Українсько-румунська зовнішньополітична конфронтація: територіальний, ідеологічний та дипломатичний аспект (96697)

Посмотреть архив целиком

Українсько-румунська зовнішньополітична конфронтація: територіальний, ідеологічний та дипломатичний аспект


Українсько-румунські відносини на початку ХХІ ст. знаходяться в епіцентрі міжнародної та громадської уваги. Значна частина дослідників, політологів, експертів з міжнародних відносин відзначає, що вони на сучасному етапі набули ознак зовнішньополітичної конфронтації, яка відображається, в основному, на стані двосторонніх контактів. Фактично українсько-румунський фрагмент міжнародних відносин сьогодні став вузловим елементом політичного напруження в Центральній та Південно-Східній Європі. Тим паче, на фоні подій квітня 2009 р. у Республіці Молдова, більшість експертів схильна говорити про агресивність зовнішньополітичної стратегії Румунії у східного напрямку. Весь комплекс українсько-румунських непорозумінь включає в себе як дипломатичні натяки на територіальні претензії Румунії до України, так і розбіжності щодо реалізації Україною різноманітних економічних проектів. Разом з проблемою національних меншин він набуває характеру латентного протистояння, в публічній інтерпретації якого останнім часом все ясніше звучить підтекст ймовірного військового конфлікту. А тому вивчення цієї проблеми є надзвичайно актуальним і бажаним завданням як з наукового погляду, так й інформаційно-виховного.

Падіння тоталітарного режиму Н. Чаушеску та прихід до влади в Румунії демократичних сил у грудні 1989 р., а також проголошення незалежності України у 1991 р., внесли суттєві зміни в українсько-румунські відносини. Перед румунським парламентом і урядом, політичними партіями і громадськими організаціями Румунії постала проблема розробки нової стратегії двосторонніх стосунків. 8 січня 1992 р. Румунія визнала незалежну Україну, а 1 лютого 1992 р. встановила дипломатичні відносини з нею [2, 237].

Після визнання Румунією незалежності України, 24 вересня 1992 року було засновано Посольство України в Румунії. У грудні 2001 року було відкрито Генеральне консульство України у Сучаві. Одразу після встановлення дипломатичних відносин Генеральне консульство Румунії в Києві було трансформовано у Посольство Румунії в Україні. У Чернівцях та Одесі функціонують Генеральні консульства Румунії [4, 183].

Таким чином, на початку 90-х рр. ХХ ст. відбулось становлення дипломатичних контактів між Україною та Румунією, яке не супроводжувалось протистоянням, а навпаки, виявило зацікавленість обох сторін до налагодження добросусідських відносин. На сучасному етапі політичні контакти між двома країнами відбуваються як на рівні глав держав, так і на рівні глав урядів і міністрів закордонних справ. Президенти країн продовжують обговорювати шляхи вирішення основних проблем які існують між Україною та Румунією. Важливим моментом є також розширення співробітництва у економічній та культурних сферах [1, 143].

Проте відносини Києва і Бухареста можуть зіпсуватися, а Румунія, що раніше підтримувала приєднання України до НАТО, може переглянути свою позицію. Питання в тому, що 2 березня 2009 р., в Бухаресті були заарештовані румунський офіцер Флорічел Аким і громадянин Болгарії Петар Зіколов, обвинувачені в шпигунстві на користь України. Румунські ЗМІ повідомили також про оголошення персоною нон-грата військового аташе українського посольства в Бухаресті, який отримував від підозрюваних секретну інформацію, зокрема що стосується об'єктів НАТО.

Офіційний Київ ці повідомлення не коментував, що викликало певне обурення деяких політичних сил в Україні. Голова парламентського комітету з питань оборони та національної безпеки України, народний депутат А. Гриценко висловив думку, що Київ мав би відреагувати на дії Бухареста. «Якщо висилають два наших військових дипломатів, так само два військові дипломати Румунії повинні бути вислані з нашої країни», – заявив депутат. Слід зазначити, що подібна відповідь – симетричне оголошення дипломатів персонами нон-грата – вважається загальноприйнятою поведінкою держав в умовах шпигунських конфліктів. У випадку ж якщо держава, чий дипломат був висланий з країни-перебування, не реагує так само симетрично, це фактично прирівнюється до визнання своєї провини.

Румунська преса відзначила ще одну деталь у взаєминах України і Бухареста. На 25–26 лютого 2009 р. був запланований офіційний візит президента Румунії Траяна Басеску до Києва, який потім скасували без пояснення причин. Засоби масової інформації припускають, що ці події були взаємозв'язаними – офіційний Бухарест нібито вже тоді знав про шпигунство.

Хоча Україна і Румунія – це країни які мають тісні співдружні відносини, проте існує багато інших невирішених проблем. Гострі суперечності виникли також і щодо визначення приналежності острова Зміїного в Чорному морі. Зростає напруження з приводу будівництва каналу Дунай-Чорне море [5, 12].

