Відображення питань автоматизації формування фондів (qqq)

Посмотреть архив целиком

Київський національний університет культури та мистецтв











К У Р С О В А Р О Б О Т А


На тему:


Відображення питань автоматизації формування фондів











Студента ІІІ курсу

Ф-ту БІС

Гр. СНБ-37

Мінаева Андрія










Київ - 2000


У сучасних умовах, оптову книготоргівельну систему (Роскнига – місцевий книготорг – колектор), перестала працювати. Розпад державної оптової коли здійснюються радикальні зміни у суспільстві, розробляється концепція перебудови бібліотечної справи, чимале значення має й осмислення історичного досвіду вітчизняного бібліотекознавства, що є важливим методологічним принципом розвитку бібліотекознавства як суспільної науки, реалізацією спадкоємності у розробці наукових ідей та положень, що буде сприяти збільшенню теоретико-методологічного рівня бібліотекознавчих досліджень.

Важливим завданням при відтворенні історії вітчизняного бібліотекознавства є вивчення його національної специфіки.”1

Значення дослідження розвитку бібліотекознавства у республиці в тому, що воно допомагає витягти з історичного досвіду переконливі факти для успішного вирішення теоретичних і практичних проблем бібліотечної справи, окреслює коло недостатньо вивчених питань.

Збільшенню ефективності НІР сприяє розробка тем, які повязані з перебудовою діяльності бібліотек: бібліотека у сучасному суспільстві, вивчення соціологічними службами причин недостатньої активності читання, запитів читачів та повноти їх задоволення, місця бібліотеки у структурі відпочинку населення; дослідження шляхів удосконалення єдиної мережі бібліотек та єдиного фонду, специфіки їх підсистем та елементів у республіці, інтенсефікація їх функціонування.”

В процесі переходу великих бібліотек до використання автоматизованих систем та створення інтегрованого електронного каталогу міжвідомчого характеру набувають дослідження ЦНБ ім. Вернадського АН УРСР за участю інших бібліотек республіки “Удосконалення системи бібліотечно-бібліографічного обслуговування читачів в умовах автоматизації бібліотек

Таким чином, вивчення шляхів розвитку бібліотекознавства в УРСР дає можливість поповнити вітчизняне бібліотекознавство даними про бібліотечну справу як про складову частину національно-культурного будівництва, представляє значний інтерес для проведення порівняльних досліджень, визначення шляхів розвитку бібліотекознавства на сучасному етапі та в перспективі.

У теперишній час потрібна активізація теоретико-методологічних досліджень у галузі історії бібліотечної справи, збільшення наукового потенціалу конкретно історичних пошуків”

Потребують уточнення статистичні матеріали (кількість бібліотек, число книжок, склад читачів, які не в усьому беззаперечні, особливо це характерно для 20-30 рр.)

Необхідно повернути добрі імена незаслужено забутих репресованих діячів бібліотечної справи республіки.”2

Утвердження у бібліотеці нових форм господарювання дозволить у стислі строки значно покращити ефективність і якість роботи цих установ. Уявляється, що практична реалізація цієї плідної ідеї безпосередньо залежить від вирішення цілого ряду теоретичних і практичних завдань, спроба окреслити коло першорядних завдань та намітити шляхи їх вирішення й буде здійснена у доповіді.”3

Багато категорій управління бібліотечним фондом (УБФ), в тому числі й принципи не знайшли достатнього висвітлення у пресі.”4

В сьогоднішніх умовах – умовах демократизації суспільства – принципи видозмінилися. У 80-ті роки ще був дійовим старий принципат, тобто принципами комплектування бібліотечного фонду були: принцип партійності, профілювання та координування, систематичності та планомірності5. Вже у 1990 році Васильченко дещо змінює принципат управління бібліотечним фондом: “До принципів управління бібліотечним фондом, на наш погляд, відносяться принципи: демократичного централізму, політичного підходу, планомірності, сполучення галузевого і територіального управління, сполучення одноосібності та колегіальності”6. І нарешті сьогодні час роставив остаточні акценти. У сьогоднішніх умовах принципами комплектування ми називаємо:

  • профілювання;

  • відповідності;

  • централізації;

  • віковий;

  • планомірн

Проблеми формувания і розвитку бібліотечної мережі не можуть вирішуватись поза тесного звязку з питанням управління комплектуванням, використання та збереження фондів як частини информаційного та культурно-историчного потенціалу країни.

Мы не ставимо за мету торкнутись усього комплексу проблем, що виникають у процесі формування документальних фондів бібліотек, а висловлюемо свій погляд на ряд вузлових, на нашу думку завдань управління фондами.

До початку 90-х рр. виникло гостре протиріччя між відносно швидким ростом обсягу фондів (2-3 % на рік) і катастрофічним падінням рівня їх використання. Цей феномен намітився ще у 70-ті рр., але серйозних практичних заходів, не дивлячись на велику кількість постанов партійних та державних органів, не приймалося.

