Лекции по истории международных экономических отношений (95550)

Посмотреть архив целиком

Питання "перед світовою війною".

  • визначалися світовою кризою;

  • кожна країна обрала свій шлях виходу з кризи (зокрема мілітаризація);

  • нова розстановка країн.


В 30-ті роки, напередодні 2-ї світової війни світове співтовариство, в першу чергу в особі найбільш розвинених країн, не зробило відповідних висновків із тих уроків, які вже надала історія Був випущений із поля зору той факт, що Німеччина дуже швидкими темпами відновлювала свій економічний капітал (нормальне явища) але спрямовуючи його на мілітаризацію для здійснення реваншу за поразку в !-й світовій війни.

Другою помилкою було незважання на відновлення Німеччиною військового потенціалу.


Слід нагадати, що 2-га світова війна була розв'язана Німеччиною, Італією і Японією. До війни були залучені 60 держав світу, населення яких становило 4/5 населення Земної кулі. Військові дії велися на території 40 держав Європи, Азії і Африки. Збройні сили учасників війни нараховували 110 млн. чол. 2-га світова війна стала величезною економічною катастрофою для людства. Відома загальновживана цифра 50 млн. чоловік – жертв війни (а також геноциду). Національні багатства в країнах-учасницях було знищено загальною вартістю 360 млрд. доларів. Загальні воєнні витрати в 4,5 рази перевищили відповідний показник за 1-у світову війну.

В результаті війни в тяжкому економічному стані опинилися всі країни-учасниці за винятком США (в першу чергу європейські країни). Німеччина відчула перший спад воєнної промисловості вже в 1942 році. Держави антигітлерівської коаліції значно обійшли Німеччину у виробництві різних видів озброєнь (дані див. Підручник).


В 1944 році випуск продукції в усіх галузях Німеччини скоротився в обсягах до рівня 10-65%, а в січні-березні 1945 р. економіка Німеччини зазнає краху: всі галузі господарства були паралізовані, причинами такого стану були:

  • припинення видобутку кам'яного вугілля;

  • припинення подачі електроенергії на провідні заводи;

  • припиняється виробництво авіаційного бензину;

  • вичерпуються енергетичні запаси і резерви.


Загальні втрати Великобританії в війні оцінюються в 7,2 млрд. фунтів стерлінгів + 25 млрд. витрат на озброєння (до і під час війни). Британія втратила значну частину (близько 1/3) свого флоту, розвалилася Британська імперія.


Франція в 1944 р. мала рівень промислового виробництва на рівні 38% довоєнного значення, втратила весь військовий і торговельний флот, розпалася французька колоніальна система.


США скористалися економічною кон'юнктурою в світовому господарстві і, завдяки розвитку галузей ВПК, значно збагатилися і зміцнили свої позиції в міжнародному поділі праці.


В результаті війни всі форми прояву МЕВ були порушені або взагалі розвиток їх припинився (скажімо, торгівля здійснювалася переважно продуктами ВПК або підпорядковано воєнним потребам).


В повоєнний період США пропонують Європі і всьому світові свій план виходу із кризового повоєнного становища. Цей план як механізм відновлення і регулювання МЕВ було запропоновано у вигляді плану Маршалла (запропновано 5 червня 1947 року). Не дивлячись на те, що економіка переважної більшості країн-учасниць війни знаходилась у стані занепаду, ні західноєвропейським державам, ні США непотрібна була роль США як постачальника сировини і товарів першої необхідності в ці країни.

Пропонуючи план Маршалла, США дотримувалися таких критеріїв:

  • забезпечення найбільш повної самоокупності економічних підрозділів;

  • підвищення віддачі від допомоги США;

  • відповідність черговому оновленню технологічної бази економіки США, яке почалося там вже на початку 40-х років.

До плану Маршалла приєдналися: Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Турція, Франція, Швейцарія і Швеція, США. Через 1,5 – 2 роки до цих 16 приєдналася Німеччина. Відмовилися від участі в плані Маршалла (не без впливу СРСР) Албанія, Болгарія, Польща, Румунія, Угорщина, СРСР, Чехословаччина, Югославія і Фінляндія.

Характерна особливість: головні розділи плану Маршалла були погоджені з головними компаніями переважно США.


В середині липня 1947 року на Паризькій конференції 16 країн приєдналися до нього, створено комітет Європейського економічного співробітництва. Головна функція цього комітету – складання зведеної заявки на обсяги американської допомоги. Заявка формувалася на основі досить детальних звітів про стан економіки, про валютні резерви, про розміри воєнних руйнувань, про масштаби відновлювальних робіт. Зведена заявка (16 країн) виразилася в обсязі 29 млрд. доларів.

В дію план Маршалла вступив лише після того, як в квітні 1948 року Конгрес США прийняв закон "Про допомогу іноземним державам". Допомога надавалася на основі двосторонніх угод з кожною із країн. До кожної країни висувалися такі вимоги:

  • відмова від націоналізації промисловості (запобігання тоталітарним формам управління);

  • надання повної свободи приватному підприємництву;

  • однобічне зменшення митних тарифів на імпорт американських товарів;

  • обмеження торгівлі з соціалістичними країнами.


Важлива деталь: в США після прийняття згаданого закону була створена Адміністрація економічного співробітництва, завдання якої полягало у здійсненні нагляду за реалізацією нагляду.



Случайные файлы

Файл
114079.rtf
12181.rtf
83261.rtf
93210.rtf
150467.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.