Прибуткове оподаткування підприємств, проблеми та шляхи розвитку в Україні (109833)

Посмотреть архив целиком

21



Міністерство освіти України

Київський Національний Економічний Університет

Кафедра фінансів






Курсова робота

на тему :

Прибуткове оподаткування підприємств, проблеми та шляхи розвитку в Україні “






Виконав : студент 7 групи

4 курсу ФЕФ

Вертелецький Д.Б.

Науковий керівник : Хлівний В.К.




К и ї в 1 9 9 7


П л а н

Вступ 2


Розділ 2 Зміни державної політики в Україні щодо оподаткування прибутку юридичних осіб 6


2.1 Особливості обчислення валових витрат 6



2.2 Врегулювання питань сумнівної та безнадійної

заборгованості 7



2.3 Удосконалення системи нарахування амортизації 8



2.3 Перенесення збитків на майбутні періоди - засіб

фінансового оздоровлення підприємств 10



2.4 Недоліки Законодавства з оподаткування прибутку

підприємств 10



Розділ 3 Податок на прибуток як засіб впливу на

ділову активність підприємців 12



Висновки 18




Список використаної літератури 20


Вступ


На початку формування на Україні власної податкової системи система оподаткування прибутку підприємств знаходилася під значним впливом догм та підходів до формування та оподаткування прибутку в Радянському Союзі . Довгий час концепція оподаткування прибутку не зазнавала суттєвих змін .Головні ідеї цієї концепції були наступними :

  1. Високі прибутки підприємств сфери матеріального виробництва – це нормально , високі ж прибутки підприємств посередників та громадян є аморальними .

  2. Основним доходом громадян має бути заробітна платня , яка є майже однаково невисокою для всіх галузей .

  3. Амортизація є витратою а не зменшенням податкового зобов’язання

Така політика стала причиною формування ситуації коли :

  1. Податок на доходи громадян займав незначне місце в формуванні дох одної частини бюджету держави , а основний тягар був перенесений на підприємства .

  2. Громадяни не мали можливості розпочати власну справу ( власних доходів не вистачало , а держава не займалася кредитуванням приватних підприємців )

  3. Амортизаційний фонд не є реальним джерелом інвестицій

Через це на певному етапі зневажання ролі посередницьких фірм та малих приватних підприємств призвело до того , що в умовах переходу до ринкової економіки більшість державних промислових підприємств не змогла самостійно ефективно займатися забезпеченням ресурсами власного виробництва та збутом продукції . Це призвело до зниження обсягів виробництва та ефективності діяльності підприємств , що в свою чергу стало причиною зменшення надходжень до бюджету від оподаткування прибутку підприємств.

Через те ж , що надходження від даного податку завжди займали друге місце за обсягами в дохідної частини держбюджету таке зменшення вимусило державу перейти від оподаткування прибутку підприємств до оподаткування їх доходів . Це ще більше посилило податковий тягар на підприємства через те , що тепер оподаткуванню підлягали не тільки прибуток , а й витрати виробництва . Бажаного ефекту зростання надходжень держава досягла лише на короткий період після чого знову відбулося зниження , що вимусило законодавців знову перейти до оподаткування прибутку.

Особливе місце в розвитку оподаткування прибутку підприємств на Україні займає надання пільг. Як правило такі пільги надавалися не за здійснення якоїсь суспільно необхідної діяльності , а окремим юридичним особам з метою “протекціонізму”. Досвід застосування таких пільг засвідчив , що будь яка пільга призводила до миттєвої реакції ринку та виникнення диспропорцій у розподілі ресурсів .

Так надання пільг окремим благодійним фондам ( низка указів Президента за 1994 – 1995 роки призвело до згортання ділової активності та монополізації деяких продуктів підакцизної групи . Надання пільг “ чорнобильцям “ ( 1991 рік ) зруйнувало легальну торгівлю автомобілями та тютюновими виробами .

