Основні напрямки організації праці менеджера (101339)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


1. Організація праці у сфері менеджменту

2. Види систем організації праці

3. Характеристики та параметри трудових процесів

4. Контроль якості та ефективності в системі організаційного менеджменту

5. Висновки


  1. Організація праці у сфері менеджменту


ОПМ є складовою частиною організації трудової діяльності людей.



Чинники ОПМ

  1. Рівень організації.

  2. Ступінь застосування новітніх досягнень науки і техніки.

  3. Національні й духовні особливості.

Під ОПМ слід розуміти проектування, запровадження і безперервне вдосконалення всього процесу управління колективом підприємства.

Задачі праці менеджера:

1) економічна (направлена на гнучке, системне управління колективом з метою досягнення конкурентних переваг та високих господарських і фінансових результатів);

2) психофізіологічна (всебічне оздоровлення, забезпечення умов праці, які дають змогу поліпшити здоров’я і працездатність колективу);

3) соціальна (всебічний розвиток особистості керівника, підвищення його кваліфікації, використовування різних форм матеріального і морального стимулювання).

Принципи, на основі яких здійснюється організація праці менеджера:

а) оптимальність (зі збільшенням результатів зменшуються витрати);

б) плановість;

в) науковість (вдосконалення діяльності);

г) комплексність (сукупність і взаємодія всіх сторін управлінської діяльності);

ґ) нормативність;

д)зацікавленість і відповідальність (моральне й матеріальне стимулювання);

е) взаємодопомога.

До основних напрямів праці менеджера належать:

  • удосконалення форм розподілу і кооперації праці, раціональне використовування кадрів;

  • поліпшення організації робочих місць;

  • раціоналізація прийомів і методів праці;

  • поліпшення умов праці;

  • удосконалення організації інформації;

  • удосконалення нормування і стимулювання праці;

  • удосконалення підготовки і підвищення кваліфікації керівника;

  • творче ставлення до праці.

Раціоналізація праці в органах управління припускає створення таких умов, за яких кінцева мета управління досягається з якнайменшими затратами праці.

До плану організації праці (технічного розвитку та організації виробництва) входять:

1) прогресивні методи і прийоми праці;

2) нормування і оплата праці;

3) матеріальне й моральне стимулювання;

4)умови праці (організація праці й відпочинку, санаторно-гігієнічні заходи, технічна естетика);

5) розподіл праці;

6) організація робочих місць;

7) обслуговування робочих місць;

8) дисципліна праці;

9) підвищення кваліфікації та культурного рівня працівників.

Основним критерієм оцінки ефективності праці керівника є результати праці колективу в цілому і кожного співробітника, зокрема.

Даючи оцінку праці керівника, не можна обмежуватися тільки виробничо-економічними характеристиками праці, оскільки потрібно враховувати показники життєдіяльності колективу, тобто соціально-психологічні показники: збіг дій формального і неформального лідерів, згуртованість, психологічний клімат.


2. Види систем організації праці


Елементи систем праці можуть створюватися за такими принципами:

а) предметний (предмет праці);

б) функціональний;

в) технологічний (технологія переробки початкових компонентів).

Елементи праці в суб’єкті управління:

  • контролюючий орган – облік і реєстрація параметрів праці;

  • задаючий орган – формування норм, стандартів, нормативів, технічних умов, що визначають зміни параметрів праці;

  • регулюючий орган – підтримка параметрів праці в заданих межах і умовах.

Елементи об’єкта управління:

  • предмет праці – матеріальні ресурси, виготовлені людиною, використані в процесі праці;

  • засоби-знаряддя праці, механізми, організаційна техніка, засоби електронної обробки і передачі даних;

  • праця – доцільна діяльність людини (рис.1).


