Українсько-Угорські відносини (96701)

Посмотреть архив целиком





Реферат з всесвітньої історії

на тему:

Українсько-Угорські

відносини”














Підготувала

учениця 11-а класу

школи “Центр надії”

Хука Юлія













Рівне-2002

Українсько-Угорські відносини сягають в глибоку давнину і мають не менше ніж тисячолітню традицію. Чимало видатних подій відбулося в угорському урочищі під Києвом. У "Повісті временних літ" походження його назви пояснюється так: "Идоша угри мимо Киев горою, еже ся зовет ныне Угорское, и прешедьше к Днепру сташа вежами, беша бо ходяща аки се половцы. Пришедше от вьстока и устремишаяся через горы великая, яже прозвашаяся горы Угорскиа (Карпати-Б.Л.)." Те, що угри тут дійсно стояли, підтверджується існуванням на горі двору їх вождя Альми (давньоруською-Олми), про що під 882 р. повідомляє "Повість времених літ" у зв'язку з прибуттям в угорське урочище Олега, який вбив Аскольда і Діра і "несоша на гору, и погребоша (Аскольда-Б.Л.) на горе, еже ся ныне зовет Угорское, кде ныне Ольмин двор". Повість містить також свідчення про активну українсько-угорську торгівлю X ст.

Відомо, що в перші десятиріччя XI ст. син першого угорського короля Іштвана мав велику слов'янську / українську / військову дружину, а двоюрідний брат короля Ласло Сар був одружений на київській княжні.

Особливо інтенсивно українсько-угорські відносини розвивалися з середини XI до середини XIII ст. У 1043-1046 рр. майбутній угорський король Ендре I та його брат Левенте жили при дворі великого князя Ярослава Мудрого, з дочкою якого Анастасією Ендре побрався. Онук Мудрого, тмутараканський князь Ростислав Володимирович, був одружений на угорській герцогині.

Династичні зв'язки угорських королів з українськими князями зміцнювалися і в наступні роки, що відкривало перед першими можливість втручатися у внутрішньополітичне життя українськйх земель. Завдяки тісним родинним за'язкам з українськими князями, угорські королі Бела II, Геза II активно втручалися у феодальні війни, що роздирали Україну в 30-50 рр. XII ст., посилаючи загони на підтримку одним князям проти інших. Геза II одружився з онукою Володимира Мономаха Євфросинією, брат якої Ізяслав Мстиславович став Київським князем. Цей шлюб ще більше затягнув Угорщину у чвари, що невпинно точилися між українськими князівствами. Особливо Геза II підтримував Ізяслава в його боротьбі за Київ, проти Юрія Долгорукого, якому допомогав Володимир Галицький. Цьому сприяло і те, що брат Ізяслава Володимир одружився з донькою угорського бана Белоша.

З кінця XII ст. зовнішня політика Угорщини щодо України починає набирати загарбницького характеру. Так, у 1188 р., після вигнання з Галича волинського князя Романа Мстиславовича, який перед цим захопив це місто, Бела III зробив великим князем Галицьким замість колишнього князя Володимира свого сина Ендре, якого галичани прогнали в 1190 р.

Вперше українське питання на державному рівні постало в Угорщині на початку 1918р. у звязку проголошення УНР незалежною державою та підписання 9 лютого 1918р. Берестейського мирного договору з Центральними державами у т. ч. і з Австро-Угорщиною.

Політика Будапешта базувалась на тому, що виникнення й існування української держави стане небезпечним прецендентом для багатонаціональної монархії. У квітні 1918 р. Угорщиною була розроблена концепція про недоторканість східних кордонів Австро-Угощини. Росія, Румунія і Україна розглядались як особливо небезпечні держави. Україна вважалась найнебезпечнішим суперником, бо у прагненні до обєднання своїх земель в єдину державу загрожувала східним кордонам Австро-Угорщини. Тому Угорщина найактивнішим чином сприяла відродженню Польщі, зокрема якомога більшому розширенню її кордонів на схід – у глибину українських земель.

У 1918-1919 рр. Угорсько-українські взаємини набули повноцінного розвитку. Угорщина позитивно ставилась до утворення самостійної української держави, хоч у питанні про Закарпаття обидві держави не знайшли спільної мови. Угорщина вважала УНР своїм найважливішим союзником. Українське питання вперше стало одним з найважливіших для зовнішньої політики Угорщини.

У1938-1941рр. В угорських підходах до українського питання зявився обережний варіант взаємин сформований з огляду на стратегію Німеччини. Угорщина планувала повернути до своїх володінь Рутенію, а з Україною йти на зближення. Угорщина очікувала, що Україна буде знаходитись під протекторатом Німеччини.

