Видатні постаті радянського менеджменту (103579)

Посмотреть архив целиком
















Реферат з теми:

Видатні постаті радянського менеджменту


Богданов (Малиновський) Олександр Олександрович


Олександр Олександрович Богданов (Малиновський) (1873-1928) – один із засновників науки про загальні закони організації – тектології. Зробив значний внесок у розвиток науки управління в Росії, потім і в СРСР. Основні ідеї викладено в праці Загальна організаційна наука(1913-1917).

Закінчив медичний факультет Харківського університету. Деякі положення його наукових праць стали провісниками кібернетики (принцип зворотного звязку, ідеї моделювання). Є автором відомих працьКороткий курс економічної науки таПочатковий курс політичної економії в запитаннях і відповідях. Розглядає організаційні засади виробництва, застосовуючи категорії виробництво речей,виробництво ідей, виробництво людей через організацію зовнішніх сил природи, людських сил, досвіду і доходить висновку, що всі інтереси людства є організаційними. На цій підставі розробив підходи, в основі яких – єдність організаційних методів.

Зясування співвідношення стихійних і свідомих сил при визначенні ефективності діяльності організацій, намагання знайти звязок, спорідненість законів в організації техніки та виконання – головний здобуток роботи О.Богданова Всезагальна організаційна наука. Тектологія. Він доводить, що для тектології будь-яка людська діяльність є, по суті, організаційною чи дезорганізаційною, а отже, незалежно від її обєктивних результатів, може розглядатися як часткове застосування принципів і схем тектології.

На думку вченого, предметом організаційної науки повинні стати загальні організаційні принципи і закони, за якими відбуваються процеси організації: у психічних та фізичних комплексах, в живій та неживій природі, в дії стихійних сил і в діяльності людей. Тектологія – наука про будівництво. О. Богданов висловив ідею про необхідність системного підходу і дав характеристику співвідношення системи і її складових (елементів).

Характеризуючи єдність методів, він розглядав спеціалізацію як необхідний етап у прогресі форм організаційного досвіду. Наголошував, що за своєю сутністю всі економічні процеси власне є пристосуванням людей і колективів до їхнього середовища – природного і соціального. Вважав, що триєдина організація речей, людей і ідей не може бути побудована інакше, ніж на основі суворої наукової планомірності, всього організаційного досвіду, накопиченого людством. Такою загальною організаційною наукою, на думку О. Богданова, є тектологія, завданням якої стала систематизація організаційного досвіду.

Значну увагу він приділив основним організаційним механізмам: формуючому та регулюючому, а також питанням стійкості організаційних форм.


Бондар Інтерна Касьянівна


Інтерна Касьянівна Бондар – економіст, доктор економічних наук (1970), професор (1979). Закінчила Московську сільськогосподарську академію (1949). У 1949-1957 рр. працювала в Інституті економіки АН УРСР, у 1957-1962 – старший викладач, доцент Української сільськогосподарської академії, з 1962 – старший науковий співробітник, завідувачка сектора, завідувачка відділу Науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки; директор Науково-дослідного інституту соціального захисту населення.

Напрями її наукових досліджень: проблеми теорії, методології та практики соціальних процесів, питання праці, трудових відносин, зайнятості, державної політики у сфері регулювання трудових відносин. Вона є автором понад 300 публікацій, зокрема: Экономические проблемы повышения производительности труда в сельском хозяйстве (монографія, 1970); Производительность труда(вопросы теории и практики) (1991);Середній клас: Теорія та сучасні тенденції становлення (Т.1),Проблеми та соціально-економічні передумови становлення(Т.2) (2004); Словник акціонерів в 2-х томах (2004).

За багаторічну науково-дослідну діяльність заснувала наукову школу та підготувала понад 50 докторів і кандидатів економічних наук. Є членом кількох спеціалізованих рад з атестації кадрів вищої кваліфікації, засновником і першим віце-президентом спілки акціонерів України, академіком Академії економічних наук України, Почесним професором економіки та бізнесу Міжнародного словянського університету, лауреатом Міжнародної нагороди ім. Сократа, заступником голови Наукової ради з видання енциклопедії корпоративного управління. Нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради України.


