Процесс создания открытого акционерного общества (kursak1)

Посмотреть архив целиком

37

План



Вступ………………………………………………………………………………6



  1. Законодавчі нормативи щодо создання відкритого

акціонерного товариства……………………………………………………..8

    1. Поняття та юридичний статус акціонерного

товариства…………………………………………………………………8

    1. Засновники, учасники та порядок створення

акціонерного товариства…………………………………………………10



  1. Установчі документи та формування статутного фонду

відкритого акціонерного товариства……………………………………….12

    1. Статут, як основний установчий документ відкритого

акціонерного товариства…………………………………………………12

    1. Установчій договір відкритого акціонерного товариства……………..14

    2. Статутний фонд відкритого акціонерного товариства та

його формування………………………………………………………….15



  1. Діяльність відкритого акціонерного товариства..………………………….17

    1. Місія підприємства……………………………………………………….17

    2. Структура управління підприємством…………………………………..18

    3. Виробничо-фінансові плани підприємства……………………………..23



  1. Гарантування прав акціонерам………………………………………………25

    1. Мероприємства по гарантуванню прав акціонерам……………….…...25

    2. Захист прав акціонерів при реорганізації підприємства………….……25



Висновки………………………………………………………………………….27

Список використаної літератури……………………………………………….28



Додатки…………………………………………………………………………..29

















































Вступ



Україна є однією з найбільших держав Європи, вона має багату сировинну базу, великий виробничий потенціал, значні науково-техничні досягнення і можливості. Але ступінь їх використання в сучасних умовах є ще вкрай низким і це поки щоне дозволяє нашій державі посісти відповідне її можливостям місце на світовому економічому ринку. Добробут країни визначається ефективністю іі економіки, яка в свою чергу залежить від поєднання сучасних технологій виробництва з системами управління.

Достатньо актуальним у сучасних умовах стає питання создання власної справи, тому, що це є вижливим кроком для підвищення добробуту нашої країни взагалі.

Створення власної справи – це завжди величезний ризик і подолання опору, що неменуче виникає при народженні нового. Створюючи власну справу, потрібно знати, що це не тільки можливість (за сприятливих умов) користуватися благами, які пророкує це починання, а й відповідальність за функціонування, розвиток, виживання її. Бізнесменом практично може бути будь-яка людина – інженер, економіст, технік, медпрацівник, продавець, винахідник, службовець, робітник, викладач, студент, домогосподарка, пенсіонер, школяр. Треба тільки визначити власні підприємницькі здібності та ймовірні можливості стати бізнесменом. Але залшатися бізнесменом зуміють лише ті, хто нестандартно мислить, має силу волі, цілеспрямованість, велику працездатність, націленість на пошук нового, тобто ті, які у підприємницькій діяльності вбачають зміст усього свого життя. Також вкрай необхідне знання законодавчої бази і класичних економічних законів.

Організація бізнесу за своєю природою має процесуальний характер.

Організаційний механізм здійснення підприємницького бізнесу в умовах ринкової економіки закладений у Законі України “Про підприємництво”. Відповідно до нього підприємництво здійснюється на основі таких принципів:

  • вільний вибір видів діяльності;

  • самостійне формування програм діяльності;

  • вільний найм працівників;

  • інші принципи.

Підприємницький бізнес є не що інше як організація власного підприємства (фірми, рганізації) і, залежно від виду діяльності, воно може бути промисловим підприємством, адвокацькою конторою, консалтинговою фірмою, акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю.

Різноманітність форм власності зумовила різноманітність форм ведення господарства, тобто кожній формі власності відповідає певна організаційна форма господарства. Організаційно-правові форми (види) підприємницьких структур закріплено у Законі України “Про підприємства в Україні”.

До основних форм бізнесу відносять наступні (схема основних форм бізнесу та їх класіфікація наведені у додатку 3):

  • малий бізнес;

  • партнерство;

  • корпоративне підприємництво.

У даній роботі буде розглянуто процес создання відкритого акціонерного товариства, це різновид корпоративного підприємництва.

















  1. Законодавчі нормативи щодо создання

відкритого акціонерного товарисва



Нормативи щодо создання акціонерного товариства викладені у Законі України “Про господарські товариства”, у цьому Законі дано визначення акціонерного товариства, а також відкритого акціонерного товариства.



