Проблема вступу України до міжнародних економічних організацій (96378)

Посмотреть архив целиком









Реферат


ПРОБЛЕМИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ”



ЗМІСТ


Вступ

1. Роль міжнародних економічних організацій у світі

2. Проблеми інтеграції України у світове співтовариство

Висновки

Список літератури


ВСТУП


Глибока системна та структурна криза економіки, яка має місце в країнах колишнього Радянського Союзу та, зокрема, в Україні, впливає на всі макроекономічні показники цих країн (в тому числі й на стан торговельного та платіжного балансів, фінансово-економічну стабільність, на розвиток інвестиційного процесу в усьому виробничому комплексі тощо). Вирватися з критичної ситуації, а тим більше забезпечити належний рівень економічного розвитку лише за рахунок власних ресурсів майже неможливо. З огляду на це надзвичайно актуальною для України постає проблема отримання зовнішніх ресурсів, в тому числі через співробітництво з Міжнародними фінансовими організаціями (МФО), насамперед з Міжнародним валютним фондом (МВФ), Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та ін. Цим зумовлюється актуальність вибраної теми і її важливе значення.

Питанням діяльності міжнародних, у тому числі економічних, організацій в літературі присвячується багато уваги. Питання діяльності міжнародних економічних організацій знаходяться в полі наукового пошуку В.Печуляка [5], Т.Ткачука [6], А.Мар’янович [4], В.Клочко [3], О.Білоруса [1] та інших.

Однак, враховуючи динамічний характер міжнародних економічних відносин, окремі питання правового статусу міжнародних економічних організацій, міжнародно-правового регулювання їх діяльності потребують переосмислення, а в деяких випадках і нових підходів у розумінні їх природи, що відповідало би вимогам сьогодення та сучасним тенденціям розвитку міжнародного економічного співробітництва.

Метою роботи є подальший розвиток досліджень про міжнародні економічні організації, зокрема перспективи інтеграції України до міжнародного економічного співтовариства.


1. Роль міжнародних економічних організацій у світі


У більшості випадків під міжнародною організацією розуміють постійно діюче добровільне об'єднання держав, створене на основі міжнародної угоди (договору) для вирішення визначених завдань у політичній, економічній, соціальній, науково-технічній та інших сферах міжнародного співробітництва, що має власну систему органів управління, самостійну (автономну) волю, об'єм якої визначається волею держав-членів, та відповідає вимогам міжнародного права.

Взагалі, в світі нараховується більше 100 міжнародних організацій, які більшою чи меншою мірою залучені до вивчення і регулювання економічних та соціальних проблем, є важливими форумами узгодження економічної політики між країнами. Вони є різними за складом, розміром, функціями і впливом на міжнародну економіку.

До найбільш важливих функцій, що виконують міжнародні організації, з погляду міжнародної економіки належать:

Сприяння - розповсюдження світового досвіду шляхом організації міжнародних конференцій, збір та аналіз статистичних і аналітичних даних, публікація та поширення статистики тощо.

Спостереження - нагляд за процесами, що відбуваються, з можливістю формулювання та оприлюднення офіційної точки зору на ті чи інші проблеми, формування громадської думки і здійснення тим самим впливу на економічну політику країни. Найбільш типовий приклад організації, що виконує функцію спостереження, є Організація Об’єднаних Націй (ООН), яка за допомогою резолюцій Генеральної Асамблеї спонукає країни до проведення певної економічної політики.

Нагляд - більш жорстка форма спостереження, що пов'язана з зобов'язаннями країн повідомляти на регулярній основі і за встановленою формою дані про свій економічний стан та заслуховувати рекомендації щодо сутності поточного економічного розвитку. Уряди, що підписали статути міжнародних організацій, які здійснюють нагляд, повинні приймати в себе місії експертів цих організацій, надавати їм всебічну інформацію і бути максимально відвертими. Типовий приклад - МВФ, головна функція якого полягає в жорсткому нагляді за економічною політикою країн-членів з метою надання ним заснованих на світовому досвіді рекомендацій для попередження потенційно можливих макроекономічних дисбалансів і найбільш ефективного вирішення існуючих проблем.

Регулювання - нагляд, що передбачає виконання країнами рекомендацій міжнародного співтовариства через розробку відповідних міжнародних норм і механізмів примусу до їх виконання. Прикладом є ВТО, в рамках якої встановлені певні правила міжнародної торгівлі, а також жорсткі антидемпінгові та інші процедури, що застосовуються до порушників цих правил.

