Діяльність Книжкової палати України ім. І. Федорова зі створення інформаційних продуктів і надання інформаційних послуг (70014)

Посмотреть архив целиком













Реферат

на тему

Діяльність Книжкової палати України ім. І. Федорова зі створення інформаційних продуктів і надання інформаційних послуг


ПЛАН


Вступ

Розділ 1.Діяльність Книжкової палати України зі створення інформаційних продуктів і надання інформаційних послуг

1.1 Інформаційні продукти Книжкової палати України ім. І. Федорова

1.2 Книжкова палата України імені Івана Федорова

Висновки

Список використаних джерел


ВСТУП


У всіх країнах інформація помітно впливає на напрями й результати прогресу в науковій, технічній, культурній та інших сферах їхнього життя. Вона стала одним з найбільш значущих ресурсів суспільства і в державному аспекті розглядається як стратегічний ресурс. Зберігання, розвиток, суспільства і в розвиток і раціональне використання цього стратегічного ресурсу є завданням великого значення для будь-якого суспільства й держави.

Сказане певною мірою відноситься також до діяльності Книжкової палати України, яка є науково-інформаційним центром країни в галузі державної, бібліографії, централізованої каталогізації, статистики видань, видавничої діяльності, книгознавства, стандартизації видавничої й бібліотечної справи.

Функції Книжкової палати визначено статтею 27 Закону України "Про видавничу справу", прийнятого Верховною Радою України 5 червня 1997 року № 318/97:

Книжкова палата України - державна культурно-наукова установа у сфері видавничої та інформаційної діяльності, що здійснює

- державну бібліографічну реєстрацію та централізовану каталогізацію всіх без винятку видів видань, випущених в Україні;

- державну статистику друку, підготовку статистичних матеріалів, що характеризують динаміку і тенденції у видавничій справі;

- аналіз тенденцій розповсюдження видавничої продукції, вивчення книжкового ринку, його регіональних особливостей;

- комплектування й збереження повного та недоторканого фонду Державного архіву друку — головного сховища всіх видів видань, випущених в Україні;

- державну стандартизацію видавничої та бібліотечної справи, розроблення і контроль за дотриманням стандартів суб'єктами видавничої справи, а також сертифікацію баз даних;

- розроблення та обґрунтування короткострокових і довгострокових прогнозів розвитку видавничої й бібліографічної справи в Україні;

- наукові дослідження в галузі бібліографії, книгознавства, соціології книги та читання, консервації й реставрації документів;

- наукознавчі дослідження й розроблення бібліометричних методів визначення пріоритетних напрямів і рівнів розвитку наукових досліджень;

- створення і видання поточних, кумулятивних і ретроспективних бібліографічних покажчиків, реферативних журналів і науково-аналітичних оглядів. друкованих карток; розроблення та експлуатацію бібліографічних без даних і мереж бібліографічної інформації;

- організація книгообміну.

Фонди друкованої продукції і бази даних Книжкової палати України перебувають під охороною держави та є власністю держави.

Книжкова палата України має право в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одержувати безплатні та платні обов’язкові примірники всіх видань, випуск яких здійснюється суб’єктами видавничої справи в Україні.

Сьогодні більшість визначених функцій Палата виконує. Проте недостатнє фінансування, відсутність кваліфікованих кадрів не дають можливість в повному обсязі здійснювати всі положення статті зазначеного Закону й потребують залучення коштів благодійних фондів для впровадження нових технологій та відповідного програмного забезпечення.

Книжкова палата України пройшла важкий і тернистий шлях свого становлення та розвитку. Разом з державною бібліографією та її друкованим органом – літописами – Палата розвивалась і удосконалювалася і стала центом державної бібліографії. Потягом усього свого існування Палата боролась за зберігання фондів Державного архіву друку, що досить довгий час знаходилися в непристосованих для зберігання паперової продукції приміщеннях. Лише в 1989 році збудовано сучасне книгосховище, і Палата з часом змогла об’єднати всі свої фонди [4].


РОЗДІЛ 1 ДІЯЛЬНІСТЬ КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ УКРАЇНИ ЗІ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ І НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ


1.1 Інформаційні продукти Книжкова палата України імені Івана Федорова


Книжкова палата України — державна наукова установа у сфері видавничої справи та інформаційної діяльності, заснована на загальнодержавній власності і перебуває у сфері управління Державного комітету телебачення та радіомовлення України.

Книжкова палата України є національним агентством України Міжнародної стандартної нумерації книг (ISBN) та Міжнародної стандартної нумерації нотних видань (ISMN). Книжкова палата України створена з метою забезпечення інтересів держави у нарощенні інтелектуального та інформаційного потенціалу, сприяння розвитку національної культури, науки, освіти, книговидавничої та бібліографічної справи; повного статистичного обліку, комплектування й зберігання всієї друкованої продукції — документальної пам’яті України; проведення книгознавчих та бібліографознавчих досліджень; створення баз даних бібліографічної інформації; видання бібліографічних покажчиків і науково-аналітичних оглядів. Книжкова палата належить до найбільших установ України, що здійснюють бібліографічний опис та облік друкованої продукції. Палата формує інформаційний масив Національної бібліографії України, починаючи з 1917 р. Сьогодні її фонди нараховують більше 11 млн. документів, виданих на території нашої країни. За своїм статутом і головною функцією Книжкова палата є Державним архівом друку України. Палата проводить державну статистику друку. Ще одним напрямом діяльності установи є створення і розповсюдження бібліографічних покажчиків, баз даних, підтримка Національного агентства ІЗВІМ.