Також викликає подив надання пільг або відстрочення податкових платежів для державних підприємств ( березень 1996 року ) через нестачу обігових коштів . Я вважаю , що нестача обігових коштів свідчить про неспроможність підприємства функціонувати , про його фактичне банкруцтво . В дійсності ж держава тягне на собі борги багатьох підприємств не визнаючи їх банкрутами . Без сумніву є підприємства без яких не можливе ефективне функціонування економіки , для них повинна існувати підтримка держави . Інші ж через механізм банкруцтва повинні або змінити власника , залишаючись єдиним комплексом , або бути розпроданими для виплати боргів .

Найбільш парадоксальним є також те що фактично при ставці податку 30 % фактично підприємства сплачують на 10 – 15 % більше . Таке переоподаткування витікало насамперед з наступних правил обліку фінансових результатів діяльності підприємства :

  1. Не дозволялося переносити збитки отримані в поточному податковому періоді на майбутні періоди.

  2. Не дозволялося відносити на витрати виробництва в поточному періоді видатки по придбанню матеріальних запасів , що будуть використовуватися в майбутніх періодах

  3. Не дозволялося вести амортизацію основних фондів невведених в експлуатацію

  4. Не дозволялося проводити самостійну індексацію вартості основних фондів на рівень інфляції та впроваджувати інший ніж лінійний метод амортизації .

Досі діє правило , що забороняє продаж товарів за ціною нижчою за собівартість , не зважаючи на значне зростання товарних запасів ( зараз вони складають 40 % від ВВП )1

Побудова в Україні економіки відкритого типу , розмаїття форм власності та джерел отримання доходів , постійна потреба держави в отриманні фінансових ресурсів і невідповідність існуючої податкової системи вимогам часу зумовили необхідність реформування податкового законодавства .

Слід зазначити , що в країнах з розвинутою ринковою системою основними джерелами поповнення дохідної частини бюджету є особистий податок з громадян та податок на додану вартість .Питома вага ж надходжень від податку на прибуток корпорацій дуже незначна .( від 2 до 15 % ) ( Схема №1). Він в цілому виконує функцію регулятора виробничо-господарських процесів . При цьому існує загальна тенденція до зниження питомої ваги цього податку в загальній сумі податкових надходжень .

В Україні спостерігається протилежна ситуація : питома вага надходжень в держбюджеті коливалась в різні роки від 19 до 25 % . В 1996 р. основну частку зведеного бюджету України складав податок на додану вартість ( 21 % ) та податок з прибутку підприємств ( 19 % ) , питома ж вага податку на доходи громадян склала лише 9 % 2

Орієнтуючись на світові тенденції , які свідчать про зниження фіскальної функції податку на прибуток підприємств і підвищення його регулюючої ролі був прийнятий Закон України “ Про внесення змін до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств ””( далі - Закон )






Схема № 1 Структура федерального бюджету США за 1994 фінансовий рік3









Розділ 2 Зміни державної політики в Україні щодо оподаткування прибутку юридичних осіб



Принципіально новим в прийнятому Законі є визначення об’єкта оподаткування. У відповідності зі ст.6 оподатковуваний прибуток дорівнює валовим доходам за вирахуванням валових витрат та амортизаційних відрахувань. Це свідчить про перехід до нових стандартів обрахунку фінансових результатів діяльності підприємств на Україні . Це певною мірою викличе деякі складнощі в обліку , бо бухгалтерській облік використовує принцип , за яким ціна товару базується на собівартості і не може бути нижчою за неї . Але я вважаю що нові принципи обрахунку фін результатів це лише перший крок до зміни системи бухгалтерського обліку у відповідності зі світовими стандартами взагалі.


2.1 Особливості обчислення валових витрат


Кардинальних змін зазнав порядок формування та списання витрат виробництва . Тепер ці важливі процеси пов’язані з придбанням ресурсів , а не з їх включенням до ціни товару . Це дозволить підприємствам , які вимушені робити великі запаси для забезпечення безперервності процесу виробництва , підвищити мобільність своїх фінансових ресурсів .

