Украінське ділове мовлення: Навчальний посібник (posibnyk)

Посмотреть архив целиком

С.І. Дорошенко, Г.Т. Басенко, Н.О. Садівнича











УКРАЇНСЬКЕ ДІЛОВЕ

МОВЛЕННЯ
















Суми 2001



С.І. Дорошенко, Г.Т. Басенко, Н.О. Садівнича

Украінське ділове мовлення: Навчальний посібник для студентів аграрних спеціаль-

ностей.





Зміст посібника відповідає діючій навчальній программі з курсу “Українське діловемовлення”, передбаченого планами підготовки майбутніх агрономів, ветеринарів, зооінженерів, економістів, правознавців, інженерів-механіків, інженерів-будівельників, фінансистів, бухгалтерів, технологів із переробки м`яса і молока.



Посібник рекомендований викладачам, студентам вищіх аграрних навчальних закладів, коледжів України та працівникам установ, господаств, підприємств сіль-

ськогосподарської галузі



РЕЦЕНЗЕНТИ:






















Від авторів


Введення курсу “Українська ділова мова” у вищих навчальних закладах було одним із усеукраїнських освітянських заходів на виконання “Закону про мови” (1990р.). З того часу вийшло друком кілька программ і навчальних посібників, у

яких окреслено обсяг поняття “ділова мова” і, відповідно, запропоновано перелік

тем, які охоплюють певні теоретичні відомості про мову й визначають сукупність

практичних мовних навичок, що ними повинні оволодіти майбутні фахівці.

Обсяг поняття підсвідомо, автоматично перенесено з поняття “офіційно-діловий

стиль” на поняття “ділова мова”, а саме: до компетенції ділової мови включено насамперед рекомендації щодо складання ділових паперів.

Водночас у сучасній світовій літературі, яка наприкінці XX століття зазнала остаточної переорієнтації наукових інтересів ( від аналізу мови як системи до вивчення функціонування мови в цілому й у різних сферах зокрема ), розвивають-

ся нові напрями програмна лінгвістика, когнітивна лінгвістика, психолінгвістика,

нейролінгвістичне програмування, лінгвістика тексту тощо, які і позглядають поб-

лему практичної реалізації системи мови.

Мову тепер розглядають як одну із засобів забезпечення інформаційних про-

цесів у сучасному суспільстві ( у науковій, технічній, політичній, діловій, освітній

та інших галузях життя людства ).

Сучасна людина так чи інакше долучена до наукової чи виробничьої сфери.

Це одна з передумов злиття наукового й офіційно-ділового стилів унаслідок їхнього

спільного функціонування в одному часі й просторі.

Той факт, що більшість сучасних людей функціонує в науково-виробничій сфері,

є причиною взаємопроникнення двох різновидів мови – письменної ( книжної) і

розмовної ( яку досі розглядають переважно-побутового стилю).

Розмовний стиль має досить істотно виявлений різновид –розмовно-професійний,

тобто мову, якою спілкуються не в побуті, а у виробничій, освітній та інщих сферах.

Отже поняття “ділова мова” охоплює принаймі три сучасні стилі – офіційно-діло-

вий, науковий і розмовний – і містить великою мірою близькі, взаємопроникні й навіть спільні мовні засоби різних рівнів. Уміле використання цих зособів – необхід-

на умова досягнення успіху в професійній сфері. Саме це ввійшло до новойї прог-

рамми з української ділової мови, за якою складений даний посібник.

Новий підхід до поняття “ділова мова”, без сумніву, забезпечить і посилення зацікавленості майбутніх фахівців в опануванні цього курсу.

Адже пропанований посібник з української мови – теоретично-практичний, у якому для закріплення теоретичного матеріалу подано систему вправ і завдань як для аудиторного виконання, так і для самостійної роботи студентів.

У теоретичній частині посібника вміщено матеріал про стилі сучаної української мови та їх особливості.

Більш поглиблено зосереджується увага на науковому та офіційно-діловому стилях. З`ясовано походження та значення термінів у текстах цих стилів. Познайом-

лятться студенти і з найтиповішими науковими текстами та вимогами до їх складан-

ня.

Зразки ділових паперів допоможуть їм у закріпленні теоретичних знань, у фор-

муванні практичних навичок складання текстів.

Вправи на переклад з російської мови на українську сприяють формуванню вмінь стилистично точно вживати їх у мовленні, відчувати їх граматичну форму.

Значна увага приділяється етиці усного ділового спілкавання, а саме і з`ясовують- ся такі понятя як “монолог”, “діалог”, “культура мовлення”, “красномовство”

Вказано основні вимоги до культури мовлення та даються чіткі практичні рекомендацї щодо формування якості культури монологічного мовлення, складення та виголошення промови.