Як організація, що здійснює бібліографічний опис та облік, Книжкова палата:

складає поточну бібліографію документів, що видаються на території України;

  • проводить статистичний облік і аналіз складу друкованої продукції України;

  • створює ретроспективні бібліографічні документи;

  • здійснює централізовану каталогізацію (у тому числі випуск каталожних карток на папері);

  • готує й поповнює реєстри постійних імен і назв;

виконує бібліографічні й інформаційно-пошукові замовлення (спеціальні, разові та постійні) інших організацій.

Протягом усього періоду свого існування Книжкова палата випускає інформаційні видання різноманітного складу, обсягу та періодичності [1]. За роки своєї діяльності Книжкова палата України зробила вагомий внесок у розвиток науки, культури, освіти, бібліографічної, книговидавничої й бібліотечної справи, інформатизації суспільства, у збереження й пропаганду української книги, їі наукова діяльність знаходить свій вияв в організації та здійсненні багатоаспектного вивчення книги та преси як активних засобів масової інформації, ефективному виконанню їх соціальних функцій.

Книгознавство як комплексну науку про книгу й книжкову справу представлено в науковій діяльності Палати самостійними, проте тісно пов'язаними напрямами, серед яких особливе місце займає бібліографознавство. Протягом десятиліть у Палаті створюється методологічна база для аналізу й узагальнення фактичного матеріалу, досліджуються закономірності розвитку, функції, об'єкти, методи бібліографії, розробляється система термінів, відеотипологічна структура, проводиться різностороння науково-методична робота з удосконалення-бібліографічного опису літератури та уточнення принципів відображення матеріалів в органах державної бібліографії і зведених бібліографічних працях, обґрунтовується система бібліографічного обслуговування користувачів бібліографічної інформації, розробляються методи й правила бібліографічної роботи, питання міжнародного співробітництва. Наукові дослідження в бібліографознавстві проходять у процесі його безперервного взаємозв'язку з бібліографією як галуззю її науково-практичної діяльності, інформатикою й іншими спорідненими дисциплінами суспільних наук. Здійснюючи державну бібліографію, Книжкова палата щорічно бібліографічне опрацьовує, піддаючи обліку та реєстрації, опису, класифікації і каталогізації до і 20 тис. одиниць усіх видів друку. За 85 років свого існування Палатою бібліографічне опрацьовано понад 12,5 млн. одиниць друкованої продукції. Вона створює і видає поточні, кумулятивні, ретроспективні бібліографічні покажчики, реферативні журнали та інші універсальні бібліографічні видання, конче необхідні для наукових установ, бібліотек й інших творчих організацій. У 1996 році було відновлено започатковану ще в 20-х роках традицію створення бібліографії літератури мовами національних меншин України [2; 118].

Велика робота проводиться з розпочатого в 1999 році нового напряму наукової бібліографічної ретроспективної діяльності щодо "опрацювання фонду україніки, складовою якого є спецфонд забороненої літератури.

Здійснено ряд наукових досліджень у галузі реферування інформації, зокрема генерування реферативної інформації та розроблення методики наповнення її баз даних. Розгалужена система бібліографічної інформації Палати всебічно охоплює всі видання України і є найвагомішою складовою частиною загальнодержавної системи бібліографічної інформації.

Для класифікаційних потреб і введення української термінології в інформаційну галузь проведено наукову роботу з удосконалення та уточнення наукової галузевої термінології, впровадження класифікаційної системи УДК і видання таблиць УДК українською мовою. Наукову роботу в галузі видавничої справи зосереджено на питаннях соціології книги й прогнозування потреб населення у видавничій проекції в розрізі споживацьких сегментів і видів видань; розвитку законодавчої бази розроблення та впровадження стандартів й інших нормативних документів; вивчення й аналізу процесів видавничої галузі, розроблення і обґрунтування короткострокових і довгострокових прогнозі розвитку видавничої справи в Україні. Проводяться наукові роботи з деяких питань редакційно-видавничого оформлення видань, зокрема розроблення основ удосконалення книги, її структури, обґрунтування раціональної форми елементів видань і видів тексту, систематизації довідкового матеріалу тощо. Дослідження процесів розповсюдження книг, впровадження системи Міжнародної стандартної нумерації книг (ISBN) дозволило Палаті розробити концепцію створення національної інформаційної книготорговельної мережі, реалізацію положень якої успішно розпочато. Для соціологічних досліджень книжкового ринку необхідна об’єктивна статистична база. Тому важливе місце в науковій роботі знайшло вирішення питань подальшого розвитку системи обов’язкового примірника, розроблення, впровадження та удосконалення статистичної методології у видавничій галузі, яка базується на результатах наукових досліджень міжнародних стандартах і рекомендаціях [2, 119].


Случайные файлы

Файл
42617.rtf
9015-1.rtf
referat.doc
PER-NEFT.DOC
178922.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.