Позитивним моментом у включенні видатків до складу валових витрат є наступне :

  1. Віднесення до складу валових витрат видатків пов’язаних з науково-технічним забезпеченням діяльності підприємства , раціоналізаторством та винахідництвом незалежно від того призвели такі заходи до збільшення валових доходів чи ні

  2. Віднесення до складу валових витрат видатків пов’язаних з провадженням гарантійних ремонтів та замін проданих товарів , гарантійний термін по яких не завершився але не більше 10 % сукупної вартості реалізованих товарів

  3. Віднесення до складу валових витрат видатків пов’язаних з проведенням рекламних та передпродажних кампаній по товарах , які розповсюджує платник податку

  4. Віднесення до складу валових витрат видатків пов’язаних з виплатою чи нарахуванням відсотків за борговими зобов’язаннями на протязі звітного періоду , якщо такі виплати пов’язані з веденням господарської діяльності платника податку .

На мій погляд до витрат виробництва слід також було б включити витрати на впровадження прямих інвестицій . Якщо це не прийнятно для держави в повному обсязі то можна було б встановити певну пропорцію по віднесенню витрат на прямі інвестиції до валових витрат .


2.2 Врегулювання питань сумнівної та безнадійної заборгованості


Сумнівні та безнадійні борги підприємств , що давлять важким пресом на економіку України в цілому звернули на себе увагу і законодавця . Нарешті були зроблені логічні висновки , що сумнівна та безнадійна заборгованість може вплинути на прибуток підприємства не тільки з настанням термінів позовної давності , а й значно раніше. Таким чином віднесення зазначеної заборгованості на фінансовий результат діяльності може бути здійснено не по настанню терміну позовної давності , як це було встановлено п. 62 Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні , а раніше , але при дотриманні умов зазначених в статті 12 Закону . Розглянемо такі умови докладніше .

  1. Затримка в оплаті здійснюється без погодження з платником податку

  2. Затримка повинна перевищувати термін 30 діб з дати визначеної умовами угоди

  3. Платник податку має звернутися до суду з проханням провести утримання заборгованості з боржника і подати до податкового органу повідомлення про зменшення валового доходу та копію рішення суду про прийняття справи до розгляду

Розглядаючи ці три умови треба звернути увагу на деякі розбіжності Закону України “ Про внесення змін до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств “” та Арбітражно-процесуального Кодексу України . Справа в тому , що в більшості випадків дата звернення із заявою про стягнення заборгованості в суд та дата винесення визначення про початок розгляду справи можуть істотно відрізнятися , і , опиняючись в різних податкових періодах вплинути на правильне відображення платником в обліку валового доходу .

Виходячи з під пункту 12.1.4 Закону зменшення валового доходу платник податку може здійснити в тому податковому періоді , в якому він подав заяву до суду про стягнення заборгованості з боржника . Залишається сподіватися , що центральний орган державної податкової інспекції при розробці правил зменшення валового доходу прийме до уваги вказані вище неузгодженості


2.3 Удосконалення системи нарахування амортизації


Докорінних змін зазнала система нарахування амортизації .

Відповідно до нового порядку нарахування амортизації та ведення обліку основних засобів збільшення балансової вартості основних фондів , що підлягають амортизації , відбувається не після введення їх в експлуатацію , а відразу після їх придбання .

Принципіально новим є те, що нарахування амортизації відбувається не на первинну вартість . а фактично на залишкову. Відповідно до Статті 8 Закону суми амортизації визначаються шляхом застосування норм амортизацій до балансової вартості , яка визначається за формулою :

Б(а) = Б + П - В - А

Б(а) – балансова вартість на початок звітного періоду

Б - Балансова вартість на початок періоду попереднього за звітний

П - Сума видатків понесених на придбання , покращання , ремонту основних фондів на протязі періоду , що передував звітному

В - Вартість основних фондів виведених з експлуатації в попередньому періоді

А - Сума амортизаційних відрахувань нарахованих в попередньому періоді

Порівняно зі старим законодавством значно збільшені ставки амортизаційних відрахувань . Для групи 1 до якої відносять будівлі та споруди ставка встановлена у розмірі 5 % на рік .Це пояснюється тим , що :

