Денежная реформа и становление денежного рынка Украины (Грошова реформа та становлення грошового ринку України) (UkrDenRef)

Посмотреть архив целиком

Грошова реформа та становлення грошового ринку України

За той час, відколи нова національна валюта перебуває в обігу, обслуговуючи економічну та соціальну сфери суспільного життя, висловлено багато в основному позитивних оцінок і міркувань щодо організації та наслідків проведе­ної у вересні 1996 року заміни купоно–карбованця гривнею. Така одностайність позитивних оцінок цілком виправдана. Випуск нової валюти був доб­ре підготовлений і організовано проведений. У процесі запровадження гривні не постраждали матеріальні інтереси жодної соціальної групи населення. Всі готівкові виплати та безготівкові платежі були проведені банками в новій ва­люті без помітних незручностей чи додаткових витрат із боку їхніх клієнтів.

Особливо важливу роль в успішному запровадженні гривні відіграв Національний банк України. Зусиллями його фахівців та служб було проведено велику підготовчу роботу: організовано виготовлення достатньої маси нових. грошових знаків та монет, забезпечено їх своєчасну доставку в усі регіони країни, розроблено необхідні інструктивні документи для всіх структур, котрі здійснювали обмін грошей. Вирішальне слово належало керівництві НБУ у досить вдалому виборі терміну випуску гривні, пропорції обміну старих грошей на нові, визначенні механізму випуску гривні, сформуванні покупюрної структури маси нових грошей. Як відомо, в багатьох країнах при проведенні грошових реформ нерідко виникали так звані "розмінні кризи" коли в обігу бракувало розмінної монети та купюр дрібних номіналів Банківській системі України вдалося уникнути подібної кризи.

Слід вказати також на значну роз'яснювальну роботу щодо випуску нової валюти, яку було проведено за безпосередньої участі керівників та фахівців НБУ. Вона сприяла заспокоєнню громадської думки, формуванню виваженого ставлення до нової валюти основної маси населення, що мало особливо важливе значення для підтримки гривні на першому етапі її функцюнування.

Проте чим довше ми живемо з гривнею, тим ширшою і реалістичнішою стає база для більш грунтовних оцінок того заходу, який був здійснений у грошовій сфері у вересні 1996 року. На зміну першим, багато в чому чисто емоційним оцінкам, що мали на меті переважно політичну підтримку гривні повинні прийти виваженіші й реалістичніші оцінки і висновки щодо проведеного заходу та подальшого розвитку грошової системи України.


Економічна суть випуску гривні

Якщо судити зі змісту нормативно–правових актів, які визначили запровадження в обіг гривні (Указ Президента, постанови Кабінету Міністрів та Національного банку тощо), то з 1 до 16 вересня 1996 р. в Україні було про введено грошову реформу. Проте слід нагадати, що 7 листопада 1992 р. було видано Указ Президента "Про реформу грошової системи України", яким сферу безготівкового обігу запроваджувався купоно–карбованець замість рубля і започатковувався вихід України з рубльової зони. Але це було лише продовження процесу реформування грошової системи, який розпочався у січні того ж року випуском у готівковий обіг тимчасової валюти — купоно–карбованців багаторазового використання. I хоча цей захід не називався тоді гро­шовою реформою, по суті це був перший крок на шляху реформування попередньої грошової системи і розбудови нової, який за своїм радикалізмом та наслідками відповідав усім ознакам реформи.

То скільки ж грошових реформ проведено в Україні — одна, дві чи три? Якщо керуватися формально–правовим підходом, то можна визнати що проведено дві реформи: в листопаді 1992 р. і у вересні 1996 р. Якщо ж виходити з суті та внутрішньої логіки проведених заходів, то слід визнати що проведено одну грошову реформу, яка тривала майже п'ять років. Вона включала три внутрішньо взаємопов'язані заходи: випуск у готівковий обіг тимчасової перехідної валюти – купоно-карбованця (січень 1992 р.); випуск цієї ж валюти в безготівковий обіг (листопад 1992 р.); випуск у загальний обіг постійної національної валюти гривні замість тимчасової — купоно-карбованця (вересень 1996 р.).

Усі вказані заходи можна розглядати як послідовні етапи єдиного проце­су, останній — третій етап якого став завершальним. У результаті цього Україна одержала остаточно сформовану грошову систему з постійною національною валютою.

Таке місце третього етапу зумовило характер його проведення – він був зведений до простої деномінації шляхом зменшення в 100 000 разів усіх цінових показників – з одного боку і всіх складових грошової маси та загальної її величини — з другого. В результаті нова грошова одиниця на момент уведення в обіг виявилася в 100 000 разів більшою від попередньої (купоно–карбованця), у стільки ж разів зросли масштаб цін, купівельна спроможність та валютний курс гривні порівняно з карбованцем. Саме ж співвідношення між товарною та грошовою масами в обігу не змінилося. Це очевидна ознака грошових реформ, що проводяться шляхом простої деномінації.


