ВЕЛИКИЙ ВІТЧИЗНЯНИЙ ПЕДАГОГ К.Д. УШИНСЬКИЙ (111244)

Посмотреть архив целиком

ВЕЛИКИЙ ВІТЧИЗНЯНИЙ ПЕДАГОГ К.Д. УШИНСЬКИЙ


Життя і педагогічна діяльність. Великий вітчизняний педагог, один з основоположників педагогічної науки і народної школи в Росії Костянтин Дмитрович Ушинський (1824—1870) народився в м. Тулі. Його батько багато років перебував на військовій службі, брав участь у Вітчизняній війні 1812 року, вийшовши у відставку і здобувши дворянське звання за багаторічну службу в армії, працював службовцем у різних установах Тули, Полтави. Олонця, Вологди, Петербурга та повітовим суддею в м. Новгороді-Сіверському Чернігівської губернії. Мати його була родичкою Капністів. Дитячі роки Ушинський провів у м. Новгороді-Сіверському, де вчився в гімназії, потім закінчив юридичний факультет Московського університету і був залишений там на два роки для підготовки до професорської діяльності. У 1846 році він був призначений виконуючим обов'язки професора юридичних наук Ярославського юридичного ліцею, звідки був звільнений як «неблагонадійний» і довгиіі час не міг знайти роботи. У 1849—1854 рр. він працював дрібним службовцем у Міністерстві внутрішніх справ, але ця робота його не задовольняла ні матеріально, ні морально. Деяке задоволення давало йому в цей період співробітництво в журналах «Современник», «Библиотека для чтения», в яких він публікував реферати статей та переклади з іноземних мов.

У 1854 році УШИНСЬКИЙ дістав посаду викладача російської мови та інспектора кчасіз v Гатчннському сирітському інституті, де широко проявились його організаторські й педагогічні здібносгі.

у 1857—1858 рр. в «Журнале для воспитаїїня» Ушіїнський опублікував статті: «Про користь педагогічної літератури», «Три елементи школи», «Про народність у суспільному вихованні» (1858), «Шкільна реформа в Півиічнііі Америці» та \н. У 1859 році ного було призначено інспектором класів Смольного інституту шляхетних дівчат, де він працював до 1802 року,, будучи водночас і редактором «Журиала Мпнистсрствз народного просвещения», в якому 1860—1862 рр. опублікував статті: «Праця в її психічному і виховному значенні» (1860), «Недільні школи», «Питання про народні школи», «Рідне слово» (1861), «Проект учительської семінарії». У Смольному інституті він намагався ліквідувати занадто суворий режим для вихованців та поліпшити їх навчання й виховання.

Разом з Ушинським в Смольному інституті працювали відомі російські педагоги В. І. Водочозов, Д. Д. Семенов, Л. М. -Модзалевськиіі, М 1. Ссмевський та іп. У 1862 році Ушіїнськиіі змушений був залишити роботу в Смольному інституті: начальниця інстигуту і законовчитель звинуватили його в «політичній іісб,іагоналіііності/>. Несправедливе ставлення з боку начальства підірвало й без того поганий стан його здоров'я. Він тяжко захворів, але їхати лікуватися за кордон в нього не було коштів. Побоюючись громадського осуду за погане ставлення до Уніннського, Міністерство освіти відрядило ного за кордон для вивчення досвіду жіночої освіти, а насправді це «відрядження» було замаскованим політичним засланням. За кор доном уііііиіськии зустрівся і подружився з М. І. Пироговим, який дявав йому порали в лікуванні. Там пін пробув п'я-ііі років. Лікуючись, баї ато працював, вивчав досвід жіночої освіти в ряді країн, досліджував стан початковою навчання. написав свої педагогічні твори: «Педаюгічна подорож до Швейцарії-» (1862), «Рідне слово», два томи книіи «Людина як предмет виховання» та іи Перебуваючії за кордоном, Уніннськии дуже сумував за Росією. він писав-«Страшно стає, як подумаю, що через рік чи два мої зв'язки з Росією порву-чі,си і залишусь я десь у Женеві, як острівець, що заіубився серед океану».

У 1867 році Ушіїнськиіі повернувся в Росію, але був вже зовсім хвориіі. Проте навіть і в такому стані він багато працював: закінчував деякі свої твори, збирав матеріал для нових, зустрічався з учителями, давав їм поради. Він збирався ііранговаги професором педагогіки Новоросійського (Одеською) університету, куди його запрошували, але ця мрія не здійснилася. Номер К Д. Ущинський у 1870 році в Одесі, де він тяжко захворів но дорозі в Крим на лікування. Поховано його в Києві на території Вплубицького монастиря.

Після Великої Жовтневої соціалістичноі революції в нашій країні зроблено багаю для того, щоб увічнити пам'ять великого вітчизняної о не-дйіоіа- широко відзначаються його ювілеї, видано великим тиражем йою твори в одинадцяти "-омах, ного ім'я присвоєно Ярославському і Одеському педагогічним інститутам, встановлено студентські стипендії його імені, кращих представників гародиої освіти і педагогічної науки нагороджують медалями К. Д. Ушинсьхого.