  1. Амортизація відноситься на собівартість продукції

  2. Вартість основних фондів даної групи як правило дуже велика

  3. Велика ставка призвела б до значного зростання цін

Для групи 2 ( офісне обладнання , інструменти ,транспорт , ) ставка встановлена у розмірі 25 % . Це найбільш мобільна частина основних фондів тому для неї встановлена найбільш висока ставка амортизації , яка забезпечує відшкодування вартості основних фондів на 80 – 90 % за перші 3 –4 роки їх експлуатації

Для інших видів основних фондів встановлена ставка 15 % . Але платник податку може встановити прискорені норми амортизації

  1. рік експлуатації – 15 %

  2. рік експлуатації –30 %

  3. рік експлуатації – 20 %

  4. рік експлуатації – 15 %

  5. рік експлуатації – 10 %

  6. рік експлуатації – 5 %

  7. рік експлуатації – 5%

Для прискорених норм амортизації встановлене обмеження : її не можуть застосовувати платники податку які випускають продукцію на яку встановлені державні регульовані ціни.

Наступною істотною позитивною зміною є надання можливості платникам податку проводити щорічну індексацію вартості основних фондів на рівень інфляції за рік .

Не звертаючи на те , що процес нарахування амортизації зазнав значних змін залишилися певні недоліки . На мій погляд необхідно зробити амортизацію не видом витрат , а зменшенням податкових зобов’язань . Тобто на суму амортизаційних нарахувань зменшується сума податку на прибуток , що підлягає перерахуванню до бюджету.

Це надало б змогу встановити високі норми амортизації для всіх основних фондів не підвищуючи при цьому ціну товару .А встановлення високих норм амортизації призвело б до прискорення відшкодування витрат на придбання основних фондів , а значить підвищило б швидкість обертання грошей на підприємстві.

Взагалі така система нарахування амортизації дозволила б зменшити вартість вітчизняних товарів , що значно підвищило б їх конкурентноздатність





2.3 Перенесення збитків на майбутні періоди - засіб фінансового оздоровлення підприємств


Дуже важливим положенням , яке спрямоване на фінансове оздоровлення підприємств є надана платникам податку у відповідності зі Ст. 6 Закону можливість віднесення збитків поточного періоду на зменшення валового доходу майбутніх періодів на протязі п’яти податкових років . Цим самим була усунута ситуація , коли підприємство мало прострочену заборгованість минулих періодів , що значно перевищувала валові доходи звітного періоду , але податок на прибуток все одно нараховувався


2.4 Недоліки Законодавства з оподаткування прибутку підприємств


Хотілося б відзначити декілька основних недоліків які я вбачаю в сучасному законодавстві .

По-перше - це хибна трактовка моменту отримання доходу.

Відповідно до пп. 11.3.1 Закону України “ Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”” датою отримання доходу є дата , що приходиться на податковий період , на протязі якого першою відбувається будь-яка з наступних подій .

  1. Дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку в оплату за реалізовані товари ( роботи , послуги ) , а у випадку їх реалізації за готівку – день оприходування грошей в касі платника податку.

  2. Дата відвантаження товарів , а для робіт ( послуг ) – дата фактичного надання платником податку цих робіт ( послуг).

Для підприємства все протікає нормально до тих пір поки оплата товарів та їх отримання чи постачання відбуваються синхронно , або по крайній мірі в один податковий період .

Тепер уявимо собі , що підприємство продало товар чи надало послугу в податковому періоді № 1, а отримало гроші в періоді № 2 . За Законом в періоді № 1 підприємство в податковому періоді № 1 отримало валовий дохід і повинно в цьому періоді сплатити податок на прибуток, але ж гроші будуть зараховані на розрахунковий рахунок підприємства лише в податковому періоді № 2 . Дуже добре якщо у підприємства є на момент сплати податку необхідні кошти , а якщо їх немає ?! У випадку прострочення платежу на суму недоїмки буде нараховано пеню в розмірі 120 % облікової ставки Національного банка України на повну суму недоїмки за весь термін прострочення .

На мій погляд необхідно встановити момент отримання доходу дату отримання коштів за проданий товар , надані роботи , послуги .