15 березня 1939 р. хортистські війська здійснили агресію і протягом кількох тижнів прилучили Карпатську Україну до складу Угорщини.

Реалізацію військово-політичних завдань в роки війни Угорщина здійснювала на етнічних землях українського народу. Сама присутність українського та угорського етносів у Карпатах сприймалося як вороже державницьким інтересам обох народів, тим більше, коли вони стояли по різні боки у Другій світовій війні.

До середини 1942 р. Угорщина намагалась розділити Україну на дві частини: південну приєднати, а північну залишити Німеччині.

Захист передгіря Карпат був найсерйознішим на завершальному етапі війни.

Угорщина вперше використала гостре протистояння української та російської національних ідей в своїх цілях: в першій половині 1944 р. вступила у мирні взаємини з УПА, а в липні 1944 р. – підписала договір з УПА, щоб досягти замирення між військовими та надавати взаємодопомогу в боротьбі проти спільного ворога- більшовицької Росії.

У другій половині двадцятого століття Угорщина поступово відмежовувалася від помилок міжвоєнного періоду, відмовилась від насильницької ревізії кордонів із сусідніми державами. 6 грудня 1991 р. Угорщина підписала Договір про основи добросусідства та співробітництва.

Україна і Угорщина докладають зусиль щоб відіграти посередницьку роль у зближенні Німеччини та Росії як основних чинників майбутньї єдиної Європи.

26 вересня 1994 р. офіційна делегація ВР України на чолі з О. Морозом прибула до Угорщини. В той же день відбулася зустріч О. Мороза з головою парламенту Угорщини Золтаном Голом та представниками парламентських фракцій. Під час зустрічі Гол повідомив три головні напрями щодо зовнішньополітичного курсу Угорщини: інтеграція до Європейських структур, налагодження добрих стосунків з сусідніми державами, захист прав угорських національних меншин, що проживають за межами країни.

