Стратегічне партнерство України і Польщі (97109)

Посмотреть архив целиком
















Реферат на тему:

Стратегічне партнерство України і Польщі у державно-політичному аспекті



Вступ


Якщо подивитися на мапу Європи: центр континенту його найвигідніший Балто-Чорноморський перешийок монопольно тримають у своїх руках (фактом існування поряд двох народів) лише дві держави Україна і Польща. Через територію цих двох країн проходять всі автомобільні, залізничні, повітряні шляхи, газо- і нафтопроводи, що забезпечують економічні, інформативні, політичні і культурні контакти між Сходом і Заходом.

Поляки залишили виразний слід в історії Української держави. Рік Польщі в Україні – це дуже важлива подія для встановлення більш дружніх відносин між країнами-сусідками і реалізація цього заходу потрібна українцям, насамперед для того, щоб зробити більш впевнений крок у європейській простір і у світ загалом.

Актуальність теми обумовлена необхідністю комплексного аналізу українсько-польських відносин, починаючи з 1997 до сьогодення. Одним із актуальних питань історії слов’янських народів є налагодження українсько-польського партнерства, а одним із актуальних питань ХХ століття є висвітлення місця та ролі відносин між Україною та Польщею.



Стратегічне партнерство України і Польщі у державно-політичному аспекті


З якого боку не подивитися, близькості між народами-братами, народами-сусідами годі шукати. Більше того, ці два народи – український і польський, що походять від одного полянського кореня,- поставлені Творцем поряд саме для створення культури майбутнього; культури, яка об’єднує класику Латинського Заходу з традиціями православного Сходу; культури чітких структур і технологічного порядку організації життя з культурою широкого спектра почуттів і емоцій. Дві багатющих ментальності, два взаємодоповнюючі способи мислення українського і польського народів у центрі Європи - це унікальний арсенал цінного історичного і генетичного досвіду, багатюще джерело нових ідей і можливостей.

На жаль, значна частина публікацій, присвячених Польщі в українських ЗМІ подають образ нашої безпосередньої сусідки на Заході з виразним негативним відтінком. Особливо старанні в цьому російські видання і телеканали в Україні, котрим ніколи не бракує сарказму і винахідливості, аби представити чергову подію за Бугом у компрометуючому аспекті чи під сумнівним кутом зору.

Не бракує подібних старань і серед авторів, які вважають себе представниками українського національно-демократичного відродження. Антипатія, а подекуди і вороже ставлення до поляків є очевидним рудиментом російсько-імперської епохи і відповідної пропаганди,мета якої - не допустити зближення України і Польщі, позаяк в такому разі Росія втрачає шанси на панування в Європі і світі, а її інтелектуальний потенціал значно слабшає.

З підручників історії, створених впродовж радянської доби, ми дізнаємося про «польське панство», «самозакохану шляхту», яка пригнічувала українців, «самовпевнену польську аристократію», «буржуазну Польщу», тощо. Але не лише у підручниках, а й в усій українській історіографії не досить об’єктивно представлено майже 2 століття активного розвитку України, починаючи од приєднання Галицько-Волинського князівства до Королівства Польського та ще 1362 року, коли населення Русі зустрічало литовського князя Ольгерда як визволителя від татаро-монгольського ярма.

Іван Крип’якевич у своїй «Історії України» так характеризує цей період: «Два століття, прожиті у Великому князівству, позитивне значення для українського народу. Бо хоч національно-політичне життя не могло розвинутись у повних формах і зустрічало різні перешкоди, все-таки для розвитку української культури і національної свідомості це був щасливий час». Безперечно, поляки залишили виразний слід в історії української держави.

Альтернативи немає! Польща, яка практично вже увійшла у всі структури об’єднаної Європи, запрошує також і Україну, щедро ділиться своїм досвідом просування шляхом, який вже пройшла. Одним із привабливих для українців дороговказів на цьому шляху є й таки: середня місячна зарплата у Польщі становить близько 600 доларів США, середня пенсія - 300 доларів, допомога безробітним до 135 доларів, а бюджет Польщі з її 40- мільйонним населенням в майже 5 разів перевищує бюджет України. Поляки дуже добре поінформовані про події в Україні завжди з співчуттям ставляться до українців. Вони давно зрозуміли, що потужним чинником і джерелом конфліктів між поляками і українцями, а водночас блокуючою силою на шляху розвитку української культури була третя сторона.[4;4]

1997 рік був позначений значним пожвавленням між Україною і Польщею. Цьому сприяла інституціоналізація співпраці України з НАТО та ЄС, що остаточно змінило її негативне ставлення до запрошення Польщі стати членом НАТО. Сторони дійшли також згоди щодо розміщення ядерної зброї на території нових потенційних країн-членів Північно-Атлантичного альянсу.[6;34]

