Оцінка доцільності отримання патенту (101580)

Посмотреть архив целиком

Оцінка доцільності отримання патенту


Етап відповідно до схеми охорони стосується визначення того, чи треба патентувати розглянутий об'єкт. Таке з'ясування містить у собі відповіді на два питання:

чи відповідає об'єкт охорони критеріям патентоздатності?

чи є патентна охорона досить вигідною з-поміж позицій стратегії бізнесу?

Патентування може бути занадто дорогою процедурою. Компанії повинні насамперед упевнитися в тому, що ті вигоди від патенту виправдають витрати на його отримання.

Просте отримання патенту не обов'язково забезпечує охорону товару від дій конкурентів, а також не гарантує успіху запатентованому товарові на ринку. Обсяг прав, наданих патентом, значною мірою змінюється, залежачи від того, наскільки вузько або широко написані патентні формули. У разі, коли є хоча б мінімальний винахідницький складник, досвідчені патентні повірені, як правило, можуть скласти якусь патентну формулу. Однак вона може бути Настільки вузькою, що не забезпечуватиме адекватну охорону товару на ринку, дозволяючи конкурентам без особливих зусиль створювати щось подібне й не підпадає під дію цієї вузької патентної формули.

Однак у деяких випадках вузькі патентні формули можуть стати надто цінними, якщо вони охоплюють найвигідніший спосіб виробництва конкурентної продукції. Часто виникає ситуація, коли одночасно існує багато конкурентних патентів, які поширюються на винаходи, спрямовані на розв'язання однієї й тієї ж проблеми. І все-таки тільки один з них може бути найкращим для цього. Такий патент може бути цінним, навіть маючи вузьку формулу винаходу.

Взагалі відповідь на питання про вигоду від патентної охорони з позицій стратегії бізнесу містить у собі оцінку потенційної користі від нього та порівняння цієї користі з витратами на одержання патенту.

Компанія повинна прагнути патентної охорони, якщо:


VP > З,


де V - вигода, яку дістає компанія в результаті патентування; Р - імовірність того, що ця вигода дійсно буде; З - витрати на одержання патенту та підтримування його в силі.

Ця формула не претендує на точність розрахунку. її наведено, щоб передати вплив факторів, залучених до процесу визначення економічної доцільності одержання патенту. Отже, ця формула є концептуальним діловим підходом до розв'язання питання про те, чи має об'єкт охорони достатню цінність, щоб виправдати патентування.

Однак цю формулу можна використовувати як приблизну після того, як оцінено значення факторів. Наприклад, якщо є 25-відсоткова ймовірність того, що патент, поширюваний на визначений об'єкт, матиме потенціал для ліцензійних виплат у сумі 50 000 дол., то варто одержати його, якщо витрати на це складуть суму меншу, ніж 12 500 дол.

Кожний із факторів можна оцінити за низкою чинників, що впливають на корисність патенту. Розгляньмо чинники, що впливають на величину V.

1. Виключні права. Патент дає компанії право відсторонити конкурентів від виготовлення, використання або продажу запатентованого винаходу чи еквівалентного товару протягом терміну дії патенту.

Примус, спрямований проти порушників. Патент можна використати в суді проти конкурента-порушника. Якщо факт порушення встановлено, суд може прийняти постанову, що зобов'язує конкурента припинити виготовлення товарів, які порушують патент. Суд також може зобов'язати відшкодувати збитки, заподіяні власникові патенту, та судові витрати, зокрема й адвокатські гонорари.

Передача або ліцензування для одержання щорічного прибутку. Права, що випливають з патенту, можна уступити або ліцензувати іншій компанії в обмін на винагороду. Патент - це своєрідний правозасвідчувальний документ, такий же, як на ділянку землі або на автомобіль, у тому розумінні, що він може забезпечити продаж за одноразовою ціною. Як альтернативу цьому варіантові патент може генерувати дохід шляхом ліцензійних виплат.

