Культура Стародавнього Риму (71617)

Посмотреть архив целиком

Стародавній Рим (лат. Roma antiqua, також Древній Рим, старожитній, античний Рим) - одна з провідних цивілізацій Давнього світу та античності, отримала свою назву від головного міста - Рима (лат. Roma), яке в свою чергу назване на честь легендарного засновника - Ромула. Стародавній Рим був цивілізацією, яка виросла з маленької землеробської громади, заснованої на Апеннінському п-ві ще в Х ст. до н. е. Центр Риму сформувався в межах болотистої рівнини, обмеженої Капітолієм, Паладином і Квіріналом. Розташована вздовж Середземного моря, Римська держава з часом стала однією з найбільших імперій Давнього світу.

За століття свого існування, давньоримська цивілізація змінювалася від монархії до олігархічної республіки, а потім - до все в більшій мірі автократичної імперії. Завдяки завоюванням та асиміляції вона згодом почала домінувати над усім Середземномор'ям. Піку своєї могутності Стародавній Рим досяг у ІІ ст., коли під його контролем опинилися території від сучасної Шотландії на півночі до Ефіопії на півдні та від Вірменії на сході до Португалії на заході.

Римське суспільство розглядається як ієрархічне, де раби (лат. servi) були на самому дні, вільновідпущеники (лат. liberti) - над ними, а вільно народжені громадяни (лат. cives) були верхівкою. Вільні громадяни також були поділені на класи. На початковому етапі розвитку римське суспільство складалося з двох основних верств – патриціїв і плебеїв. Згідно з найпоширенішою версією про походження цих двох класів, патриції – це корінні мешканці Риму, що вели своє походження від 100 патріархів-засновників міста, а плебеї – прийшле населення, яке не мало такого походження, але мало громадянські права. Патриції були об’єднані спочатку в 100, а потім в 300 родів. Спершу плебеям заборонялося одружуватися з патриціями, що забезпечувало замкненість верстви патриціїв.

Менш важливим це стало за часів пізньої Республіки, коли деякі плебейські родини стали заможними і почали займатися політикою, а деякі патриціанські роди занепали. Будь-хто, патрицій чи плебей, чиїм предком був консул, вважався благородним (лат. nobilis), а того, хто перший зі свого роду прийняв консульство, як, наприклад, Марій чи Цицерон, називали новою людиною (лат. homo novus) і благородними ставали його нащадки. Однак патриціанське походження все ще залишалося престижним, і багато релігійних інститутів були відкриті тільки для патриціїв. Стародавній Рим був цивілізацією, яка виросла з невеликої сільськогосподарської общини, заснована на італійському півострові ще в 10 столітті до нашої ери. Розташований на березі Середземного моря , і з центром в місті Рим , він став одним з найбільших імперій в стародавньому світі .

Різноманітні сторони суспільного життя Стародавнього Риму зосереджувалася на форумі, визначаючи склад навколишніх його будівель: храми головних богів, перед якими відбувалися релігійні церемонії; базиліки — для суду і біржі, на яких відбувалися договори і велася торгівля; курії — для засідань сенату і міського управління; таверни — лавки торговців. Площу прикрашали статуями, оздоблювали колонадами портиків, другий ярус яких використовувався для глядачів в святкові дні. Свята займали велику частину відпочинку городян: релігійні ходи, гладіаторське ігри, тріумфи полководців. В історії Рима відзначено 350 тріумфів, що тривали по 2—3 дні кожний, з неодмінними пишними торжествами і грандіозними бенкетами. Свято включалося в єдиний комплекс розваг з бенкетами і трапезами.

Найбільш характерним комплексом відпочинку і одним із значущих досягнень архітектури для Стародавнього Рима були терми. Відвідування терм були невід'ємною частиною римського способу життя. Крім свого основного призначення, терми, зазвичай були оточені парком і стадіоном, також були поряд парк для прогулянок, спортивний майданчик. Вони служили місцем для зустрічей, де обговорювалися приватні і суспільні справи. Кімнати відпочинку, місця для прогулянок на повітрі, бібліотеки, приміщення для музичних виступів створювали умови для спілкування. В грандіозних імператорських термах збиралися величезні маси народу. Тут міг розважитися городянин, що не має власного дворика з фонтаном або вілли з басейном. Більш спроможні римляни віддавали перевагу невеликим приватним лазням. В Римі з населенням 1 млн. чоловік налічувалося 11 імператорських терм і 800 дрібних суспільних лазень. Головний корпус терм оточував парковий простір, що був призначений для спорту, розваг і відпочинку. Значну частину відпочинку римляни займали видовища: драматичні і мімічні вистави, гладіаторські ігри, боротьба з тваринами, змагання колісниць. Основні видовищні споруди — театри, амфітеатри, одеони, цирки. Театри спочатку складалися з окремих елементів: місць для глядачів — театрона, які обладнували на сходах, що були врізані в пагорб; оркестри — круглого (напівкруглого) майданчика, де відбувалася дія; скени — окремого намету для переодягання.