Після кожної теми вміщено запитання, завдання та вправи для самоконтролю.

Російсько-український совник сільськогосподарських термінів” надає допомогу студентам у правильному перекладі слів, словосполучень, виразів, які, як правило, викликають труднощі.

Мовну норму допоможе засвоїти й рубрика “Переклад стійких виразів”.

У посібнику акцентується увага також на складних випадках українського правопису, формо- та словотворення, побудови словосполучень і речень.

Для збагачення лексичного словника пропонується “Тлумачний словник єкономіч- них і фінансових термінів”.

Слід зауважити, що весь матеріял посібника має свого адресата – працівників і студентів галузі сільського господарства.



























Рідна мова - то душа народу, то його живе серце; гине чи занепадає мова-гине й занепадає народ.

Іван Огієнко

Українська мова в житті суспільства

Українська мова - національна мова українського народу. У сучасному світі налічується майже шість тисяч мов, Наша, українська, як і будь-яка інша, посідає своє унікальне місце. У мові нація залишає всю свою історію, свій всебічний багатовіковий досвід, здобутки культури, світоглядні ідеї, свою самобутність. Мова кожного народу є витвором багатьох поколінь.,

Мова є засобом комунікації, інструментом порозуміння між людьми, спілкуванням між народами. Адже у процесі суспільної діяльності люди мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших, давати поради й розпорядження або одержувати їх Без мови не може існувати будь-яке виробництво, не може розвиватися наука, техніка, культура, мистецтво, преса, радіо і телебачення.

Мова є також знаряддям формування і вираження думки, основою духовності народу, мідного і надійною опорою самоусвідомлення особистості, імпульсом до творчого самовираження людини не тільки в національній культурі, а й у світовій цивілізації

Коріння української мови сягає у сиву давнину. Аж українська мова протягом багатьох віків не мала певного визначеного статусу. На найвищому державному рівні видавалися укази, закони, постанови- положення, що сприяли забороні і викоріненню української мови. Мова однієї з найдавніших націй почала втрачати природну якість, її носіями в основному були мешканці села Мовою міського побуту в найширшому розумінні, а також спілкування в усіх сферах була російська мова Також керівники українського походження та більшість міських мешканців, які мігрувала з села, говорили, як відзначив у своєму виступі Б.Олійник"...російською мовою, але з таким зачепилівським акцентом, що корінному москвичу, аби він і втямив, треба ще раз перекладати на справжню російську."

"Закон про мови" 1989 р. та Конституція України (1996 р., ст. 10) -документи. Що надали українській мові державного статусу.

У другій половині 80- 90рр. XX ст. зміна суспільного ладу, масової свідомості, формування нових держав і проголошення незалежності України, зумовили якісні зрушення в сучасній українській літературній мові.

Статус державної мови, безперечно, стимулював розширення її функцій, сприяв розвитку української нації, її традицій і культури. Тому ми повинні пам'ятати, що виховувати в собі повагу до мови, якою спілкуємося, - це, перш за все, виявляти повагу до народу, його історії, культури. Адже мова -своєрідний генетичний код нації, а не лише засіб спілкування.



Походження мови

Людство завжди цікавилось питанням походження мови. Чому саме людина володіє мовою? На ранніх етапах розвитку суспільства люди вважали творцем мови Бога. Пізніше античними вченими формується думка, що мова творилася поступово самими людьми, а не якоюсь надприродною силою.

Ще в період до не і впродовж кількох сторіч точилася дискусія з питання зв'яжу між мисленням і мовою, між словом і тими речами, які воно називає, тобто як слова набули своїх значень, хто їм дав ці значення.

Тому зародилися такі теорії походження мови: договірна, звуконаслідувальна і

вигукова

Геракліт Ефеський та його однодумці вважали, що слова, різні назви, а значить і мова виникли в результаті певної домовленості між людьми називати ті чи інші речі;

процеси, ознаки так, а не інакше.

Демокріт, Арістотель відстоювали думку, що людина повторювала, осмислювала ті звуки, які вона чула навколо себе, і поступово перетворювала у відповідні назви предметів, подій-, процесів. Так виникли слова, так утворилася мова

Епікур був автором вигукової теорії, що була близькою до звуконаслідувальної. Він пов'язував виникнення мови з вигуками, криками самої людини від болю, страху радості і т.д. Пізніше ці вигуки усвідомлювалися як слова


Случайные файлы

Файл
118211.rtf
10240-1.rtf
165672.rtf
160720.rtf
7653-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.