Рис. 1 Організація праці менеджера (ОПМ)


Зв’язки в системі ОПМ:

  • функціональні внутрішні зв’язки (забезпечують взаємодію елементів системи праці);

  • інформаційні зв’язки (регулюють вхідну і вихідну інформацію);

  • речові або матеріальні зв’язки (вхідні ресурси-матеріали, деталі, засоби, паливно-енергетичні ресурси).

Крім того, в системах менеджменту розглядаються зв’язки (відносини), що виникають у процесі праці:

  • ієрархічні;

  • відносини людини і праці;

  • сили дії.

Відповідно до розвитку економічних відносин змінюються види управління працею (табл. 1).


Таблиця 1 Види управління працею

Вид управління

Аспекти праці

Економічні відносини

Матеріальна основа

Система

організацій

Професійні

вимоги

Ремісний

доіндустріальній

мануфактурне виробництво

кооперація праці

професійні

Технократичний

індустріальні

механізоване виробництво

машини, що обслуговуються людьми

відповідність розряду робіт

Ситуаційний

інформаційні

гнучке автоматизоване виробництво

менеджмент, маркетинг

висока професійна кваліфікація

Інноваційний

науково-технічні

роботизовано виробництво

науково-виробничі

цикли

науково-технічні кваліфікації

Логістичний

глобальні

гнучке автоматизоване виробництво

виробниче просування- збут

своєчасність і якість

Кадровий потенціал

демократичні

система

соціального партнерства

ефективна праця

результативність і якість


3. Характеристики та параметри трудових процесів


Процес – просування, сукупність послідовних дій, явищ для досягнення результатів або розвитку чого-небудь.

Трудовий процес – діяльність менеджера, працівника, направлена на видозміну і пристосування засобів і предметів праці для досягнення цілей системи.

Принципи організації трудових процесів:

а) пропорційність (усі учасники мають однакову трудову здатність, відсутність затримок процесів і простоїв агрегатів);

б)спеціалізація (форма розподілу праці, відбиває повторюваність трудових процесів);

в) прямоточність (відсутність зустрічних потоків елементів праці);

г) ритмічність (характеризує випуск продукції за певний час);

ґ)економічність (раціональне і безвідходне використовування елементів праці);

д) профілактика (обслуговування трудових процесів для попередження відмов);

ж) безперервність (попередження простоїв);

з) паралель (поєднання трудових процесів у часі).

Методи організації трудових процесів (ОПМ) з урахуванням поєднання їх в часі:

  • послідовний;

  • паралельний;

  • змішаний;

  • комбінований;

  • синхронний.

1) технологічні чинники праці:

n – кількість трудових процесів;

N – програма випуску;

П – кількість виробів у товарному комплекті;

Qi – трудомісткість i-го процесу;

Rij – кількість j-го виду ресурсів на i-му процесі;

Іij – інтенсивність споживання ресурсів:



де Т – час випуску продукції;

Розрізняють 3 групи параметрів (табл. 2):


Таблиця 2 Форми ОПМ

Чинник

праці

Технологія

Агрегатна

Конвейєрна

Агрегатно-потокова

Стендова

Роторна

Робото-технічна

Моторність предметів праці

періодична

безперервна

ритмічна

без пересування

неперервна

поопераційна

Умова праці

між пересуван-нями

в процесі переміщення

між переміщен-нями

стаціонарні

в процесі пересування

між переміщен-нями

Засіб

переміщення предметів праці

кран

конвейєр

кран

кран

обертання

роботи

Вид технологічної лінії

верстати, механізми

неперервно-потокова

перервно-потокова

складальний агрегат, стенд

неперервно-потокова

неперервно-потокова

Контроль якості

візуальний

електронно-безперервний

електронно-періодичний

на робочих

місцях

електронний між перехо-дами

електронний між переходами

Застосування

партійний

безперервне

масове виробництво

серійне

одиничне виробництво

масове виробництво

велике серійне виробництво


Случайные файлы

Файл
168908.rtf
59613.rtf
ГОСТ 22950-95.doc
181182.rtf
32704.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.