"Сприяння-спостереження-нагляд-регулювання" - всі ці функції міжнародних організацій засновані лише на добрій волі країн, що беруть в них участь. Однак Міжнародний валютний фонд (МВФ) все ж частково виконує функцію наддержавного регулювання в тих країнах, які використовують його кредити, оскільки умовою надання кредитів є виконання урядом погодженої з МВФ програми економічних реформ.

Незважаючи на наявність спільних рис, міжнародні організації відрізняються між собою за своїми функціями та напрямками діяльності.

Основними функціями МВФ є нагляд за станом міжнародної валютної системи і макроекономічною політикою країн-членів, а також за розвитком міжнародної економіки в цілому; надання тимчасової фінансової допомоги шляхом кредитування країн, що відчувають складнощі з погашенням своїх міжнародних боргів в результаті незбалансованості платіжного балансу, а також надання технічної допомоги та консультацій урядам країн-членів в галузі державних фінансів, статистики, банківського регулювання і платіжного балансу.

Головним завданням Світового банку є надання кредитів країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою для здійснення структурної політики в сфері фінансів, енергетики, підтримки ринків праці, покращання навколишнього середовища, вдосконалення системи освіти та ін.

По відношенню до країн, що розвиваються, політика Міжнародного валютного фонду і Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) передбачає допомогу урядам у формуванні в цих країнах основ ринкової за суттю економічної політики з пріоритетами розвитку приватновласницького сектора, модернізації інституційних структур, досягнення фінансової стабілізації, як першого етапу загальної макроекономічної стабілізації, проектування та здійснення відповідних першочергових проектів, що забезпечують економічний розвиток та поліпшують соціальне становище в цих країнах тощо.

Основними функціями Всесвітньої торгівельної організації (ВТО) є нагляд за виконанням багатосторонніх торговельних угод і торговельною політикою держав, проведення багатосторонніх торговельних переговорів, сприяння розв'язанню торговельних спорів, контроль за розвитком міжнародної торгівлі та надання консультацій з питань управління в галузі міжнародної торгівлі, організація технічної допомоги, навчання персоналу, співробітництво з іншими міжнародними організаціями з питань торговельної політики.

Особливу роль у системі міжнародних організацій відіграє Система Організації Об'єднаних Націй. Вона має в своєму складі 18 спеціалізованих установ, одну автономну міжнародну організацію, Міжнародну агенцію з атомної енергетики та ряд програм, рад та комісій.

Всі зазначені та інші міжнародні організації тою чи іншою мірою допомагають країнам з перехідною економікою у сфері економіки та фінансів, а також у соціальних та інституційних перетвореннях.


2. Проблеми інтеграції України у світове співтовариство


Всі зазначені та інші міжнародні організації тою чи іншою мірою допомагають країнам з перехідною економікою у сфері економіки та фінансів, а також у соціальних та інституційних перетвореннях.

Україна є однією з таких країн, на яку поширюються програми співробітництва міжнародних організацій. Зокрема, сьогодні Україна тісно співпрацює з МВФ, Світовим банком, ЄБРР, ООН, прикладає чималих зусиль до вступу у ВТО. Формування і розвиток ринкової економіки в Україні диктують необхідність встановити більш тісні взаємовигідні зв'язки з іншими державами, активно включитися в процеси міжнародної економічної інтеграції та глобалізації. Відмовитися від цього означає бути відкинутим на узбіччя соціального прогресу.

Сьогодні Україна ще недостатньо інтегрована у міжнародні структури і таке становище необхідно змінити, щоб зайняти достойне місце серед розвинених країн. Існує два шляхи інтеграції в світове товариство. Перший - рухатися за стихійним процесом, а другий - спираючись на власні можливості, здійснювати свідому стратегічну інтеграцію. Саме такий шлях може стати найбільш ефективним для нашої країни.

Слід відзначити позитивний вплив інтеграційних процесів на економіку багатьох країн. Так, завдяки розумній інтеграційній політиці вони отримують можливості збільшити розміри ринку, а отже, і масштаби виробництва та додаткові прибутки від реалізації товарів на зовнішніх ринках, забезпечити кращі умови торгівлі, поліпшити свою інфраструктуру, запровадити новітні технології.

Не можна обійти увагою й негативні приклади впливу МФО на розвиток деяких країн світу (наприклад, Аргентини). Йдеться про наслідки механічного впровадження рекомендацій та рецептів МФО без урахування специфіки країни, прийняття помилкових стратегічних рішень, відсутність системних підходів до впровадження реформ. Ці потенційні та реальні загрози Україна повинна враховувати при розробці своєї зовнішньоекономічної стратегії та базових принципів співробітництва з МФО.


Случайные файлы

Файл
169377.rtf
97395.rtf
158080.rtf
71447.rtf
117504.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.