У розвитку сгюго світогляду Ушписький пройшов складний шлях: він був добре обізнаний з різними філософськими системами, сприймав їх критично, намагався створити свою точку зору, але так і залишився на шляху від ідеалізму до матеріалізму, хоч у багатьох питаннях дуже близько підходив до матеріалістичних позицій, виступав на захист матеріалістичної філософії. У питаннях розвитку природознавства він стояв на позиціях дарвінізму, в теорії пізнання і психології додержувався фізіологічних основ, у питаннях соціології вважав, що розум є рушійною сплою суспільного розвитку.

Виходячи з позицій матеріалістичного сенсуалізму, Ушии-ськнй твердив, що єдиним критерієм для речі є сама річ, а не наше поняття про неї. У багатьох своїх творах він виступав проти ідеалістичних основ педагогіки і психології Канта, Геїеля, Гербарта, Спенсера; негативно ставився до вульгарного матеріалізму Фогта, Молсшопа, Бюхпсра. Він визнавав матерію, яі, таку, що існує об'єктивно, а також її рух. Шукаючи нових ніляхіп розвитку філософії, покладаючп великі надії на розвиток науки і 1СХПІКИ, він писав: «Сила людиниїї парові машини, іиви;'-кість їїпаровози і пароплави, а крила вже ростуїь у людини і розгорнуться іоді, коли вона навчиться вільно керувати аеростатом».

У розвитку своїх соціально-політичних поглядів Ушинський не став на рсволюційно-демократичні позиції. Так, наприклад. у с-іатті «Праця в її психічному і виховному значенні» він показав гуиеречпосгі в іодішиьому суспільстві (конкуренція в промисловості, сксилуаіація людини людиною, перетворення робії-иіікіп промпслопосіі па придаток до машин), але через клас(ж\ обмеженість свою світогляду ис прийшов до висновку про необхідність класової боротьби, революційного перетворення суспільства Засуджуючії залишки кріпосництва, Ушинський разом з тим не піднявся вище буржуазного демократизму, він вважав, що дальший розвиток Росії може відбуватися мирним шляхом, без революції. Ідеалістичні погляди особливо проявилися в перший період його життя в ставленні до релігії та в ідеалізації патріархального селянства (християнську релігію він вважав основою моралі й виховання) Пізніше, особливо в останні роки свого життя, Ушинський, залишаючись релігійною людиною, виступав проти втручання церкви та духовенства в світське життя і шкільні справи, він писав' «Усяка фактична наука іншої науки ми й не знаємо стоїть поза всякою релігією, бо спирається на факти, а не на вірування». У статті «Загальний погляд на виникнення наших народних шкіл» (1870) він констатував той факт, що ідея церковної школи не знайшла підтримки в наооді, що самі селяни виступали проти того, щоб у школах працювали попи. Релігійнісгь людей, на його думку, повинна проявлятися в їх гуманності, у взаємній повазі і дружбі.

Педагогічна наука і мистецтво виховання. Велика заслуга Ушинського полягає в тому, що науку про навчання та вихованняпедагогікувін розглядав у тісному взаємозв'язку з такими науками, як філософія, історія, психологія, анатомія і фізіологія людини та ін., а також з педагогічною практикою. Педагогічна наука може розвиватись тільки тоді, вказував Ушинський, коли вона збагачуватиметься передовим педагогічним досвідом.

Він вимагав єдності педагогічної теорії і практики, взаємногоїх збагачення, оскільки~в педагогічній справі немає нічого гіршого, як відрив школи від життя, теорії від практики і практики від теорії. Щоб правильно навчати і виховувати людей, треба знати історію людства та історію виховання (історію педагогіки), всебічно знати їх самих, їх природу, задатки і психіку. Тільки при додержанні таких умов педагогіка буде наукою, а вихователі оволодіють мистецтвом виховання. «Якщо педагогіка, писав Ушинський,— хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна насамперед знати, її також у всіх відношеннях».

Велика заслуга Ушинського полягає в тому, що педагогіку він розглядав у тісному зв'язку з психологією, часто підводив психологічні основи у розв'язанні педагогічних проблем Це мало особливо велике значення, оскільки за тих часів панували ідеї метафізичної та емпіричної психології.

У розвитку педагогіки і психології велике значення мала праця Ушинського «Людина як предмет виховання», в якій докладно розглянуто багато важливих питань: розвиток почуттів, ..спринмания, пам'яті, уваги, уявлення, мислення, емоцій, мови тощо Виступаючи протії представників буржуазної психології 1 педагогіки (Гербарта, Бенеке та ін), які однобічно, абстрактно, з метафізичних позицій трактували психіку людини, він, навпаки, психічне життя людини, зокрема дитини, розглядав у русі, в зв'язку з розвитком суспільства.

Як педагог і психолог Ушинський великого значення надавав розвитку активності дітей у процесі навчання та виховання, вказував на методи і способи психічного їх розвитку: правильний режим життя, виховання волі та інтересів, набування трудових навичок, умінь і звичок, подолання труднощів тощо Високо оцінюючи значення трудового народу в історії суспільства, він вважав, що й виховання підростаючого покоління повинно відбуватися в його Інтересах з обов'язковим врахуванням специфічних особливостей кожного народу. Тільки з сукупності практики і теорії виховання в різних народів може створитись загальнолюдська педагогічна система виховання, яй наука і мистецтво.


Случайные файлы

Файл
4995.rtf
103546.rtf
54979.rtf
100123.rtf
65782.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.