19-20 квітня 2000 р. відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України до Угорської Республіки. В перший день візиту Б.Тарасюк був прийнятий Президентом Угорщини Арпадом Гьонцом. Глава зовнішньополітичного відомства України передав вітання Президента України Л. Кучми А.Гьонцу. При цьому було підкреслено, що Л. Кучма має намір взяти участь у саміті глав держав Центральної та Східної Європи, який відбудеться в угорському місті Секешфегервар 28-29 квітня 2000 р. Б.Тарасюк висловив співчуття угорському народові у зв'язку з трагічною повінню на сході країни. Міністр закордонних справ України наголосив на тому, що в ці дні з метою ліквідації наслідків повені Україна відправляє значну гуманітарну допомогу, а саме: рятувальну техніку, засоби для зміцнення дамб, переносні електростанції тощо. Президент Угорщини високо оцінив допомогу, яку надає Україна в подоланні наслідків стихії. А.Гьонц зазначив, що ця допомога є цілком природною для двох сусідніх країн і в таких випадках не повинно існувати кордонів. Під час зустрічі співрозмовники високо оцінили стан та перспективи українсько-угорських відносин у політичній, економічній, військовій, культурній сферах, а також у сфері забезпечення прав національних меншин. Б.Тарасюк наголосив на особистій ролі Президента Угорщини в тому, що між нашими країнами існують добрі, дружні відносини, що були підтверджені візитами в Україну Арпада Гьонца у серпні 1990 р., листопаді 1997 р., а також у травні та вересні 1999 року. Міністр закордонних справ України поінформував Президента УР про результати нещодавно проведеного всеукраїнського референдуму. При цьому глава угорської держави зазначив: "Ключове значення має те, що український народ відповідально усвідомлює свою роль у державі й у світі в цілому". А.Гьонц та Б.Тарасюк обговорили також питання, що стосуються української та угорської нацменшин відповідно в Угорщині та Україні. Міністр закордонних справ України висловив прохання щодо надання допомоги українській діаспорі в Угорщині в отриманні нового приміщення для органу самоврядування та культурного центру, що з розумінням було сприйнято угорським Президентом. Того ж дня глава зовнішньополітичного відомства України зустрівся з представниками депутатської групи Державних Зборів УР "Україна-Угорщина". В ході зустрічі з угорськими парламентаріями Б.Тарасюк висловив задоволення з приводу активної співпраці не тільки на рівні президентів та урядів обох країн, а й депутатів. Під час переговорів з головою Комісії у закордонних справах Держзборів УР І.Сентівані та членами цієї комісії Б.Тарасюк обговорив питання щодо відносин Україна-РЄ, Україна-Росія. Угорських депутатів особливо цікавили питання, які обговорювались під час візиту до України в.о. Президента Російської Федерації В.Путіна. Відповідаючи на ці запитання, Б.Тарасюк підкреслив, що Україна стала третьою країною після Великої Британії та Білорусі, в якій з візитом цими днями перебував В.Путін, і тому можна зробити відповідний висновок про те, яке значення надає Росія розвитку українсько-російських відносин. Цього ж дня Б.Тарасюк зустрівся з представниками української національної меншини в Угорщині. Він зазначив, що постійне збільшення контактів з Україною позитивно впливає на внутрішню єдність діаспорних організацій, наповнює новим змістом їх діяльність, а також об'єктивно сприяє розвитку співробітництва між нашими країнами. Він висловив задоволення з приводу значного успіху української громади - створення Державного органу самоврядування українців Угорщини, що свідчить про зростання її авторитету. Б.Тарасюк поінформував представників діаспори про те, що під час зустрічі з Президентом УР А.Гьонцом він висловив прохання щодо надання нового приміщення для української громади, яке відповідало б усім вимогам, а також на підтримку створення кафедри української мови та літератури в Будапештському університеті імені Л.Етвеша. Міністр закордонних справ України також подарував учням недільної школи та бібліотеці Центру культури при ТУКУ бібліотечку учбової, художньої та науково-методичної літератури. Особливо теплою була зустріч Б.Тарасюка з студентами Центрально-Європейського Університету, серед яких є чимало студентів з України. У своєму виступі Міністр підкреслив, що "зустріч з молодими людьми завжди є приємною подією, а для нього сьогодні ще й унікальною можливістю виступити перед молодими представниками багатьох країн Європи, Азії та Америки, а враховуючи вагу і престижність Центрально-Європейського Університету в Будапешті, сказати, що й перед майбутньою політичною елітою цих країн." Міністр ознайомив присутніх з основними напрямками зовнішньої політики України, торкнувся проблем інтеграції України до європейських структур, відносин Україна - ЄС. Другий день візиту розпочався спільною поїздкою Б.Тарасюка та його угорського колеги Яноша Мартоні до східних регіонів країни, які постраждали від повені. У місті Сольнок глава українського зовнішньополітичного відомства, який задля цього змінив програму свого візиту, зустрівся з Прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, який особисто брав участь у ліквідації наслідків стихійного лиха. Під час зустрічі було обговорено питання участі України у подоланні наслідків повені. Б.Тарасюк особливо наголосив, що, крім вже наданої допомоги, наша країна готова надіслати до Угорщини додаткову техніку та спеціалістів для проведення рятувальних робіт. Міністр закордонних справ України також повідомив про свою телефонну розмову з Президентом України Л.Кучмою та Прем'єр-міністром В.Ющенком, під час якої вони передали свої співчуття угорському народу у зв'язку зі стихійним лихом. Під час розмови В.Орбан позитивно оцінив результати всеукраїнського референдуму, проведеного 16 квітня ц.р., наголосивши, що рішення Конституційного Суду України та волевиявлення українських громадян підтвердили верховенство права в Україні та її відданість демократичним принципам. На виконання домовленостей, досягнутих під час візиту Прем'єр-міністра Угорщини в Україну в лютому ц.р. Б.Тарасюк передав В.Орбану перелік інвестиційних проектів, які мають на меті поглиблення прикордонної співпраці між двома країнами. У зв'язку з нинішньою повінню сторони також висловилися за необхідність прискорення створення спільного українсько-угорсько-румунсько-словацького інженерного батальйону "Тиса", основною метою якого якраз і є боротьба з наслідками подібних стихійних лих. При цьому Б.Тарасюк повідомив В.Орбана, що українська частина батальйону вже створена. На завершення офіційного візиту у Будапешті відбулися переговори між Б.Тарасюком і Міністром закордонних справ Угорщини Я.Мартоні. Були обговорені актуальні питання українсько-угорських відносин як у політичній, так і торговельно-економічній галузях. Йшлося, зокрема, про питання спорудження П'ятого європейського транспортного коридору (Трієст-Любляна-Будапешт-Київ), відновлення судноплавства по Дунаю. Другий день офіційного візиту Міністра закордонних справ України до Угорщини розпочався спільною поїздкою Б.Тарасюка та його угорського колеги Яноша Мартоні до східних регіонів країни, які постраждали від руйнівної повені. У місті Сольнок глава українського зовнішньополітичного відомства, який задля цього змінив програму свого візиту, зустрівся з Прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, який особисто бере участь у ліквідації наслідків стихійного лиха.


Случайные файлы

Файл
12494-1.rtf
22967.rtf
124140.rtf
157195.rtf
110603.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.