Перехресне ліцензування. Патент може бути ліцензований іншій компанії в обмін на ліцензію на її запатентовану технологію. Така ліцензійна угода дозволить компанії розширити свою технологічну базу, не витрачаючи великих сум свого капіталу на дослідження та розробки.

Зворотні ліцензії. Патент на специфічну технологію може бути ліцензований іншій компанії в обмін на майбутні ліцензії, яка будуть отримані з цієї компанії на запатентовані вдосконалення, що охоплюють технологію, котра виникла зі спочатку переданої технології.

Поліпшення становища компанії в сфері підписання угод. Компанії із соліднішими портфелями патентів можуть мати перспективи вигіднішого становища в сфері підписання угод, ніж мають з менш солідним портфелем патентів. У результаті цього компанії із соліднішим портфелем патентів можуть змусити інших піти на великі поступки в контрактній угоді.

Компенсація витрат на дослідження та розробки. Патент може дати змогу компанії виправдати витрати на діяльність з досліджень і розробок у силу того, що він забезпечує охорону на весь термін своєї дії.

Використання ярлика "очікує рішення про патентування". У законодавстві низки країн дозволено після подання патентної заявки використовувати ярлик "очікує рішення про патентування" на своїх товарах, щоб попереджати про майбутнє поширення на них патенту. Цей ярлик дає ринкову перевагу. Для споживачів він означає, що цей товар повинен бути в певному розумінні особливим і, отже, кращим порівняно з незапатентованим конкурентним товаром. Конкурента цей ярлик оповіщає про те, що було подано заявку на патентування будь-якої складової цього товару. Тому що конкурент не знає ні того, яка складова товару може бути запатентованою, ні того, наскільки широко описані патентні формули поширюються на цю складову товару, такий ярлик відіб'є в конкурента бажання виготовляти копії або проектувати аналогічні товари.

Вплив на конкурентні промислові зразки. Патент може зму- сити конкурента змінити свій первісний промисловий дизайн або скоріше спробувати одержати в компанії ліцензію, ніж ризикнути піти на порушення патенту.

Патент може допомогти компанії контролювати свою частку ринку. Через те що патент передбачає можливість виготовлення, використання або продажу конкурентами запатентованих компанією товарів, він може обмежити кількість видів продукції, що її конкуренти можуть зробити доступною для споживача. Крім того, патент може допомогти компанії вийти на новий ринок, забезпечити свій інтерес на ньому або створити новий ринок.

Демпіювання товарів. Патент може послабити дію товарів конкурентів на продукцію компанії. Така стратегія допомагає відрізняти товари компанії під час продажу їх. Патенти, отримані на основну технологію компанії та на подібну до неї, запобіжать можливості використання їх конкурентами. У результаті конкуренти муситимуть використовувати технологію, що значно відрізняється від основної, яку використовує компанія.

Збільшення тривалості життя товару. Патент може збільшити термін життя товарів компанії. Звичайно товари проходять визначений життєвий цикл, що охоплює етап розвитку та етап згасання. Патентування допомагає захистити товар компанії від тиску конкурентів, який доводиться відчувати на стадії його становлення, і тим самим збільшує тривалість життя цього товару.

Застава для заставного фінансування. Патент може виступати як застава, щоб забезпечити фінансування, тому що банки або інші фінансові організації визнають патенти власністю, яка має вартість. Здатність позичати гроші, залишаючи в заставу патенти, часто є дуже цінною для молодих компаній, у яких патенти становлять основний актив. Зауважмо, що для України цей спосіб використання інтелектуальної власності не типовий.

Зміцнення іміджу. Солідний портфель патентів може забезпечити добрий технічний імідж в очах споживачів, фінансових інвесторів і власників акцій. Такий імідж може побічно сприяти виробничому й акціонерному функціонуванню компанії.

Тепер розгляньмо чинники, що діють на фактор Р, який характеризує ймовірність того, що патент дійсно принесе користь.

Поточний споживчий ринковий попит на аналогічні товари. Патент на товар з високим попитом буде з більшою ймовірністю приносити вигоду, ніж патент на товар з низьким попитом.

