Модульная система (111469)

Посмотреть архив целиком

Доклад

з педагогіки на тему:

Модульна система навчання”

виконала студентка психологічного факультету, гр. ПС-22

















2002 р.


План



  1. Поняття про навчальний модуль;

  2. Сутність модульно-розвиваючого навчання:

а) модульний процес і структура навчального модуля;

б) змістова характеристика етапів навчального модуля;

в) контроль знань і самостійної роботи студентів.

  1. Прогресивна система оцінювання успішності студентів.

1. Поняття про навчальний модуль

Модуль (modulus) – міра. У педагогіці модуль – це функціональний вузол навчально-виховного процесу. Модульне навчання – це пакет науково-адаптованих програм для індивідуального вивчення, що забезпечує навчальні досягнення студентів з різним рівнем попередньої підготовки. Навчальний модуль – це система занять у вигляді сукупності систем знань, норм цінностей. Це поетапне відкриття студентом під впливом викладача цієї системи у ході пошукової пізнавальної активності.

Модульне навчання зародилося в кінці 60-х років у англомовних країнах. Принцип його полягав у тому, що студент більш самостійно може працювати із запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою , яка включає цільовий план дій, банк інформації і методичне керівництво щодо досягнення поставлених дидактичних цілей.

Основні принципи модульності:

  • Наявність самостійної групи ідей (знань), якими оволодівають студенти за допомогою дидактично доцільних засобів.

  • Формування самостійно спланованої, цілісної одиниці навчальної діяльності, яка сприяла б досягненню студентом чітко визначених цілей. Складаються автономні порції навчального матеріалу для студентів. За умов модульності студент дістав право вибору шляхів індивідуального навчання.

Чим відрізняється модуль від кроку?

Крок – це частина матеріалу від програмного навчання. Модуль – це частина матеріалу з відповідним ростом знань. Так пропонується семестровий лекційний курс розподілити на 10-12 модулів. Наприклад, викладач з сестринської справи складає алгоритм практичного навичка “Приготування і застосування дезінфікуючих розчинів”, повинен починати з правил математики (скласти рівняння).

Реалізація принципу модульності забезпечує оптимізацію психосоціального росту студента і викладача.

2. Сутність модульно-розвиваючого навчання

Зміст модульно-розвиваючого навчання визначається цілісною системою змістових модулей, що зафіксована у модульній програмі того або іншого навчального курсу.

Принципи формування модульних програм:

  1. Цільове призначення інформаційного матеріалу;

  2. Поєднання комплексних інтегруючих і окремих дидактичних цілей;

  3. Повнота навчального матеріалу в модулі;

  4. Відносна самостійність елементів модуля;

  5. Реалізація зворотного зв’язку;

  6. Оптимальна передача інформаційного і методичного матеріалу.

Умови модульно-розвиваючого навчання:

  1. Зменшення щоденного навчального навантаження (замість 5-7 предметів вивчають 2-3, максимум 4).

  2. Впроваджено гнучкий розклад і скорочено заняття до 30 хв. – 3 міні-модуля. Міні-модуль (30 хв.) - Матеріал, що має смислову і логічну завершеність кожного.

Навчальна технологія, адаптована до основних завдань старшої школи та психолого-фізіологічних особливостей учнів, називаємо модульно-рейтинговою.

Модульний процес і структура навчального модуля: Основним дидактичним засобом реалізації модульної програми повинні стати міні-підручники.

Контроль знань і самостійної роботи студентів: Адміністрація вищих навчальних закладів в США ретельно контролює набуття знань студентами, їх рівень, участь в аудиторній (самостійній) роботі, успішність тощо. Оскільки система вищої освіти відмінно комп’ютеризована, контроль навчального процесу досить досконалий і миттєвий. Комп’ютерне тестування займає:

  • поточне –5-10 хв.

  • проміжне – 15-20 хв.

Щотижня студенти виконують письмові тести а завданням викладача, щомісячно письмове тестування по 30-50 хв. (зараховують 3 кращі результати з 4-х тестів), а в кінці семестру – фінальний (підсумковий) екзамен або залік з письмовим тестом (2-3 години).

3. Прогресивна система оцінювання успішності студентів.

В США використовуєть система “балів якості знань”. Оцінка А+ (4 – “блискучі знання!”); А (дорівнює 3,8-3,9); А/В+ (3,6-3,7) і т.д.

Сумарний семестровий бал за пройдений курс (предмет) виводиться, приблизно, таким чином. По-перше, встановлюється загальна академічна активність і успішність студента (у відсотках); по-друге, відповідно до набраної кількості відсотків викладач виставляє студенту фінальну (підсумкову) оцінку за пройдений курс (предмет).

