистецтва.

Предметний світ, оточуючий людину, змінюється незви-чайно швидко: виробництво товарів у різних країнах подвоюється приблизно кожні 15 років.

Необхідно практично спрямовувати художні нахили шко-ляра так, щоб це допомогло в організації житла, одягу, розкривати естетичне значення твору декоративно-прикладного мистецтва минулих епох і сучасного часу. Знайомство школярів з декоративною образністю, особливо у творчості народних майстрів, сприяє розвитку у них естетичного відношення до дійсності. Джерела декоративної виразності народного мистецтва в умінні майстрів естетично осмислювати природу.

Значення творів декоративного - прикладного мистецтва для формування художнього смаку обумовлюється ще й тим, що в них специфічно переломлюються виразні засоби інших видів зображувального мистецтва - живопису, графіки, скульптури, архітектури. Так, в російских художніх лаках ( лакова мініатюра) переважає живописний початок. Тому і в техниці розпису цих виробів зберігаються такі живиписні прийоми, як подмальовок та лессіровки, які надають особливу звучність та виразність колористичній гамі розпису. В деяких видах декоративно- прикладного мистецтва - кераміці, художньої обробці дерева, каменю, кістки та рогу - переважають скульптурні якості ( наприклад, всесвітньо відома богородська дерев’яна іграшка). Ми повинні допомогти дітям зрозуміти художній задум твору, пояснити основні принципи декоративно- прикладного мистецтва, яке виявляеться поперше в необхідності взаємозв’язку форми предмету з його функциональним призначенням, по- друге в співвідношенні форми та матеріалу, і по- третє - форми та прикрас.

Приклади орнаментальних композицій, які виконані майстрами в різних матеріалах із застосуванням різної техніки обробки форми предмета дозволяє вчителю просто та зрозуміло познайомити молодших школярів з єдністю естетичного та функціонального в створюванні художньої речі, виділити прийоми декоративного узагальнення, пояснити, що кожна річ створюється для людини і живе в тісному взаємозв’язку з іншими речами. Людина з розвиненим художнім смаком здатна розуміти і цінити стильову єдність предмету, відчувати зв’язок декоративного мистецтва з естетичними вимогами свого часу, або минулих епох. Тому так важливо розвивати здатність учнів бачити річ у зв’язку з іншими речами та потребами людини.











2.3

Різноманітні сюжети селянського та міського побуту майстри писали у вільній пензлевій манері. Сучасні майстри успадкували вибіркові традиційні мотиви : квіти, коні, птахи ( див. мал. 1). Вибір виробів був значно мінливим та розширеним. Розпис виконується масляними фарбами по дереву та кольоровому фону.

Пружні вітки та букети, складені із яскравих декоративних кольорів, надають цим речам незабутній облік. Майстер наносить легкі, впевнені мазки, не удаваючись до докладного контуру.

Вся композиція візерунка будується кистю. Прийоми декоративної розподілки кольорів - розанів та купавок - відпрацьовувались на протязі багатьох десятиліть.

Цікаво розібрати прийоми, за допомогою яких народний майстер швидко та впевненно наносить квітковий узор. Розан і купавка виражають найголовніші ознаки, яки присущі багатьом квітковим рослинам, - віночок із пелюстків, яскраво виражений центр квітки та інші. Декількома невпевненими коловими рухами пензля майстер визначає силует квітки у формі кола. Яскраві та щільні за кольором, ці різнокольорові круги швидко наносяться на поверхню прикрашаємого предмета таким чином, що зараз же становиться зрозумілим композиційний задум квіткового розпису. Круги для розана робляться побільше, для купавки - поменше. Цей початковий етап роботи над композицією розпису майстра називають подмальовком, або замальовком.

Слідуючий етап - визначення центра квітки. У розана центр малюють в середині квітки. У купавки він зміщується вліво, або вправо. Визначну привабність квітам надають пелюстки, виконані напівкруглими дужками. Щоб отримати дужку, її починають прописувати кінчиком пензля, а потім сильним нажимом.

Завершальний етап розпису - оживка, або лінійна розділка плями. В городецькому розпису вона виконується частіше за все белілами. За допомогою елементарних засобів декоративного рішення : силуета, лінії та ритму - досягається естетична значимість виробу.

Завдання для учнів будуються так, щоб навіть на першому ступеню знайомства учнів з прийомами народного розпису не було прямого наслідування.

Декоративні мотиви різних прикрас нижегородських ізб виконувались особливими прийомами різьби. Це рельєфна, глуха різьба. Місцеві майстри називають її корабельною, або долбленою.

Рослинний орнамент являвся головним мотивом глухої різьби. Серед віток, квітів розміщувались фантастичні особи : птах Сірін, русалка - берегиня, леви ( див. мал. 2,3,4).

Якщо школа знаходиться у невеликому містечку, де ще збе -

реглися дерев’яні будинки з різьбою, можна піти на екскурсію, щоб діти уважно роздивилися дерев’яне мереживо та оцінили майстерність різчиків.



2.4.

При вивченні полхов-майданського розпису відчиняється своєрідний світ народного мистецтва. Дерев’яні точені гриби, матрьошки, свистульки, солонки покриває яскравий, буйний розпис із крупних квітів та листків вперемішку із гронами ягід смородини та винограда. Зустрічаються в розпису і сільські пейзажі, птахи та тварини (див.мал.5).


Случайные файлы

Файл
133086.rtf
117203.rtf
140017.rtf
inf_shpors.doc
182557.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.