Сприйнятливість споживача до нової технології. Патент на технологію, яку можна добре реалізувати на ринку вже зараз, буде з більшою імовірністю приносити вигоду, ніж патент на технологію, що може добре продаватися на ринку в майбутньому. Створення кращого товару не обов'язково забезпечує його успіх на ринку. Споживачі повинні мати бажання й здатність купити кращий товар вже сьогодні або в найближчому майбутньому.

Присутність комерційно прийнятних альтернатив. Запатентований товар, що є істотно панівним або основним товаром на ринку, дуже ймовірно, принесе вигоду. Патент, що поширюється на найкращий товар на визначеному ринку, ймовірно, здатний принести значну вигоду. Це відбувається в силу того, що споживачі не мають жодних комерційно прийнятних альтернатив, до яких могли б удатися. З іншого боку, менш імовірно, що патент принесе вигоду, якщо патентований товар є лише однією з декількох комерційно прийнятних альтернатив.

Розв'язання нагальної проблеми певної галузі. Винахід, що розв'язує проблему, яка турбувала цю галузь протягом певного часу, і тим самим сягає наступної "планки", має високу ймовірність принести вигоду.

Протягом багатьох років компанії, що робили фотоапарати, визнавали наявність ринку фотоапаратів і фотоплівок для миттєвого фото. Однак протягом багатьох років численні компанії з виробництва фотоапаратів не мали успіху в серійній реалізації цієї технології. Зрештою "Роїагоісі" розробила товар, що відповідав цій потребі, і її Патенти принесли величезний прибуток у наступні роки.

Розуміння щодо ціни. Патент, що поширюється на нову та Передову технології, найімовірніше, принесе вигоду, якщо ця технологія буде представлена за ціною, конкурентною порівняно з іншими технологіями, наразі доступними на ринку.

Відношення між прибутком і пропонованою продавцем ціною. Патент, що поширюється на товар з великим відношенням прибутку До пропонованої ціни, має високу імовірність одержання вигоди. Beлика величина таких відносин забезпечує високу швидкість повернення інвестицій у дослідження та розробки, а також забезпечує "подушку" для пом'якшення ризику зниження цін при конкуренції.

Витрати на використання винаходу. Споживач може не захотіти купити запатентовану продукцію або технологію, якщо витрати на її використання перевищують ті, що споживач несе в певний момент при експлуатації наявної технології. Патент, поширюваний на нову технологію, що вимагає від покупця нових або ще більших додаткових удосконалень, збільшення споживання пального або енергії, має меншу ймовірність принести вигоду.

Потенційна споживча база. Патент, що поширюється на товар, який можна продати широкому колу споживачів, з більшою ймовірністю може принести вигоду, ніж патент на товар, який можна продати лише кільком споживачам.

Величина спектру споживчих можливостей. Патент із більшою ймовірністю може принести вигоду, якщо ті споживачі, на яких він розрахований, мають бажання та здатні платити за нову технологію.

10. Обсяг охорони. Розгляньмо два крайніх випадки - патенти на піонерську розробку та патенти на вдосконалення. Патенти на піонерську розробку - це ті, що фактично не мають аналогів. Транзистор, лампочку, телебачення, лазер, мікрохвильову піч можна вважатися піонерськими розробками. Патенти, що поширюються на ці розробки, як правило, містять дуже широкі формули винаходу.

Патенти на вдосконалення поширюються на технологічні переваги. Ефективніша кухонна плита, економічніший двигун, міцніший дверний замок - усе це може бути охоплено патентами на вдосконалення. Патенти на вдосконалення становлять більшість серед патентів. Формули винаходу в патенті на вдосконалення завжди є вужчими щодо охоплення порівняно з формулами піонерського патенту. Наприклад, патентні формули на ефективнішу кухонну плиту можуть бути спрямовані винятково на визначене поліпшення характеристики, що робить плиту ефективнішою.