1.1 Поняття та юридичний статус акціонерного товариства



Акціонерне товариство це так зване “товариство капіталів”. Особливості його правового статусу виражає визначення акціонерне. Ці особливості обумовлені акціонерною власністю, акціонерним способом формування і функціонування статутного фонду товариства.

Акціонерним визначається товариство, яке має статутний фонд поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за забов,язаннями тільки майном товариства. З визначення випливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юидичного тсатусу:

  • по-перше, статутний фонд акціонерного товарисвта має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та / або юридичним особам;

  • по-друге, акціонерне товариство має публічний статус еітента цінних паперів (акцій, облігацій). Інші товариства не мають статусу емітента акцій. Шляхом випуску і продажу акцій акціонери товариства формують свої статутні фонди, і збільшують їх, якщо це необхідно. Акції відкритого акціонерного товарисвта допускаються до вільного продажу на умовах, визначених Законом “Про цінні папери та фондову біржу”, іншими актами про фондовий ринок;

  • по-третє, фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, фіксуються у книгах реєстрації акцій і набувають статусу акціонерів. Права та обов,язки акціонерів визначені відповідними статтями Закону України “Про господарські товариства” та Закону “Про цінні папери та фондову біржу”.

Треба відилити такі основні особливості корпоративно-акціонерного підприємства:

  • акціонери не несуть відповідальності за забов,язаннями товариства, його кредиторами. Майно товариства відокремлене від майна окремих акціонерів. У разі неспроможності товариства акціонери несуть лише ризик можливого знецінення акцій, що їм належать;

  • права акціонерів поділяють на майнові та особисті. До майнових належить право на одержання оголошеного дивіденту, а також частини вартості майна підприємства у випадку його ліквідації, до особистих – право на участь у голосуванні на загальних зборах акціонерів;

  • акціонерна форма підприємства дає змогу об,єднати практично небмежну кількість вкладників, у тому числі й дрібних, та зберегти при цьому контроль великих вкладників за діяльністю підприємства;

  • акціонерне товариство – це найбільш стіка форма об,єднання капіталів, Вихід із товариства будь-якого з вкладників не тягне за собою обов,язкового закриття підприємства. Вкладник має право в будь-який момент продати свої акції без попередньої згоди акціонерів.

Юридичний статус акціонерного товариства характерезується і деякими іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо сворення господарських об,єднань. Акціонерне товариство має право сворювати дочірні підприємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати інші права власника дочірнього підприємства.

Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак.

Відкрите акціонерне товариство – за визначенням законодавства України це акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах.

Особливості юридичного статусу акціонерних товариств врегульовані відповідно “Типовим статутом відкритого акціонерного товариства”, “Установчим договором про своення відкритого акціонерного товариства”.



1.2 Засновники, учасники та порядок створення

акціонерного товариства



Засновниками та учасниками акціонерного товариства є фізичні та юридичні особи, які згідно Закону України “Про підприємництво” та іншими законодавчими актами можуть бути суб,єктами підприємницької діяльності.

Стосовно акціонерних товариств їх коло визначено статтями Закону Україн “Про господарські товариства”.

Засновниками є особи, які викнують передбачені законом щодо заснування товариства, Основна особливість їх правового статусу полягає в тому, що вони несуть відповідальність як перед тими, хто підписався на акції, так і перед тетіми особами за забов,язаннями, що виникли до реєстрації товариства.

Учасники – це особи, які виконують, обов,язки передплатників на акції перед товариством засновників та акціонерів перед акціонерним товариством.

Учасники товариства мають право:

  • брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

  • брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);

  • вийти в установленому порядку з товариства;

  • одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство забов,язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

  • учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

До обов,язків учасників товариства відносять наступні:

  • додержання установчих документів товариства;

  • виконання своїх забов,язань перед товариством;

  • не розголошування комерційної таємниці;

  • інші обов,язки.

Громадяни України можуть бути засновниками та учасниками акціонерних товариств згідно з правилом “крім випадків передбачених законодавчими актами України”.