Загальна академічна активність студента (у відсотках):

  1. Відвідування лекцій – 5%;

  2. Відвідування семінарів, практичних та лабораторних занять – 25%;

  3. Комп’ютерні або письмові тести (за завданням викладача) – 15 %;

  4. Три кращих результати щомісячних письмових тестів – 10 % + 10% + 10% = 30%

  5. Фінальний екзамен або залік із письмовим тестом – 25 %%

Загалом – 100%.

Ганна Віват пропонує 1-бальну шкалу оцінювання знань і вмінь. Пр оцінюванні знань за 10-бальною шкалою чіткіше можна буде показати відмінність між добрими і дуже добрими знаннями, між просто роботою і роботою-творчістю. 1 і 2 бали оцінювання за 10-бальною шкалою вважатимуться оцінками негативними і відповідатимуть нинішній оцінці “2”. Один (1) бал пропонуємо виставити при повному небажанні вчитись, а два (2) бали – при недостатньому рівні навчання.

Три, чотири, п’ять балів відповідатимуть нинішній оцінці “3”. Три бали отримує студент, який виявляє невеликі знання з предмета. Чотири бали – учень старається, але через невеликі здібності не може сягнути вищого рівня. П’ять балів ставлять учням, які працюють над собою, але підходять до роботи не творчо, не можуть навести свої приклади, зробити узагальнення.

Шість і сім балів відповідатимуть нинішній “4”. Шість балів відповідає “4-“. Сім балів пропонуємо виставити за добру відповідь, але не досконалу. Вісім, дев’ять балів виставляють на місці нинішній “5”. Балами вісім і дев’ять можна оцінювати відповіді дуже добрі та бездоганні. Десять балів – оцінка за талановиті відповіді.

В. Паламарчук пропонує 12-бальну систему оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Автор статті обгрунтовую глибоку кризу 5-бальної шкали. Вчителі прагнуть зафіксувати крок уперед учня в рамках незграбної офіційної 5-бальної системи оцінювання. Це – доповнення у вигляді знаків “+” і “-”. В результаті із 5-бальної системи виходила 15-бальна. Але практика зразу ж показала, що три бали (“1-”, “1+”, “2-”) ніколи і ніким не вживалися. Так стихійно виробилася 12-бальна система.

І. Драч – автор статті “Психолого-педагогічні аспекти втілення модульно-рейтингової системи” знайомить читачів з основними принципами організації втілення рейтингової системи оцінювання знань з дисципліни “Основи інформатики та ОТ”:

  • Встановлена максимальна кількість балів з дисципліни (100 балів);

  • Визначена максимальна кількість балів з кожного модуля дисципліни;

  • Визначена максимальна кількість балів з кожного виду контрольних завдань;

  • Встановлення відповідності отриманих балів традиційній 5-бальній шкалі:

5” – 91-100%;

4” – 76-90%;

3” – 60-75%;

2” – менше 60%.

* визначені умови проведення заліку: залік проводиться у письмовій формі, максимальна кількість балів за залік – 20 балів.



Джерела


  1. А. В. Фурман, О.І. Кулагін. Школа розвитку: непізнані грані фундаментальної ідеї. Рідна школа, 1994 р., № 6. С.26 -32

  2. П.А. Юцівицене. Принципи модульного обучения. Советская педагогика, 1990. №1. С 55-60

  3. А. В. Фурман. Принцип модульності в освітній практиці: два рівні втілення. Рідна школа. 7-8, 1995 р.

  4. П.А. Юцівицене. Создание модульніх программ. Советская педагогика, 1990, №2, с 55-60

  5. М.В. Гриньова. Впровадження модульного принципу навчання. Рідна школа. 1993, № 7. С 50-51

  6. Вестник высшей школы, 1988, № 2, с 4.

  7. А. В. Фурман, О.І. Кулагін. Школа розвитку: непізнані грані фундаментальної ідеї. Рідна школа. Січень, 2000 р.

  8. В А. В. Фурман, О.І. Кулагін. Школа розвитку: непізнані грані фундаментальної ідеї. Рідна школа, 1994 р., № 6. С.26.

  9. В. Паламарчук. 12-бальна система. Рідна школа. Січень 2001. С. 39-43.

  10. Особливості вищої освіти США №1 2000р.

  11. Г. Віват оцінювання знань і вмінь учнів у загальноосвітній школі. Рідна школа, квітень 2000 р.

  12. Зварич. Проблема удосконалення контролю і оцінки знань студентів. Рідна школа, квітень 2000 р.

  13. П. Сікорський. До проблем переходу на 12-бальну систему оцінювання. Рідна школа, лютий, 2001. С 3-8.

  14. І.І. Драч. Психолого-педагогічні аспекти втілення модульно-рейтингової система. Проблеми освіти. Науково-методичний збірник, випуск 22, с. 57-61.

8




Случайные файлы

Файл
117574.rtf
13408.rtf
14651-1.rtf
92962.rtf
132209.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.