Світова культура у другій половині ХХ століття (71638)

Посмотреть архив целиком














СВIТОВА КУЛЬТУРА У ДРУГIЙ ПОЛОВИНI ХХ СТОЛІТТЯ






Реферат

Студентки ф-ту іноз.мов

5 курсу

Групи ЯЕ-52

Лященко Олени





Харків 2010


Головні риси художньої культури другої половини ХХ ст.:

  • Відсутність у країнах з демократичним ладом домінуючого або "єдино вірного" стилю і відповідно наявність багатьох течій, особливо в живопису, музиці, кіно та літературі.

  • Безпосередній зв’язок художньої творчості з глобальними проблемами світової політики, визначними для людства подіями. Протистояння творчої меншості (інтелігенції) невідповідним її світогляду "масовим" доктринам - мілітаризму, фашизму, тоталітаризму, дегуманізації життя, практиці "брудного" маніпулювання масовою свідомістю та ін. Ідеологізація мистецтва: дійсність інтерпретується з позицій певних політичних ідей (ліберальних, консервативних, марксистських, радикальних, фашистських, соціал-демократичних, феміністичних).

Наприклад. Становлення художнього методу соціалістичного реалізму в СРСР та його країнах-сателітах супроводжувалося боротьбою з усіма іншими стилями і тенденціями в мистецтві, які кваліфікувалися як реакційні. Мистецтво соцреалізму перетворилось в рупор, що прославляв соціалістичну ідею, комуністичну партію та її вождів. Тому більшість витворів мистецтва тоталітарних країн - особливо в галузях живопису, музики, кіно, літератури та журналістики - має невелику художню цінність для світової культури. Аналогічна ситуація в демократичних країнах з розвиненою масовою культурою, де більшість митців орієнтується на смаки масового споживача. Проте, дійсно обдаровані митці довели, що шедеври людської культури стоять понад будь-якої ідеології.

  • Протистояння авангардного та реалістичного мистецтва, що зародилось ще на початку ХХ ст. як гостра боротьба всіх форм нереалістичного мистецтва за право існувати. Саме тоді сформувались основні авангардистські течії, які пізніше - у другій половині ХХ століття актуалізувались в різних модифікованих формах. З погляду реалістичного мистецтва, митець в ідеалі сфокусований на людській особистості, її найрізноманітніших ракурсах, проявах, проблемах. З іншого боку, формальні течії - гіпертрофія форми, зростання ролі художнього прийому у таких масштабах, коли прийом із засобу перетворюється на мету.

  • Починається інтеграція різноманітних національних та етнічних культур у світову: змінились територіальні кордони мистецтва - якщо в першій половині ХХ ст. поняття "світова культура" було синонімом поняття "європейська культура", то у другій половині ХХ ст. пріоритетним стає американський стиль. Людство починає засвоювати мистецтво інших континентів.

  • Інтеграційні процеси всередині спочатку національних, а потім і світової культури: збільшується взаємопов'язаність різних галузей культури. Мистецькі твори побудовані як система натяків, алюзій, ремінісценцій (інтертекст). Щодо структурних взаємозв'язків - це гіпертекст - нелінійний текст, влаштований таким чином, що він перетворюється в систему, ієрархію текстів, одночасно являючи собою єдність і множину текстів. Найпростіший приклад гіпертексту: енциклопедія або словник, в якому кожна стаття має посилання на інші статті цього ж словника. Гіпертекст - властивість, на якій побудована всесвітня павутина Інтернет.

Наприклад. Паризький культурний центр імені Жоржа Помпіду - одночасно і музей, і творча лабораторія, де образотворче мистецтво поєднується з музикою, кіно, бібліотекою та аудіовізуальними дослідами. Проект будівлі, запропонований двома архітекторами Р. Роджером та Р. Піано, відповідав концепції простору, присвяченого промисловому та архітектурному дизайну: прозоре чудовисько в центрі Парижу, п'ять скляних поверхів та металічних балок, де комунікації представлені на загальний огляд, а вентиляційні труби пофарбовані так, що кожний різновид має свій колір.

  • Урбанізація культурної сфери - вона набуває міського характеру. Виникають величезні інтенсивність і динамізм суспільного життя, внаслідок чого мало не кожне десятиріччя має своє "обличчя", в тому числі і в художній культурі.

  • Культура набуває нової якості, нового епітету - інформаційна. Інформаційний бум доходить до кожної людини незалежно від її місця проживання (звичайно, це в країнах з добре розвиненими телекомунікаційними мережами). Оперативність передавання інформації (нині завдяки Інтернету) і майже безмежні технологічні можливості засобів масової інформації - газет, журналів, радіо, кінематографу, телебачення об'єднує людей. Інформації так багато, що вона починає втрачати свою цінність. З'являється все більше людей, чия професія - класифікація та інтерпретація інформації.