По-друге – це те , що зараз фактично і юридично діє два законодавчі акти , що регулюють оподаткування прибутку підприємств на Україні. Це пояснюється тим, що Законом України “ Про внесення змін до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ була затверджена лише нова редакція раніш діючого Закону . Прошу звернути увагу , що затверджена нова редакція а не відмінений раніш діючий Закон .

По-третє , не зрозуміло для чого держава ввела оподаткування доходів отриманих від операцій з державними цінними паперами . Очевидно що це призведе до зменшення ділової активності на цьому ринку і як наслідок держава не зможе в необхідний час отримати кошти для покриття касового дифіциту.

По-четверте відміна пільг зарубіжним інвесторам , які були їм гарантовані Законом України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ , я вважаю економічної користі державі не принесе , а от політичної шкоди завдасть .

Очевидно що законодавцям треба виправити ці недоліки щоб уникнути юридичних , економічних та політичних казусів.
















Розділ 3 Податок на прибуток як засіб впливу на ділову активність підприємців



На даному етапі розвитку нашої держави склалася така ситуація , коли багато підприємств функціонують на межі банкруцтва і формування прибутку є нерегулярним , а це , в свою чергу , приводить до нерегулярності надходжень прибуткового податку до бюджету держави . Отже можна зробити висновок , що в даній ситуації фіскальна функція податку на прибуток підприємств відходить на другорядний план . Цю функцію взяли на себе непрямі податки ( ПДВ та акцизний збір ) , які є найбілішими джерелами надходжень до бюджету країни .

Виходячи з вищесказаного , податку на прибуток має бути відведена роль регулятора економічних відносин в нашій країні . ( Схема № 1 )

Як видно зі схеми первинне послаблення податкового тиску приводить в кінцевому випадку до зростання обсягу надходжень коштів у бюджет не тільки від податку з прибутку підприємств . Це в свою чергу дасть можливість знизити податковий тиск за іншими податками і перейти від кількісного підходу при стягуванні податку до якісного .

Використання податку на прибуток корпорацій як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання чи порушення критерію його нейтральності щодо прийняття конкретних фінансово господарських рішень ( Схема 2 )

Дослідження нейтральності спирається на гіпотезу , що податок який справляє мінімальний вплив на прийняття рішень на мікроекономічному рівні , може не впливати негативно на зростання макроекономічної ефективності . За цієї обставини нейтральність податку щодо прийняття мікроекономічних рішень розглядається як першооснова оподаткування .

Значний вплив на економічні процеси має нейтральність податку щодо розподілу прибутку .

Взагалі існує два основних види прибутку :

  1. розподілюваний ( той що йде на виплат у дивідендів )

  2. нерозподілюваний ( той що залишається в розпорядженні підприємства )

Прояв принципу нейтральності щодо розподілу прибутку полягає у встановленні державою різних або однакових ставок на різні види прибутку .


Схема № 2 Взаємозв’язок оподаткування прибутку підприємств та їх ділової

активності






























Схема 3 Нейтральність оподаткування 1

Нейтральність оподаткування














Мікрорівень

Макрорівень





Нейтральність щодо прийняття рішень з питань :

Нейтральність податку

щодо :






вибору форми організації бізнесу

інвестиційної політики

розподілу прибутку

Конкуренції

Перерозподілу

Економічного зростання












Це залежить насамперед від макроекономічних цілей держави щодо джерел фінансування діяльності підприємств . Якщо пріоритетом є спрямування на укрупнення

підприємств то держава встановлює найнижчу ставку податку на нерозподілюваний прибуток , а прибуток , який йде на виплату дивідендів оподатковується за найвищою ставкою ; крім того держава встановлює на досить високому рівні податок на дивіденди що виплачуються власникам корпоративних прав .

Якщо ж пріоритетом є кредитне фінансування то вся сума прибутку ( розподілюваного і нерозподілюваного ) оподатковується за однаковою ставкою . Дана ситуація притаманна Україні .Але особливістю є те , що законодавством стимулюється направлення дивідендів на зростання капіталу фірми . Механізм такого стимулювання наступний : дивіденди , які спрямовані на виплату у вигляді акцій не підлягають оподаткуванню , якщо така виплата не змінює пропорцій участі всіх акціонерів .