Мета грошової реформи

Грошова реформа в Україні в широкому її трактуванні переслідувала щонайменше три мети:

  1. Створити національну грошову систему самостійної української держави.

  2. Забезпечити сталість національних грошей на рівні, достатньому для стимулювання з допомогою грошових інструментів економічного і соціального розвитку країни.

  3. Забезпечити функціонування нової грошової системи відповідно до вимог законів ринкової економіки.

Такий багатоцільовий характер та особливі умови проведення реформи визначили її багатоетапність і значну тривалість.

Першої мети було досягнуто на першому та другому етапах реформи. Випуск карбованця спочатку в готівковий обіг, а потім і в безготівковий дав можливість витіснити звідти російський рубль, який став наступником радянського рубля. Тим самим було встановлено монополію української держави на випуск законних платіжних засобів, створено власний емісійний механізм, економіку України було виведено з рубльового простору.

Проте глибока економічна криза та гіперінфляція зумовили появу в економіці України долара США — спочатку як засобу заощадження, а потім як платіжного засобу. Доларизація внутрішнього ринку досягла такого високого рівня, що перетворилася в могутній інфляційний фактор, який загрожував національним грошам. Тому НБУ заборонив із 1 серпня 1995 р. використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу на території України.

Поступово було відновлено монополію національних платіжних засобів і обслуговування внутрішнього ринку.

Другої мети грошової реформи було досягнуто на етапі підготовки до введення гривні, коли після тривалої і високої інфляції НБУ вдалося довести безперспективність інфляційного шляху мобілізації фінансових коштів на потреби держави і перейти до рестрикційної грошово-кредитної політики, яка привела до істотного зниження рівня інфляції. Якщо за 1993 р. рівень роздрібних цін зріс у 102,3 раза, то за 1994 р, — у 5 разів, а за 1995 р. — лише у 2,8 раза. Ще більше знизився рівень інфляції в 1996 р.: у травні, червні, липні він не перевищував 1%, у серпні становив 5,7%, а у вересні — 2%. Довгий час залишався стабільним і навіть підвищувався курс карбованця щодо іноземних валют. Це дає підстави стверджувати, що до початку осені 1996 р. національна валюта України досягла досить високого рівня сталості чим була підготовлена база для випуску гривні в обіг. Отже, другої мети реформи було значною мірою досягнуто не в момент випуску гривні, а в процесі підготовки до цього заходу.

Це є ще одним свідченням того, що випуск гривні у вересні 1996 р. лише завершальний, зовні видимий момент тривалої, часом драматичної боротьби за стабілізацію грошової системи як одної з головних цілей реформ Тільки істотне наближення до цієї мети зробило можливим випуск гривні.

Третя мета грошової реформи–створення грошової системи ринкового типу — переслідувалася протягом усього терміну її проведення. За цей період створено принципово новий механізм регулювання грошового обігу, запроваджено в практику нові інструменти грошово-кредитної політики, лібералізовано механізми ціно– та курсоутворення, почали формуватися ринок цінних паперів, валютний і кредитний ринки. Тим самим були створені сприятливі умови для проведення НБУ ефективної антиінфляційної політики, яка й забезпечила передумови для введення гривні.

Проте завдання, що визначаються третьою метою грошової реформи, було повністю не виконані, оскільки в країні не створено повноцінного ринкового механізму. Нинішня грошова система має такий же перехідний характер як і економіка, котру вона обслуговує. Тому ринкове вдосконалення грошової системи триватиме і після введення гривні.


Соціальні аспекти проведення реформи

Визначення соціального характеру реформи виявилося чи не найскладнішим завданням її аналізу. Найчастіше аналітики реформи обмежуються посиланням на її неконфіскаційність, достатню прозорість і справедливість. Проте такі оцінки стосуються останнього етапу — випуску в обіг гривні, а не всієї грошової реформи, тому це питання вимагає глибшого аналізу.

Перш за все слід урахувати двохетапність переходу від радянського рубля до української гривні — через використання тимчасової, перехідної валюти купоно–карбованця. Це дало можливість перенести основні тяготи грошової реформи на тимчасову валюту та максимально послабити його на стадії введення гривні. Вплив цього "маневру" на нову валюту реалізувався через гіпервисоке знецінення тимчасової валюти — купоно–карбованця.

Як уже зазначалося, за період від січня 1991 р, до вересня 1996 р. ціни на товари народного споживання зросли у середньому приблизно в 95 тисяч разів. Тому всі грошові заощадження, сформовані в рублях і карбованцях ще до початку сплеску інфляції, на термін уведення гривні перетворилися в мізерну величину.


Случайные файлы

Файл
100811.rtf
30925-1.rtf
89743.rtf
172380.doc
104195.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.