В основному патент із ширшими за обсягом охорони формулами з більшою ймовірністю принесе вигоду, ніж той, що містить вузькі за охопленням формули винаходу. Однак у поодиноких випадках таке узагальнення може не дотримуватися, тому що вузька за охопленням формула, спеціально спрямована на визначену характеристику товару, може принести значну вигоду, якщо ця характеристика обумовлює кращий спосіб реалізації товару.

Наявність потенційних власників ліцензії. Патент із більшою ймовірністю принесе вигоду, якщо наразі вже можна встановити компанії, зацікавлені в цій запатентованій технології.

Інтуїція менеджера. Передчуття з приводу комерційного успіху патентованого товару вже стало причиною просування багатьох великих ідей. Ґрунтуючись на своєму досвіді та знанні ринку, менеджер може визначити, коли товар матиме успіх, а коли зазнає невдачі і, отже, чи принесе вигоду патентна охорона цього товару, навіть за недостатності об'єктивних даних.

Розгляньмо чинники, які діють на фактор витрат 3, що містить витрати, пов'язані з патентуванням. Цей фактор містить у собі три складові:

витрати на одержання патенту;

витрати на підтримку патенту;

витрати на використання патенту.

Власне кажучи, до цих витрат варто також додати такі, що виникають через можливість патентування одних ідей і непатентування інших, якщо обмежені ресурси. Однак оцінити ці витрати в цьому контексті дуже важко.

Витрати на одержання патенту містять у собі збори, що їх сплачують у патентне відомство, гонорар патентознавця або патентного повіреного за підготування заявки та зарплату інженера, що готує матеріали для патентної заявки.

Витрати на підготування заявки можуть час від часу значно відрізнятися. Якщо об'єкт охорони має складний характер, витрати можуть бути досить високими. З іншого боку, ці витрати можуть бути дуже невеликими, якщо об'єкт відносно простий. Витрати на патентну охорону збільшуються, якщо є потреба в поданні додаткових іноземних заявок. Одержання іноземної патентної охорони є істотно дорожчим, ніж патентування в країні, де зроблено винахід: виникають додаткові витрати на закордонного патентного повіреного і найчастіше - на кількаразовий переклад тексту матеріалів заявки.

Витрати на підтримку патенту містять у собі витрати на патентні мита й на визначення потенційних порушників прав інтелектуальної власності на ринку. У ці витрати входять гонорари судовим експертам і витрати на судові позови.

Витрати на використання патенту можуть містити в собі витрати на менеджмент, інженерний час і час, витрачений патентним повіреним на обговорення умов і підготування ліцензії. Витрати на використання також припускають ведення фінансових документів і інших бухгалтерських процедур задля контролю ліцензійних угод.

Приклад. Очікувані витрати з патентування можуть бути такими. У Великій Британії, щоб подати попередню заявку, достатньо сплатити ЗО фунтів стерлінгів. Але тут треба взяти до уваги, що ви також користуєтеся послугами юриста в галузі патентного права. І вартість його послуг становитиме близько 1000 фунтів стерлінгів.

Послуги з патентного пошуку та дослідження патентованого об'єкта коштують близько 300 фунтів.

Якщо ви хочете одержати європейський патент або патент у рамках європейської угоди, то тоді вже заявка на патентування коштуватиме близько 1000 фунтів.

Щоб забезпечити свій патент на території основних країн, вам доведеться заплатити 15000 фунтів.

10000 фунтів раз у 5 років вам треба буде сплатити для підтримки патенту.

Послуги фахового патентного агента коштують близько 500 фунтів у день. Працює він з одним патентом, як правило, днів десять, але іноді й набагато більше.

Найважливішим моментом тут є саме юридично правильні дії з оформлення та підтримки своїх патентів.

Організація "Британська технологічна група" виконувала роль служби посередників з промисловістю до того, як у Великій Британії з'явилися ці структури. Вони займалися захистом патентів британських університетів. Був випадок, коли "Британській технологічній групі" пред'явили позов на 1 млн. доларів у суді, де розглядали порушення патентного права одного з британських університетів Міністерством оборони СІЛА.