Віханський Олег Самуїлович


Олег Самуїлович Віханський (нар. 1946) – відомий російський вчений у галузі економіки та управління. В 1969 р. закінчив відділення економічної кібернетики економічного факультету Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова. В 1973 р. захистив кандидатську дисертацію, в 1988 р. – дисертацію на ступінь доктора економічних наук. З 1989 р. очолив кафедру управління виробництвом економічного факультету МДУ ім. М.В. Ломоносова і Школу бізнесу МДУ. Регулярно викладає як візитінг-професор у школах бізнесу США і Японії. Автор низки монографій та підручників, найвідомішими з яких є: Менеджмент:человек, стратегия, организация, процесс (1996),Стратегическое управление (1998). Є дійсним членом Американської Академії менеджменту, президентом Асоціації розвитку управління, членом правління Асоціації розвитку управління Центральної та Східної Європи, членом редколегії низки журналів з проблем економіки та управління.


Гастєв Олексій Капітонович


Олексій Капітонович Гастєв (1882-1941) – один із зачинателів наукової організації праці (НОП) в колишньому СРСР.

Проголошення курсу на нову економічну політику сприяло подальшому вдосконаленню управління виробництвом, яке супроводжувалося послабленням адміністративного втручання. Було здійснено спроби застосування госпрозрахунку як основи економічних методів управління, зявилися трести та синдикати, а також формально вивчалася можливість участі трудящих у процесі управління. На цьому етапі у 1920 р. було створено Центральний інститут праці (ЦІП), який очолив О. Гастєв. у цей період здійснювалися інтенсивні розробки з НОП, було створено Раду НОП при Наркоматі робітничо-селянської інспекції.

О. Гастєв зробив значний внесок у розвиток НОП. Його провідні праці: Як треба працювати (1921),Виховання культури (1923),Трудові установки (1924),Установка виробництва методом ЦІП (1927),формування та організація праці (1929). Загалом він видав понад 200 монографій.

У роботі Як треба працювати Гастєв зробив 15 основних правил для будь-якої праці:

  • спершу продумай усю роботу досконально;

  • підготуй увесь потрібний інструмент і обладнання;

  • забери з робочого місця все зайве, витри бруд;

  • інструмент розкладай у строгому порядку;

  • знайди зручне положення для виконання роботи;

  • входь в роботу поступово;

  • прилаштовуйся, настроюйся на роботу;

  • роби рівномірні перерви;

  • працюй рівномірно (без надмірних зусиль);

  • під час роботи не їж, не пий, не пали;

  • не відривайся під час роботи для іншої справи;

  • якщо робота не вдається, не хвилюйся, через паузу – знову до роботи;

  • за вдалого виконання роботи не вихваляйся, зроби паузу;

  • у разі повної невдачі стримайся і знову розпочинай роботу;

  • після завершення роботи залишай чистим робоче місце.

Основним досягненням О. Гастєва, для створення власної теорії необхідне творче критичне переосмислення теоретичного надбання та практичного досвіду, що були накопичені у промислово розвинених країнах. Саме тому вважається, що ідеї, висунуті його інститутом, сформовані як оригінальна концепція, яка увібрала в себе все найцінніше, що існувало на той час у західній науці управління. Вона охоплювала комплексно сфери техніки, технології, біології, психофізіології, економіки, історії, педагогіки, а також зародки кібернетики, інженерної психології, ергономіки. Самі розробники називали цю концепцію техно-біосоціальною.

Велику увагу О. Гастєв приділяв культурі праці, яка, на його думку, має економічний вимір. Таким чином, НОП, за О. Гастєвим, - це і культура робочого місця. Головне правило спільної праці – приховувати, а не демонструвати свою індивідуальність, вміти на перше місце ставити не власні, а суспільні інтереси. У роботі Як треба працювати вчений визначив такі стадії винахідництва: задум, модель, конструкція, товар, і дів характеристику кожній із них.

Щодо НОП наголошував, що вона є точно розрахованою організацією праці. Щоб цього досягти необхідно всі способи праці розкласти на окремі частини, порівняти їх між собою, обрати кращий варіант, зробити роботу най економнішою. Отже, НОП заснована на строго врахованому досвіді. Тому, перш ніж змінити способи роботи, потрібно їх старанно вивчити.

Основними питаннями НОП, на думку О. Гатєва, мають бути:

  • чітке відокремлення розпорядчої роботи від виконавської;

  • здійснення попередніх точних досліджень усього процес виробництва;

  • ретельний добір робітників та службовців;

  • підготовка робітників та службовців;

  • введення особливої системи заробітної плати, яка постійно стимулювала б діяльність працівників (преміальної системи).

Головним завданням ЦІП, очолюваного О. Гастєвим, було вивчення проблем організації праці та управління, узагальнення одержаних результатів, створення систематизованих концепцій управління. Завдяки звязку з виробництвом ця науково-дослідна установа стала одним з центрів раціоналізації.


Случайные файлы

Файл
59931.rtf
240-2041.DOC
17291-1.rtf
kursovik.doc
164737.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.