Згідно із зазначеним правилом засновниками та учасниками акціонерних товариств можуть бути особи без громадянства



















2. Установчі документи та формування статутного фонду

відкритого акціонерного товариства



До основних установчих документів, як підтверджують статус юридичної особи відносяться статут та установчий договір. Створенння малих підприємств, фірм, товариств, банків, фінансових груп, бірж, асоціацій, концернів, об,єднань, підприємств та інших підприємницьких структур без цих документів неможливе.

Для заснування відкритого акціонерного товариства необхідні оби два документи, тобто і статут і засновницький дорговір.

Статут та установчий договір мають самостійне значення та однакову юридичну силу. Усі нормативи щодо створення статутут та установчогоо договору викладені у Законі України “Про господарські товарства”.



2.1 Статут, як основний установчий документ відкритого

акціонерного товариства



Акціонерне товариство повинно діяти на підтаві Статуту, у відповідності до Закону України “ Про господарські товариства”.

Завдання статуту – дати повне уявлення про правовий статус підприємства (товариства, фірми) як самостійного господарського суб,єкта, що має всі права юридичної особи, про його внутрішній механізм управління і самоуправління, режим формування і використання майна підприємств (товариств), розпорядження його коштами і прибутком. У цьому розумінні статут – це акт підприємства, що внутрішньо регламентується, доповнює та конкретизує більшість положень засновницького договору.

У Законі України “Про підприємства в Україні” названі обов,язкові положення Статуту кожного підприємства, ці положення також повинні бути відображені і у Статуті відкритого акціонерного товариства, серед них:

  • власник та найменування підприємства;

  • місце знаходження;

  • вид товариства;

  • склад засновників та учасників;

  • розмір та порядок утворення статутного фонду;

  • порядок розподілу прибутків та збитків;

  • предмет та ціль діяльності (фірма може займатися різноманітними видами діяльності у контексті деверсифікації своєї діяльності не забороненої законодавством);

  • відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання забов,язань по викупу акцій;

  • органи керування підприємством, порядок їх формування і компетенція;

  • повноваження трудового колективу та його виборчих органів;

  • орган, який має право представлення інтересів трудового колективу;

  • порядок утворення майна підприємства;

  • строк діяльності товариства;

  • порядок внесення змін до установчих документів;

  • умови реорганізації та ліквідації підприємства.

Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.

До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України

Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

2.2 Установчий договір відкритого акціонерного товариства



Установчий договір являє собою різновид погодження про здійснення господарської діяльності з утворюванням самостійної юридичної особи.

Суть Засновницького договору полягає в тому, що він є одним з різновидів згоди про суспільну господарську діяльність з утворенням самостійної юридичної особи, Його зміст – об,єднання майна (капіталів) і підприємницьких зусиль з метою отримання прибутку. Тому основним для установчого договору є визначення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками фірми, насамперед майнового та організаційного характеру

Обов,язковими положеннями установчого договору для відкритого акціонерного товариства є наступні:

  • предмет договору;

  • основні положення договору;

  • юридичний статус підприємства;

  • види діяльності підпиємства;

  • розмір статутного фонду та вклади засновників;

  • права та обов,язки засновників;

  • відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання забов,язань по викупу акцій;

  • керування підприємтвом;

  • розподіл доходів та відшкодування збитків;

  • відповідальність за порушення договору;

  • умови розторження договору;

  • умови і строки початку дії даного договору.

При формуванні договору особливу увагу слід звернути на конкретні розміри, строки і порядок участі партнерів у формуванні майнової бази; умови участі у розподілі прибутків та ризиків; порядок передавання прав на об,єкти промислової власності (винаходи, промислові зразки тощо) та їх комерційне використання; відповідальність партнерів за неналежне виконання своїх обов,язків; форс-мажорні обставини; порядок вирішення суперечок між учасниками і право, що застосовується; конфіденційність у ході створення і діяльності фірми; строк діяльності.

І Статут і установчий договір приймається та затверджується загальними зборами засновників. Все повинно оформлюватися відповідним протоколом.

І Статут і установчий договір повинні бути підписані усіма засновниками, дані докуманти тиражуються у такому числі, скільки засновників. Реєструються дані документи у відповідності до встановлених законодавчих норм.