  • Завдяки тісному взаємозв’язку ЗМІ з'явилось нове спрямування - масова культура. Це - з одного боку - демократизувало культуру, відкрило до неї доступ масовій аудиторії, а з іншого - зумовило проникнення в культуру комерційних інтересів: культура стає предметом бізнесу та неабияким чинником в політичному житті суспільства. Відбувся поділ між масовою культурою та елітарною. Найбільш розвинутою масова культура є в найбільш демократично розвинутому суспільстві - в США. Важливо і протилежне - в країнах тоталітарного соціалізму масова культура також присутня, проте стандартизується і подається з одного центрального партійного органу, який здійснює управління державою. В демократичному суспільстві наявна множинність таких центрів.

Характеристиками сучасної масової культури є:

  • свідома розрахованість на середнього масового споживача і активне формування образу, іміджу цього споживача.

  • універсалізація виховання дітей, втілення в їхню свідомість стандартизованих норм особистісної культури - зовнішності, поведінки, формування ціннісних установок через дитячу літературу, кіно, відеоігри, іграшки, мультфільми.

  • засоби масової інформації, які щоденно доводять до відома та "роз'яснюють" людині події, інтерпретують їх відповідно до потреб "замовника".

  • активна, настирлива реклама, що стимулює споживання товарів та послуг;

  • створення та "розкручення" "зірок" - ідеалів для певної соціально-вікової групи, якими захоплюються фанати. Зірки виконують функцію популяризації - все, що робить зірка швидко стає відомим і активно обговорюється. Багато видів спорту, напрямів мистецтва стали загально популярними - тобто комерційно вигідними, завдяки наявності в них однієї або кількох яскравих особистостей. Для шахмат - це Гаррі Каспаров, чоловічий балет - Рудольф Нурієв, поп-арт - Енді Уорхол.

  • розвинена індустрія дозвілля, "бульварна" та "жовта" преса, що висвітлює побут "зірок" та вищих класів, недосяжний, але бажаний для широкого загалу; пригодницька, фантастична література, комікси, комерційні жанри кіно, рок- і поп-музика.

  • значний вплив моди на суспільне життя. Творці моди: модельєри, конструктори, архітектори, композитори, поети, спортсмени, кіноактори, співаки, письменники. Мода обслуговує прагнення мас бути схожими на тих, кого вони вважають ідеалом або еталоном.

  • шоу-бізнес: мистецтво має давати прибуток.

Одним з негативних наслідків масової культури є її тенденція до надання всім елементам культурної системи однорідності та абсолютної схожості.

  • Будь-яка культура розвивається завдяки виникненню і загостренню своїх внутрішніх протиріч, ведучих до кризи. Ні "буржуазна культура" західного суспільства, ні радянська культура не стали виключенням.

Всплеск течії контркультури в 50-х рр. в СРСР ознаменований появою "стиляг", для яких характерний стиль в одязі і в поведінці, протилежний господарюючому - жити "як всі", аскетична ідеологія, сірий одяг, непомітна, сором’язлива поведінка. Стиляги одягались в приголомшливі костюми в клітину, не менш яскраві сорочки, краватки з неймовірними пальмами, мавпами, танцювали бугі-вугі, начісували величезні чуби, слухали "не нашу" музику. Це сприймалось як виклик радянській культурі, тому зі стилягами безжально боролись.

В 60-ті рр. США охопив рух хіпі, що проголошував революцію моральних і матеріальних цінностей:

  • замість культу грошей і матеріального достатку - культ простоти;

  • замість принципу "будь як усі" прийшла висока оцінка здатності бути несхожим на інших, жити, як живеться, не обертаючись на оточення;

  • замість культу тверезості й раціональності - суцільна наркоманія;

  • жахлива, з погляду батьків, музика;

  • довге волосся у чоловіків, незмінні протерті джинси, обув робочого та солдатського зразку, загальноприйнятними стали брюки на дівчатах, розпущене жіноче волосся - святкова зачіска, шокуючи міні-спідниці;

  • у відповідь на заклик офіційної Америки зупинити комуністичне нашестя у В’єтнамі, хіпі відповіли лозунгом: "Займайтеся коханням, а не війною".

Бізнес зустрів контркультуру як черговий сплеск у розвитку запиту і відреагував випуском відповідних товарів: книг Маркса, футболок з портретами Че Гевари, вже протертими джинсами. За лічені роки контркультура стала комерціалізованою, її елементи інтегровані в загальну культуру: президент, банкір в джинсах стали нормальним явищем.


Случайные файлы

Файл
1102-1.rtf
31829.rtf
74743-1.rtf
169034.rtf
165876.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.