Планування праці (101670)

Посмотреть архив целиком















Планування праці



  1. Задачі, зміст і показники плану з праці


План з праці – це один з розділів плану діяльності підприємства, його ціль – обґрунтувати показники з праці та забезпечити ефективне використання трудових ресурсів.

План з праці представляє собою систему кількісних і якісних показників, які відображають потребу підприємства у трудових ресурсах і заробітній платі і їх використання.

Найважливішими задачами планування соціально-трудових показників в умовах ринкової економіки є забезпечення повної зайнятості трудових ресурсів, високої продуктивності праці, створення нормальних умов для роботи персоналу, підвищення рівня оплати праці, якості життя працівників.

Планування трудових показників дозволяє вирішувати такі задачі:

обґрунтування планової чисельності працівників;

розрахунок додаткової потреби кадрів, визначення джерел набору нових працівників, форм навчання і підвищення кваліфікації;

встановлення оптимальних пропорцій в чисельності персоналу, зайнятого у виробництві, сфері обслуговування і управлінні;

виявлення резервів росту продуктивності праці, посилення матеріальної зацікавленості кожного працівника і колективу в цілому в кінцевих результатах діяльності.

План з праці повинен розраховуватися на основі аналізу трудових показників за попередній період і враховувати виявлені резерви підвищення ефективності використання трудових ресурсів. План з праці розробляється на основі інших розділів плану: плану з виробництва продукції, інвестиційного плану, плану соціального розвитку і інших розділів.

В умовах ринкової економіки поряд з традиційними показниками плану з праці велике значення набувають і інші показники, і в першу чергу такий показник, як величина витрат на персонал, віднесена до одиниці виробу. Витрати на персонал – це інтегральний показник, який загальновизнаний в країнах ринкової економіки. Витрати на персонал містять в собі всі витрати, які пов’язані з функціонуванням людського фактору: витрати на заробітну плату, виплати роботодавця по різним соціального страхування, виплати підприємства на соціальні виплати і пільги на утримання соціальних служб, на навчання і підвищення кваліфікації персоналу, на виплату дивідендів.


  1. Планування чисельності і складу кадрів


У ринкових умовах господарювання надзвичайно важливим є визначення оптимальної чисельності працівників, необхідних для виконання виробничої програми. Потреба у персоналі на підприємствах визначається попитом на продукцію (роботу чи послуги), що виготовляється на підприємстві. Вихідними даними для визначення необхідної кількості працівників є: виробнича програма на плановий період часу; норми часу, норми виробітку; трудомісткість виробничої програми; організаційно-технічні заходи по зниженню трудомісткості програми; звітні розрахункові дані про коефіцієнти виконання норм; баланс робочого часу одного працівника і деякі інші документи.

Існують різні методи планування чисельності працівників, основні з них такі:

на основі трудомісткості,

за нормами виробітку за одиницю часу,

за нормами обслуговування.

При обґрунтуванні чисельності працівників, необхідних для виконання планового обсягу робіт на основі планової трудомісткості виробничої програми. Планова трудомісткість виробничої програми визначається по плановому нормативу трудових затрат на одиницю продукції, помноженому на плановий випуск продукції планову чисельність працівників визначають шляхом ділення трудомісткості виробничої програми на ефективний фонд робочого часу одного працівника за рік. При цьому враховується заплановане перевиконання норм часу:


Чпл = Т пл. / Фпл х Квн,


де Чпл – планова чисельність робітників-відрядників;

Тпл – планова трудомісткість виробничої, програми, нормо-годин;

Фпл – плановий ефективний фонд часу одного працівника, годин;

Квн – плановий коефіцієнт виконання норм.

Планова трудомісткість виробничої програми визначається по плановим нормативам трудових затрат на одиницю продукції, помноженими на плановий випуск продукції.

Чисельність працівників для виконання заданого обсягу робіт в натуральному вираженні як правило, визначають по нормах виробітку. Для цього спочатку визначається необхідний фонд ресурсів праці, виходячи з норм виробітку:


Тв = Q /q,


де Тв – робочий час, необхідний для виконання обсягу робіт за нормами;

Q – обсяг і-их робіт в прийнятих одиницях виміру;

q – планова норма виробітку і-тої продукції за одиницю часу (в прийнятих одиницях виміру).

Коли відома кількість нормованого часу, яка потрібна для виконання певного обсягу робіт, можна розрахувати необхідну чисельність працівників за формулою:


Чпл = Тв / Фпл х Квн,


де Чплчисельність працівників.