Це зроблено для того , щоб менеджери компанії могли переконати акціонерів , що якщо вони вкладуть свої дивіденди в розвиток виробництва то фактично вони збільшать свої активи ( через збільшення активів компанії ) значно в більшій ступені ніж коли б вони отримали дивіденди грошами , бо коли вони отримають дивіденди грошами то повинні будуть сплатити 30 % податок на дивіденди .


Але якщо навіть акціонери будуть проти тезаврації прибутку компанія все одно не буде в програші : згідно з новим законодавством на внесену до бюджету суму податку на дивіденди зменшується сума податку на прибуток підприємства 1, тобто воно отримує додаткові оборотні кошти

Інший аспект прояву регулюючої функції податку на прибуток підприємств розглядається у взаємозв’язку з існуючою конкуренцією між країнами світу за мобільні фактори виробництва та частину прибутку ( яка вилучається у вигляді податку ) від їх використання

Основним критерієм нейтральності податку на прибуток підприємств щодо мобільності факторів виробництва є нейтральність стосовно експорту та імпорту капіталу. В наслідок неврахування цього критерію виникають проблеми ухилення від сплати податку на прибуток шляхом переміщення діяльності або капіталів в тіньовий сектор або в інші країни з меншим рівнем оподаткування чи більш сприятливими нормами нарахування амортизації .

Ця проблема особливо актуальна для України , де спостерігається значний відтік капіталів та кваліфікованої робочої сили у тіньовий сектор та за кордон

На ці та інші аспекти функціонування податку на прибуток підприємств слід звернути увагу при реформуванні системи прибуткового оподаткування .

Одним з основних методів стимулювання ділової активності в країні через податок на прибуток є встановлення пільг малим підприємствам .

Як показав світовий досвід малі фірми це основні представники венчурного підприємництва , тобто підприємництва пов’язаного з ризиком , інноваціями , впровадженням нетрадиційних технологій , а це в свою чергу є рушійною силою економіки будь якої країни .

При чому визначення малого підприємства повинно базуватися не на кількості працюючих ( як це зроблено в нашій країні ) , а на прибутковості фірми .

Досвід такої класифікації існує в США . Основна федеральна ставка податку на прибуток корпорацій складає 34 %, але вноситься він ранжовано . За перші 50 000 дол. прибутку платиться 15 % , за наступні 25 000 дол. – 25 % і лише на решту суми вступає в дію основна ставка . Майже така ж схема працює і Великобританії , але в цій країні корпорації діляться на дві групи :

  1. Дрібні ( з прибутками до 100 000 фунтів стерлінгів ) вони сплачують податок за ставкою 25 %

  2. Великі ( з прибутками більше 100 000 фунтів стерлінгів ) вони сплачують податок за ставкою 33 %

До списку найдійовіших стимулів можна також віднести пільгове оподаткування реінвестованих прибутків , пільги на науково дослідні та конструкторські роботи .

Якщо знову звернутися до досвіду США то можна виявити ще один цікавий приклад стимулювання через податкові пільги НТП та одночасне сприяння поліпшенню екологічної ситуації . Підприємства в США мають податковий кредит при сплаті податку на доходи корпорацій в розмірі 50 % вартості обладнання , що використовує енергію сонця та вітру .

На мою думку можна було б впровадити також стимулювання виробництва у відстаючих регіонах країни . Механізм цього процесу наступний в найменш розвинутих областях встановлюються знижена на 5-6 % ставка податку на прибуток. Це не принесло б значних втрат бюджету , а навпаки через заохочення підприємців до розвитку діяльності в саме цих регіонах поповнило його і призвело б до більш рівномірного розвитку регіонів .
































Висновки



До сьогоднішніх реформ законодавства з оподаткування прибутку підприємств наша держава йшла 6 років . На цьому шляху було багато парадоксів , як то незрозумілі пільги для “ своїх фірм “ , які підривали економіку країни , переходи від оподаткування прибутку до оподаткування доходу і назад , “ вбивча ” система нарахування амортизації та інше .

