Системний підхід до управління персоналом фірми (98322)

Посмотреть архив целиком







Тема: Системний підхід до управління персоналом фірми.





І.ВСТУП



1.Розгляд об’єкту управління як системи.


2.Побудова дерева цілей і виділення функціональних задач.


3.Розробка математичної моделі задачі.


4.Розробка алгоритму рішення задачі.


5.Аналіз результатів практичної реалізації алгоритму рішення

задачі.


6.Висновки



Перелік посилань (література).

















ВСТУП



В дійсний час в Україні здійснюється цілеспрямована реорганізація всього народного господарства. Змінюються форми власності. Адміністративно-командні методи управління підприємствами. Це потребує не тільки використання в процесі управління підприємством маркетингових досліджень, розробки бізнес-планів, використання методології стратегічного планування і інших безумовних атрибутів ринкової економіки, але й поглиблення, розвитку широкого відомих положень, закономірностей і принципів науки і практики управління, а також залучення зарубіжного досвіду.


Якщо невеликими (малими) підприємствами керівники, як правило, керують самостійно, то процес управління крупним підприємством, де в керівній системі зайнято декілька десятків або навіть сотень людей, повинен бути відповідним чином організований. Все це потребує від керівників всіх рівнів адекватної організації процесу управління, який забезпечив би ефективне управління виробництвом при мінімальних витратах на нього.


В умовах становлення ринкової економіки в нашій країні особливе значення мають питання практичного використання сучасних форм управління персоналом, які б дозволили підвищити соціально-економічну ефективність будь-якого підприємства.


Успіх роботи підприємства (організації, фірми) забезпечують працівники, зайняті на ньому. Саме тому сучасна концепція управління підприємством передбачається виділення з величезної кількості функціональних сфер управлінської діяльності тієї, яка пов’язана з управлінням кадровою складовою виробництва – персоналом підприємства.

















1.Розгляд об’єкту управління як системи.


Головний напрямок економічної кібернетики – створення високоефективних систем економічного управління. Спрощена модель економічного управління приведена на мал.1


Ланки системи (блок формування програми)

Орган управління (блок ціле покладання)

Ланки системи (блок збору інформації і контролю)







Об’єкт управління





Мал.1. Система управління.


Як самостійний блок показано об’єкт управління – матеріальне виробництво, яке являє собою єдність предметів праці, засобів праці і живої праці (або перетин матеріально-речових, трудових і енергетичних потоків). Рух інформації здійснюється по замкнутому контуру: від об’єкта управління – до блоку збору інформації і контролю, далі – до керуючої системи, а від неї – назад до об’єкту управління.


Підхід економічної кібернетики до системи управління носить глобальний характер. Вивчається не кожний блок окремо, а всі блоки системи, взяті разом; управління розглядається не як сума процесів перетворення інформації кожній ланці системи, а як єдиний, круговий процес. В цей же процес включається і матеріальне виробництво, яке представляється у вигляді звичайної динамічної ланки.


Замкнутий контур управління утворюється за рахунок передачі внутрішніх впливів від одного блоку до іншого. На мал.1 це показано, стрілками з позначеннями х1 х2 х3 х4. Внутрішні впливи не дозволяють ізольовано виділяти роботу кожного блоку системи управління і оцінювати її якість. Це означає, що не можна говорити, наприклад, про якість виробничого планування, розглядати його ізольовано від роботи всіх ланок економічного управління, або проектувати систему управління підприємством, не маючи достатньої інформації про статистичні і динамічні характеристики матеріального виробництва, його чутливості до керівних впливів, інерційності тощо. Робота кожного блоку не тільки залежить від роботи інших блоків, але й впливає на них.


Слід відзначити, що об’єкт управління може виступати в двох формах: як саме виробниче підприємством (сукупність його виробничих фондів), або як безпосередньо виробничий процес. Друга форма об’єкта управління більше підходить для системного аналізу управління персоналом.


Як відомо, виробничий процес – це сукупність трьох взаємопов’язаних елементів:

  • трудового колективу (персоналу);

  • знарядь праці;

  • предметів праці.