Важливість для України розвитку всебічного співробітництва з Польщею підкреслив на прес-конференції Президент України Леонід Кучма, який перебував у Варшаві з однодневним робочим візитом. Він відзначив, що в ході переговорів обговорювалось широке коло як економічних, так і зовнішньополітичних відносин. Леонід Кучма подякував польській стороні за підтримку в інтегруванні України в європейські політичні і економічні структури. Він повідомив, що Україна з нетерпінням чекає офіційного візиту в травні нинішнього року Президента Польщі Олександра Кваснєвського. «Ми справді підтвердили бажання сторін підбити підсумки всієї історії наших багатовікових відносин, дати їм оцінку, щоб нічого не заважало в майбутньому»,- сказав Леонід Кучма.

Президент Польщі Олександр Кваснєвський відзначив,що минулий рік був вдалим у розвитку відносин між нашими країнами. Він висловив надію, що плідний діалог буде продовжено і в нинішньому році. Олександр Кваснєвський висловив задоволення «контактами без протоколів» з Леонідом Кучмою, які стають вже традиційними. Торкаючись розширення НАТО , Президент Польщі висловився за «окремий трактат альянсу з Україною».

Значну увагу на прес-конференції було приділено співробітництву сторін з Білоруссю. Відповідаючи на запитання Леонід Кучма, зокрема, підкреслив, що «політична і економічна блокада Білорусі не сприяє стабільності на континенті. Я за конструктивний широкий діалог з Білоруссю»,- сказав він. Леонід Кучма не виключає зустрічі президентів України, Білорусі і Польщі. Олександр Кваснєвський схвалив позицію України з цього питання. Ми не виступаємо проти інтеграційних процесів, але ми за суверенну, незалежну Білорусь, сказав Президент Польщі.

Леонід Кучма повідомив про те, що в недавній телефонній розмові з Президентом Росії Борисом Єльциним йшлося про проведення 29 січня саміту глав країн-членів СНД у Москві, на якому буде підбито підсумки п’ятирічної діяльності Співдружності.

22-23 січня в Варшаві відбулася чергова пленарна сесія Консультаційного комітету президентів України та Республіки Польща. На сесії Консультаційного комітету головували представники обох президентів: Володимир Горбулін – секретар Ради національної безпеки і оборони України та Єжи Мілевський - Керівник Бюро Національної безпеки канцелярії Президента РП.

На новий якісний рівень підняла роботу Консультаційного комітету участь президентів України та Республіки Польща Леоніда Кучми і Александера Квасьнєвського у підбитті підсумків сесії.

У посольстві України в Республіці Польща, під час засідання комітету українська та польська сторони звітували про виконання попередніх рішень, було порушено й обговорено актуальні питання двосторонніх українсько-польських взаємин, зокрема в політичній, економічній і гуманітарній сферах.

Особливу увагу було приділено питанням будівництва системи європейської безпеки. Зазначалося, що позиції України і Польщі в контексті рішень НАТО стосовно нерозміщення ядерної зброї на території нових потенціальних членів альянсу, а також намірів цієї організації реформуватися співпадають. Увага сторін акцентувалася також на реалізації ідеї спеціального партнерства між Україною і НАТО та на корисності інтенсифікації відносин Північно-Атлантичний союз - Росія.

Обговорювалося питання надання Польщею підтримки і намірів України стати асоційованим членом ЗЄС, активного підключення нашої держави до співпраці в рамках Веймарського трикутника та взаємодії в ОБСЄ і ЦЄІ. Аналізувалася ситуація в українсько-польських економічних і торговельних стосунках, а також перспективи і напрями їх розвитку. Зазначалося, що рівень економічної співпраці ще не відповідає потенційним можливостям обох держав. Сторони прихильно поставилися до підписання Меморандуму про заходи щодо лібералізації торгівлі між Україною та Республікою Польща як до принципового кроку до укладення Угоди про вільну торгівлю і наступного приєднання України до Угоди про зону вільної торгівлі Центральній Європі.

Було досягнуто принципової згоди щодо звернення до ЄС з питань фінансової підтримки у розбудові українсько-польського кордону.

Наголошувалося на важливості розвитку процесів європейської інтеграції, зокрема прикордонного та регіонального співробітництва між двома державами в рамках єврорегіонів «Буг» та «Карпати».

Президенту України Леоніду Кучмі в урочистій обстановці у Королівському замку вручено «Оскар польському бізнесу».В церемонії взяв участь Президент Республіки Польща Олександр Кваснєвський.


Случайные файлы

Файл
66495.rtf
652.doc
74000.rtf
63075.rtf
73622-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.