2.3 Статутний фонд відкритого акціонерного товариства

та його формування



Основу майна підприємницьких структур становить статутний фонд, за допомогоюякого створюється і функціонує підприємство (товариство).

Статутний фонд створюється внесенням вкладів засновниками (учасниками) і може поповнюватися за рахунок прибутку від господарської діяльності товариства. Вкладом до фонду можуть бути: всі види майна – будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності; кошти засновників; усі види майнових прав.

Строки, розмір, порядок внесення та оцінка вкладів кожного засновника (учасника) в статутний фонд обумовлюється в установчих документах.

Обсяг статутного фонду може бути збільшений або зменшений, за умови, що всі учасники повністю внесли свої вклади.

Кошти статутного фонду спрямовують на розвиток виробництва.

Державна реєстрація завершує процес створення підприємства (фірми, товариства).





















































  1. Діяльність відкритого акціонерного товариства



У практиці господарювання кожне підприємство (фірма), що являє собою складну виробничо-економічну систему, здійснює багато конкретних видів діяльності, котрі за ознакою спорідненості можна об,єднати в окремі головні напрямки.

Відповідно до логіки і послідовності стадій відтворювального процесу визначальним напрямком діяльності кожного підприємства є вивчення ринку товарів, потім інноваційна діяльність, комерційна діяльність, соціальна діяльність, але все починається з визначення місії підприємства.



3.1 Місія підприємства



Місія у концентрованій формі виражає зміст існування фірми, її придназначення. Місія повинна відображати інтереси шости суб,єктів, а саме:

  • влісника підприємства (товариства);

  • співробітників підприємства;

  • покупців;

  • ділових партнерів;

  • місцеого суспільства;

  • суспільства у цілому.

Взагалі місія підприємства повинна вироблятися з урахуванням таких факторів:

  • історія підприємства;

  • існуючий стиль поведінки;

  • становище середи існування;

  • ресурси підприємства;

  • відмінні особливості підприємства.

У розшифровці місії повинні бути відображені характеристики підприємства, такі як: цільові орієнтири, сфера діяльності, філософія фірми, можливості і способи здійснення діяльності підприємства.

Отже місія створюється для:

  • вона дає уявлення суб,єктам зовнішнього середовища що собою являє підприємство, до чого прагне, якими засобами воно володіє;

  • місія співдіє формуванню об,єднання усередені підприємства та утворенню корпоративного духу;

  • місія створює можливості для більш діючого управління підприємтсвом.

Хотілося б відмітити, що місію організації чи підприємства не слід прлутати з ціллю діяльності фірми.

Якщо місія задає загальні орієнтири направлення, функціонування організації, виражає зміст її існування то конкретні кінцеві умови до яких йде підприємтсво фіксуються її цілями. Таким образом ціль, це конкретний стан окремих характеристик підприємства. Цілі є початковою точкою планування, вони лежать у основі побудови організаційних відносин, на цілях базується система мотивації. Цілі це початкова точка відліку у процесі котролю.



3.2 Структура управління підприємством



Господарські функції і права акціонерного товариства як суб,єкта права у правовідносинах реалізують його органи управління.

Акціонерне товариство є підприємством з найбільш складною управлінською структурою, що обумовлено так званою акціонерною власністю, тобто тим, що акціонерне товариство є об,єктом і суб,єктом права колективної (спільної) часткової власності акціонерів, права на частки якої за загальним правилом є трансферними, можуть вільно пеедаватися ними іншими особами.

З урахуванням такої особливості даного виду спільної часткової власності світова теорія акціонерного товариства виробила три основних принципи організації управління товариством, які традиційно застосовуються загальним і статутним акціонерним законодавством та практикою.

Перший принцип – це розмежування компетенційними, правовими нормами (законодавчими, статутними) функцій колективного власника (акціонери) і функцій колективного власника (акціонери) і функцій централізованного управління діяльністю товариства. Даний принцип втілює організацію і виражає діяльність та управлінську компетенцію вищого органу товариства, яким закон визначив його загальні збори.