Однією з головних проблем сучасних українсько-румунських відносин – є проблема острова Зміїного, а саме – територіальний конфлікт, який виник між Румунією та Україною. У 2004 році Влада Румунії звернулась з позовною заявою до Міжнародного суду про делімітацію континентального шельфу навколо острова Зміїного, а 3 лютого 2009 року, Міжнародний Суд виніс рішення, з якого можна констатувати перемогу Румунії, оскільки….

Доцільно буде нагадати, що згідно додаткового договору «Про дружбу та взаємодопомогу», 1948 р., та протоколу про уточнення лінії державного кордону між Румунією і СРСР, острів Зміїний перейшов до СРСР і був включений до складу УРСР. Також 27 лютого 1961 р. була підписана нова угода про режим радянсько-румунського кордону, співпрацю і взаємодопомогу в прикордонних питаннях між СРСР і Румунією, яка підтвердила наявне розмежування цих двох країн і є чинною по сьогоднішній день. Це розмежування було підтверджено на конференції в Гельсинки у 1975 р., яка остаточно визначила і юридично визнала існуючи державні кордони, зокрема радянські і румунські.

Після отримання Україною незалежності почався новий етап україно-румунських відносин, в якому проблема острова Зміїний отримала нове звучання: знову розгорнулась гостра боротьба навколо українських територій. На початку 1990-х рр. в Румунії різко посилюються велико-румунські настрої. Так, історики з румунської сторони наполягають на тому, що острів історично належить до їхньої держави, що його історія щільно і нерозривно пов’язана з румунською державою.

Наступним кроком у розвитку україно-румунських відносин мало стати підписання угоди про делімітацію континентального шельфу і економічних зон у Чорному морі. Дипломати обох країн заявили, що рішення проблеми неможливе без урахування інтересів обох держав. Отже питання перейшло в площину визначення статусу Зміїного, а не його належності. У 1997 р. були встановленні принципи делімітації континентального шельфу у майбутньому, зафіксовані в міждержавній угоді у вигляді обміну листами між міністрами закордонних справ. Позиція України в цьому плані базується на сучасних нормах морського права, а також конвенції ООН 1987 року. Буквально після підписання договорів румунська сторона почала дискусію щодо статусу Зміїного: «Що це – скеля чи острів?» Від визначення статусу об’єкта залежить розмежування морського шельфу. За умови визнання його островом він має право на ексклюзивну економічну зону та на територіальні води навколо нього. Румунська сторона наполягала, що Зміїний не острів, а скеля. Основним аргументом є відсутність ресурсів води на острові та неможливість життєдіяльності на острові без морського сполучення з «великою землею». В свою чергу КМУ України, щоб закріпити статус Зміїного, затвердив комплексну програму подальшого розвитку інфраструктури та провадження господарської діяльності на о. Зміїний та континентальному шельфі. Зараз на острові постійно проживають прикордонники, члени їх сімей, науковці, обслуга маяка, який функціонує ще з 19 ст., також у липні 2006 року Одеська облрада ухвалила рішення про створення на острові Зміїному населений пункт Біле. А в листопаді 2007 року Президент України врочисто вручив паспорти з відміткою про реєстрацію в селищі Біле шістьом прикордонникам.

На острові відкрито пошту, філію банку «Аваль», ретранслятор мобільного зв'язку, налагоджено кабельний зв'язок. Починаючи з 2003 року, на острові постійно працюють вахтовим методом науковці Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

16 вересня 2004 року Румунія передала на розгляд Міжнародного суду ООН питання про делімітацію континентального шельфу і виняткових економічних зон між двома країнами. 3 лютого 2009 року Міжнародний Суд вирішив, що Зміїний є островом, (для цього України приклала зусилля) але замість 200 миль економічної зони навколо нього, Україна отримала всього лише 12 миль, тобто можна констатувати фактичну поразку України щодо морського шельфу. Влада Румунії представила в суді безліч «доказів», один із яких абсолютно вже здивував Європу – вони представили себе «жертвами сталінських репресій» і зажадали назад «споконвічно румунські землі». Тобто тепер навіть невідомо, чого чекати від таких сусідів – адже Бухарест вже відкрито на Бессарабію (теж «споконвічно румунські землі») поглядає. Марк Твен писав: «Купуйте землю – її більше не роблять». Румунія пішла іншим шляхом. Придбати накладно, а відібрати цілком можливо.

Після приходу до влади в Румунії президента Т. Басеску, Президент України В. Ющенко у своєму привітанні колезі висловив сподівання на те, що у відносинах між Україною та Румунією буде відкрита нова сторінка, яка ознаменується розв`язанням проблемних питань українсько-румунських двосторонніх відносин у дусі партнерства та добросусідства. Але попри це румунська сторона активізувала діяльність стосовно визнання о. Зміїний скелею, що надало б їй право привласнити цю територію. 16 вересня 2004 р. Румунія звернулася до Міжнародного Суду ООН з проханням переглянути справу про делімітацію континентального шельфу виключних економічних зон між Україною та Румунією у Чорному морі.


Случайные файлы

Файл
3480.rtf
182367.rtf
164664.doc
115236.rtf
169559.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.