Пізніше розрізнені частини злилися в єдине ціле, що є характерною рисою римського театру. Стена, частина римського театру, що найбільше піддавалася змінам, ставала все більш нарядною, часто для її оформлення використовували кольоровий мармур і розписи. У Римі були поширені малі театри — одеони — із спрощеним обладнанням сцен, призначені для музичних і поетичних вистав. Одеони могли бути критими (у вигляді окремих будівель) і відкритими. Будівлі цього типу, але менші розміру, називалися аудиторіями. В них виступали філософи, ритори, письменники. Амфітеатри споруджували для гладіаторських ігор і битви з дикими тваринами; вони мали еліптичну в плані арену і театрон, що повторював її форму. Це специфічний римський тип споруди, форма якого визначалася характером вистав. Найдосконалішим за конструкцією і формою був амфітеатр Колізей: величезна, овальна в плані чаша (подовжня вісь 187,77 м), що оточена місцями для глядачів, що підіймаються вгору. Колізей вміщав 56 тис. глядачів. В цьому найбільшому амфітеатрі проявився характер сприйняття видовищ римлянами — кожний глядач бачив з свого місця всю ту масу людей, що заповнювали амфітеатр, кожен з глядачів був переповнений святковим настроєм. Римські цирки були місцями кінних перегонів і змагань на колісницях. Вони складалися з витягнутої в плані арени (наприклад, цирк Максенція на Аппієвой дорозі, мав розміри 428 х 79 м), розділеної невисокою стінкою-спиною, навкруги якої відбувалися перегони, і східчастими місцями, для глядачів уздовж арени. Арена мала два входи: на одному кінці арени розташовували загороди для коней, звідки їх випускали у момент старту, на протилежному — встановлювали тріумфальну арку, з-під якої з'являвся переможець. Римські театри, амфітеатри, цирки значно вплинули на подальшу європейську архітектуру видовищних споруд.

Житлові споруди римлян розділяються на міські і сільські будинки-вілли. Поява заміського будинку пов'язано потребою у відпочинку городян від шуму і гармидеру мільйонного міста. Міський житловий будинок багатого городянина — домус — створювався за єдиною схемою: вхідний вестибюль — атрій, має квадратний отвір в перекритті; таблініум — головне приміщення будинку, яке служило, спочатку в якості сімейної спальні і трапезної, а пізніше для ділових контактів глави сім'ї; потім двір — перистиль. Пізніше з'явилися атріумно-перистильні будинки з окремою трапезною — триклініумом.

Навколо цих основних приміщень групувалися житлові кімнати для чоловіків і жінок, а також господарські споруди. Атріумно - перистильний будинок, що знаходився на пагорбі, розвинувся в терасний будинок, який часто використовувався для заміських вілл. Вілли частіше за все були центром сільськогосподарського маєтку землевласника. Розміщувалися вілли на південному схилі пагорба, звідки відкривалася панорама околиць. Кімнати розташовували в довільному порядку, але спальні, бібліотеки і кабінети були віддалені від галасливої частини житла. На віллі передбачався комплекс приміщень для підтримки здоров'я: терми, плавальний басейн, солярій, іноді гімнасій, криті алеї для прогулянок (стадій). В саду перед будинком розміщувалися німфеї, экседри, перголи, широкі мармурові лавки, статуї, фонтани і бельведери — все це забезпечувало спокійний і приємний відпочинок. У період Римської імперії в містах будували дешеве житло — інсули (багатоповерхові цегляні житлові будинки з квартирами, що здаються).

Житлові приміщення розташовували на верхніх поверхах трьох-, чотирьох-, п'ятиповерхових блоків, що мали свої сходи. Фасади набули вигляду багатоповерхових житлових будинків з вікнами, що виходили на вулицю.

На перших поверхах інсул розташовували торгові приміщення — таберни, господар яких проживав тут же, на антресольному поверсі. Інсула — суто римське явище.

У Римській імперії з'явилися нові типи споруд, пов'язані з тимчасовим нічлігом, — заїжджі двори, будівництво яких почалося уздовж всіх римських доріг після виходу закону про регулярний поштовий транспорт. У Стародавньому Римі велику увагу приділялось кліматолікуванню в горах. Вже в III—IV ст. н. е. були побудовані перші клімато-лікарні в малодоступних частинах Альп в Давосі.

Призначалися вони для вищих шарів римського суспільства. Стародавній Рим створив не тільки нові типи житла, але і різноманітні типи меблів для відпочинку.

Римляни, як і стародавні греки, не тільки їли і пили, але часто і працювали лежачи — читали, писали, укладали угоди.

Для цього застосовували різні види ложа, які встановлювали навколо круглого обіднього столу.


Случайные файлы

Файл
913.doc
114381.rtf
~1.DOC
35743.rtf
15304-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.