Методичні підходи до створення інтегрованих систем управління (100735)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет

"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"


Кафедра "Обчислювальної техніки та програмування"







Реферат з курсу

"Управління складними системами"

Тема:

"Методичні підходи до створення інтегрованих систем управління"



Виконав:

студент групи ххх – ххх

ххххх.


Перевірив:

ххххх.






Харків 2006

  1. Сучасні тенденції розвитку управління організацією


Науково-технічний прогрес, новітні технології продовжують активно впливати та формувати все нові підходи у сфері управління організацією. Можна констатувати, що сьогодні здійснюється швидкий перехід від ідеології загального управління якістю (TQM) до ідеології загального управління. Проміжним етапом цієї трансформації є створення так званих інтегрованих систем управління (ІСУ). Ця наростаюча у часі тенденція супроводжується розробленням відповідних міжнародних і регіональних стандартів, настанов, рекомендацій 1.

Відмінність системи загального управління від інтегрованої полягає у тому, що остання не охоплює усі існуючі напрями управління організацією, а обмежується стандартизованими на сьогодні сферами управління. До них можна віднести міжнародні стандарти ISO серії 9000 на системи управління якістю та ISO серії 14000 на системи екологічного управління, стандарти OHSAS (Occupational Health and Safety Assessment Series) на системи управління промисловою безпекою та охороною праці серії 18000, а також стандарт SA 8000 (Social Accountability) на системи соціального та етичного управління. Ці стандарти встановлюють конкретні вимоги до систем управління у відповідних галузях, що є основою для створення єдиних вимог до системи управління організацією.

Можна передбачити два варіанти завершення перехідного етапу. Перший, стандартизація, тобто створення стандартів на ще не охоплені системи управління, такі як фінансовий, інноваційний, інвестиційний менеджмент, менеджмент ризиків, змін, комунікацій тощо. Другий шлях більш короткий і продуктивний, а саме створення універсального стандарту, у якому буде встановлено вимоги до системи загального управління організацією. У теперішній час у світі ведуться наукові роботи щодо виокремлення загальних принципів, підходів та елементів загальної системи управління.

  1. Існуючий досвід щодо створення методичних рекомендацій на інтегровані системи управління


Свого часу на початку 80-х років в СРСР було створено комплекс державних стандартів серії 24525 щодо управління виробничим об”єднанням і промисловим підприємством. Запропонована загальна система охоплювала шість основних напрямів управління: виконання плану виробництва та постачання, ресурсами, технічним розвитком виробництва, соціальним розвитком колективу, екологією 2.

Міжнародна організація стандартизації ISO зробила перший крок у створенні універсального стандарту, підготувавши рекомендації для розробників стандартів на системи управління 3. У настанові визначено основні принципи та спільні елементи систем управління.

До основних принципів, на яких повинні ґрунтуватись системи управління віднесено підхід на основі процесів та підхід на основі так званого динамічного циклу Демінга - Шухарта “Плануй – Виконуй – Перевіряй – Дій” (Р-Д-С-А). До спільних елементів систем управління згідно з 3 відносяться:

  • політика,

  • планування,

  • впровадження та функціонування,

  • оцінювання діяльності,

  • поліпшення,

  • аналіз керівництва.

Базову модель інтегрованої системи управління, яка об’єднує три системи управління: якістю, екологічними аспектами та безпекою персоналу, представлено на рис. 1.

У таблиці 1 наведено перелік типових питань, які вирішуються за рахунок застосування спільних елементів систем управління.



Таблиця 1

Спільні елементи загальної системи управління

Основні напрями, спільні для усіх систем управління

Спільні елементи систем управління

Типові питання, що вирішуються


1

2

3

  1. Політика

Політика та принципи

Політика демонструє наміри організації задовольняти вимогам, пов”язаним з стандартом на систему управління та встановлює загальний зміст напрямів та принципів діяльності. Політика має забезпечити основу для встановлення цілей та завдань

  1. Планування

2.1. Ідентифікація потреб, вимог та аналіз критичних аспектів

Ідентифікація аспектів, які мають бути контрольованими та покращуватись у порядку задоволення відповідних зацікавлених сторін. Термін “вимоги” включає законодавчі вимоги


2.2. Вибір суттєвих аспектів

Визначення пріоритетних аспектів, ідентифікованих як результати виконання п.2.1.


2.3. Встановлення цілей та завдань

Ідентифікація цілей та завдань (включаючи часові терміни), яка базуються на результатах п. 2.2., політиці організації та результатах аналізу керівництва (п. 6)


2.4. Ідентифікація ресурсів

Ідентифікація необхідних ресурсів та придатність відповідних людських, інфраструктурних і фінансових ресурсів


2.5. Ідентифікація організаційної структури, посад, відповідальності та повноважень

Ідентифікація посад, відповідальності, повноважень та їх взаємовідносин у середині організації, необхідних для забезпечення результативної та ефективної діяльності


2.6. Планування виробничих процесів

Заплановані програми для виробничих процесів, які мають включати дії щодо досягнення цілей та завдань, визначених п. 2.3.


2.7. Підготовка до прогнозованих аварійних ситуацій

Програми, які мають бути введені в дію для управління під час аварійних ситуацій

  1. Впровадження та функціонування

3.1. Виробничий контроль

Заходи виробничого контролю, необхідні для впровадження планів та підтримання управління діяльністю для досягнення встановлених цілей


3.2. Управління людськими ресурсами

Управління співробітниками, контрактниками, тимчасовим персоналом, тощо (включаючи визначення кваліфікацій, діяльність щодо мотивації та навчання персоналу)


3.3. Управління іншими ресурсами

Виробниче управління та підтримання інфраструктури, виробничих потужностей, комунікацій, транспорту, фінансів, тощо, які впливають на діяльність організації


3.4. Документація та управління нею

Управління тими документами, що є суттєвими для успішного впровадження та функціонування системи управління


3.5. Комунікації

Визначення комунікацій як в середині організації, так і зовнішніх джерел


3.6. Відносини з постачальниками та контракторами

Формалізація домовленостей з організаціями, які здійснюють поставки та надають послуги організації, такі, що впливають на її діяльність

  1. Оцінювання відповідності

4.1. Моніторинг та вимірювання

Механізми, за допомогою яких організація оцінює свою відповідність на постійній основі


4.2. Аналіз та управління невідповідностями

Визначення невідповідностей, їх усунення


4.3. Аудити системи

Аудит системи управління

  1. Поліпшення

5.1. Коригувальні дії

Механізм для визначення причин, встановлених невідповідностей у системі управління та виробничих процесах


5.2. Запобіжні дії

Механізм для визначення потенційних причин невідповідностей у системі управління та виробничих процесах


5.3. Постійне поліпшення

Постійне поліпшення системи управління


  1. Случайные файлы

    Файл
    ~1.DOC
    1464-1.rtf
    93050.rtf
    187147.rtf
    2007.doc




    Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
    Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
    Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.

Ещё статьи 1