Чисельність працівників необхідних для експлуатації агрегатів, апаратів і машин та ін., визначається за відповідними нормативами за формулою:


Чпл = А х Ч х S х Те / Фдн,


де А – число робочих агрегатів;

Ч – число робітників, необхідне для обслуговування одного агрегату протягом зміни (норма обслуговування);

S – число змін на добу;

Tе – число діб роботи агрегату в плановому періоді;

Фдн – число днів роботи за плановим балансом робочого часу.

Планування чисельності працівників за числом робочих місць і нормами обслуговування. Планування чисельності працівників, які виконують роботи, на які є норми обслуговування, зводиться до визначення загальної кількості об'єктів обслуговування з урахуванням змінності. Явочне число працівників визначається діленням цієї кількості об'єктів на норму обслуговування:


Чсп = Q х S х Ксп / Нобс,


де Q – кількість об'єктів обслуговування;

Нобс – норма обслуговування, тобто кількість одиниць обладнання, розмір виробничих площ, тощо, що обслуговуються одним або групою працівників;

Ксп – коефіцієнт, середньоспикового складу, який визначається діленням номінального фонду робочого часу на планове число робочих днів.

Розрахунок кількості робочих місць застосовується під час планування чисельності тих працівників, для яких не можуть бути встановлені ні обсяги робіт, ні норми обслуговування. Робота їх виконується на певних робочих місцях і пов'язана з обслуговуванням конкретного об'єкту.

Розрахунок чисельності працівників за кількістю робочих місць полягає в складанні переліку робочих місць і визначенні потреби в працівниках для кожного з них, що можна розрахувати за формулою:


Чсп = М х S х Ксп,


При плануванні загальної потреби керівників, спеціалістів і службовців на підприємствах використовується метод розрахунків по нормованим витратам праці.

Основою розрахунків планової чисельності служить схема управління підприємством, яка визначає необхідний штат керівників і робітників цехів і відділів. В залежності від обсягів робіт, що виконують керівники, спеціалісти і службовці при плануванні їх чисельності можливі розробки і використання нормативів чисельності.

Розробляючи нормативи чисельності для керівників необхідно враховувати норми управляє мості, для спеціалістів і службовців роботу яких можна про нормувати прямим шляхом – норми часу, для спеціалістів і службовців труд яких залежить від багатьох показників – норми обслуговування і норми чисельності.

На основі розрахунку потреби у персоналі розробляється штатний розклад підприємства, який затверджується керівником за згодою з профспілками.

Штатний розклад – це документ, який указує обов’язкову чисельність робітників по кількості, складу, професіям, спеціальностям, кваліфікації, розміру постійній частки заробітної плати на одиницю часу і на рік, а також доплати і надбавки відносно постійного характеру. Після визначення потреби в персоналі проводяться заходи по набору робітників необхідної кваліфікації. В обґрунтуванні розробки розрахунків чисельності персоналу підприємства і складається кадрова політика.


  1. Планування зростання продуктивності праці


Основною метою планування продуктивності праці на підприємстві є пошук резервів, використання яких дозволило б досягти економії витрат на робочу силу і цим забезпечити собі конкурентноздатність. Планування зростання продуктивності праці здійснюється такими основними методами:

прямого розрахунку,

за техніко-економічними факторами,

аналітичним,

моделювання.

Метод прямого розрахунку припускає, що продуктивність праці розраховується діленням планового обсягу виробництва (ОВпл) на планову чисельність працівників (Чпл).


ПП пл = ОВпл. / Чпл


Метод розрахунку зростання продуктивності праці за техніко-економічними факторами базується на показниках відносної економії чисельності працюючих за рахунок впливу окремих факторів на рівень виробітку продукції: структурних змін у виробництві; підвищення технічного рівня виробництва; рівня виконання норм виробітку; спеціалізації виробництва; використання робочого часу; скорочення форми тощо.

Вихідна чисельність працівників (Чв) на даний обсяг робіт може бути визначена таким чином:

1) при незмінній структурі виробництва


Чв = Чбаз х Iов


де Чбаз – чисельність працівників в базовому періоду;

Iов – індекс росту обсягів виробництва.


2) при наявності структурних зрушень


Ч в = Чі * Iові


Случайные файлы

Файл
120859.doc
100920.rtf
22684-1.rtf
123180.rtf
Ciklogramma.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.