Можна сказати, що патенти є дорогим засобом правової охорони інтелектуальної власності, тому треба продумати всі можливі інші варіанти, перш ніж зважитися на патентування.

Наступним кроком є проведення патентного пошуку. Це спроба відшукати наявні патенти або технічні публікації, що безпосередньо стосуються винаходу компанії або передують йому. Патентний пошук зазвичай проводять досвідчені в цій справі фахівці. Ці люди переглядають індексовані патенти та публікації, що зберігаються в каталозі в патентному відомстві. Тепер комп'ютерні мережі уможливили простіший доступ до патентних баз даних. Однак робота з патентною інформацією, як і раніше, потребує високої кваліфікації.

Патенти та публікації, знайдені під час такого пошуку, корисні через дві причини. По-перше, вони дають первісну вказівку на те, чи містить винахід новизну та винахідницький рівень, тобто чи є неочевидним. Патентні експерти з патентного відомства, що будуть, зрештою, піддавати експертизі патентну заявку, як правило, використовують багато що з цих самих патентів і технічних публікацій для визначення патентоздатності заявленого винаходу. По-друге, кількість патентів і публікацій вкаже на патентну активність у цьому виді технології. Пошук виявить, які компанії активно займаються патентуванням в сфері цієї технології, кількість патентів за цією технологією, наскільки вузькі або широкі за охопленням патентні формули й наскільки широкою буде патентна формула заявленого винаходу. Тому проведення патентного пошуку часто бажане ще до того, як компанія витратить гроші на подання патентної заявки.

Зворотним боком проведення патентного пошуку є те, що компанія, витративши на нього час, може спізнитися з поданням заявки і, отже, з одержанням патенту. Зазвичай компанії затримуються з поданням патентної заявки на кілька тижнів або місяців доти, поки не будуть вивчені результати патентного пошуку. У деяких галузях з високою конкуренцією, де багато компаній майже одночасно займаються розробленням аналогічних технологій, найбільш рання, наскільки це можливо, дата реєстрації може стати важливою обставиною при одержанні патенту, даючи перевагу над іншими компаніями галузі, і може стати важливим фактором, що допомагає обійти законні перешкоди.

Після проведення патентного пошуку й оцінки нової технології компанії в світлі патентів і документів, знайдених під час пошуку, варто відповісти на спірне запитання щодо того, чи є ця технологія все ще патентоздатною. Якщо патентний пошук виявить інформацію, що описує ту ж саму або дуже подібну технологію, можна зробити висновок, що патентування є недоступним, тому що ця технологія не має новизни або є очевидною, беручи до уваги інші патенти. У цій ситуації компанія може захотіти відмовитись від патентної охорони й натомість зберегти винахід як комерційну таємницю. Пошук може й не виявити аналогічних технологій, тоді патентна охорона може бути доступною.

Припускаючи, що патентний пошук не виявив аналогів, що Перешкодило б патентуванню винаходу компанії, наступним кроком відповідно до схеми охорони буде спроба патентування. Щоб зробити це, компанія повинна подати патентну заявку в патентне відомство. Патентна заявка містить докладний технічний опис і креслення, що належать до винаходу; слідом за цим іде патентна формула, що визначає обсяг охорони винаходу.

Експерт оцінює патентну заявку, визначаючи, чи містить цей винахід винахідницький крок, достатній для видачі патенту. Експерт робить пошук попередніх патентів і технічних публікацій. Експерт також переглядає всі документи, подані компанією. Потім експерт визначає, чи містить цей винахід новизну й чи є він неочевидним у світлі попередніх патентів і технічних публікацій.

Обов'язок експерта полягає в захисті суспільного інтересу. Отже, він ратує за формули винаходу з вузьким охопленням патентної охорони, для того щоб надмірно не обтяжувати суспільство виключними правами власників патентів. Патентознавець представляє інтереси клієнта, тому він веде переговори на користь формул із широким охопленням охорони. У процесі обговорення патентні формули можуть зазнавати значних змін, якщо порівнювати їхню первинну форму, коли патентна заявка була вперше зареєстрована, і остаточну, коли фактично видається патент.