Другий принцип – централізація керівництва поточною (звичайною ) діяльністю товариства в руках компетентного виконавчого органу на чолі з керівником, який без доручення діє від імені товариства. Централізацію втілюють і виражають виконавчі органи, якими закон за загальним правилом визначив правління товариства, голову і членів правління. Статутом товариства можуть бути передбачені інші органи, наприклад, рада деректорів, президент. Це виконавча управлінська влада в товаристві, яка складається з посадових осіб. Згідно з відповідно. Статтеє Закону України “Про господарські товариства” головою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах.

Третій ринцип – вищиго і постійного поточного контролю акціонерів (як засновників і співвласників товариства) за управлінською та фінансовво-господарською діяльністю правління. В організаційній структурі зазначені підконтрольні сфери традиційно розділені. Тому товариство, за загальним првилом, має два контрольні органи – вищий контрольний і контрольний.

Вищий контроль управлінської діяльності правління товариства здійсноє спостережна рада товариства. Це незалежна від правління контрольна влада, яка є однією з форм реалізації економічної влади колективної власності акціонерів.

Контроль фінансово-господарської діяльності правління здійснює ревізійна комісія товариства, яку обирають загальні збори з числа акціонерів. Голова і члени ревізійної комісії є посадовими особами.

В законодавстві функції та компетенцію органів товариства врегульовано методом виключення. Відповідно діє відкритий перелік питань компетенції загальних зборів.

Функції, компетенція та порядок діяльності загальних зборів врегульовані безпосередньо Законом “Про господарські товариства”. Залежно від змісту їх функції треба кваліфікувати на організаційні та фінансово-господарські. Схема кваліфікації функцій загальних зборів зображена на рисунку 1.

Функції загальних зборів відкритого акціонерного товариства



Організаційні функції загальних зборів

Фінансово-господарські функції



Засновницькі (визначення організаційної структури товариства)

Основні напрямки діяльності товариства





Нормотворчі (внесення змін до статуту)

Порядок покриття збітків від виробничо-господарської діяльності товариства





Посадові (обрання та відкликання членів спостережної ради товариства, членів правління, членів ревізійної комісії)











Рис. 1 Загальна схема кваліфікування функції загальних зборів акціонерного товариства

Правління є органом управління товариства, який здійснює оперативне управління його діяльністю. Це орган, підзвітний зборам. Збори визначають персональний склад правління, стратегію його діяльності. Оперативне управління товариством передбачає, що правління вирішує усі питання, в тому числі делеговані зборами, діяльності товариства, крім питань компетенції зборів та спостережної ради.

Посадовими особами правління є голова та члени. Відповідною статтею Закону України “Про господарські товриства” введені обмеження щодо посадових осіб товариств. Ці посади не можуть займати члени виборних органів грмадських організацій, військові, посадові особи органів прокуратури, суду, служби нотаріату, а також органів державної влади і управління, які контролюють діяльність товариств.

У правовідносинах товариства правління діє від його імені в межах закону і статуту.

Голова і члени правління обираються або призначаються залежно від того, як це визначено статутом.

Спостережна рада товариства є органом, який реалізує законодавчі і статутні контрольні функції та повноваження акціонерів як колективного власника. Призначення цього органу і мета діяльності – захист інтересів акціонерів.

Функції спостережної ради поділяються на контрольні в сфері управління та контрольні в сфері господарської діяльності товариства. У першій сфері рада затверджує голову правління, за його поданням – членів правління, аналізує дії правління щодо управління товариством. У другій сфері рада розглядає і аналізує звіти правління, ревізійної комісії товариства; аналізує дії правління щодо реалізації інвестиційної, технологічної та цінової політики, додержання товариством номенклатуори товару (послуг); є ініціатором позачергових ревізій та аудиторських пеевірок господарських і фінансових результатів роботи підприємства; вносить засновнику і зборам пропозиції з питань діяльності товариства. Рада не має права втручатися в оперативні дії товарисвта.

Рада підзвітна засновникові і зборам. Вона подає їм річний звіт про свою роботу. При визнанні цими органами роботи ради незадовільною вони подають комісії пропозиції про зміни у складі ради. Утримується рада за рахунок акціонерного товариства.







































3.3 Виробничо-фінансові плани підприємства

Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Планування являє собою процес визначення цілей, які підприємство (товариство) передбачає досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення. Воно об,єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою, надає усім процесам однонаправленість і скоординованість, що дозволяє найбільш повно і ефективно викоритовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та якомога швидко вирішувати різноманітні завдання управління.