Зовнішні причини накопичення у фондах державних бібліотек літератури, що не використовується або мало використовується полягали у монополизації книгозаббеспечення, відсутності можливостей використання альтернативних джерел комплектування. У бібліотеки направлялося багато «ідеологічно витриманої» суспільно-політичної літератури, надмірна кількість російської художньої класики, а також вузькоспеціалізованих видань по техніці, сільському господарству та природничим наукам. Відсоток «баласту» у фондах державних масових бібліотек складав 40-45 %, а у багатьох доходив до 80 %. У той же час лише у малій кількости задовольняється интерес до окремих категорій творів, що коористуються підвищеним попитом і у цьому розумінні є соціально значучими. Кількість читачів скоротилася, книговидача до початку 90-х рр. впала у порівнянні з 1985 – 1986 рр. приблизно на 27 % в цілому по усім типам загальнодоступних державних бібліотек, особливо у масових, що обслуговують доросле населення, і меньшою мірою у дитячих і юнацьких. Вплинуло на видачу й звертання (в цілях збереження літератури) відкритого доступу – відомого засобу активізації використання фонду читачами. Щоб бути точними, згадаємо також вдосконалення правил обліку видачі, яке у свою чергу зменьшило показник. Однак ця причина носить інший характер.

Ситуація, що склалася типова, з деякими особливостями, також для республиканських, крайових, обласних УНБ (сьогодні ЦБ регионів) при традиційно нерівномірному, в силу историчних обставин, розподіленні документальних ресурсів між окремими бібліотеками. Так, з 1979 по 1994 рр. сукупний фонд регіональних УНБ Росії збільшувався приблизно вдвійче швидше ніж видача з нього. Найвищий його зріст був досягнутий у 1993 р. (149 % до рівня 1979 р.), а найвищий зріст видачі – у 1992 р. (123 % до рівня 1979 р.). настільки яскрава різниця у динаміці показників пояснюється перш за все наявністю у фондах документів, що порівняно слабо використовуються, хоча й забезпечують повноту репертуару найбільших документальних зібрань у регіонах.

Лібералізація цін на видавничу продукцію, инфляційні витки на протязі 3 – 4 останніх років, з одного боку, а з іншого – різьке скорочення бюджетних асигнувань, яке особливо болісно відобразилося на закупівлі літератури, призвели до зменьшення обсягів нових надходжень у бібліотеки всіх типів. Так, по ЦБ регіонів вони склали у 1994 р. (у середньому по Росії) 29 % від рівня 1981 – 1985 рр., при цьому з місцевих бібліотечних колекторів ЦБ отримали документів в 5 разів меньше й з ЦКНБ – в 4 рази меньше. З 1990 по 1994 р. приріст фондів ЦБ склав в средньому 1 %, причому спеціалісти на місцях відмічають в якості хронологічної «негативної» точки 1993 р. Загальне збільшення їх у державних бібліотеках з 880 млн. прим. у 1985 р. до 935 млн. прим. у 1994 р. відбулось в основному завдяки включенню колишніх профспілкових бібліотек у державну, муніципальну бібліотечну мережу (1991 - 1993). В той же час середні розміри фондів державних масових бібліотек (у розрахунку на одну) стабілізувалися й залишаються приблизно на рівні 15 тис. од.

У нових умовах не міг не змінитися підхід до списання літератури. У перебудовний и постперебудовний період бібліотеки отримали деяку свободу при очищенні фондів від видань, що застарілі або мало використовуються. В результаті з причини «застарілість за змістом» з ЦБ вибуло в средньому 46 % літератури, що на 11 % більше, ніж у 1981 – 1985 рр. Однак за ветхістю в тому ж році в середньому вибуло 25 % документів від загального списання, що на 5 % меньше, ніж у 1981 – 1985 рр.; майже наполовину скоротилося списання літератури, що мало використовується. Це пояснюється ненадійністю як комплектування новими надходженнями, так і докомплектування (через фінансові обмеження). Після деякого уповільнення (1990 – 1992) фонди регіональних УНБ знову почали швидко зростати й складають приблизно 145 млн. од. (за даними 1994 р.). Однак є небезпека поступового їх старіння у масових та наукових бібліотеках.

Найважливішим показником зацікавленості населення у суспільних фондах традиційно вважається кількість абонентів. Важке економічне становище у багатьох регіонах Росії призвело до рішення місцевої влади та керівників деяких підприємств та організацій про закриття бібліотек, що значно зменьшило в цілому по Росії кількість зареєстрованих читачів. Однак кількість абонентів в загальнодоступних державних бібліотеках (регіональних УНБ та ЦБС) майже не скоротилося, а в багатьох випадках навіть збільшилося завдяки притоку колишніх читачів технічних та профспілкових бібліотек, що були закриті (через недосконалість форм статистичної звітності мы утримуємось від посилань на опубліковані дані загальноросійської чисельності читачів й обмежимося спробою викласти загальну тенденціюi).


Случайные файлы

Файл
55454.rtf
111887.doc
60690.rtf
73810-1.rtf
94228.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.