Кожна особа з компанії, залучена до підготування або просування патентної заявки, під час роботи з патентним відомством зобов'язана надавати всю відому інформацію як "матеріал про патентоздатність". Типова інформація, пропонована патентному експертові, містить у собі патенти, видані до моменту подання дійсної заявки, статті, опубліковані раніше дати подання заявки та будь-яку іншу інформацію, що стосується публічного використання винаходу й діяльності з його продажу. Ненадання інформаційного матеріалу, про який заявник обізнаний на момент реєстрації або стане обізнаний під час просування заявки, найімовірніше, стане причиною визнання в разі судової суперечки щодо незаконності майбутнього патенту.

Тільки-но компанія подала заявку на патенту країні створення винаходу, їй варто розглянути можливість іноземної патентної охорони того ж самого винаходу. Не існує жодних так званих міжнародних патентів, що забезпечували б якому-небудь винаходові виключні права в усьому світі. Патентні права реєструються, і їх домагаються за принципом "країна за країною". Зазвичай ці права дозволяють контролювати виготовлення, використання або продаж певного винаходу в рамках кордонів тієї країни, де видається патент.

Подати заявку на передбачуваний винахід потрібно перед тим, як трапиться яке-небудь публічне розкриття деталей винаходу. Майже всі закордонні країни перешкоджають реєстрації заявок на винаходи, що вже були представлені громадськості.

Україна та більшість розвинутих країн є учасниками міжнародної угоди, відомої під назвою Паризька конвенція. За цією угодою, заявник може використовувати свою дату реєстрації, отриману в стані подання першої заявки, як дату пріоритету для будь-якої іноземної заявки за умови, що заявка в іншій країні-учасниці Паризької конвенції подається протягом одного року від моменту реєстрації першої заявки. На практиці це дозволяє компанії мати один рік на визначення того, чи є іноземні патентні права бажаними в наявних ринкових умовах у цих країнах без утрати першої пріоритетної дати.

Однак правила, що містяться в Паризькій конвенції, не перекривають патентного законодавства окремих країн. Якщо було публічне розкриття, пропозиція для продажу або публічне використання товару, що втілює винахід, ще до моменту реєстрації його в країні першої заявки, то для багатьох країн не виконується критерій патентоздатності "новизна". Відповідно, якщо компанія здійснила кожну з цих дій ще до дати подання першої заявки, більшість іноземних патентних прав буде втрачено. Річний пільговий період, наданий Паризькою конвенцією, не зможе врятувати передчасно привселюдно розкритий винахід.

Країни, що не входять до Паризької конвенції, вимагають дотримання вимог новизни на момент подання заявки в цих країнах незалежно від того, чи відбулася вже реєстрація заявки в рідній країні заявника.

Тому якщо є намір одержати іноземну охорону, то можна:

подати заявку в країні створення винаходу й у будь-яких країнах, що не ратифікували Паризької конвенції, до початку будь-яких публічних кроків, що стосуються винаходу;

завершити подання всіх заявок до збігання одного року після дати подання першої заявки.

Існує три основних способи ініціювати зусиль з іноземної реєстрації:

Зареєструвати національні патентні заявки окремо в кожній з обраних країн пріоритетного інтересу. Цей вибір пов'язаний з найбільшими невідкладними зусиллями і витратами, але в результаті можна домогтися швидшого одержання іноземних патентів. Недолік полягає в тому, що ця заявка буде незалежно досліджена й піддана експертизі в кількох патентних службах і результати цих процедур можуть не відповідати один одному. За кожну експертизу потрібно буде платити окремо.