Процес планування в максимальній мірі має передбачити всебічне вивчення дійсності, тенденцій та закономірностей розвитку об,єкту планування та середовища його діяльності. Найбільш загальною науковою основою планування є система об,єктивних економічних законів і, в першу чергу, закону попиту та пропонування.

При плануванні діяльності підприємства розробляють плани для: різних підрозділів підприємства та загальний план; всіх видів діяльності або цільові плани, що передбачають завдання по якомусь одному напрямку роботи; різних періодів часу – довго-, середньо-, та короткострокові. Кожний вид плану має свої особливості в методах та порядку його розробки, різні показники.

В залежності від тривалості планового періоду планування поділяється на перспективне і поточне.

Перспективне планування на товаристві охоплює довгострокове (стратегічне) і середньострокове.

Довгосроковий план виражає переважно стратегію розвитку підприємства.

Найважливішими складовими елементами середньострокового плану є детальна хронологізація проектів, повна номенклатура виготовлювальної продукції, більш конкретні інвестиційні та фінансові показники. Середньостроковий план – це більш деталізований стратегічний план на перші роки діяльності товариства.

Поточне планування полягає у розробці планів на всіх рівнях управління товариством та по усіх напрямках його діяльності, а також планів на більш короткі періоди (квартал, місяць). Різновидом поточного планування є оперативно-календарне планування, яке являє собою календарне ув,язування виробничого процесу між структурними підрозділами із врахуванням послідовності та параметрів технологічного процесу (схема взаємодії основних блоків процедури розробки планів діяльності товариства зображена у додатку 4).

Ядром (визначальною ланкою) системи планів товариства виступає його стратегія розвитку.

Планування діяльності товариства здійснюється за допомогою різних методів, а саме:

  • ресурсний метод – із урахуванням ринкових умов господарювання та наявних ресурсів може застосовуватись при монопольному становищі товариства або при слабо розвинутій конкуренції;

  • метод екстраполяції – заснований на динаміці різноманітних показників діяльності товариства у минулому;

  • інтерполятивний метод – товариство встановлює ціль для досягнення в майбутноьму і виходячи з неї визначає довжину планового періоду та проміжні планові показники;

  • спробно-статистичний метод – передбачає використання фактичних статистичних даних за попередні роки;

  • балансовий метод – ураховується узгодженість при плануванні потреб із необхідними ресурсами для їх задоволення;

  • інші методики.







  1. Гарантування прав акціонерам



    1. Мероприємства по гарантуванню прав акціонерам



Відкрите акціонерне товариство, як вже зазначалося вище, має право випуску облігацій, акцій та інших цінних паперів відповідно до законодавства Украіни “Про цінні папери та фондову біржу”. Отже випускаючи відповідні цінні папери та залучаючи акціонерів товариство бере на себе відповідальність по відповідним гарантіям. Відкрите акціонерне товариство повинно проводити відповідні мериприємства по гарантуванню прав своїм акціонерам, серед яких наступні:

  • мероприємства по одержанню інформації про діяльність товариства. На вимогу акціонера товариство зобов,язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

  • мероприємтва щодо ознайомлення акціонерів з віробничо-фінансовими планами підприємства;

  • мероприємсва щодо ознайомлення акціонерів з результатами перевірки фінансової діяльності товариства, яка здійснюється державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями.



4.2 Захист прав акціонерів при реорганізації підприємства



Реорганізація відкритого товариства відбувається за рішенням вищого органу товариства. Реорганізація товариства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, може здійснюватися також шляхом його примусового поділу у порядку, передбаченому чинним законодавством Украіни.

При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов,язків товариства переходить до його правонаступників.

Товариство ліквідується:

  • після закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої при його створенні;

  • за рішенням вищого органу товариства;

  • на підставі рішення суду або Господарчого суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства;

  • на підставі рішення Господарчого суду в порядку, встановленому Законом України “Про встановлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Отже у разі реорганізації товариства захист прав акціонерів може виражатися у повному ознайомленні них з виробничими показниками товариства, його фінансовими показниками, з його планами та цілями.