Прийнята цілісність елементів дозволяє виявити характер зв’язків між

ними. Дійсно, зв’язок між такими елементами, як знаряддя праці і предмети праці (Б), є не що інше, як технологічні зв’язки при організації виробничих процесів, які вивчаються технологією виробництва. Характер зв’язків між виконавцями і знаряддями праці (А) – предмет вивчення наукової організації праці. Сукупність же взаємозв’язків всіх трьох елементів виробничого процесу вивчається організацією виробництва. Система управління виробництвом може бути представлена у вигляді принципової схеми (мал. 2)


Верхній рівень




Система управління (рівень n-1)




Керуюча система





Апарат управління

Методи управління


технічні засоби


Інформація







Процес управління






Об’єкт управління




Виконавці (персонал)


Знаряддя праці

Предмети праці





Виробничий процес




Виробництво




Мал.2. Система управління виробництвом (принципова схема)

Всі вказані підсистеми тісно пов’язані між собою. Якщо керівник підприємства впливає на одну з них (наприклад, на підсистему праці), то змінюється стан всіх інших.


Як відомо, поява системи управління пов’язане з відокремленням з виробничою процесу самого процесу управління під впливом суспільного розподілу праці. Але хоча управлінська діяльність і виділилась з виробничого процесу, по своїй природі вона зменшилась трудовим суспільно необхідним процесом, видом людської діяльності. Інакше кажучи, суб’єкт управління також можна представити у вигляді трьох елементів:

  • колектив виконавців, які здійснюють процес управління;

  • засоби праці, цього колективу;

  • предмет праці, який цей колектив перетворює в результаті своєї трудової діяльності.


Що ж в цьому специфічному виді трудової діяльності виступає у вигляді засобів праці? По аналогії з виробничими засобами праці в управлінні такими є технічні засоби управління (ПЕОМ, калькулятори, тощо). Але вони – не головні засоби праці в управлінській діяльності. Це пояснюється специфікою предметів праці в управлінні і його результатів. (“продукції”).


В економічній кібернетиці сутністю процесу управління виробництвом є цілеспрямований вплив на колектив людей або на окремих його членів для досягнення поставленої мети виробництва. З цього визначення витікає, що “продукцією” суб’єкта управління є “вплив”, який розробляється і передається об’єкту управління, заставляючи останнього розвиватися в напрямку досягнення цілей всієї системи. Розробка і передача цього впливу колективом “управлінців” здійснюється за допомогою певних методів (економічних, організаційних, психологічних тощо).


Таким чином, в управлінській діяльності ці методи виступають як своєрідні засоби праці. До чого ж вони прикладаються і що є предметом праці? Процес управління неможливий без зворотного впливу об’єкта управління на його суб’єкт. принцип зворотного зв’язку, сформульований в кібернетиці, вказує на наявність передачі інформації від об’єкта до суб’єкта. Сприйняття і переробка цієї інформації є основою для функціонування самого суб’єкта управління. Таким чином, інформація, отримана від об’єкта управління і є предмет праці в управлінській діяльності, який під впливом методів управління або за їх допомогою переробляється в командну інформацію суб’єкта управління і направляється ним до об’єкта управління. Приведені пояснення дозволяють уявити суб’єкт управління як сукупність трьох елементів:

  • виконавців;

  • методів технічних засобів управління;

  • інформації, отриманої від об”єктів управління.



Розглядаючи процес управління персоналом як цілісну систему, можна виділити основні елементи, які реалізують такі функції:


  1. організаційну:

  • планування джерел комплектування кадрами;

  • інформованість населення про набір кадрів і терміни набору;

  • об’єм коштів, виділених на підготовку кадрів.


  1. соціально-економічну: - комплекс умов і факторів, які визначають використання і закріплення персоналу;


  1. відтворювальну: - збереження навчально-матеріальної бази і розвиток персоналу.


Проведення цієї роботи дозволить уже в проекті визначити основні елементи структури трудового потенціалу, взаємопов’язані з техніко-економічним рівнем виробництва.


В свою чергу кожна із вказаних систем також носить комплексний характер і включає в себе ряд функціональних підсистем (мал.3)


Планування





Набір, відбір, звільнення






Організація роботи, її виконання






Навчання і розвиток


Винагорода








Оцінка виконання.

Атестація





Случайные файлы

Файл
123177.rtf
101603.rtf
147854.rtf
99487.rtf
24447-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.