Зареєструвати патентну заявку в Європейському патентному відомстві, якщо є бажання одержати патентну охорону у кількох країнах, що є учасницями Паризької конвенції. При цьому компанія подає одну заявку в ЄПВ. Після того як її обстежать і піддадуть експертизі, схвалений європейський патент буде перекладено відповідними мовами й зареєстровано в обраних заявником європейських країнах. Цей крок процедурний за характером, тому що кожна країна приймає результати експертизи ЄПВ. Переваги реєстрації в ЄПВ полягають у тому, що заявка є предметом тільки для однієї експертизи, всі процедури можуть проводитися однією мовою, і компанія може відстрочити більші витрати на переклад заявки доти, поки не одержить підтвердження позитивних результатів експертизи. Україна не є членом ЄПВ.

Зареєструвати патентну заявку на основі Угоди про патентну кооперацію. Відповідно до цього підходу потрібна єдина міжнародна заявка, подана через одне з восьми патентних відомств мовою відомства. Українське Патентне відомство входить до числа отримуючих відомств за системою РСТ, і подати заявку можна українською мовою. Потім цю заявку піддадуть глибокій експертизі задля виявлення її переваг, а також буде проведено міжнародний пошук. Цей шлях дає найбільшу свободу вибору для подальшої реєстрації. Основна перевага подання заявки за системою РСТ полягає в тому, що мінімізуються одноразові витрати й зберігається можливість для прийняття рішень про подальшу реєстрацію за кордоном. Ці рішення можуть бути відкладені на термін аж до ЗО місяців від моменту першої реєстрації. Тим часом можна вивчити результати пошуку й експертизи. Заявка, подана за системою РСТ, може потім привести до подальшої реєстрації в ЄПВ або подання національних заявок, після того як її піддадуть міжнародній експертизі та пошукові.

У разі одержання патенту рекомендується компанії позначити свої запатентовані товари новим патентним номером. Таке позначення дає публічне повідомлення, що компанія має патентні права на технологію, використану в цьому товарі.

Встановлення номеру патенту важливе в справі боротьби з порушеннями. Якщо товар позначений, компанії фактично не потрібно доводити до відома конкурента про його порушувані дії, щоб висунути проти нього обвинувачення. Ярлик з патентним номером слугує конструктивним повідомленням, і передбачається заздалегідь, що компанія-порушниця повинна знати про патентні права вже тому, що номер патенту міститься на випущеному компанією товарі. Якщо результатом цього буде розгляд за фактом порушення, то грошова компенсація запитується за кожним фактом виробництва, використання або продажу товару конкурентом-порушником. Якщо конкурент продовжує виготовляти, використовувати або продавати товар, то він може стати "навмисним порушником", що може призвести до накладення компенсаційної виплати за заподіяний порушенням збиток у великому розмірі за позовом. Однак важливіше те, що в разі непозначення на товарах зазначеного ярлика результатом може стати втрата грошових компенсацій за збиток, заподіяний конкурентом-порушником, у всіх випадках продажу, що відбулись до подання позову.

У патентному законодавстві багатьох країн сказано, що якщо компанія не позначила свій товар патентним номером, то за будь-яким позовом за фактом порушення її прав не призначається жодної компенсації за заподіяний збиток, якщо тільки компанія не зможе довести, що компанія-порушниця була спеціально поінформована про існування патенту якимись іншими засобами і все ж таки порушувала. Якщо конкурентові ніколи спеціально не доводили до відома і товар був не позначений, то компанії важче стягнути грошову компенсацію за період до моменту фактичного повідомлення, отриманого конкурентом-порушником.

У разі одержання патенту правовласникові варто підтримувати й комерціалізувати свої патентні права. Щоб підтримувати в силі патент на весь термін його дії, компанія зобов'язана виплачувати щорічне мито. Комерціалізація запатентованого винаходу містить у собі створення товарів, охоронюваних патентом, ліцензування патентних прав, використання патенту для ділових концесій і припинення потенційних порушників. Є й багато інших варіантів практичного використання винаходу, заснованого на перевазі, що її дають патентні права.



Случайные файлы

Файл
142522.rtf
144771.rtf
58924.rtf
163374.rtf
168130.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.