Захист прав акціонерів при реорганізації товариства регламентується відповідними законами України, а саме Законом Украіни “Про господарські товарисвта”, Законом України “Про цінні папери та фондову біржу”, Законом України “Про встановлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, іншими Законами та нормативними актами.













Висновки

Отже як висновок можна сказати, що актуальність питання создання свого підприємства (організації, фірми) очевидна, оскільки ринкової економіки без бізнесу не буває. І, хоча бізнес у нас в країні перебуває ще у зародковуму стані, проте сумнівів у тому, що він буде провідною сферою суспільного виробництва, немає. Отже необхідно готувати фахівців на перспективу. Умови ринкової економіки не прості. Вони супроводжуються вторгненням у наше життя явищ, широко відомих в інших країнах, але не звичних для нашого суспільства. Бізнес – одне з них.

В основу бізнесу покладено насамперед особистий інтерес, але в умовах ринкової економіки він задовольняється лише при роботі на суспільство.

Вихідним пунктом вивчення відносин бізнесу є приватна власність. Основний елемент – підприємництво. Воно має і самостійне значення, виступаючи підприємницьким бізнесом, який поряд із споживчим, трудовим і державним, утворюють його цілісну систему.



























Список використаної літератури



  1. Конституція Украіни.

  2. Закон України “Про підприємства в Україні”.

  3. Закон України “Про господарські товариства”.

  4. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу”.

  5. Алоян А. Малый бизнес: проблемы и приоритеты // Деловой мир. – 1994. - № 133. – С. 5.

  6. Волков Н. В. Сто страниц о бизнесе. – М., 1991.

  7. Крутик А. Б. Конверсия и реорганизация предприятий // Материалы межд. Конференции, г. Познань, Польша. – 1995.- С. 52 – 73.

  8. Основы предпринимательской деятельности. – М., 1994.

  9. Пилипенко А. Я. Господарське право: Курс лекцій: Навч. Посібник. – К.; Вентурі, 1996. – 288 с.

  10. Кісельов А. П. Основи бізнесу: Підручник. – К.; Вища школа., 1998. – 191 с.

  11. Пилипенко А. В системе прав акционеров должно быть право на несогласие (о реализации и защите прав акционеров) // Бизнес. – 1994.

  12. Пилипенко А. Доходы акционеров по акциям: о дивидендах и других дистрибуциях в акционерном обществе // Бизнес. – 1994. – № 22. С. 32.

  13. Суторміна В. М. Держава, податки, бізнес. – К., 1992.

  14. Хизрич Р. Предпринимательство или как завести собственное дело и добиться успеха. – М., 1993.





















Додаток 2

Образец устава открытого акционерного общества



1.Общие положения

1.1 Открытое акционерное общество, именуемое далее Общество, учреждено юридическими лицами и гражданами Украины, данные о которых приведены в учредительном договоре №________ от _____________.

    1. Настоящий Устав разработан в соответствии с положениями Гражданского Кодекса Украины.

    2. Общество является юридическим лицом.

    3. Общество в своей деятельности руководствуется настоящим Уставом.

    4. Общество имеет круглую печать со своим наименованием, угловой штамп и бланк.

    5. Юридический адрес Общества:______________________________________________ .

    6. Общество отвечает по своим обязательствам тем своим имуществом, на которое согласно Законам Украины, может быть обращено взыскание.

    7. Полное наименование Общества: ____________________________________________ .



  1. Предмет, основные задачи и цели деятельности



Предметом деятельности Общества является производственно-хозяйственная деятельность.

  1. Права Общества и Участников



3.1В соответствии с предметом и основными задачами деятельности Общество имеет право:

  • строить, приобретать, отчуждать, всякого рода движимое и недвижимое имущество;

  • реализовывать свою продукцию;

  • приобретать в установленном порядке;

  • осуществлять в установленном порядке внешнеэкономическую деятельность;

  • пользоваться кредитами банков;



  1. Правовой статус



4.1Общество приобретает права юридического лица с момента его государственной регистрации.

    1. Общество является собственником принадлежащего ему имущества.

    2. Общество отвечает по своим обязательствам всем своим имуществом.