Не можна сказати , що сучасне законодавство - ідеальне в нього є свої вади , які вже частково були виправлені при прийнятті Закону , але зрозуміло одне - з прийняттям цього Закону було зроблено спробу , і спробу досить вдалу , переходу до цивілізованих , прийнятих у всьому світі стандартів оподаткування прибутку підприємств .

Як вже зазначалося ці стандарти свідчать наступне : значно більшого ефекту в масштабах держави можна досягти , якщо перенести акценти з фіскальної функції податку на прибуток підприємств на його регулюючу.

В кінці кінців основною метою ведення бізнесу є отримання прибутку і вилучаючи його у завищених обсягах держава спершу відбиває інтерес платити податок на прибуток , а потім і взагалі займатись бізнесом .

Основною проблемою на цьому шляху є намагання держави “ викачати “ з підприємств по більше грошей і мати якомога жорсткі механізми контролю за діяльністю підприємств . Обидва ці “намагання” дісталися нам у спадок від командно-адміністративної системи і переборовши їх , я думаю , наша держава отримає вигоду як на макроекономічному так і на мікроекономічному рівні.

Ціллю у реформуванні системи оподаткування прибутку підприємств повинні бути жорсткі закони ( які не мають двояких трактувань ) та м’які податки ( які заохочують до ведення бізнесу )

На мій погляд реформування податкового законодавства на Україні надалі повинно йти наступним шляхом

  1. Визначення амортизації як зменшення податкових зобов’язань , а не як витрати виробництва

  2. Встановлення єдиної норми амортизації в розмірі 25 % на рік

  3. Встановлення ставок оподаткування прибутку для малих підприємств від 15 до 25 %

  4. Віднесення прямих інвестицій до складу валових витрат

  5. Встановлення ставки оподаткування для доходу отриманого по операціях з цінними паперами на фондовій біржі 25 %

  6. Встановлення моментом отримання доходу день зарахування коштів на рахунок підприємства в банку , або внесення готівки в касу .

Проте розв’язання проблем фінансового забезпечення держави та суб’єктів господарювання неможливе лише на рівні прийняття нових чи вдосконалення чинних правових актів з питань оподаткування . Докорінно поліпшити фінансові відносини можна лише шляхом істотних макроекономічних перетворень , у тому числі й на рівні податкової системи.

Головним із них має стати зміна структури і принципів розподілу ВВП між господарюючими суб’єктами , громадянами , державою . Цим ймовірно й визначатиметься характер майбутніх фінансово – економічних перетворень в Україні .






















Список використаної літератури


  1. Максимов А.С. Удосконалення системи прибуткового оподаткування в Україні “ Фінанси України “ № 5 1997

  1. Терьохін С. Фіскальна політика України. Вісник податкової служби України № 10 1996



  1. Терещенко С.І. Податок на прибуток : необхідність урахування критерію нейтральності “ Фінанси України “, № 4 1997



  1. Держава. Податки .Бізнес



  1. Поддерьогін А.Н. Коментар до Закону України “ Про внесення змін до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ Бухгалтерський облік та аудит № 6 1997



  1. Пришва Н. Зміни в правовому регулюванні оподаткування прибутку підприємств Бухгалтерський облік та аудит № 6 1997



  1. Ефімов А. Сумнівна та безнадійна заборгованість в новому податковому законодавстві Бухгалтерський облік та аудит № 6 1997



  1. Закон України “ Про внесення змін до Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств “ Бухгалтерський облік та аудит № 6 1997



  1. Кучерявенко Н. Основи податкового права Харків “ Еспада “ 1996


1 Терьохін С. Фіскальна політика України. Вісник податкової служби України № 10 1996

2 Терещенко С.І. Податок на прибуток : необхідність урахування критерію нейтральності “ Фінанси України “, № 4 1997

3 “ Програма сприяння Парламентові України “ матеріали по підготовці Конституції України

1 Терещенко С.І. Податок на прибуток : необхідність урахування критерію нейтральності “ Фінанси України “, № 4 1997

1 Закон України Про внесення змін до Закону України Про оподаткування прибутку підприємств

21




Случайные файлы

Файл
28368.rtf
14646-1.rtf
162524.rtf
Diplom.doc
71326-1.rtf