Сучасне соціально-економічне становище Ісландії (97138)

Посмотреть архив целиком















Сучасне соціально-економічне становище Ісландії



Зміст


Вступ
1. Соціально-економічне становище Ісландії
2. Фінансова криза Ісландії 2008-2009 років
3. Ісландія відвернула можливість національного дефолту
4. Допомога Росії для Ісландії
Висновки

Список використаної літератури



Вступ


Актуальність теми. Ісландія — острівна держава, що знаходиться у північній частині Атлантичного океану (до північно-заходу від Великобританії). Територія держави складається з острова Ісландія і невеликих острівків біля нього. Назва країни означає «Льодяна країна». Триває стійкий технологічний розвиток рибальської галузі, незважаючи на скорочення рибних ресурсів. Фінансова криза в Ісландії 2008 - 2009 року - економічна криза в Ісландії, що був викликаний крахом трьох головних банків країни через труднощі в рефінансуванні їхніх короткострокових боргів і перетікання внесків у Великобританію. Щодо розміру економіки країни, криза 2008-2009 року в Ісландії - сама більша в історії економічна катастрофа в масштабах однієї держави.

Допомога Росії для Ісландії - що це - безглузда щедрість або далекоглядний геополітичний крок? І взагалі, 4 мільярди євро - це багато або мало? Доля Ісландії до недавніх пор росіян не хвилювала зовсім.

Мета роботи – розглянути особливості економіки Ісландії, вплив фінансової кризи 2008-2009 років на економіку держави, розглянути причини надання Росією кредиту для Ісландії.

Об’єкт дослідження – соціально-економічне становище Ісландії, особливо у 2008-2009 роки.



1. Соціально-економічне становище Ісландії


Раніше Ісландія була практично країною монокультурного господарства — основним джерелом доходів були рибальство й рибообробка (32% промисловості в 2001-му році).1

Органи контролю за біоресурсами, опираючись на постійний моніторинг морських акваторій, визначають квоти на вилов риби. Розподіляються вони через аукціони без втручання держави. Тверда конкуренція привела до зниження числа власників квот і значної концентрації капіталу, завдяки чому ісландські рибалки конкурентоспроможні на світовому ринку. Продуктивність на одного рибалку становить в Ісландії більше 200 т у рік, у той час як у наступної за нею Норвегії - 60 т, а в країнах ЄС - 30 т.

Уряд Ісландії оголосив про масштабну програму по будівництву алюмінієвих заводів. Також активно розвиваються біотехнології, туризм, банківський бізнес, інформаційні технології.2 За структурою зайнятості Ісландія виглядає як промислово розвинена країна: у сільському господарстві 7,8 %, у промисловості 22,6 %, а в сфері послуг 69,6 %. ВВП склав в 2003 близько 9,5 млрд дол. США (36320 дол. США на душу населення).

Основна продукція - головним чином оселедець і тріска: морожена, солона (оселедець) і сушена риба, риб'ячий жир і рибне борошно.

Другим стовпом національного багатства є гідроенергія, запаси якої обчислюються в 30 млрд кВт/рік, а запаси геотермальної оцінюються в 1,5 млн Гвт/рік щорічно. Використовується тільки 1/8 енергопотенціалу рік. Виробництво електроенергії в 2001 8,02 млрд кВт (28 тис. кВт - 3-є місце у світі по споживанню на душу населення). Зроблено на ГЕС 16,7% енергії, геотермальної - 55,4%, а на імпортних нафті й вугіллі - 28%. 3/4 населення живе в будинках, що обігріваються геотермальними водами.

Ісландці прагнуть диверсифікувати на основі енергетики свою промисловість, у якій зайняте 1/3 населення. Головне промислове виробництво - алюмінієвий комбінат, що працює на місцевій електроенергії й імпортованій сировині.

Є багато дрібних судноверфей і судноремонтних підприємств, що обслуговують рибальський флот. Для внутрішнього ринку виробляється ряд товарів харчової, швейної, меблевої, електротехнічної промисловості й будівельних матеріалів. Країна бере участь у процесах глобалізації за допомогою інформаційних технологій, що належать до нової економіки: дизайнові й по виробництву програмного забезпечення. Ісландці прагнуть розвивати альтернативні джерела енергії, ведуться НИОКР по виробництву водневого палива шляхом електролізу води. Уряд субсидіює проект використання гідрогенної енергії за участю закордонних компаній. Протягом 20 років уряд має намір перевести автотранспорт і рибальський флот на так звані паливні елементи шляхом одержання з водню й вуглекислого газу метанолу, що може поширюватися через існуючу мережу авто-заправлень.

Сільське господарство орієнтується винятково на м’ясо-хутряне вівчарство й молочне тваринництво. Сільськогосподарські землі становлять 23% території (2,3 млн. га) і використовуються під луги й пасовища. На оброблюваних 1 тис. га вирощують кормові трави й картоплю. Значні успіхи в розвитку парникового господарства (на півдні острова) на базі використання термальних джерел. Країна забезпечує себе м'ясом, свіжими овочами й молочними продуктами, але імпортує зернові й інші види продовольства. Держава надає підтримку 6 тис. ферм, виділяючи субсидії й обмежуючи імпорт.