    3. Общество имеет право создавать самостоятельно и совместно с другими юридическими лицами в Украине и за рубежом дочерние предприятия, филиалы, представительства.



  1. Уставный капитал (фонд)



5.1Уставный капитал Общества образуется из номинальной стоимости простых именных и привилегированных акций Общества, приобретенных Учредителями и другими акционерами, круг которых определятся Учредителями.

    1. Уставный капитал Общества определяется минимальным размером имущества Общества.

    2. Уставный капитал может быть увеличен или уменьшен по решению общего собрания акционеров.



  1. Права и обязанности акционеров



6.1Акционер имеет право:

  • получать пропорциональную числу акций прибыль;

  • принимать участие в общих собраниях акционеров;

  • избирать и быть избранными в органы управления;

  • получать протокол общего заседания;

  • уступать право голоса другому акционеру.

    1. Акционер обязан:

  • выполнять требования настоящего Устава;

  • не разглашать конфеденециальную информацию;

  • нести ответственность по обязательствам Общества в пределах стоимости принадлежащих ему акций.



  1. Общее собрание акционеров



7.1Высшим органом Общества является общее собрание акционеров.

    1. Собрание может быть обычным и внеочередным.

    2. Обычные собрания созываются не реже одного раза в год.

    3. Внеочередные собрания созываются правлением.



  1. Ревизионная комиссия



8.1Контроль за финансово-хозяйственной деятельностью Общества осуществляется ревизионной комиссией.

    1. Ревизионная комиссия избирается собранием из числа акционеров.

    2. Ревизионная комиссия ведет протоколы всех своих заседаний.



  1. Акции



9.1Акции Общества приобретают акционеры путем покупки.

    1. Акции неделимы.

    2. Независимо от формы оплаты вклада стоимость акции выражается в гривнах.



  1. Имущество, фонды и прибыль



10.1Общество является собственником имущества, переданного ему участниками, произведенной им продукции, доходов, полученных в результате хозяйственной деятельности.

    1. Общество может объединить часть своего имущества с имуществом иных юридических и физических лиц.

    2. Имущество Общества может быть изъято только по вступившему в законную силу решению компетентного суда.

    3. Порядок образования и расходования различных фондов предприятия определяется общим собранием акционеров.

    4. Балансовая и чистая прибыль Общества определяется в порядке, предусмотренном Законами Украины.



  1. Учет и отчетность



11.1Общество осуществляет контроль за ходом производства, ведет оперативный бухгалтерский и статистический учет в соответствии с требованиями Законов Украины.



  1. Дивиденды



12.1Дивидендом является часть прибыли Общества, распределяемая среди акционеров пропорционально числу акций, которые находятся в их собственности.

    1. Дивиденды выплачиваются чеком, платежным поручением или почтовым переводом.



  1. Ликвидация и реорганизация



13.1Реорганизация общества производится по решению собрания.

    1. Ликвидация Общества производится по решению собрания.

    2. Ликвидация Общества приводится ликвидационной комиссией.



















Додаток 3






















Малий бізнес


Малі, приватні, сімейні, фермерські, орендні підприємтсва, тобто підприємства з обмеженою кількістю працюючих і невеликими обсягами робіт










Партнерство


Колективні підприємства (від двох і більше працюючих), що засновані на різних формах власності та функціонують як різноманітні товариства (повне, командитне, з обмеженою і допоміжною відповідальністю)










Корпоративне підприємництво


Великі об,єднання, що функціонують в основному як акціонерні товариства закритого і відкритого типів, а також великі партнерства





















Додаток 4













Аналіз зовнішнього середовища ринків товариів та факторів виробництва






Розробка стратегії підприємтсва функціональних та ресурсних субстратегій

Розробка середньо- та короткострокових планів, програм дій та бюджетів

Оперативне планування, регулювання та контроль виконання













Аналіз досягнутих результатів, їх порівняння із стратегічними цілями, плановими завданнями































Міністерство освіти України

ЗГІА







Кафедра









Курсова робота



на тему_______________________________

з дисципліни___________________________









Виконав__________________

Перевірив_________________









Запоріжжя 2002












Случайные файлы

Файл
81030.rtf
28072.rtf
4287.rtf
128958.rtf
10332.rtf