У транспортній системі провідну роль грає судноплавство - 1,2 тис. судів загальною водотоннажністю 233 тис. т, з них: торговельний флот - 40 судів тоннажем 10 тис. реєстрових тонн, 1 тис. траулерів і інших рибальських судів - 200 тис. т. Внутрішні перевезення здійснюються авто- і авіатранспортом, каботажними судами. Залізниць немає. Довжина автомобільних доріг 13 тис. км, з них із твердим покриттям 4 тис. км. Більшість доріг мають гравійне покриття. Кільцева дорога Hringvegur довжиною 1400 км. Налічується 160 тис. автомашин, 548 авто на 1 тис. чол. В 2001 році 12 аеропортів з бетонною злітно-посадочною смугою перевезли 1,36 млн. пасажирів.

Уряд, як в інших скандинавських країнах, проводить економічну політику, спрямовану на економічний ріст і повну зайнятість. Суспільний сектор 43,9% ВВП в 2000 році. Основними проблемами є обсяг вилову риби, коливання цін на неї й рівень витрат, пов'язаний із цінами на паливо, оскільки рибопромисловий флот залишиться головним споживачем імпортних нафтопродуктів. Тут орієнтуються на модель «держави загального добробуту», у якому широко діють соціальні програми (25,9% ВВП 2000 році). Ріст заробітної плати в 2002 році склав 5,6%. Завдяки політиці влади рівень безробіття не перевищує 3,9% при 43-годинному робочому тижні й рівні інфляції 6,7%.

Головною проблемою зовнішньої торгівлі є забезпечення позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу (в 2001 р. - 0,9% ВВП), що пов'язане з обмеженістю природних ресурсів і кон'юнктурою світового ринку. Загальний борг 96,2% від ВВП в 2001 р. Експорт 2 млрд. дол. (25% ВВП), а імпорт 2,5 млрд дол. (27,4%). Зовнішня заборгованість країни на рівні 2,2-2,6 млрд. дол. Географія експорту: країни ЄС 65%, США 13%, Японія 5%. Географія імпорту: ЄС 56%, Норвегія 9%, США 11%. Країна прийняла 1,2 млн. туристів. Товарообіг між Ісландією й Російською Федерацією - 43,8 млн. дол. при позитивному сальдо Російській Федерації.

Щодо соціальної політики держави, то заходи щодо страхування на випадок хвороби і при втраті працездатності було прийнято ще в кінці 19 ст., а в 1936 була затверджена розширена програма соціального страхування по хворобі і від нещасних випадків, особам літнього віку і інвалідам. Програма поширюється на всіх громадян Ісландії.

Переважно у пенсійному забезпеченні в Ісландії вкоренилася «універсальна» система соціального забезпечення. Тут право на пенсію мають всі громадяни, які досягли пенсійного віку, які стали інвалідами або втратили годувальника. Пенсії виплачуються в однакових для всіх, твердо фіксованих розмірах. Кошти на виплати створюються шляхом стягування особливого податку з усіх громадян з 16-18 років до пенсійного віку (у Швеції та Норвегії, наприклад, пенсійний вік для чоловіків 67 років).

Ісландія - гарний приклад того, як бідна країна з мізерною кількістю населення близько 300 тисяч людей може досягти добробуту та стабільності. Динамічним розвитком економіки за останні десятиліття країна зобов'язана колишньому прем'єр-міністрові Девіду Оддсону. Отримавши в управління типову економічно відсталу скандинавську країну, Оддсон за короткий термін провів реформи. Відбулася приватизація державних підприємств; крім того, ринок робочої сили було лібералізовано, проведені реформи фінансової системи. Головним же успіхом Оддсона можна вважати масивне скорочення податків: наприклад, ставку податку на корпорації знизили з 50 до 18%, а податок на успадкування скорочений до 5%. Соціальна система Ісландії стала однією з найсильніших і найбільш успішних у світі після переходу від державної пенсійної системи до змішаної системи державного і приватного соціального страхування і успадкування.

Згідно з нещодавнім дослідженням міжнародної організації Transparency International, в Ісландії майже немає корупції. Індекс корумпованості цієї країни складає 9,6 - при 10-бальній шкалі, де 10 означає повну відсутність корупції. Індекс корумпованості України, для порівняння, складає 2,8 - таким чином, Україна знаходиться на однакових позиціях з Грузією, Малі, Домініканською Республікою, Монголією та Мозамбіком.


2. Фінансова криза Ісландії 2008-2009 років


В 2007 році ООН визнала Ісландію кращою країною для життя у світі. Світова фінансова криза 2008 року відбилася й на Ісландії. Курс ісландської крони впав на 60%, дуже сильно впав фондовий ринок. У банківській системі країни почалися дуже серйозні проблеми. Країна фактично виявилася на грані банкрутства. Країни Євросоюзу досить прохолодно поставилися до запитів про фінансову допомогу з боку Ісландії, займаючись рішенням своїх проблем. Більше того, частина ісландських активів була заморожена урядом Великобританії, з посиланням на антитерористичне законодавство.


Случайные файлы

Файл
5745-1.rtf
36226.rtf
bezrab.doc
25907-1.rtf
1.DOC




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.